6.5. Інституціонально-соціологічний підхід Г. Мюрдаля

магниевый скраб beletage

Г. Мюрдаль (1898—1987) шведський економіст, лауреат Нобелівської премії, яку отримав за дослідницьку роботу в галузі теорії грошей та економічних коливань і за глибокий аналіз взаємозв'язків економічних, соціальних та інституціональних феноменів (1974).

Г. Мюрдаль досліджує проблеми, які пов'язані з основними тенденціями розвитку сучасного світу. Будучи представником урядової комісії, він підкреслював небезпеку порушення збалансованості світових ринків. Г. Мюрдаль пропонував уряду Швеції ввести систему планування. Він виділяв такі категорії, як «програма» і «передбачення». Під «програмою» він розумів передбачуваний або намічений план дій, а під «передбаченням» —прогнозування майбутніх подій. У свій час він прогнозував стабільність планової економіки і виступав за розширення торгівлі із країнами Східного блоку.

Досліджуючи основні тенденції розвитку міжнародних економічних відносин, Г. Мюрдаль відмічає, що у сучасній світовій економіці відбулися серйозні зміни, пов'язані з розпадом колоніальної системи. У промислово розвинених країнах, на його думку, досягнуто високого ступеня національної інтеграції. Це відбулося внаслідок втручання держави в економічне життя. Проте всесвітня економічна інтеграція відсутня. Більше того, пише автор, національна інтеграція у розвинених країнах призвела до посилення «міжнародної дезінтеграції», основним проявленням якої є ріст економічної нерівності між індустріально розвиненими й слаборозвине- ними країнами.

На думку Г. Мюрдаля, міжнародна економічна інтеграція можлива, якщо буде створений «базис міжнародної солідарності». Автор вважає, що міжнародні економічні зв'язки повинні й можуть регулюватися засобами політики. Відсутність свідомого регулювання неминуче потягне за собою подальше поглиблення дезінтеграції і навіть може спричинити світовий конфлікт. Концепція міжнародної економічної інтеграції Г. Мюрдаля ґрунтується на аналізі кумулятивного причинного зв'язку. Цей принцип висуває на перший план такі процеси, які, розпочавшись, створюють умови для подальшого розвитку. Ідеал Г. Мюрдаля — повне об'єднання всіх народів земної кулі. Вчений сподівається, що ці ідеї втіляться у XXI столітті.

Таким чином, Г. Мюрдаль намагається на основі широкого фактичного матеріалу розробити принципи нової, як він називає, «пробної теорії» розвитку і визначення співвідношення факторів, які забезпечують ліквідацію відсталості шляхом переходу до всебічного прогресу. Г. Мюрдаль ідею свідомого «соціального контролю» над економікою, яка характерна для всього інституціально-соціоло- гічного напряму, переніс на планетарний рівень.