Основні положення «Азіатської драми» Г. Мюрдаля — це:

магниевый скраб beletage

а)       парадокс колосальної відсталості сільського господарства;

б)       протиріччя між недостатністю й надлишком робочої сили;

в)       усі відповіді вірні;

г)       усі відповіді не вірні.

«Справжня драма» країн Південної Азії складається у:

а)       відриві ідеалів від дійсності;

б)       корупції державного апарата;

в)       показному характері економічної і соціальної революції;

г)       усі відповіді вірні;

д)       вірні відповіді а) і в); є) вірні відповіді б) і в); ж) усі відповіді не вірні.

Відповідно до теорії Г. Мюрдаля в основі ринкових перетворень повинний лежати:

а)       ринковий автоматизм;

б)       вибір і реалізація ефективної економічної політики;

в)       планування організаційних, технологічних, соціально- економічних перетворень;

г)       усі відповіді вірні;

д)       вірні відповіді а) і б); є) вірні відповіді б) і в);

ж)      вірні відповіді а) і в);

з)       усі відповіді не вірні.

На відміну від ортодоксальної теорії інституціоналісти піддають аналізу й обґрунтуванню:

а)       тільки засоби для досягнення економічних цілей;

б)       тільки саму мету;

в)       взаємозв'язок цілей і засобів, що особливо важливо для країн з перехідною економікою;

г)       усі відповіді вірні;

д)       усі відповіді не вірні.

Відповідно до теореми А. Сміта «про невидиму руку» в умовах вільної конкуренції Г. Мюрдаль у своїй теорії доводить, що природним результатом невтручання в хід подій буде:

а)       розвиток економіки;

б)       збереження слаборозвиненості економіки;

в)       ринковий автоматизм;

г)       усі відповіді вірні;

д)       вірні відповіді а) і в); є) вірні відповіді б) і в); ж) усі відповіді не вірні.

До країн «третього світу» відносяться:

а)       країни, що розвиваються;

б)       розвинені країни;

в)       слаборозвинені країни;

г)       країни, що знаходяться на «стартових» позиціях економічного зростання;

д)       усі відповіді вірні;

є) вірні відповіді а) і в); ж) усі відповіді не вірні.

В своїх роботах Г. Мюрдаль відзначає, що:

а)       не можна модернізувати суспільство, упровадити сучасну технологію, не торкаючись ставлення людей до роботи, ігноруючи проблему формування дисципліни й витривалості;

б)       технологічні зрушення упираються у зміну соціальних, інституціональних умов;

в)       усі відповіді вірні;

г)       усі відповіді не вірні.

Автором моделі дуалістичної економіки є:

а)       Г. Мюрдаль;

б)       А. Льюис;

в)       М. Калецьки;

г)       усі відповіді вірні;

д)       усі відповіді не вірні.

В своїй теорії Г. Мюрдаль розрізняє наступні види планування:

а)       дискреційне (вольове, довільне);

б)       недискреційне, що спирається на автоматично діючий господарський механізм;

в)       усі відповіді вірні;

г)       усі відповіді не вірні.

Загальна мета, що стоїть перед країнами, що розвиваються, полягала у тому, щоб:

а)       підняти темпи зростання;

б)       збільшити розміри національного доходу;

в)       підвищити рівень заощаджень та інвестицій;

г)       усі відповіді вірні;

д)       вірні відповіді а) і б); є) вірні відповіді а) і в); ж) усі відповіді не вірні.

Економіка країни, що розвивається, на початковому етапі має:

а)       традиційний (аграрний) сектор;

б)       сучасний (промисловий) сектор;

в)       усі відповіді вірні;

г)       усі відповіді не вірні.

Відповідно до моделі дуалістичної економіки А. Льюїса, зростання капіталовкладень має на меті:

а)       стимулювання ефективного попиту;

б)       створення інфраструктури для акумулювання й відповідного перерозподілу прибавочного продукту;

в)       усі відповіді вірні;

г)       усі відповіді не вірні.

Відповідно до моделі дуалістичної економіки А. Льюїса, каталізатором економічного зросту служить швидкий розвиток:

а)       промисловості;

б)       аграрного сектора;

в)       усі відповіді вірні;

г)       усі відповіді не вірні.

Модель дуалістичної економіки була уперше викладена А. Льюїсом у роботі:

а)       «Роль політичного фактора в розвитку економічної теорії» (1930);

б)       «Економічний розвиток у країнах з низьким доходом» (1951);

в)       «Межі зростання» (1972);

г)       усі відповіді вірні;

д)       усі відповіді не вірні.

Економічне зростання А. Льюїс розглядав як:

а)       процес вкладень в економічний і соціальний розвиток;

б)       процес нагромадження коштів;

в)       процес залучення «інвестицій раціоналізації»;

г)       усі відповіді вірні;

д)       вірні відповіді а) і б); є) вірні відповіді б) і в);

ж)      вірні відповіді а) і в);

з)       усі відповіді не вірні.

У економічної теорії виділяють наступні моделі зростання для країн, що розвиваються:

а)       теорія «великого стрибка»;

б)       модель дуалістичної економіки;

в)       теорія нееквівалентного обміну;

г)       усі відповіді вірні;

д)       вірні відповіді а) і б); є) вірні відповіді б) і в);

ж)      вірні відповіді а) і в);

з)       усі відповіді не вірні.

Розроблювачем теорії «великого стрибка» є:

а)       Г. Мюрдаль;

б)       А. Льюїс;

в)       М. Калецьки;

г)       Р. Нурске;

д)       А. Хіршман;

є) П. Розенштейн-Розан;

ж)      усі відповіді вірні;

з)       вірні відповіді а) і б); і) вірні відповіді б) і в); к) вірні відповіді г) і д);

л) вірні відповіді г), д) і є); м) усі відповіді не вірні.

Перше обґрунтування концепції «великого стрибка» дав:

а)       Г. Мюрдаль;

б)       А. Льюїс;

в)       М. Калецькн;

г)       Р. Нурске;

д)       А. Хіршман;

є) П. Розенштейн-Розан;

ж)      усі відповіді вірні;

з)       вірні відповіді а) і б); і) вірні відповіді б) і в); к) вірні відповіді г) і д);

л) вірні відповіді г), д) і є); м) усі відповіді не вірні.

Відповідно до моделі зростання для країн, що розвиваються, «великий стрибок» необхідний для того, щоб:

а)       вирватися з відсталості;

б)       розірвати «порочне коло бідності»;

в)       усі відповіді вірні;

г)       усі відповіді не вірні.

Суть концепції «великого стрибка» полягає у тому, щоб:

а)       підірвати застійну рівновагу в слаборозвиненій економіці шляхом державних інвестицій, що викликають могутній поштовх до економічного зростання;

б)       збільшення інвестицій розширить попит на працю;

в)       підйом по ланцюжку взаємозалежних виробництв розширить заощадження та інвестиції;

г)       формування інфраструктури створить умови для активізації факторів виробництва;

д)       усі відповіді вірні;

є) вірні відповіді а), б) і г);

ж)      вірні відповіді б), в) і г);

з)       усі відповіді не вірні.

У чому полягає суть «порочного кола» відповідно до концепції «великого стрибка» Р. Нурске та А. Хіршмана?

а)       зростання виробництва матеріальних благ «з'їдається» приростом населення;

б)       низький рівень інвестування не дозволяє підняти продуктивність праці й доходи;

в)       утворюється ситуація економічного застою;

г)       усі відповіді вірні;

д) вірні відповіді а) і б); є) вірні відповіді б) і в);

ж)      вірні відповіді а) і в);

з)       усі відповіді не вірні.

Слабке місце теорії «великого стрибка» у тому, що:

а)       ринкові механізми у відсталій, перехідній економіці працюють слабко й неефективно, якщо не підтримуються і недостатньо жорстко регулюються стабільною й авторитетною державною владою;

б)       для підтримки національного нагромадження й розвитку експорту доводиться стримувати зростання споживання;

в)       трансформація традиційного сектора відстає, підсилюються диспропорції;

г)       усі відповіді вірні;

д)       вірні відповіді а) і б); є) вірні відповіді б) і в);

ж)      вірні відповіді а) і в);

з)       усі відповіді не вірні.

Визначальну роль у модернізації економіки країн «третього світу» відіграють:

а)       інституціональні перетворення;

б)       ринкові перетворення;

в)       аграрні перетворення;

г)       усі відповіді вірні;

д)       вірні відповіді б) і в); є) усі відповіді не вірні.

На подолання «порочного кола бідності» спрямовані:

а)       проекти нового міжнародного економічного порядку Я. Тін- бергена;

б)       модель двохсекторної економіки А. Льюїса;

в)       моделі «великого стрибка» і «самопідтримуючого зростання» Р. Нурске і Р. Пребиш;

г)       усі відповіді вірні;

д)       вірні відповіді а) і б); є) вірні відповіді б) і в);

ж)      вірні відповіді а) і в);

з)       усі відповіді не вірні.

У даний час розробляються й використовуються нові моделі зростання країн «третього світу»:

а)       експортної індустріалізації;

б)       «заміщення імпорту»;

в)       зростання, що спирається на ресурсозбереження;

г)       усі відповіді вірні;

д)       вірні відповіді а) і б); є) вірні відповіді б) і в);

ж)      вірні відповіді а) і в);

з)       усі відповіді не вірні.

Автором теорії нееквівалентного обміну є:

а)       Я. Тінберген;

б)       А. Льюїс;

в)       Р. Нурске;

г)       Р. Пребиш;

д)       усі відповіді вірні;

є) усі відповіді не вірні.

Автором проектів нового міжнародного економічного порядку є:

а)       Я. Тінберген;

б)       А. Льюїс;

в)       Р. Нурске;

г)       Р. Пребиш;

д)       усі відповіді вірні;

є) усі відповіді не вірні.

Суть моделі двохсекторної економіки А. Льюїса полягає у тому, що:

а)       ресурси сільськогосподарського сектора «перетікають» у сучасний індустріальний сектор;

б)       забезпечується взаємозв'язок між двома основними секторами економіки;

в)       усі відповіді вірні;

г)       усі відповіді не вірні.

Основні висновки, зроблені А. Льюїсом у його моделі дуалістичної економіки, полягали у наступному:

а)       засоби, отримані від експорту національної продукції та з інших джерел, потрібно вкладати у промисловий сектор;

б)       економіка країни, що розвивається, на початковому етапі має один сектор — промисловий;

в)       економіка країни, що розвивається, на початковому етапі має не один, а два сектори: традиційний (аграрний) і сучасний (промисловий);

г)       усі відповіді вірні;

д)       вірні відповіді а) і б);

є) вірні відповіді а) і в);

ж) усі відповіді не вірні.

Відповідно до моделі дуалістичної економіки А. Льюїса стимулом зростання для країн, що розвиваються, може послужити:

а)       наявність аграрного сектора економіки;

б)       наявність промислового сектора;

в)       розширення експорту;

г)       активізація внутрішнього попиту;

д)       усі відповіді вірні;

є) вірні відповіді а) і б);

ж)      вірні відповіді в) і г);

з)       усі відповіді не вірні.

Значення проектів нового світового порядку полягає в тому, що вони:

а)       уплинули на практику міжнародних економічних відносин;

б)       сприяли розробці стратегій економічного розвитку країн «третього світу»;

в)       усі відповіді вірні;

г)       усі відповіді не вірні.

Проект нового міжнародного економічного порядку Я. Тінбергена передбачав:

а)       створення у країнах систем, що підготували б умови для більш справедливого розподілу можливостей і засобів;

б)       забезпечити виживання й інтереси країн, що розвиваються;

в)       усі відповіді вірні;

г)       усі відповіді не вірні.

ПРОБЛЕМИ

ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ