Особливості творчості письменника

відсутність гострих сюжетів;

увага до психології героя, заглиблення у його внутрішній світ;

дія у творах розгорталася або через діалоги героїв, або через їх внутрішні монологи, розповіді про події, свідками яких вони були;

широке використання внутрішніх монологів;

за «я» героя не стоїть сам автор (особистий оповідач присутній лише в романі «Груповий портрет з дамою», але став фігурою умовною, не автобіографічною);

присутність автора завжди відчувалася у думках героїв;

важлива роль деталі, як мікроелемента дійсності, у якій одиничне поєдналося із загальнозначущим;

наявність малоймовірних сюжетних поворотів;

використання іронії, сатири, сарказму, антитези, підтексту, символіки;

застосування композиційного прийому «принцип стислого часу» (дія відбувалася протягом одного дня, але автор охопив багато подій, що мали місце раніше).

Найпривабливіша риса творчості Г. Белля — гуманізм, найвища цінність для письменника — людина і людське життя. Він виступив проти війни, хоч показав її, на відміну від Ремарка, війною переможених. Увага автора акцентувала лише на останньому періоді війни — поразці та відступу німецьких військ. Автор уникав банальних сцен, які б могли виправдати і прославити солдата, смерть героїв завжди підкреслено негероїчна, навіть жалюгідна.

Герої певною мірою нетипові, вирізнялися з «натовпу» своєю особливістю. Вони стали жертвами історичних обставин і водночас співучасниками національної провини. Герої-солдати даремно намагалися врятуватися від страхіть війни, пасивно опиралися і гинули. Г. Белль поділив героїв на дві категорії: пристосуванці і не- пристосуванці.

Таким чином, у творчості Г. Белля намітилися такі проблеми:

відповідальність кожного німця за скоєні Гітлером злочини («Поїзд точно за розкладом», «Де ти був, Адаме?»);

негативного явища повоєнної Німеччини («Очима клоуна», «Під конвоєм турботи»);

соціальна несправедливість та бездуховність («Дім без господаря»);

самотність людини в оточуючому світі («Очима клоуна»)

Запитання для самоконтролю

Коли виникло поняття «втрачене покоління», що покладено в його основу?