Особливості«нової драми» Ібсена: : Історія зарубіжної літератури 20 століття : B-ko.com : Книги для студентів

Особливості«нової драми» Ібсена:

Р ► вірогідність дійсності, яка зображена в п'єсах; ► створення образів типових, нерозривно пов'язаних з оточуючим їх И повсякденним світом:

вони підкреслено індивідуалізовані; С — пов'язані з життєвою реальністю;

справді значні;

И ► контрастність світів — сьогодення і віддаленість;

місце дії зовсім не змінювалося або змінювалося незначно;

розрив між благополучною видимістю і крайнім неблагополуччям суспільства;

чіткість композиція, велике значення деталей; кінцівка п'єси незавершена, відкрита;

обминає експозицію драми, починає дію напередодні катастрофи; події переносить у передісторію;

відмова від зовнішнього драматизму дії і зосередження на аналітичному розкритті характеру, конфлікту і сюжетних таємниць.

Глибокий аналіз ідейно-художнього новаторства норвезького драматурга подав у статтях «Квінтесенція ібсенізму» (1891) і «Драматург-реаліст своїм критикам» (1894) відомий англійський драматург Б. Шоу. Він підкреслив головну особливість Г. Ібсена — повернення до сучасного життя, незалежність від забобонів свого часу, критику хибних ідеалів суспільства. За словами Б. Шоу норвезький драматург «наполягав на тому, щоб вища мета була надихаючою, вічною, безперервно розвиваючою, а не зовнішньою, незмінною, фальшивою...не літерою, але духом...не абстрактним законом, а живим потягом».

Усвідомлення і виділення письменником глибокого внутрішнього протиріччя між «ідеалом» та «дійсністю» і визначило художню структуру його п'єс про сучасність.