Модерністська поезія 1 пол. XX ст.

магниевый скраб beletage

Відбиття філософської та естетичної позиції P. M. Рільке у зб. «Часослов», «Нові поезії», «Сонети до Орфея». Жанрові форми поезій: молитви, заклинання, роздуми, «вірші-предмети». Ідея суцільного взаємозв'язку, цілісності світу. Поняття «Душа світу» як основа філософсько-етичної позиції Рільке. Письменник і російська поезія XX ст.

Модерний образ світу в поезіях Т. С. Еліота (зб. «Пруфрок та інші спостереження», поеми «Безплідна земля», «Порожні люди»). Втрата людством духовних орієнтирів, апокаліптичне бачення цивілізації. Завершення філософських і художніх пошуків у «Чотирьох квартетах». Євангельське трактування істини, своєрідність бачення культури.

Федеріко Гарсіа Лорка, зв'язок його творчості з модерними піснями і народною поетичною традицією. «Циганські романсеро» та «Поема про канте хондо»: традиційна міфологія і сучасний міф, жанри народного мистецтва, їх творча переробка. Трансформація сюрреалістичних елементів у поезіях Лорки. Своєрідність романтизму письменник.

3. Сучасна зарубіжна література (40—90-ті роки)

Література Франції. Війна і французька література післявоєнного десятиліття. Причини актуалізації філософії екзистенціалізму і її вплив на французьку літературу. Екзистенціальні концепції у творах Жана Поля Сартра. Витоки філософії Са- ртра, вплив німецької феноменології та екзистенціалізму. Інтенційність як поновлення прав реальності у праці «Буття і Ніщо». Роман «Нудота» — стан негативно вільної людини у позбавленому сенсу світі ворожих речей. Усвідомлення відповідальності за свободу у зб. оповідань «Мур». Концепція ангажованого екзистенціалізму в праці «Екзистенціалізм — це гуманізм» та його втілення у драматургії Сар- тра («Мухи», «Альтонські відлюдники»). Мистецька концепція Сартра в автобіографічній прозі «Слова».

А. Камю. Еволюція екзистенційної концепції. Песимістична філософія життя в «Міфі про Сізіфа». Екзистенціальний аспект проблематики повісті «Сторонній». Роман-притча «Чума», проблема вибору і гуманістичне вирішення її, тема перестороги. Апологія індивідуалістичного бунтарства в публіцистиці письменника («Бунтівна людина»).

«Новий роман» 40—60-х pp. Основні тенденції в розвитку «нового роману»: лінія «тропізмів» (Наталі Саррот), лінія «предметизму» (А. Роб-Грійє), лінія «міфо- логізму» (М. Бютор). Художня своєрідність романів Н. Саррот «Золоті плоди» і Бютора «Зміна». «Театр абсурду» і його естетичні та філософські засади. Проблематика і художня своєрідність п'єс Е. Юнеску «Голомоза співачка» і «Носороги» та трагікомедії С. Беккета «Чекаючи на Годо».

Естетика реалістичного роману. Робер Мерль. Документально-психологічна основа роману «Смерть — моя професія». Тема війни в романі. Антивоєнний пафос роману «Малевіль». Проблема людської єдності в романі. Ерве Базен. Художній аналіз сімейної проблематики в романах Базена і його публіцистиці («Анатомія розлучення», «У що вірю»). Проблеми сучасної молодої людини у прозі Франсуази Саган («Трохи сонця в холодній воді», «Здрастуй, сум!»).

Розвиток роману в 70—80-х роках (повернення до історії, характеру, обмеженість образів, універсалізм задуму). Паскаль Лене і художня природа його роману «Мережниця». Найновіші тенденції розвитку прози (Жан-Лу Трассор) і впливи експериментів «нового роману». «Антироман» і «антидрама» як остання хвиля класичного модернізму.

Італійська література. Поняття «постмодернізм»: його інтерпретації як епохи, методу, прийому. Широке застосування постмодерністських прийомів у пошуках універсальної художньої мови. Своєрідність постмодернізму У. Еко, що засвоює традиційний культурний досвід з метою створення сучасного художнього синтезу. Еко про постмодернізм. «Ім'я троянди» — естетична декларація у деструкції норм класичної поетики. Жанрова природа твору: пародія на історичний роман, жанр «інтелектуального» детективу, мемуари, роман жахів. Мотив лабіринту як відтворення процесу пізнання та протиставлення діаметрально протилежних світоглядних концепцій щодо знання як знаряддя зберігання та пошуку істини. Інтертекстуаль- ність як засіб створення узагальненої картини світу. Постмодерна стилістика твору. Історія традицій європейської свідомості в романі «Маятник Фуко». Зіставлення історичних епох і традицій мислення. Культурологічне тлумачення реалій XX ст. Ідеї окультизму в романі. Проблеми комунікації.

Німецька література. Друга світова війна і культурно-історичний розвиток післявоєнної Німеччини. Дві країни, дві літератури. Війна в літературі Східної Німеччини (М. Шульц «Ми не порох на вітрі», Д. Нолль «Пригода Вернера Хо- льта») та молодіжна проблематика (У. Пленцдорф «Нові страждання юного В.»). Війна в літературі ФРН («покоління тих, що повернулись» — 3. Борхерт «За дверима»).

Генріх Белль. Осмислення історичного досвіду війни в ранніх оповіданнях письменника і в романі «Де ти був, Адаме?» Романи і повісті Г. Белля про післявоєнну Німеччину («Дім без господаря», «Більярд о пів на десяту»). Заглиблений психологізм у творах письменника, поєднання минулого і сучасного в свідомості героїв, широке використання «внутрішніх монологів» і «потоку свідомості», сконденсованість художнього часу і його історичне осмислення в творах Г. Белля. Проблематика і художня своєрідність роману «Груповий портрет з жінкою».

Швейцарська німецькомовна література. Проблеми відповідальності людини і ролі культури у трагікомедіях Ф. Дюрренматта «Фізики», «Візит старої дами». Парадоксальний сюжет як модель абсурдності світу. Проблема обличчя і маски сучасної людини. Особливості поетики: елементи детективу, бурлеску, фарсу, антитези, схематичність образів. Проблема моральної відповідальності у романі М. Фріша «Homo Фабер». Ідея пошуку власної ідентичності у невідповідності видимого і сущого, протистоянні логіки і пристрасті. Мотив сліпоти і його семантика. Особливості поетики твору.

Постмодерний роман П. Зюскінда «Запахи». Доля мистецтва у романі. Руйнація модерної ідеї маргінальності особистості та надприродної сутності мистецтва. Синтез жанрів та їх негативні віддзеркалення. Інтертекстуальний план роману: пародіювання світоглядних систем та літературних попередників. Риси постмодерної поетики.

Англійська література. Особливості розвитку післявоєнної Англії. Розчарування в реформах лейбористів і ріст критичних настроїв.

Рух «сердитих молодих людей» в 50-ті роки. Пафос критицизму і обмеженість бунту «сердитої молоді». «Озирнись у гніві» Д. Осборна — програмний твір «сердитих молодих людей». Рух тінейджерів в літературі Англії (С. Чаплін «День Сардини»).

Філософсько-інтелектуальна література Англії. Філософський роман екзис- тенціалістської орієнтації. Проблематика і художня своєрідність романів А. Мердок «Чорний принц» та «Сон Бруно». Психологічна дефективність, сконцентрованість на внутрішньому світі героїв. Екзистенціальне підґрунтя та елементи фрейдизму у творчості Мердок.

Своєрідне англійське поєднання традиційного і новаторського, реалістичного і модерного у творчості Дж. Фаулза. Естетичні концепції Фаулза у новелі «Башта з чорного дерева»: критичне ставлення до модернізму, прагнення до мистецтва. Роман «Жінка французького лейтенанта» і естетика інтертекстуальності. Використання прийомів сучасного модернізму в структурі класичного «вікторианського» роману. «Відкрита» форма оповіді, що допускає варіативність художнього рішення конфлікту особистості і суспільства.

Антиутопія та антиколоніальний роман в літературі Англії (Дж. Оруелл, Г. Грін, В. Голдінг). Романи У. Голдінга. Тема агресивного начала в людській природі («Володар мух»). Проблема співвідношення добра і зла («Шпиль»).

Грем Грін. Протиріччя між його релігійно-католицькими переконаннями і об'єктивно нерелігійним засудженням буржуазної дійсності. Тема тривоги за людину, тема злочину і кари в романах письменника. Своєрідність «географізму» романів Г. Гріна. Засудження колоніалізму в романі «Тихий американець». Християнство і комунізм в романі «Монсеньйор Кіхот». Проблема вибору і пошуку сенсу буття в романі «Вечір у Венеції, або вечеря з бомбою».

Література США. США після другої світової війни. «Холодна» війна і «гоніння за відьмами» як вияви агресивності зовнішньої і внутрішньої політики США. Масова література США.

Доля реалізму в літературі США після 1945 року. Суспільно-політична проблематика у післявоєнному романі (проблема політичної корупції, демагогії і кар'єризму в романі P. 11. Уоррена «Вся королівська рать»).

Нон-конформізм в американській літературі середини XX століття. Позиція нонконформізму в романі Дж. Стейнбека «Зима незгоди нашої».

Молодіжні рухи 50—60-х років. Бітники та їх світ у романі Д. Селінджера «Над прірвою в житі». Тема опору героя обивательському конформізму і бездуховному існуванню середнього класу. Молодіжна субкультура 60-х pp. і її впливи на літературу.

Джон Апдайк. Роман «Кентавр» як вираження морально-етичної позиції письменника.: реалістична умовність у використанні автором античної міфології як другого сюжетного плану. Проблема зіткнення гуманістичних духовних запитів одинокого інтелігента з сатирично змальованим обивательським середовищем. Мешканці Олімпу як персоніфікації окремих рис американської національної свідомості. Тема смерті і безсмертя. Образ Пітера як символ наслідування гуманістичних ідей. Повість «Ферма» і критика основ американського життя в романі. Проблеми сім'ї в романі «Давай одружимось».

Американська драматургія і театр після II світової війни (Г. Уїльямс «Трамвай «Бажання», А. Міллер «Смерть комівояжера»).

Негритянська література в США і особливості висвітлення расового конфлікту (Д. Болдуїн «Якби Бійл-стріт могла заговорити»).

Американська література чорного гумору. Проблема свободи особистості, людина та система у романі К. КІЗІ «Політ над гніздом зозулі». Антифашистський пафос та гротескно-сатиричне зображення цивілізації у романі-антиутопії К. Вон- негута «Бійня № 5, або Хрестовий похід дітей».

Пошуки нової духовності в романах Р. Баха («Чайка на ймення Джонатан Лівін- гстон»).

Література Ізраїлю та Діаспори. Іврит література. Функції, особливості, часові й просторові координати існування. Провідні представники сучасної іврит літератури. Відродження духовної традиції єврейства у творчості Шмуеля Иосефа Агно- на. Прах Землі Ізраїлю як головний герой оповідань. Есхатологічний сіонізм Агно- на у романі «В серцевині морів». Месіанізм і вирішення протиріч між юдаїзмом та християнством. Біблійна модель історії та мова. Твори письменника як «останній згорток Тори».

Єврейська самобутність і засвоєння здобутків світової культури у творчості Іса- ака Башевіса-Зінгера. Доля єврейства Східної Європи в оповіданнях письменника та романі «Шоша». Башевіс-Зінгер як письменник Діаспори: втрата зв'язків сучасного єврейства з духовною традицією народу. Перегляд ставлення до духовної і культурної спадщини єврейства у християнському світі сьогодення.

Література Японії. Культурно-історична своєрідність Японії. Релігійно- філософська основа та риси національної естетики. Японська література XX ст. — між Сходом і Заходом.

Література Японії. Культурно-історична своєрідність Японії. Релігійно- філософська основа та риси національної естетики. Японська література XX ст. — між Сходом і Заходом.

Реформування японської класичної танки в поезіях Ісікави Такубоку. Вплив нової течії сінтайсі на формування поглядів та поетичний стиль. Збірки «Жменя піску», «Сумна забавка» — вершина творчості поета. Художні особливості танки: строфічна будова, тематика, образність, мова. Сповідальність як основна риса поезій Такубоку.