Новоутворення пізнавальної та особистісної сфер молодшого школяра

магниевый скраб beletage

Навчальна діяльність потребує від дитини серйозних розумових зусиль і сприяє вдосконаленню всієї її пізнавальної сфери. За рахунок цілеспрямованості та систематичності розумової праці пізнавальні процеси до кінця періоду набувають у молодшого школяра ознак довільності.

І Довільність пізнавальної сфери - новоутворення молодшого школяра, що виявляється в здатності докладати вольових зусиль, свідомо регулювати роботу пізнавальних процесів та уваги

Сприймання учнів початкової школи стає все більш цілеспрямованим, довільним та осмисленим процесом. Так, зростає здатність розрізнювати предмети та їх якості, вдосконалюється орієнтація в часі та просторовій перспективі, хоча нерідкими є прояви синкретизму дитячого сприймання. Так, навчаючись письму, першокласники плутають написання цифр 6 і 9, літер Ш і Щ тощо. Однак, цілеспрямована робота вчителя усуває ці помилки та формує позитивну якість сприймання - спостережливість, підґрунтям якої є здатність дитини до аналізу та узагальнення досвіду.

Розвиток пам'яті характеризується в молодшому шкільному віці як кількісними, так і якісними змінами. Так, зростання обсягу запам'ятованого матеріалу та збільшення тривалості його збереження виражають кількісні зміни. Активізація довільної пам'яті супроводжується збереженням мимовільної, так само як механічне запам'ятовування співіснує з осмисленим. Під керівництвом вчителя молодші школярі засвоюють мнемічні прийоми, внаслідок чого зростає продуктивність запам'ятовування, збереження і відтворення матеріалу. Учіння викликає потужний розвиток словесно-логічної пам'яті, хоча образна все ще домінує.

Синкретизм - не-

розділеність, злитість сприймання, пов'язана з фіксацією об'єкта на основі якоїсь випадкової його деталі

Мнемічні прийоми - засоби організованого запам'ятовування та відтворення інформації

Навчальна діяльність сприяє розвитку уяви та її переходу від репродуктивних до творчих форм. Засвоєння змісту навчальних предметів, зокрема розуміння оповідання, математичної задачі, природних явищ, історичних подій спирається у молодшого школяра на створення образів уяви. В учнів початкової школи зростає швидкість створення образів уяви, збільшується їх точність та детальність. Багатство фантазії дітей проявляється й у різноманітності та насиченості мрій.

У період від 6 до 11 років мислення дитини досягає стадії конкретних операцій і стає все більш схожим на мислення дорослих.

Ж.Піаже

Хоча провідним видом мислення молодших школярів залишається наочно-образне, однак учіння забезпечує зростання абстрактних компонентів. В ході навчання учні початкової школи використовують практично всі операції мислення, особливо активно порівняння, аналіз та синтез, узагальнення та конкретизацію. Доступними і правильними для дітей цього віку є базові мислені форми - поняття, судження, міркування і умовисновки. Щодо останніх, то при переважанні індуктивних умовисновків, використовуються і дедуктивні за умови опори на життєвий досвід.

Важливим показником успіхів учнів в оволодінні мовленням є спроможність до мовчазного читання.

Г.С. Костюк

Мислені процеси молодшого школяра спрямовуються не лише на пізнання предметів і явищ навколишньої дійсності, а виникає здатність дитини до аналізу своїх розумових процесів - рефлексія.

І Рефлексія - новоутворення психіки молодшого школяра, що виявляється у його здатності до самоаналізу розумової діяльності та поведінки

Поступальними змінами мовлення молодшого школяра є свідоме вживання різних форм слів, збагачення внутрішнього мовлення та оволодіння письмовим мовленням, розширення активного і пасивного словника дитини. Внаслідок відповідей дітей на уроках та активізації їх спілкування вдосконалюються навички усного мовлення, його лексичні та синтаксичні аспекти. З віком зростає швидкість та якість читання, письма. Згорненість зовнішніх мовних актів розповсюджується на процеси планування, що забезпечує появу психічного новоутворення - внутрішнього плану дій.

  • І Внутрішній план дій - спроможність молодшого школяра здійснювати попереднє, мислене планування подальших дій

Для початку молодшого шкільного віку характерне переважання мимовільної уваги. Яскраві, нові, незвичайні подразники привертають увагу першокласників. Навчальна діяльність викликає зростання концентрації, стійкості та обсягу уваги, сприяє формуванню її довільності. Найкраще зосередження уваги учнів початкової школи можна досягнути за умов активізації пізнавального інтересу та мотивації значимості матеріалу. Неуважність молодших школярів може проявлятись через поверховість та нестійкість уваги і потребує значних корекційних засобів.

До 10-11 років обсяг та стійкість уваги дітей майже такі ж, як у дорослих, а переключення розвинуте навіть краще

Емоційна сфера молодшого школяра суттєво змінюється в зв'язку зі зміною образу життя дитини. Джерелами емоційних переживань в цьому віці стають переважно навчання, гра та спілкування. Впродовж молодшого шкільного віку відбуваються наступні зміни в царині емоцій та почуттів дитини:

збагачення емоційної виразності через інтонацію, міміку

розвиток інтелектуальних, моральних та естетичних почуттів послаблення емоційної вразливості

вдосконалення навичок діагностики емоційних станів іншої людини

зменшення безпосередності вираження емоцій

активний розвиток соціальних емоцій - самолюбства і альтруїзму, емпатії

Рис. 2.48. Зміни емоційної сфери молодшого школяра

В дітей молодшого шкільного віку розвивається емоційна виразність, поповнюється арсенал інтонаційних та мімічних експресивних реакцій, формується спроможність фіксувати суть та природу власних емоційних переживань. Перебування в середовищі вчителя та ровесників породжує стримування, приховування своїх актуальних емоційних переживань, що психологи називають синдромом втрати дитячої безпосередності. В той же час молодший школяр залишається емоційно вразливим до ставлення значимих дорослих, особливо вчителя, а згодом чутливо реагує на мікроклімат взаємин з ровесниками. Психологічна залежність від учителя спонукає учнів початкової школи вміло діагностувати його настрій, інші емоційні реакції.

Під впливом учіння бурхливо розвиваються всі види вищих почуттів дитини - інтелектуальні, естетичні, моральні та праксичні. Взаємини з ровесниками забезпечують вияви соціальних емоцій, зокрема, самолюбство дитини виражається як через самоствердження, так і через змагальність. При позитивному сценарії розвитку стосунків молодшого школяра з ровесниками він переживає почуття довіри, альтруїзму, емпатії, які стають підґрунтям для здатності до емоційної децентрації.

І Емоційна децентрація - спроможність молодшого школяра відволікатись від власних емоційних переживань і сприйняти емоційний стан іншої людини

Однак несприятливим кроком у емоційному розвитку молодших школярів є часте переживання негативних емоційних станів - стресів, дистресів, невротичних реакцій, закріплення емоційних порушень. За думкою І.В. Дубровіної, можна визначити наступні категорії дітей з сталими проблемами емоційної сфери:

«Проблемні діти»

агресивні діти,

емоційно роз-

емоційно вразливі діти,

що потерпають від сором'язливості , ранимості, образливості і тривожності

схильні до невмо- тивованих фізичних та вербальних агресивних реакцій

гальмовані діти,

що бурхливо і демонстративно виражають свої емоції на публіку

 

Рис. 2.49. Типи дітей з емоційними порушеннями за Дубровіною

Залучаючись до учіння як систематизованої, соціально контрольованої діяльності, молодший школяр змушений докладати суттєвих вольових зусиль для виконання навчальних завдань. Регламентованість шкільного навчання теж потребує від дитини вольової регуляції емоційних та поведінкових виявів. Тому молодший шкільний вік стає сприятливим для розвитку вольових якостей дитини.

Впродовж цього вікового періоду відбувається зменшення імпульсивності поведінки дитини, зростає її дисциплінованість, самостійність, витримка і наполегливість. Однак зовнішні перешкоди молодший школяр долає легше, ніж внутрішні, наприклад, лінощі можуть стати на заваді досягненню дитиною мети. Оскільки учні початкової школи легко піддаються навіюванню, то необхідно дбати про наслідування ними позитивних зразків. На основі цілеспрямованого виховного впливу дорослих та власної активності молодшого школяра, в кінці періоду він виявляє стабільну здатність до самоконтролю.

І Самоконтроль - новоутворення молодшого шкільного віку, що виявляється як спроможність до свідомого управління дитиною власною психічною та поведінковою активністю

Перебування дитини в школі викликає вияви її темпераменту в процесі навчання та спілкування, які можуть бути сприятливими і несприятливими. Темперамент дитини суттєво визначає

стиль її поведінки та діяльності і виступає підґрунтям для формування рис характеру. В молодшому шкільному віці інтенсивно формуються всі групи рис характеру.

Вольові риси

Інтелектуальні риси

Моральні та емоційні риси

зміст розумової діяльності

задіяність інтелектуальних здібностей виконанння навчальних завдань

дотримання дисциплінарних норм виховний вплив педагогів та батьків

характер взаємодії з ровесниками

Рис. 2.50. Фактори формування рис характеру молодших школярів

Розвиткові Я-концепції учнів початкової школи властиві такі ознаки, як розширення сфери усвідомлення себе, активізація процесу самопізнання і, як наслідок, формування Я-образу учня. Саме в молодшому шкільному віці Я-образ дитини починає диференціюватись на Я-реальне (уявлення про себе зараз, теперішнього) і Я-ідеальне (образ себе в майбутньому). Навчання в школі сприймається дитиною як засіб саморозкриття, самоактуалізації своєї особистості.

Найбільш високий рівень розвитку когнітивного компоненту самооцінки співвідноситься або з адекватно високою, або з заниженою самооцінкою.

А.В. Захарова

Молодший шкільний вік є важливим кроком формування самооцінки дитини. Під впливом навчання та спілкування з ровесниками інтенсивно розвиваються ког- нітивний та афективний компоненти самооцінки, хоча співвідношення між ними неоднозначне. Дослідження засвідчують суттєвий взаємозв'язок між самооцінкою молодших школярів і рівнем їх навчальної успішності. Оскільки провідною діяльністю учнів початкової школи є учіння, то оцінка його результатів стає критерієм самооцінки особистості дитини. Спостерігається і зворотній зв'язок - самооцінка визначає результативність навчання молодшого школяра. Наприклад, занижена самооцінка, сформована ще в дошкільному дитинстві, викликає невпевненість в собі, страх проявляти свої здібності і очікування невдач.

За думкою Р.Бернса, традиційне шкільне навчання зорієнтоване на формування заниженої та вузько орієнтованої самооцінки дитини. Фактично єдиним критерієм успішності статусу школяра є рівень розвитку вербального інтелекту і відповідне йому бальне оцінювання вчителів. Крім того, навчальна успішність стає ареною конкурентної боротьби молодших школярів, і поразка в ній знецінює особистість дитини в очах педагогів та однолітків. Тому не дивно, що середньостатистична самооцінка школярів починає неухильно знижуватись в інтервалі з 2 по 7 клас.

Таким чином, самооцінка молодших школярів суттєво залежить від впливу вчителя, 'її рівень впливає на успішність навчання дитини, характер емоційних переживань, зміст поведінки та рівень домагань.

'Контрольно-дослідницький

БЛОК

Питання для обговорення на семінарах

Зародження психіки дитини під час її пренатального розвитку.

Психогігієна майбутніх батьків.

Психологічні особливості фази новонародженості.

Соціально-психологічні детермінанти психічного розвитку немовляти.

Вплив фізичних досягнень на психічний розвиток немовляти.

Зміст сенсорного та мовленнєвого розвитку немовляти.

Соціальна ситуація розвитку переддошкільника.

Динаміка та функції провідної діяльності дитини раннього віку.

Особливості розвитку пізнавальної сфери переддошкіль- ників.

Розвиток мовлення в ранньому віці.

Формування особистості дитини раннього віку.

Криза 3-ох років: причини та симптоматика.

Соціальна ситуація розвитку дошкільняти.

Специфіка ігрової діяльності дітей дошкільного віку.

Розвиток інтелекту в дошкільному віці.

Формування особистості дитини-дошкільника. Криза 6 (7) років.

Шкільна зрілість дошкільняти, її зміст, механізми формування та діагностика.

Вплив статусу школяра на психіку першокласника.

Початкова шкільна дезадаптація: причини, вияви та способи усунення.

Специфіка взаємин молодшого школяра з вчителем.

Родина як фактор соціалізації молодшого школяра.

Динаміка спілкування дитини молодшого шкільного віку з ровесниками.

Характеристика учіння як провідної діяльності молодших школярів.

Соціально-психологічні чинники формування особистості сучасних молодших школярів.

Особливості емоційної сфери учня початкової школи.

23. Типові емоційно-поведінкові порушення дітей молодшого

шкільного віку.

Розвиток вольової регуляції в молодшому шкільному віці.

Формування самосвідомості дитини молодшого шкільного віку.

Вплив навчальної діяльності на інтелектуальну сферу молодшого школяра.

Зміст та механізми формування новоутворень пізнавальної сфери учня початкової школи.

Завдання для самоперевірки

Знайдіть єдину правильну відповідь на тестові запитання

Етап розвитку дитини в лоні матері називається:

а)         пренатальним,

б)         дитячим,

в)         захисним,

г)         постнатальним.

Остаточне формування всіх органів та систем плода, підготовка дитини до народження та самостійного життя - це зміст якої фази пренатального розвитку:

а)         фетальної,

б)         ембріональної,

в)         постнатальної,

г)         термінальної.

Впродовж якої фази пренатального розвитку зародок є особливо чутливим до впливу тератогенів (несприятливих факторів його розвитку):

а)         гермінальної,

б)         ембріональної,

в)         фетальної,

г)         постнатальної.

Виберіть рядок, в якому перелічені тільки тератогени:

а)         стан здоров'я матері, алкоголь, їжа,

б)         ліки, спадкові хвороби, куріння,

в)         звички матері та батька дитини, резус-конфлікт, ліки,

г)         алкоголь, наркотичні речовини, радіація.

Встановлення підтримуючого контакту батьків із новонародженою дитиною для подолання у неї почуття самотності та занедбаності - це суть якого поняття:

а)         комплексу пожвавлення,

б)         імпринтингу,

в)         бондінгу,

г)         сиблінгу.

Чи є факт недоношеності дитини підставою для формування в неї порушень психічного розвитку:

а)         так, неадекватність психічного розвитку цієї дитини виявляється завжди,

б)         цей факт становить лише ризик для формування порушень

психічного розвитку дитини,

в)         тільки у випадку, якщо дитина не отримала адекватної ме

дичної допомоги,

г)         ніякого впливу на психічний розвиток дитини її передчасне

народження не має.

Виберіть назву психічного новоутворення, що формується в кінці фази новонародженості:

а)         мовлення,

б)         комплекс пожвавлення,

в)         маніпуляції з предметами,

г)         спілкування з дорослим.

Якою є провідна діяльність немовляти:

а)         емоційне спілкування з дорослим,

б)         учіння,

в)         їжа та сон,

г)         дотримання режиму життєдіяльності.

Із перелічених факторів виберіть той, який найчастіше є причиною відставання психічного розвитку немовлят:

а)         поганий гігієнічний догляд за дитиною дорослими,

б)         недостатність спілкування дитини з дорослими,

в)         недоношеність,

г)         фізичні хвороби.

Визначте вікові рамки раннього періоду:

а)         від народження до одного року,

б)         від 6-8 тижнів до 2 років,

в)         від одного до трьох років,

г)         від трьох до шести років.

Провідною діяльністю дітей раннього періоду є:

а)         мовлення,

б)         предметно-маніпулятивна,

в)         емоційне спілкування з дорослими,

г)         ігрова.

Ранній вік сприятливий для розвитку якої психічної функції:

а)         мислення,

б)         логічного мислення,

в)         інтуїції,

г)         мовлення.

Мислення дітей раннього віку є:

а)         абстрактним,

б)         наочно-дійовим,

в)         наочно-образним,

г)         образно-логічним.

Часте вживання дитиною фрази «Я сам!», її неслухняність та впертість є ознаками якого явища психічного розвитку раннього віку:

а)         прискорення психічного розвитку,

б)         затримки психічного розвитку,

в)         кризи 3-ох років,

г)         дитячої шпитальності.

Яке новоутворення психіки, що свідчить про розвиток самосвідомості дитини, формується в ранньому віці:

а)         самооцінка,

б)         самосприймання,

в)         мовлення,

г)         гордість за досягнення.

За рахунок якого провідного чинника в дитини з'являється спроможність до переживання емоції сорому:

а)         вроджених задатків,

б)         стимуляції зі сторони значимих дорослих,

в)         спілкування з ровесниками,

г)         розвитку інтелекту.

Фіксація дитиною свого зовнішнього вигляду та формальної статевої приналежності - це ознака якого психічного новоутворення раннього віку:

а)         самосприймання,

б)         гордості за досягнення,

в)         адекватної самооцінки,

г)         емоції сорому.

Для дошкільного віку провідною діяльністю є:

а)         предметно-маніпулятивна,

б)         трудова,

в)         учіння,

г)         ігрова.

Наявність засвоєних норм поведінки - це зміст якого новоутворення психіки дошкільнят:

а)         уяви,

б)         образного мислення,

в)         внутрішніх етичних інстанцій,

г)         самоконтролю.

Мовне коментування дитиною дошкільного віку власних дій, «розмова з самим собою» - це ознаки якого психічного явища:

а)         внутрішнього мовлення,

б)         егоцентричного мовлення,

в)         монологу,

г)         внутрішнього плану дій.

Стадія каракулів, неспівпадання задуму і результату, адекватності задуму та результату - це етапи розвитку якої продуктивної діяльності дошкільника:

а)         ліплення,

б)         малювання,

в)         навчання,

г)         гри.

Яку негативну форму має розвиток дитячої уяви в дошкільному віці:

а)         фантазування,

б)         дитячі страхи,

в)         сором'язливість,

г)         мрійливість.

Готовність до засвоєння нової соціальної ролі - школяра та можливості успішного спілкування з ровесниками шестирічки складають зміст якого компоненту психологічної готовності дитини до школи:

а)         розумового,

б)         емоційно-вольового,

в)         соціального,

г)         мотиваційного.

Провідною діяльністю дітей молодшого шкільного віку є:

а)         ігрова діяльність,

б)         учіння,

в)         гра та учіння,

г)         спілкування з вчителем.

Знайдіть найсуттєвіше обґрунтування доречності використання вчителем початкової школи ігрового методу навчання шестирічок:

а)         для більш легкої зміни провідної діяльності - від ігрової до навчальної,

б)         для уникнення перевтоми дітей,

в)         для кращого розподілу ролей дітей,

г)         для зміцнення класного колективу.

Що таке внутрішній план дій як психічне новоутворення молодшого шкільного віку:

а)         попереднє мислене планування подальших розумових дій,

б)         сумлінне виконання вказівок вчителя,

в)         зосередження школяра на учбовому завданні,

г)         свідоме управління та регуляція дитиною власної психічної

та поведінкової активності.

Спроможність цілеспрямовано докладати вольові зусилля для організації розумової діяльності - це сутність якого новоутворення психіки молодших школярів:

а)         зосередженості,

б)         осмисленості,

в)         мимовільності,

г)         довільності.

Яка особливість пізнавальної сфери формується в молодшому шкільному віці:

а)         спостережливість,

б)         довготривалість,

в)         абстрактність,

г)         довільність.

Якою особливістю психіки молодших школярів зумовлена необхідність використання вчителем початкової школи великої кількості наочності:

а)         переважанням наочно-образного мислення,

б)         пізнавальною активністю дітей,

в)         недостатнім розвитком уваги молодших школярів,

г)         нестійкою навчальною мотивацією.

Оберіть найтиповішу ознаку проблеми початкової шкільної дезадаптації дитини:

а)         суперечки з вчителем,

б)         погіршення успішності,

в)         конфлікти з однокласниками,

г)         хронічне небажання дитини ходити до школи.

Яким чином виявляється емоційна вразливість молодших школярів:

а)         схильністю до пригніченого настрою, сльозливістю,

б)         чутливістю до оцінки їх значимими дорослими,

в)         частими перепадами настрою, примхливістю,

г)         здатністю до співчуття, співпереживання.

Позитивне ставлення до школи, відповідальність щодо результатів учіння - це вияви якого психічного новоутворення молодших школярів:

а)         рефлексії,

б)         внутрішньої позиції школяра,

в)         довільності пізнавальної сфери,

г)         самоконтролю.

Чи можуть сімейні негаразди вплинути на успішність навчання молодшого школяра:

а)         ні, оскільки школа та сім'я - це різні сфери життя дитини,

б)         тільки у випадку вразливості дитини,

в)         якщо вчитель не зацікавить дитину навчальними завдан

нями,

г)         пригнічений настрій дитини через родинні проблеми за

важає її повноцінному навчанню.

Яка позитивна якість сприймання формується в молодшому шкільному віці:

а)         поверховість,

б)         спостережливість,

в)         тривалість,

г)         синкретизм.

35. До якого соціометричного статусу потрапляють діти молодшого шкільного віку, що виявляють агресивність, задерикуватість, грубість, зухвалість чи зазнайство:

а)         «прийнятих»,

б)         «дітей, яких уникають у спілкуванні»,

в)         «дітей, яким надають перевагу у спілкуванні»

г)         «ізольованих».

Спираючись на опрацьований зміст розділу, сформулюйте відповіді на проблемні питання

Охарактеризуйте психологічні чинники пренатального розвитку дитини, які визначають її психічне здоров'я.

Окресліть наслідки впливу процесу народження дитини на її подальший психічний розвиток.

Опишіть прояви комплексу пожвавлення дитини та його роль в психічному розвитку.

Охарактеризуйте соціальну ситуацію розвитку немовляти.

Розкрийте причини та вияви явища дитячої шпитальності.

Визначте засоби, які мають використовувати дорослі для розвитку емоцій та мовлення немовляти.

Розкрийте провідні потреби переддошкільників та їх вплив на розвиток психіки.

Охарактеризуйте механізми впливу значимих дорослих на формування новоутворень психіки переддошкільника.

Доведіть, що ранній вік є сенситивним для розвитку мовлення дитини.

З'ясуйте, чому ранній вік займає таке вагоме значення в процесі формування особистості в багатьох психологічних концепціях (психоаналіз, гуманістична теорія, теорія соціального научіння тощо).

Проаналізуйте типові форми реагування дорослих на прояви емансипації дітей раннього віку та їх наслідки для психіки малюка.

Визначте роль провідної діяльності переддошкільників для їх розумового розвитку.

Охарактеризуйте фактори, які спричинюють відставання в психічному розвитку у дітей раннього віку.

Порівняйте специфіку спілкування дітей раннього та дошкільного віку з дорослими.

Охарактеризуйте систему взаємин дошкільника з ровесниками.

Розкрийте співвідношення впливу ігрової, навчальної та трудової діяльності на становлення особистості дитини дошкільного віку.

Визначте роль продуктивної діяльності (малювання, ліплення тощо) для інтелектуального розвитку дошкільника.

Опишіть можливі форми реагування дорослих на вияви пізнавального інтересу дошкільника і їх наслідки для розумового розвитку дитини.

Проаналізуйте думку К.Д. Ушинського, що саме дошкільне дитинство є початком інтимної історії людської душі - історії її почуттів.

З'ясуйте роль внутрішнього мовлення у плануванні і регуляції поведінки дошкільнят.

Охарактеризуйте компоненти психологічної готовності дитини до школи та способи їх діагностики.

Складіть пам'ятку для батьків щодо формування психологічної готовності дошкільняти до школи.

Розкрийте роль молодшого шкільного віку в процесі соціалізації особистості.

Охарактеризуйте взаємозв'язок шкільної зрілості дошкільняти та рівня адаптації першокласника до школи.

Доведіть, що учіння є провідною діяльністю для психічного розвитку молодших школярів.

Співвіднесіть роль батьків та вчителя у формуванні у дитини внутрішньої позиції школяра.

Розкрийте механізми становлення статусу учня початкової школи в класному колективі.

Охарактеризуйте гендерні відмінності дітей молодшого шкільного віку.

Проаналізуйте взаємозв'язок стилів батьківського виховання з результативністю навчання молодшого школяра та його самооцінкою.

Обґрунтуйте психологічну доречність використання вчителем тільки словесного оцінювання навчальних досягнень учнів 1-го класу.

Проаналізуйте детермінанти виникнення негативних емоційних станів дітей молодшого шкільного віку.

Охарактеризуйте поведінкові відмінності молодших школярів різних типів темпераменту.

Розкрийте детермінанти формування характеру в молодшому шкільному віці.

Охарактеризуйте причини, вияви та способи профілактики агресивності молодших школярів.

Охарактеризуйте основні напрямки діяльності вчителя щодо розвитку здібностей молодших школярів.

Розкрийте специфіку взаємозв'язку роботи мислення та уяви учнів початкової школи.

Розкрийте основні напрямки профілактики та корекції неуважності молодших школярів.

Розв 'яжіть психологічні задачі

Мама Наталки (дівчинці 6 місяців) весь час - і вдома, і на прогулянці говорить, наспівує до дитини. Сусідка каже: «Що ти говориш, дитина все одно ж нічого не розуміє».

Проаналізуйте доречність дій мами для психічного розвитку доньки.

Обідньої пори тато, мама і маленька Ясочка (дівчинці 11 місяців) зібрались за столом. Дівчинка робить невдалі спроби самотужки поїсти каші. Хоча тарілка поряд, але донести ложку до ротика так важко, більшість каші залишається на обличчі, одязі дівчинки і на столі. Мама намагається відібрати ложку у Ясі, щоб погодувати дівчинку. Тато починає протестувати, мотивуючи важливістю формування самостійності доньки. Жінка ображено вказує на необхідність прибирання всієї кухні та прання одягу після такої «самостійності» дитини. Між батьками зав'язується словесна перепалка. Яся в цей час вимазує залишки каші на скатертину.

З'ясуйте доречність виховних впливів батьків на дитину. Визначте правильну форму реагування батьків на потребу дівчинки.

Оля тихо грається в своєму куточку. Вона одягає і роздягає ляльку вже 5 хвилин. А перед цим вона возила візочок назад і вперед кілька разів підряд.

Визначте вік та тип діяльності дівчинки.

Михайликові, якому 1 рік 3 місяці, ще тяжко дається вимова слів, і він часто вдається до жестів. Мати, зрозумівши, що хоче хлопчик, тут же виконує його бажання.

Як вплине така поведінка мами на розвиток мовлення хлопчика?

Андрій закинув м'ячик за шафу і безуспішно намагається його дістати. Мама пропонує йому подумати, як можна дістати м'яч. Андрій відповідає: «Не треба думати, діставати треба».

Який вид мислення дитини проявляється в даному епізоді і для якого віку він характерний?

Тато з Настею (дівчинці - 2 роки і 7 місяців) вийшов на прогулянку. Зручно вмістившись на лавці, він відправляє дівчинку гуляти в пісочницю з іншими дітками. Настя злякано оглядає незнайомих хлопчиків і дівчаток, відмовляється та тулиться до батька. «Перестань вередувати, марш до пісочниці!» - голос тата набуває крижаних ноток. Дівчинка повертається у вказаному напрямку й із сльозами на очах прямує до інших дітей.

Які наслідки для психіки дитини матиме вплив тата? В изна- чте правильну форму реагування батька на поведінку дівчинки в даній ситуації.

Володя (2 роки 8 місяців) намагається сам одягнутися. Крекчучи, він натягує колготки. Нічого не виходить. Мама пропонує свою допомогу.

«Я сам!» - протестує дитина.

«Сиди спокійно, нічого у тебе не виходить» - каже мама.

«Я хочу сам!» - знову стверджує хлопчик.

Визначте особливості психіки дитини раннього віку, які характеризує дана ситуація.

Тарасик, якому виповнилось 2,5 роки, зібрав на вулиці палички, тендітними пальчиками прилаштував їх одну до одної і побіг до тата, прагнучи показати тому свій виріб. «Тату - бібі», - весело вигукує хлопчик, тягнучи батька до паличок. «Що це ти за сміття назбирав, викинь негайно, вже руки забруднив», - кидає репліку невдоволеним тоном чоловік.

Які наслідки для психічного розвитку дитини матиме реакція тата?

Сергійко вирує енергією. Ось, граючись біля мами на подвір'ї, він підбігає до сусідки Оленки, вихоплює у неї совочок і вдаряє ним по руці дівчинки. Її голосний плач приваблює увагу обох мам, що розмовляли. «От бешкетник», - каже мама Сер- гійка, поблажливо посміхаючись до нього. Розмова мам продовжується....

Проаналзуйте зміст поведінки хлопчика та мами щодо даної ситуації та спрогнозуйте психологічні наслідки Визначте правильну форму реагування мами на поведінку хлопчика в даній ситуації.

Мама в 4-річним Віталиком зайшла до магазину. Увагу хлопчика привернула велика іграшкова машинка. Перші прохання дитини придбати іграшку мамі вдалося проігнорувати, пояснюючи відмову відсутністю грошей. Але наполегливі прохання хлопчика переросли в істеричний плач. Мама, пригнічена увагою сторонніх людей - відвідувачів магазину - до голосного плачу дитини, здалася. Миттєво змінивши сльози на переможну посмішку, Віталик разом з мамою подався купувати іграшку.

Сформулюйте причини та наслідки неадекватної поведінки хлопчика для становлення його особистості.

Поясніть емоційні переживання дошкільниці.

«Моїй Галі пішов лише п'ятий рік, а вона вже жорстокою росте у нас, - скаржиться батько. - Вдома вона тягає собаку за хвоста, мучить кішку. Уявіть собі, що Галя ні сльозинки не пролила, коли померла її бабуся, яку вона дуже любила, а вчора гірко плакала, коли довідалась, що мама викинула її стареньку ляльку».

«Дуже спокійна моя дитина», - ділиться враженнями мама хлопчика 5-ох років. - «Інші заважають дорослим, набридають своїми примхами, а мій син може годинами гратись однією іграшкою. Я піду в іншу кімнату надовго, вже всю роботу перероблю, а він все ще мене не кличе. Хоча коли прийду - радіє».

Проаналізуйте зміст та чинники поведінки хлопчика. Визначте правильну форму реагування матері на означені психічні прояви сина.

Вихователь в старшій групі дитячого садка організував змагання, хто швидше і краще побудує будиночок. Діти з радістю прийнялися за роботу. Михайлик із завданням не справився, але вихователь все-таки сказав йому: «Молодець!» і дав цукерку. Однак Михайло взяв цукерку без всякого задоволення і їсти її відмовився.

Яке психічне новоутворення дошкільного віку ілюструє дана ситуація?

Антон, досить комунікабельний та жвавий хлопчик п'яти років, обожнює гратись з ровесниками. Але, на відміну від інших дітей, його час, відведений для ігор, досить обмежений. Серйозна та строга мама вважає, що багато бавитись - це зайве. Набагато корисніше зайняти дитину вивченням англійської мови, заняттям музикою та переглядом розвиваючих фільмів. Відтак, погратися з ровесниками для хлопчика стало рідкісним святом та винагородою за старання.

Проаналізуйте психологічну доречність виховної стратегії мами

Про який складовий компонент психологічної готовності до школи свідчить наведений нижче фрагмент бесіди з 6-річною дівчинкою Аллою:

Алло, тобі хочеться йти до школи?

Дуже хочеться.

Чому?

Там вчитимуть читати, писати.

А для чого треба вміти читати і писати?

Вчитися треба, щоб все знати. Хочу стати ученицею, ходити до школи.

Мати шестирічної дівчинки говорить: «Я спокійна за свою Юлю. Вона вміє читати, писати, лічити навчилась до 100. Що ж іще треба для школи?»

Чи розділяєте ви впевненість матері? Обґрунтуйте свою думку.

Женя (6 років) ріс активним, допитливим хлопчиком. В дитячому садку він швидко засвоював зміст занять, любив читати, але був неуважним і непосидючим. В першому класі Женя на уроці часто відволікався та не слухав пояснення вчителя і відповіді товаришів, тому часто отримував зауваження, на що болісно реагував.

Які якості психологічної готовності до школи не сформовані у хлопчика для успішного навчання?

Сергій (хлопчику 7 років) вчиться в першому класі. Він повідомляє мамі: «Олег тепер у нас не головний».

«А коли він був головним?» - здивувалась мама.

«В дитсадку. Він вміє добре бігати і стрибати. А тепер головне, як ти вчишся».

Дайте психологічне обґрунтування зміні оціночних критеріїв дітей.

Учні 1-го класу зосереджено виконують письмове завдання. Раптом за вікном лунає вибух петарди. Робота перервана, дехто з дітей навіть встає і підходить до вікна.

Які особливості уваги молодших школярв виявляються в даній ситуації?

Коли ученицю 2-го класу Марину запитали, чи є у неї подруги, вона відповіла: «Ні, вони всі живуть далеко, у бабусі в селі». - «А в класі є хороші дівчатка, котрих ти любиш?» - «Аякже, - сказала дівчинка, - у нас є відмінниці».

Визначте критерії симпатії дівчинки до однокласниць.

Практичні дослідницькі завдання

Завдання 1

Тема: психологічні особливості дітей раннього віку.

Мета:

дослідити ступінь сформованості уявлень дітей раннього віку про величину предметів,

визначити здатність переддошкільників розрізняти кольори,

виявити ступінь оволодіння лічбою, а також рівень розвитку моторики дітей раннього віку.

Форма роботи: індивідуальна діагностика дитини 3-річного віку за методикою «Складання піраміди з кілець».

Обладнання: піраміда (з чіткою різницею у розмірах кілець, забарвлених у основні кольори).

Хід дослідження

Перед дитиною ставимо піраміду і знімаємо з неї усі кільця. Потім даємо інструкцію: «Зроби, надінь так, як було». Фіксуємо правильність виконання завдання малюком.

Бажаючи дослідити сформо- ваність уявлень про величину предметів, даємо дитині завдання: «Надінь найбільше кільце», «Надінь найменше кільце».

Для дослідження здатності малюка розрізняти кольори, даємо такі інструкції: «Дай червоне (зелене, синє) кільце». Крім того, можна скласти уявлення про ступінь оволодіння лічбою, якщо дати завдання: «Дай одне кільце», «Дай багато кілець».

Протягом гри створюється ситуація, коли малюк «навчає», «підказує», як же визначити, яке кільце найбільше, найменше тощо. Це сприяє тому, що малюк почуває себе вільніше, міг виявити свої найкращі знання і навички

Оцінюючи результати, треба виходити з того, що діти 3 років у нормі збирають піраміду з урахуванням відносної величини кілець. При цьому вони йдуть до правильного варіанта шляхом проб.

Завдання 2

Тема: психічний розвиток дошкільнят.

Мета:

дослідження змісту сприймання дитиною дошкільного віку сімейних взаємин,

виявлення ставлення дошкільника до кожного члена родини,

з'ясування специфіки сприймання дитиною себе, свого становища в родині.

Форма роботи: проективне тестування дитини дошкільного віку за методикою «Малюнок сім'ї» (статичний варіант).

Обладнання: альбомний аркуш паперу форматом А-4, простий та кольорові олівці, гумка.

Хід дослідження

Після встановлення позитивного контакту з дитиною пропонуємо їй намалювати свою сім'ю. На всі подальші уточнюючі запитання дитини відповідаємо: «Як хочеш, як вважаєш за потрібне». Спостерігаємо за ходом малювання дитини, фіксуємо її словесні коментарі та міміку. Після закінчення дитиною малювання уточнюємо, хто де зображений та з'ясовуємо реальний склад членів родини, що проживають разом з дитиною. На малюнку підписуємо зображення та цифрами вказуємо послідовність їх виконання.

Далі здійснюємо аналіз малюнку за показниками:

Відповідність зображень реальному складу родини як показник прийняття чи ігнорування дитиною своїх родичів.

Наявність чи відсутність власного зображення дитини як показник сприймання дитиною свого статусу в сім'ї.

Послідовність малювання як показник значимості члена родини для дитини (першими малюються найбільш значимі люди).

Це потрібно, щоб надати спонтанності та відвертості малюванню дитини

При аналізі доречно звернути увагу на розмір голови як показник авторитетності даної людини для дитини

Розміри зображень як показник значимості члена родини для дитини (великий розмір зображення, як щодо

зросту, так і щодо товщини фігури, свідчить про вагому значимість).

Розміщення на аркуші зображень як показник значимості члена родини для досліджуваного (ближче до центру зображуються найбільш значимі люди).

Використання кольорів як показник симпатії чи антипатії (кольори «симпатії» - зелений, салатовий, синій, блакитний, жовтий, рожевий, бузковий, кольори «антипатії» - чорний, сірий, коричневий, червоний та оранжевий - показники енергійності, демонстративіз- му, іноді агресивності, фіолетовий - символ незахищеності, інфантилізму). Відмова зафарбовувати зображення відображає проблемне ставлення дитини до цієї людини.

Схематичність чи детальність малювання як показник симпатії чи антипатії (більш детально промальовуються приємні для дитини члени родини). Аналіз положень зображених членів родини чи їх дій.

Наявність об'єднувальних чи роз'єднувальних деталей, від

стань між зображеннями, розміщення стосовно один одного як показники сприймання дитиною емоційної близькості між членами родини. Наприклад, зображення предметів на малюнку може нести декоративну, об'єднувальну чи роз'єднувальну функції.

В кінці аналізу формулюємо загальний висновок щодо благополучності сприймання дитиною сімейних взаємин.

Завдання 3

Тема: психологія молодших школярів.

Мета:

визначення впливу телебачення на особистість молодшого школяра,

з'ясування характеру контролю батьків за телевізійними інтересами дитини.

Форма роботи: бесіда з дитиною молодшого шкільного віку.

Хід дослідження

Після налагодження емоційного контакту з молодшим школярем залучаємо його до тематичної бесіди.

Орєнтовний зміст бесіди:

Скажи своє повне ім'я та вік (наприклад, Олександр, 10 років).

Скільки часу у буденний/вихідний день ти дивишся телевізор?

Які твої улюблені телепередачі?

Які телепередачі тобі не подобаються?

Чи радять тобі батьки подивитись якусь телепередачу? Якщо так, то яку саме?

Чи є телепередачі чи фільми, які тобі забороняють дивитись батьки? Якщо так, то які саме?

У вихідний день якому заняттю ти б надав перевагу:

а)         слуханню музики,

б)         грі на комп'ютері,

в)         перегляду телевізору,

г)         читанню цікавої книжки,

д)         спілкуванню з товаришами.

Чи є у тебе улюблений телегерой? Якщо так, то хто саме? Чому він тобі подобається?

Чи пробуєш ти наслідувати свого улюбленого телегероя?

Якби ти був режисером телебачення, яку телепрограму ти б знімав?

Можна надати варіанти відповіді: 1, 2, 3 чи більше годин

При опрацюванні отриманих під час бесіди даних здійснюється якісний аналіз відповідей дитини.

Література до розділу

Авдеева Н.Н., Мещерякова С.Ю. Младенец: такой простой и такой сложньїй // Дошкольное воспитание. - 1986. - № 10.

Адаптація дитини до школи. Упорядник: Максименко С.Д.

К., 2003.

Бардин К.В. Чтобьі ребенок успешно учился. - М.: Педагогика, 1988.

Безруких М.М. Знаете ли ви своего ученика? - М.: Просвещение, 1991.

Вікова психологія / За ред. Костюка Г.С. - К.: Радянська школа, 1976.

Вікова та педагогічна психологія / За ред. Скрипченка О.В.

К.: Просвіта, 2001.

Возрастная и педагогическая психология / Под ред. Петровского А.В. - М.: Просвещение, 1981.

Волков Б.С., Волкова Н.В. Психология развития человека: Учебное пособие для вузов. - М.: Академический Проект, 2004.

Вьіготский Л.С. Кризис семи лет. / Собр. соч. в 6 томах. Т.4. - М., 1988.

ВьготскийЛ.С. Младенческий возраст. / Собр. соч. в 6 томах. Т.4. - М., 1988.

Вьготский Л.С. Раннее детство. / Собр. соч. в 6 томах. Т.4. - М., 1988.

Галигузова Л.Н. Формирование потребности в общении со сверстниками у детей раннего возраста / / Вопросьі психо- логии. - 1985. - № 5.

Гільбух Ю.З. Темперамент і пізнавальні здібності школяра.

К.: КІІМ, 1992.

ГиппенрейтерЮ.Б. Общаться с ребенком. Как? - М., 2000.

Гуськова Т.В. Личностньїе новообразования у детей в период кризиса трех лет / / Вопросьі психологии . - 1987. - № 5.

Давьідов В.В. Младший школьник как суб-ьект учебной деятельности // Вопросьі психологии. - 1984. - № 2.

Дьяченко О.М. Психическое развитие дошкольников. - М., 1984.

Захаров А.И. Как предупредить отклонения в поведении ребенка. - М.: Педагогика, 1986.

Коломинский Я.Л. Учителю о психологии детей шестилетнего возраста. - М., 1988.

Кравцова Е.Е. Психологические проблеми готовности детей к обучению в школе. - М., 1991.

КрайгГ. Психология развития. - СПб.: Питер, 2002.

Леви В. Нестандартний ребенок. - М., 1992.

Люблінська Г.О. Дитяча психологія. - К.: Вища школа, 1974.

Люблинская А.А. Учителю о психологии младшего школьника. - М.: Просвещение, 1977.

Манова-ТомоваВ. Психологічна діагностика раннього віку. - К.: Вища школа, 1974.

Маркова А.К. Формирование мотивации учения. - М.: Просвещение, 1990.

МухинаВ.С. Детская психология. - М., 1985.

Мухина.В.С. Шестилетний ребенок в школе. - М., 1986.

Немов Р.С. Психология: В 3 кн. - Кн. 2: Психология обра- зования. - М.: Владос, 1999.

Обухова Л.Ф. Детская психология: теория, факти, проблеми. - М., 1995.

Психология человека от рождения до смерти. Психолог- ический атлас человека / Под ред. А.А. Реана. - СПб.: Прайм- ЕВРОЗНАК, 2007.

Рабочая книга школьного психолога / Под ред. Дуброви- ной И.В. - М.: Просвещение, 1991.

Родители и дети: Хрестоматия / Под ред. Райгородс- кого Д.Я. - Самара: Бархат-М, 2003.

Рибалко Е.Ф. Возрастная и дифференциальная психология. - СПб.: Питер, 2001.

Савчин М.В., Василенко Л.П. Вікова психологія. - К.: Академвидав, 2006.

СапоговаЕ.Е. Психология развития человека. - М.: Аспект- Пресс, 2001.

ФридманЛ.М., Кулагина.И.Ю. Психологический справоч- ник учителя. - М.: Просвещение, 1991.

Шеффер Д. Дети и подростки: Психология развития. - СПб.: Питер, 2003.

ЦукерманГ.А. О детской самостоятельности // Вопроси психологии. - 1990. - № 6.

^льконuнД.Б. Психология игри. - М., 2003.

^рuксонДетство и общество. - СПб.: Питер, 1996.

РОЗДІЛ ІІІ ПСИХОЛОГІЯ ДОРОСЛІШАННЯ ТА ДОРОСЛОСТІ

Підлітковий вік триває з 10 (11) до 15 років

Дівчатка переймаються пропорціями та стрункістю своєї фігури, а хлопчиків хвилює мускульна маса і атлетичність тіла

Г ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЛОК