Пізнавальні надбання підліткового віку

магниевый скраб beletage

Ускладнення умов шкільного навчання, збагачення змісту внутрішньо- психічної діяльності підлітків спричинює потужні зміни їх інтелектуальної та особистісної сфер.

Так, розвиток уваги учнів основної школи відбувається через формування вищих довільних форм, зростання обсягу, стійкості та концентрації. Однак, спостерігається залежність продуктивності уваги від інтересу підлітка до діяльності - школяр може тривалий час зосереджуватись, переборювати відволікання уваги, якщо його приваблює зміст чи процес діяльності. Хоча багатьом підліткам характерна імпульсивність інтелектуальних процесів, але за умови позитивної стійкої мотивації учні основної школи спроможні до саморегуляції уваги, яка стає більш контрольованою. У цьому періоді вдосконалюється вміння розподіляти та переключати увагу.

Розвиток позитивних властивостей уваги підлітка залежить від його вольових якостей, зокрема наполегливості і може стати предметом для самовиховання. Увага підлітків покращується, якщо вміло стимулюється вчителем, та коли вони бачать своє прогресивне просування в навчанні. Саме в цьому віці за сприятливих умов виховання виявляється й уважність у ставленні до інших людей.

Саме в підлітковому віці учні навчаються регулювати зовнішній вираз уваги - вдавати з себе уважного, тоді як в їх думках зовсім інші , об'єкти        .

Процеси відчуття та сприймання працюють у підлітка узгоджено, розвиваються в єдності. Їх довільність, започаткована ще в попередньому, молодшому шкільному віці, набуває щодо підлітків характеру цілеспрямованих сенсорних і перцептивних дій, так як ускладнення змісту навчального матеріалу потребує від учня основної школи для успішного засвоєння інформації її продуктивного сприймання. Основними змінами перцептивної діяльності підлітків є наступні:

формування візуального реалізму - перехід від графічних образів до графічних схем

ґ \

збагачення сприймання естетичних форм (поезії, музики, живопису тощо)

V         J

посилення впливу мотивації та емоційної сфери

на продуктивність сприймання

V         У

г           ^

зростання планомірності, системності та послідовності сприймання

V         У г       л

удосконалення зорових та слухо вих диференці- ацій, подолання дитячого синкретизму сприймання

поглиблення впливу мислення на сприймання через аналіз, синтез та узагальнення сприйнятих образів

В підлітковому віці змінюється співвідношення між мисленням та пам'яттю, яка втрачає свою домінуючу позицію, поступаючись саме мисленню - продовжується процес інтелектуалізації вищих психічних функцій

Рис. 3.12. Основні досягнення перцептивного розвитку підлітків

Ускладнення змісту навчання в основній школі визначає вдосконалення роботи пам'яті у підлітків. Більшість з них змушена відмовлятись від дослівного запам'ятовування за допомогою повторень і практикувати первинне осмислення та інтелектуальне опрацьовування матеріалу, полегшуючи його запам'ятовування та подальше відтворення. Відповідно, саме в підлітковому віці засвоюються базові мнемічні прийоми. В учнів основної школи розвивається логічна пам'ять, яка поступово займає домінуюче місце при фіксації навчального матеріалу. Разом з тим уповільнюється розвиток механічної пам'яті, що в умовах необхідності запам'ятовування значної кількості термінології може викликати негативну оцінку підлітком своїх мнемічних якостей. Ступінь осмислення матеріалу суттєво впливає на якість як запам'ятовування, так і відтворення навчального матеріалу учнем основної школи. Довільна пам'ять переважає у навчанні підлітків, однак мимовільно добре фіксується матеріал, який викликає емоційний супровід чи визнається значимим.

Мислення зазнає суттєвих якісних змін впродовж підліткового періоду. Згідно концепції Ж.Піаже, інтелектуальний розвиток учнів основної школи досягає стадії формальних операцій. Це виявляється у ряді типових змін мислення:

перехід від предметного і наочного до абстрактного та формального мислення,

уможливлення класифікації неоднорідних об'єктів, аналізу нових сполучень предметів і категорій,

вживання мовленнєвих абстрактних висловів, співстав- лення альтернативних ідей,

оволодіння здатністю систематично будувати гіпотези, робити висновки й експериментально перевіряти в разі необхідності їх істинність,

розвиток здатності в ідеальній формі створювати задум, втілювати його в дійсність, отримувати продукт і тим самим реалізовувати власно спроектований задум, виступаючи при цьому автором ідеальної форми даної проективної діяльності,

рефлексія (самоаналіз) своїх власних розумових операцій, вияви формального мислення,

оволодіння дискурсивним мисленням - розгорнутими розміркуваннями,

спроможність до аналізу й розрізнення слів, намірів та вчинків.

В ході експерименту Жан Піаже надавав досліджуваним 5 посудин з прозорими рідинами в них і пропонував шляхом змішування утворити рідину жовтого кольору. Молодші школярі діяли методом спроб і помилок, а підлітки намагалися прорахувати логічно можливі комбінації, висували гіпотези і послідовно їх перевіряли

Означені особливості стають підґрунтям для виявів у підлітка критицизму, який засвідчує активізацію мислительної активності.

  • І Критицизм підлітковий - схильність підлітків скептично ставитись до пояснень дорослих, сумніватись у правильності їх доказів та шукати свої контраргументи

Хоча даний віковий період сприятливий для оволодіння індивідом абстрактним мисленням, однак більшість підлітків виявляють лише рівень конкретних мислених операцій. Причини цього можуть нести комплексний характер, в тому числі фігурують генетичні порушення, несприятливі соціальні умови та знижена інтелектуальна активність самого підлітка.

Гра дитини переростає у фантазію підлітка. Л.С. Виготський

Оскільки у підлітковому віці багато гострих особис- тісних проблем, уява в цей час стає на службу бурхливому емоційному життю.

І.С. Булах

Паралельно з розвитком сприймання, пам'яті та мислення відбувається формування уяви. Це сприяє виявам творчості підлітків, які починають писати вірші, серйозно займатися малюванням, конструюванням і т.д.

Уява підлітка займає в онтогенезі її розвитку перехідне становище: зазвичай вона менш продуктивна, ніж у дорослого, але багатша фантазії дитини. Показово, що не всі підлітки досягають об'єктивного результату творчості, але всі вони отримують задоволення від самого процесу фантазування. Уява підлітків набуває регулятивного та компенсаторного характеру, тісно вплітаючись в їх психічне життя. Потреби, почуття, що переповнюють підлітка, знаходять місце в уявній ситуації. Недосяжні в реальному житті мрії легко втілюються у світі фантазій, тому уява часто приносить підліткові заспокоєння, знімає напруження, послаблює внутрішній конфлікт. Окрім цього, у своїх фантазіях підліток краще усвідомлює власні прагнення та емоції, вперше починає уявляти свій майбутній життєвий шлях, неясні спонукання постають перед ним в яскравій образній формі.

Зростання змісту навчального матеріалу, частину якого необхідно опановувати самостійно, вдосконалює навички читання підлітка, а відтворення засвоєного на уроках сприяє розвитку усного мовлення. Зокрема, розвиток монологічного мовлення дозволяє учневі основної школи переказувати невеликий твір, самостійно готувати виступ, висловлювати думки та аргументувати їх, вести роздуми. Подібним чином вдосконалюється і письмове мовлення, що виявляється у здатності підлітка писати перекази та твори за заданою чи вільною тематикою.

Підлітковий вік сприятливий для вдосконалення вмінь користуватись мовленням як засобом спілкування. На думку Г.С. Костюка, майстерне володіння зовнішнім мовленням виражає інтелектуальну силу підлітка, є ознакою його авторитету в колективі. Активно розвивається і внутрішнє мовлення учнів основної школи, яке відображає пошуки адекватних способів передачі своїх думок. Підлітки зазвичай добре розуміють гумор, виражають інтерес до оволодіння засобами виразності мови.

Однак в повсякденному спілкуванні з однолітками підлітки часто вдаються до сленгу, а окремі вживають нецензурні слова, що начебто робить їх дорослішими, автономнішими, вільними від соціального тиску. Дорослі мають пояснити підліткам, що існує безліч інших, прийнятних форм знаходження індивідуальності.

Сленг - варіант розмовного мовлення, що не відповідає літера-тур- ним вимогам

Таким чином, мовлення в підлітковому віці розвивається за наступними аспектами:

засіб спілкування з іншими людьми

засіб пізнання власних особис- тісних проявів предмет вивчення на уроках мови та літератури

знаряддя утворення і вираження емоційних станів

засіб набування нових знань

механізм вольової регуляції

Рис. 3.13. Функції мовлення для психічного розвитку підлітка