Помирання та смерть як психологічні явища

Динаміка людського життя має певні етапи і закінчується смертю. Цей неминучий фінал життєдіяльності людини закладено самою природою, як і народження. Смерть на біологічному рівні виявляється як припинення роботи всіх систем організму, на психологічному рівні - припинення відчуттів та роботи психіки в цілому, залишення людей, справ, шлях в невідоме.

Смерть - складна тема для вивчення психологією, оскільки нема ніяких фактичних даних про неї, бо коли людина помирає, її мозок перестає функціонувати. Помирання вивчене дещо краще. Більшість людей спирається на релігійне трактування посмертного стану душі, ідеї про потойбічний світ, реінкарнацію тощо.

Людина відрізняється від інших живих істот знанням про неминучість власної смерті. Однак це знання для неї - важка, нестерпна ноша. Людина тікає від цього знання, а цивілізація допомагає їй. В минулі історичні періоди, коли людина помирала в себе вдома, смерть була рядовою подією, а поховання ставало турботою всієї родини.

Всяка жива система, досягаючи певної досконалості в своєму розвитку, непомітно наближається до загибелі.

І.Кант

Двадцяте сторіччя сформувало еру «невидимої смерті» - люди помирають в лікарнях, перебувають потім в моргах, щоб не бентежити живих. Схильність приховувати цю подію призвела до того, що пересічні громадяни споглядають смерть по телевізору кілька разів на день, а в реальності не зустрічаються з помиранням. В деяких кантонах Швейцарії похоронним автобусам заборонено їздити вдень, щоб не бентежити громадян. У суспільстві сприймання смерті поєднує стурбованість та заперечення, тобто люди зазвичай бояться та заперечують власну смерть. Інша тенденція ставлення до смерті - її десакралізація, сприймання через «чорний» гумор.

Таке ставлення суспільства до помирання та смерті порушує природність цих процесів, нагнітає тривогу та страх перед ними. Однак, здебільшого думки про смерть не заважають жити. Навпаки, пам'ятаючи про смерть, людина набуває особливого відчуття життя, пізнає його істинну ціну, вчиться бачити строгу грань буття і небуття.

Про смерть думають представники всіх вікових періодів, починаючи з раннього дитинства, однак з різним змістом та ставленням:

ґ           Л

містичний жах при звістці про неминучість власної смерті

юнак

А        

• відсторонене філософствування про смерть та її сприймання як дуже віддаленої перспективи

ґ           Л

• досвід переживання втрат близьких, тому визнання факту кінечності власного буття

дитина

дорослии

Рис. 3.91. Динаміка думок людини про смерть впродовж життя

Здавалось би, наближення кінця життя повинно посилювати страх смерті людей похилого віку. Дослідження свідчать, що старі люди бо-

Позбутися страху смерті - все одно що позбутися власного розуму.

Е.Фромм

яться смерті не більше, а часто й менше, ніж представники молодшого віку, визнаючи неминучість цієї події. Люди похилого віку прагнуть легко і безболісно, необтяжливо померти. Більшість старих людей думає про кінець свого життя часто, але зі спокоєм. Страх смерті є активнішим у дезінтегро- ваних старих людей, які зациклились на безкорисності свого існування. Відтак, тривога представників пізньої дорослості, пов'язана з думками про смерть, є одним із симптомів складного процесу прийняття кінця життя в його загальному контексті.

Зустрічаються наукові дані, що свідчать, що окремі люди похилого віку передчувають, передбачають наближення своєї смерті і ставляться до цього відносно спокійно, визнаючи факт невідворотності, однак такі випадки є рідкісними. Багато накопичених клінічних даних підтверджують тяжкість психічного стану приречених людей. Відчуваючи наближення смерті, особистість починає аналізувати свій життєвий шлях, виокремлює найбільш вагомі суб'єктивні цінності, пригадує образи, нанесені нею іншим людям, пробує їх залагодити по можливості, тобто відбувається так званий огляд життєвого шляху. За думкою Г.Крайг, тільки відчуваючи наближення кінця, людина може максимально кристалізувати життєві цінності та образ власного «Я». Впродовж передсмертного стану у людини формується специфічний погляд - ніби відсторонений і самозаглиблений. Більшість людей у термінальному стані переживає сильні психологічні страждання, не обов'язково пов'язані з фізичними муками, а часто спричинені невідомістю подальшого існування після смерті. Помічено, що чоловіки здебільшого переживають і виражають більш сильне психологічне страждання у термінальному періоді, ніж жінки.

Термінальний

- останній, передсмертний відрізок життя

Американський психолог Е.Кюблер-Рос вивчала особливості термінального періоду життя дорослих людей і виокремила типові стадії їх пристосування до помирання:

заперечення

гнів

торг

депресія

прийняття

Рис. 3.92. Стадії помирання заКюблер-Рос

Стадія заперечення є первинною і розгортається потому, коли людина дізнається, що смертельно хвора. Але ця звістка її настільки приголомшує, що спрацьовує механізм психологічного захисту, і особистість відмовляється визнати наближення власної смерті.

Другою стадією є гнів. Цей крок є логічним наслідком попереднього, коли людина, все ще не визнаючи близького помирання, емоційно бурхливо переживає цю інформацію, у відчаї шукаючи винних у своєму становищі (лікарів, рідних, Бога тощо). Спілкування близьких з людиною у такому стані є дуже ускладненим.

На стадії торгу, інтуїтивно вже відчуваючи правдивість факту наближення власної смерті, людина продовжує її свідомо заперечувати і шукає шляхи відвертання або ж відстрочення помирання засобами обдумування якихось перспективних зобов'язань, домовленостей з лікарями, пошуків ліків тощо. Етап складний, бо відчай набуває гіперактивних форм, спустошуючи психіку особистості.

Ґ ^ Полегшити стан можна спілкуванням з психологом чи священиком

Далі розгортається стадія депресії. На цьому етапі людина нарешті визнає наближення своєї смерті, але є настільки приголомшеною цією інформацією і виснаженою попередньою безрезультатною боротьбою, що переживає глибоку депресію, почуття тотальної безнадії.

Останньою стадією є прийняття. Безнадія дещо пом'якшується остаточним визнанням смерті людини, здійсненим нею аналізом життєвого шляху, спілкуванням з духовним наставником та вірою у позаземне життя. Найбільш сприятливим варіантом є остаточне прийняття смерті та душевна рівновага в її очікуванні.

Хоча психолог визначила таку послідовність термінальних переживань людини, проте наголошувала, що далеко не кожен помираючий обов'язково проходить ці етапи, можлива зупинка на будь-якому з них. Щодо людей похилого віку, то ймовірність переживання всіх термінальних етапів зростає, так як багато представників пізньої дорослості вже обмірковували питання власного помирання і психологічно налаштували себе на наближення цієї події.

Критики теорії стверджують, що процес помирання є дуже індивідуальним процесом

Інший дослідник, Р.Нойєс, вивчав помирання не як тривалий процес, а завершення життя внаслідок якоїсь критичної, екстремальної ситуації. Описуючи стан помирання, він виділяє наступні стадії:

В контексті всього життя людини дуже важливо допомогти їй померти з гідністю, щоб представник пізньої дорослості мав змогу в останній раз висловити рідним свої почуття і зустріти смерть відповідно до власного стилю життя. Тому сучасні психологи пропагують ліберальне ставлення до будь-якого типу помирання, наголошуючи на виключному праві людини зробити свій останній вибір.

Серйозною моральною дилемою для світової громадськості стало питання евтаназії тобто так званого вбивства через милосердя. Досліджено, що розповсюдженість схильності до цього типу помирання у людей похилого віку вища.

Евтаназією вважають дії лікаря, спрямовані викликати смерть безнадійно хворої людини. Евтаназія буває активною - через використання прискорювальних засобів, наприклад смертельних ін'єкцій, та пасивною - шляхом відмови від підтримуючих життєдіяльність хворого засобів, приміром, відключення від апарату штучного дихання. Вважається, що шляхом активної евтаназії була викликана смерть З.Фройда. Шістнадцять років страждаючи від жорстокого болю, викликаного раком глотки та щелепи, перенісши 33 операції, у 83-річному віці засновник психоаналізу вирішив, що з нього досить і звернувся до лікаря, який зробив йому смертельну ін'єкцію.

В сучасних умовах використання активної евтаназії є неприпустимим і карається законом. Щодо пасивної евтаназії, то проблемним є визначення достатніх підстав для її здійснення, тобто приреченості стану хворого на кшталт смерті мозку. Останніми роками ведеться інтенсивне обговорення питання ав- тоевтаназії як раціонального самогубства. Прихильники цього способу помирання стверджують, що автоевтаназія виправдана у двох випадках:

В залежності від того, як те чи інше суспільство вчиняє зі старими людьми, воно недвозначно виявляє свої принципи та цілі.

С. де Бовуар

Від грец. «евта- натос» - хороша смерть

^ л

В окремих країнах автоевтаназія є узаконеною та соціально облашто- ваною дією

ч          У

• при застарілому невиліковному захворюванні, що завдає нестерпних страждань,

• за умови тяжкої фізичної інвалідності,

людина не може винести. З психологічної точки зору автоевтаназія не може бути раціональним, осмисленим актом людини, так як самогубство завжди здійснюється під дією емоційних чинників. Крім того, фігурує ряд етичних аспектів проблеми. Не можна до кінця бути певним, як розгорнеться надалі життя хворої людини. Чи не наступить вже завтра очікуване полегшення? Чи не є в самих стражданнях сенс теперішнього життя людини?

Для полегшення останніх етапів життя людини похилого віку створюються спеціальні соціальні програми, які втілюються через хосписи - систему послуг, включаючи госпіталізацію, спрямованих на сприяння незалежному і безболісному проведенню термінального періоду людиною.

скутість від якої

Без страждання і смерті життя людини не є повним.

В.Франкл

V         У

Хоча людина похилого віку прожила розгорнутий життєвий цикл, однак її втрата переживається рідними та близькими так само болісно, як і смерть молодої людини. Однак, саме ці переживання та спогади інших людей є підґрунтям для психологічного безсмертя особистості.

'Контрольно-дослідницький

БЛОК

Питання для обговорення на семінарах

Вплив фізичних та фізіологічних особливостей підлітків на їх психічний розвиток.

Психологічний аналіз взаємин учнів основної школи з педагогами.

Особливості та шляхи оптимізації спілкування підлітка з батьками.

Зміст та функції провідної діяльності підліткового віку.

Вплив характеру міжособистісних взаємин підлітка з ровесниками на формування його особистості.

Специфіка навчальної діяльності підлітків.

Формування особистості в підлітковому віці.

Криза 13-ти років: причини та симптоматика.

Психологічні особливості важковиховуваних підлітків.

Соціальна ситуація розвитку сучасних юнаків.

Специфіка спілкування юнаків з дорослими.

Зміст та функції навчально-професійної діяльності в юнацькому віці.

Специфіка дружби та кохання в юнацькому віці.

Вплив субкультури на формування особистості юнаків.

Проблеми юнацького максималізму та пошуку сенсу жит-

Динаміка інтелекту в юнацькому віці.

Механізми формування та вияви юнацького самовизначення.

Зміст та чинники професійного самовизначення юнаків.

Формування особистості в юнацькому віці.

Криза 17-ти років: причини та конструктивне розв'язання.

Психологічна зрілість, її ознаки та механізми формування.

Динаміка інтелекту впродовж ранньої дорослості.

Самореалізація та напрямки її здійснення в ранньому дорослому віці.

Чинники вибору шлюбного партнера: альтернативні підходи.

Зміст шлюбних взаємин в ранній дорослості.

Вплив статусу батьківства на психіку людини раннього дорослого віку.

Причини та наслідки самотності людини в ранньому дорослому віці.

Поняття професійного циклу, його розгортання в ранній дорослості.

Перебіг нормативних криз в ранній дорослості.

Завдання психіки в середній дорослості.

Вплив фізичних особливостей людини середнього дорослого віку на її психіку.

Поняття генеративності та її досягнення в середньому дорослому віці.

Еволюція інтелекту впродовж середньої дорослості.

Сімейні взаємини людей середнього дорослого віку.

Причини та наслідки розлучень людей середнього дорослого віку.

Розгортання професійного циклу в середній дорослості.

Зміст кризи середнього дорослого віку.

Вплив старіння на психіку людей пізнього дорослого віку.

Типи та чинники ставлення людини похилого віку до власного старіння.

Зміни інтелекту в пізньому дорослому віці.

Психологічні завдання особистості пізнього дорослого віку.

Сімейні взаємини в пізньому дорослому віці.

Специфіка завершення професійного циклу в пізній дорослості.

Зміст криз пізнього дорослого віку.

Психологічні аспекти помирання та смерті.

Завдання для самоперевірки

Знайдіть єдину правильну відповідь на тестові запитання

Який процес фізичного розвитку підлітка найбільше впливає на його психіку:

а)         швидке зростання,

б)         акселерація,

в)         ретардація,

г)         статеве дозрівання.

Виберіть правильний варіант впливу фізіологічних змін на психіку підлітка:

а)         підлітки є «жертвами» своїх гормонів, їх психічний стан цілком залежить від змін в організмі,

б)         фізіологічні зміни впливають на психіку, але поряд з іншими факторами - вихованням, власною активністю,

в)         фізіологічні та психологічні особливості підлітка - це дві різні сфери, які ніяк не впливають одна на одну,

г)         фізіологічні зміни підлітка впливають лише на його пере

важаючий настрій.

«Хочу бути таким, як всі» і «Невже я такий, як всі» - це вияви якої суперечності психічного розвитку підлітка:

а)         між конформізмом і прагненням до індивідуальності,

б)         між різним рівнем фізичного та психічного розвитку,

в)         між тенденцією до самоствердження та залежністю від дорослих,

г)         між реакціями емансипації щодо дорослих та групування

щодо ровесників.

Явище прискорених темпів статевого дозрівання підлітка на фоні повільніших темпів психічного розвитку - це визначення якого явища:

а)         підліткової шкільної дезадаптації,

б)         пубертатного «стрибка»,

в)         підліткової важковиховуваності,

г)         підліткового інфантилізму.

Яким є типове ставлення підлітків до вчителів:

а)         оцінка професійних якостей педагогів,

б)         диференційоване ставлення до вчителів,

в)         беззаперечний авторитет педагогів у підлітків,

г)         настороженість та схильність до конфліктів з усіма вчите

лями.

Що уособлює феномен «зняття з п'єдесталу» у спілкуванні підлітків з батьками:

а)         перехід авторитету від батьків до педагогів,

б)         прояви конфлікту поколінь,

в)         повна втрата довіри підлітків до батьків,

г)         критичне ставлення підлітків до батьків, аналіз їх особис-

тісних якостей.

Що найчастіше стає приводом для конфліктів підлітків з учителями:

а)         нецікаве викладання предмету,

б)         байдуже ставлення вчителя до підлітків,

в)         думка батьків підлітка про цього вчителя.

г)         практикування педагогом авторитарного ставлення до під

літків.

Як найчастіше змінюється мотивація навчання в підлітковому віці:

а)         типовим є зменшення інтересу підлітків до навчання,

б)         підлітки зацікавлюються вивченням основ наук, що супроводжується покращенням їх успішності навчання,

в)         зберігається мотивація учіння, що склалась в молодшому шкільному віці,

г)         відбувається повне знецінення навчання.

Яка особливість психіки підлітків зумовлює їх прагнення до перебудови взаємин з батьками та вчителями:

а)         реакції емансипації та опозиції,

б)         формування абстрактного мислення,

в)         поява почуття дорослості та його підтвердження,

г)         зростання комунікабельності підлітків.

Розширення кола спілкування з ровесниками - це вияви якої підліткової реакції:

а)         емансипації,

б)         хобі-реакції,

в)         опозиції,

г)         групування.

Виберіть назву центрального новоутворення психіки підліткового віку:

а)         адекватна самооцінка,

б)         девіантна поведінка,

в)         почуття дорослості,

г)         самовизначення.

Яка діяльність є провідною для підліткового віку:

а)         учіння,

б)         спілкування з ровесниками,

в)         праця,

г)         інтелектуальні та спортивні ігри.

Який вид мислення починає інтенсивно формуватись в підлітковому віці:

а)         наочно-образне,

б)         наочно-дійове,

в)         гіпотетичне,

г)         абстрактне.

Якими психологічними особливостями підлітків обґрунтовується доречність використання вчителем групових форм організації навчання:

а)         подоланням конфлікту поколінь у спілкуванні вчителя з підлітками,

б)         прийнятним втіленням на уроках реакції групування підлітків з ровесниками,

в)         потребою підлітків у різноманітності навчання,

г)         потребою у обміні досвіду з ровесниками.

Загострення суперечності між сформованим почуттям дорослості та недостатнім його підтвердженням та виявами - це ознаки якого явища підліткової психології:

а)         важковиховуваності,

б)         підліткової акселерації,

в)         кризи 13 років,

г)         підліткового інфантилізму.

Яка психічна суперечність лежить в основі розгортання у підлітків кризи 13 років:

а)         між сформованим почуттям дорослості і недостатнім його підтвердженням,

б)         між високим рівнем домагань і обмеженим життєвим досвідом,

б)         між зниженням інтересу до навчання і вимогами дорослих,

в)         між різними напрямками фізичного і психічного розвитку.

Критика, несприймання підлітками суджень, переконань та вимог дорослих - це ознаки якого явища підліткової психології:

а)         підліткового критицизму,

б)         підліткового інфантилізму,

в)         підліткової реакції групування,

г)         пошуку референтної групи.

Якою є найтиповіша причина низької успішності навчання підлітків:

а)         закріплена негативна мотивація учіння,

б)         конфлікти з педагогами,

в)         часті пропуски уроків через хворобу,

г)         професійно спрямовані інтереси.

Суб'єктивне сприймання підлітком себе як дорослої особистості - це ознаки якого психічного новоутворення:

а)         почуття дорослості,

б)         дорослості,

в)         абстрактного мислення,

г)         адекватної самооцінки.

Яке негативне явище підліткового віку може спричинюватись такими факторами, як біологічні вади розвитку, помилки сімейного та шкільного виховання і соціальна ізольованість підлітка:

а)         надмірна сором'язливість,

б)         підлітковий критицизм,

в)         підлітковий інфантилізм,

г)         важковиховуваність підлітків.

Якою стає провідна діяльність в юнацькому віці:

а)         праця,

б)         навчально-професійна діяльність,

в)         спілкування з ровесниками,

г)         учіння.

Виберіть психічне новоутворення, яке формується в юнацькому віці:

а)         самовизначення,

б)         почуття дорослості,

в)         самооцінка,

г)         максималізм.

Надто категоричне ставлення молодих людей до дійсності, надмірні вимоги - це прояви якої юнацької психологічної особливості:

а)         юнацької безтурботності,

б)         міфу про власну унікальність юнаків,

в)         юнацького максималізму,

г)         юнацького інфантилізму.

У чому полягає головна причина непорозумінь юнаків з батьками:

а)         нерозв'язані проблеми підліткового віку,

б)         розгортання конфлікту поколінь через неспівпадання поглядів на життя,

в)         незнання батьками юнацьких потреб,

г)         егоїстичність юнаків.

Яким є вплив стресів на психіку людей раннього дорослого віку:

а)         нейтральним, психіка людей цього віку вже нечутлива до стресів,

б)         помірні стреси потрібні для психіки, стимулюючи її,

в)         навіть одиничні стреси руйнують психіку людей цього віку,

тому є небезпечними,

г)         чим більше стресів, тим міцніше психічне здоров'я.

Чим спричинене розчарування людей раннього дорослого віку у професійній діяльності невдовзі після працевлаштування на роботу:

а)         труднощами спілкування з новим колективом,

б)         конфліктами з начальством,

в)         ідеалістичними поглядами на кар'єру та зарплатню,

г)         неправильним професійним вибором.

Яким фактором спричинене переживання кризи середини життя:

а)         відокремленням дорослих дітей,

б)         переглядом та оцінкою життєвих досягнень,

в)         перспективами виходу на пенсію,

г)         прогресуючим старінням.

За рахунок якого психологічного надбання людина середнього дорослого віку розв'язує поточні проблеми:

а)         життєвої мудрості,

б)         статусу керівника на роботі,

в)         кризи середини життя,

г)         позитивного мислення.

Переживання людиною своєї занедбаності та ізольованості через залишання батьківської домівки дорослими дітьми - це опис якого психологічного явища середнього дорослого віку:

а)         досягнення професійного плато,

б)         ефекту «спустілого гнізда»,

в)         вироблення життєвої мудрості,

г)         конфлікту поколінь.

Виберіть правильний опис явища «професійного вигорання»:

а)         надмірна завантаженість та прагнення зайняти керівну посаду,

б)         негативні емоційні переживання через тиск та пригнічення

від начальника,

в)         стрес через низьку зарплатню та велику завантаженість,

г)         емоційне та фізичне виснаження через надмірну заванта

женість та зацикленість на роботі.

Яка найтиповіша причина викликає невдоволення роботою людей середнього дорослого віку:

а)         недостатнє матеріальне забезпечення майбутньої старості,

б)         невизнання трудових досягнень начальством,

в)         конфлікти з трудовим колективом,

г)         досягнення професійного плато.

Негативне упереджене ставлення соціуму до старості, її знецінення - це опис якого явища:

а)         інфантилізм,

б)         ейджизм,

в)         фемінізм,

г)         ювеналізм.

Представники якого віку найбільше зайняті спогадами та самоаналізом:

а)         юнацького,

б)         раннього дорослого віку,

в)         середнього дорослого віку,

г)         пізнього дорослого віку.

Іпохондрія тобто надмірна стурбованість людини своїм здоров'ям характерна як типова для якого вікового періоду:

а)         юнацького,

б)         раннього дорослого,

в)         середнього дорослого,

г)         пізнього дорослого.

Якому типу ставлення до старості притаманні такі ознаки, як агресивність, запальність, претензії до інших, неприйняття власної старості:

а)         аутоворожому,

б)         ворожому,

в)         захисному,

г)         залежному.

Спираючись на опрацьований зміст розділу, сформулюйте відповіді на проблемні питання

Проаналізуйте сучасні соціально-психологічні умови становлення особистості підлітків.

Визначте, чи справді підлітки є «жертвами» власних гормонів. Відповідь аргументуйте.

Підтвердьте думку, що підлітковий вік є «лакмусом» успішності попереднього виховання дитини.

Охарактеризуйте типологію учнів основної школи щодо мотивації їх учіння.

Доведіть доречність використання вчителем проблемних методів навчання у роботі з учнями основної школи.

Проілюструйте вияви самоствердження в підлітків.

Доведіть, що підлітковий період є сенситивним для становлення вольової регуляції.

Охарактеризуйте фактори, що прискорюють і, навпаки, уповільнюють формування почуття дорослості в підлітків.

Охарактеризуйте шляхи гармонізації самооцінки підлітків.

Співвіднесіть роль ровесників та дорослих у процесі формування характеру учнів основної школи.

Охарактеризуйте можливі позитивні та негативні наслідки кризи 13-ти років на формування особистості підлітків.

Диференціюйте психологічні особливості представників ранньої юності та власне юності.

Наведіть приклади конкретного вияву юнацького максималізму.

Охарактеризуйте вияви індивідуального стилю інтелектуальної діяльності юнаків.

Проаналізуйте фактори, що впливають на самооцінку юнаків.

Порівняйте системи спілкування юнаків з батьками та педагогами.

Наведіть приклади проблем професійного самовизначення юнаків.

Розкрийте механізми формування психологічної зрілості особистості.

Проаналізуйте чинники, що визначають здатність людини раннього дорослого віку вирішувати критичні ситуації.

Сформулюйте умови для прогресивного розвитку інтелекту людини в ранній дорослості.

Визначте позитивні та негативні сторони офіційного та незареєстрованого («громадянського») шлюбу.

Охарактеризуйте засоби профілактики вторинної шлюбної адаптації.

Опишіть ті психологічні труднощі, з якими зіштовхуються батьки-одинаки.

Розкрийте роль професійної самооцінки у становленні фахівця.

Визначте особистісні якості, які потрібні для успішної побудови кар'єри суб'єктом праці.

Наведіть аргументи на користь та заперечення таких позначень середньої дорослості як «розквіт життя» чи «початок кінця».

Розкрийте шляхи самоактуалізації особистості в середньому дорослому віці.

Визначте засоби підтримання інтелектуального потенціалу в середній дорослості.

Охарактеризуйте оптимальний стиль взаємодії представників середньої дорослості з дітьми та внуками.

Порівняйте психологічні особливості жінок та чоловіків середнього дорослого віку.

Проаналізуйте позитивні та негативні аспекти впливу досвіду на пізнавальну діяльність людини середнього дорослого віку.

Опишіть засоби профілактики професійного «вигорання».

Розкрийте значення пізньої дорослості в онтогенезі особистості.

Розробіть шляхи подолання ейджизму щодо людей похилого віку.

Визначте, чи є погіршення інтелекту обов'язковим атрибутом старіння.

Проаналізуйте вплив на психіку людини похилого віку продовження нею професійної діяльності.

Розкрийте зміст основних індивідуально-психологічних особливостей людей похилого віку.

Опишіть відомі вам настанови українського суспільства щодо помирання та смерті людини, визначте ступінь їх гуманності.

Проаналізуйте правомірність думки про те, що помирання можна розглядати як стадію росту.

Охарактеризуйте сучасні шляхи гуманізації помирання людини та їх психологічні підтексти.

Розв'яжіть психологічні задачі

Після успішного закінчення сином Вітею початкової школи мама перевела його на навчання до престижної школи з ускладненою програмою, бажаючи дати йому хорошу освіту. Однак очікування матері не виправдались - хлопчик почав приносити зі школи низькі оцінки. Мама стала звинувачувати сина в небажанні добре навчатись.

Чи правомірні звинувачення мами хлопчика? Визначте ймовірні психологічні причини зниження успішності Віті.

Батьки шестикласниці Марії зіштовхнулись з категоричною відмовою дівчинки ходити до школи. В початковій школі ця учениця старанним, успішним навчанням та поблажливим ставленням до однокласників заслужила їх авторитет. В п'ятому класі з'явився новий учень - Олег, якого підлітки сприйняли з радістю. Хлопець гарно навчався, захоплювався спортом, до того ж був дружелюбним та веселим. В шостому класі навколо Олега утворилась згуртована компанія хлопців, підлітки почали насміхатись над Марією, її повчальною манерою спілкуватись

авторитет дівчини в класі послабився. Спочатку Марія намагалась відновити його погонею за високими бальними оцінками, що викликало її тривожність, нервозність, далі дівчина спробувала нову форму самоствердження серед однокласників

фізичну силу, агресивність, різкість, що остаточно відвернуло від неї підлітків.

Визначте, яке явище підліткової психології фігурує в описі, та які якості і вчинки дівчинки його спричинили.

Учень 7-го класу приніс до вчителя записку, пояснюючу його попередню відсутність на уроках.

«Ти справді хворів?» - запитує вчителька. - Хлопець мовчить.

«А це справді мама писала?» - хлопець знову мовчить.

«Тоді хто ж це писав?» - продовжує запитувати вчитель.

«Ніхто!» - різко відповідає школяр.

Визначте, які особливості особистості підлітка ілюструє дана ситуація та можливі причини поведінки хлопчика

«Мамо, мені подобається один хлопець з паралельного класу, - заходячи на кухню, збентеженим голосом промовляє семикласниця Оксана, - але він не звертає на мене уваги. Що ж мені робити?».

«Які ще хлопці, ти ще мала, щоб про них думати, - невдово- лено бурчить мати дівчинки, енергійними рухами розкачуючи тісто, - тобі треба алгебру підтягнути. Ось що справді важливо».

Проаналзуйте зміст психологічних переживань Оксани та адекватність реагування її матері

Про які психологічні особливості юнацького віку йдеться в епізоді фільму «Доживемо до понеділка», де старшокласник написав у творі: «Щастя - це коли тебе розуміють»?

Шістнадцятирічна Таня скаржиться подрузі: «Батьки мене не розуміють! Кажуть, що люблять, але хіба так люблять? Завжди підозри, запитання - з ким була, де була; мої речі потайки оглядають. І постійно сварять. І це все через любов, так?»

Встановіть причини нездорових взаємин дівчини з батьками та їх наслідки для психки Тані.

Першокурсниця Олена ділиться враженнями з подругою: «Якось мені важко навчатись в університеті. В школі було легше. До зростання навчального навантаження я вже звикла, навіть відвідування бібліотеки не викликає відрази. Однак викладачі мене не вирізняють як особистість, для них я рядова дівчина з потоку. Одногрупники якісь недружні, кожен в світі своїх інтересів та подій».

Визначте причини труднощів адаптації Олени до навчання в університеті

Спираючись на висловлювання батька про сина, сформулюйте причини його ставлення до юнака та визначте наслідки цього ставлення на становлення особистості хлопця:

«Мені страшно визнавати, але мій син мене розчарував. Він зовсім на мене не схожий. В школі я любив футбол, займався спортом, а йому подобаються музика і книги. Волосся в нього довге, в лівому вусі - сережка, він виглядає, як дівка. Я хотів би ним гордитись, але я його соромлюсь».

Молоде подружжя одружилось через пристрасне кохання. Через півроку вже говорять про розлучення. Причина? «Некон- тактність».

«Вона завжди влаштовує скандал через дрібниці. Ніколи ні в чому не поступиться», - скаржиться чоловік.

«Він все робить невчасно, зі мною не рахується. Про що не попросиш, все завтра, завтра...» - висуває контраргумент дружина.

Які особистісні якості подружжя є причиною розгортання негативних взаємин між ними?

Визначте ймовірні причини поведінки чоловіка Ольги, виходячи з її розповіді:

«Коли ми тільки почали зустрічатися з моїм майбутнім чоловіком, я іноді бувала в нього вдома. Там завжди панував порядок. Чоловік все робив сам. Але після нашого одруження він ніколи за собою не прибирає. Я не хочу ходити за ним і доглядати, як за маленьким».

До молодят у гості навідались батьки чоловіка. Свекруха зробила зауваження невістці щодо неправильного прасування білизни. Молода жінка почала заперечувати, мотивуючи, що їй так зручніше. Її чоловік зауважив до свого батька: «Нехай жінки самі розберуться».

Проаналзуйте специфіку спілкування представників різного віку в рамках родинних взаємин та її наслідки для кожного.

Анна (сімейний стаж - 4 роки) розповідає психологу: «Коли ми з майбутнім чоловіком познайомились, то часто і довго розмовляли. А зараз ми майже не говоримо один з одним. Просто не стало про що говорити. У мене таке почуття, наче я вмираю в пустелі від спраги. І справа не тільки в чоловікові, мені самій нема чого йому сказати. Може, кохання покинуло нас?»

Прокоментуйте ситуацію Анни з точки зору динаміки подружніх взаємин.

Під час перепису населення України було зафіксовано, що одруженими себе вважає в півтора рази більше жінок, ніж чоловіків. Соціологи пояснили цей факт різною оцінкою свого статусу жінками та чоловіками, що перебувають у незареєстро- ваному шлюбі, останні вважають себе холостяками, тоді як жінки - одруженими.

Визначте психологічне підґрунтя відмінностей чоловіків та жінок щодо оцінки свого статусу в «громадянському» шлюбі.

Доволі розповсюдженою є ситуація в житті молодої сім'ї, коли в розпал сварки один з подружжя, який вважає себе несправедливо скривдженим, «йде до мами». Батьки починають активно втручатися в суперечки молодят, жаліти сина, співчувати дочці.

Які психологічні наслідки матиме така поведінка молодих людей та їх батьків для подружніх взаємин? Визначте правильну стратегію реагування батьків на сварки молодят.

На консультації у психолога сорокарічний чоловік з болем у голосі говорить: «Я відчуваю якийсь вакуум у житті. Спочатку професія мені подобалась, намічалися перспективи кар'єрного просування. Далі непорозуміння з дружиною змусили мене ще більше заглибитись у роботу, яку сприймав як віддушину. Здавалось, начальство цінувало мої старання, я періодично отримував премії. Однак, коли з'явилась чергова вакансія на підвищення, вибрали не мене. Охопила хвиля розчарування, відчаю, далі байдужість».

Яке психологічне явище відображає розповідь чоловіка? З'ясуйте причини переживання ним цього явища.

Визначте причини непродуктивної самореалізації жінки та ймовірні способи покращення її психологічного стану:

«Я ніколи нічого не могла робити для себе. Все тільки для сім'ї, з ранку до вечора я тільки працювала. Ніколи не було часу навіть хоча б книгу почитати, частіше я була дуже стомленою. Тепер вже надто пізно. Діти вже залишили дім, чоловік з головою занурився в свою кар'єру, а я залишилась ні з чим».

Опис якого психологічного явища середнього дорослого віку подано у монолозі чоловіка:

«Я побудував своє підприємство на гроші, взяті в кредит. Я вперто пропрацював дванадцять років, щоб виплатити борг. Весь цей час я думав, що, як тільки виплачу кредит, почнеться справжнє життя, тоді я стану самостійною людиною і відправлюсь у велику подорож. На минулому тижні я закрив свій борг, однак мені не до канікул - я перебуваю в депресії. Я повинен ще двадцять років сидіти за одним і тим же письмовим столом, займатися однаковими проблемами, а чарівність самостійності зникла.»

«Мій чоловік став якимось сентиментальним. - ділиться враженнями п'ятдесятирічна жінка. - На день народження подарував мені букет троянд, чого вже років з двадцять не робив. Сьогодні вже двічі запитував, чи приїде на вихідні донька з внуком. І що найдивніше - дивиться зі мною ввечері серіал».

Визначте зміст та ймовірну мотивацію психологічних змін чоловіка, які описує дружина.

Одна жінка, що півроку тому вийшла на пенсію, ділиться враженнями: «Я раніше як оглушена була, всієї краси природи не помічала, але ж кожний листочок, кожна квіточка життю радіє. Як добре, що тепер я стала це помічати».

Поясніть причини зміни сприймання дійсності жінкою.

Грандма Мозес майже у вісімдесят років відчула прагнення зайнятись живописом і втілила його в життя. Жінка мала

великий успіх у публіки своїми виставками й ілюстраціями в журналах.

Визначте, які потреби активізувались у жінки, та які наслідки для її психіки це мало.

Практичні дослідницькі завдання

Завдання 1

Тема: психічний розвиток підлітків.

Мета: визначення базових особистісних якостей підлітка.

Форма роботи: проективне тестування.

Обладнання: аркуш паперу формату А-4, простий олівець, гумка.

Хід дослідження

Після встановлення позитивного контакту з підлітком пропонуємо йому дослідити власні психологічні якості. Для цього надаємо наступну інструкцію для тестування: «Вигадай і намалюй неіснуючу тварину й назви її неіснуючим ім'ям. Опиши її спосіб життя - денний чи нічний, харчування та захист».

Далі здійснюємо тлумачення малюнку через наступні показники:

1. Розміщення малюнку на папері

Під час малювання підлітка спостерігаємо за його мімікою та коментарями

'           л

При роз'ясненні результатів тестування підліткові треба дуже делікатно подавати виявлені негативні якості

Малюнок, розміщений на середній лінії вертикально поставленого аркушу, є свідченням адекватно високої самооцінки. Розміщення малюнку ближче до верхнього краю трактується як тенденція до завищеної самооцінки, незадоволеність своїм становищем в суспільстві, претензія на громадське просування та визнання, актуальність прагнення до самоствердження. Розміщення малюнку у нижній частині аркуша виражає невпевненість в собі, низьку самооцінку, пригніченість, незацікавленість своїм становищем в суспільстві, ігнорування самоствердження.

Центральна частина зображення (голова чи деталь, що її заміняє). Поворот голови направо - стійка тенденція до діяльності, активності, схильність до реалізації планів або, принаймні, до початку дій. Поворот голови вліво - схильність до тривалої рефлексії, роздумів. Значна частина замислів не реалізовується, можливо, через нерішучість. Голова, спрямована на малюючого, тлумачиться як егоцентризм.

Зображення деталей голови. Вуха мають пряму символіку - зацікавленість в інформації, значимість думки оточуючих про себе. Відкритий рот з промальованим язиком показує значну мовну активність, навіть балакучість, промальована лінія губ виражає чуттєвість. Відкритий, але заштрихований рот свідчить про легкість виникнення страхів, тривожність людини. Рот з промальованими зубами - вербальна агресія, здебільшого захисна. Очі - символ наявного страху, якщо підкреслюються райдужна оболонка, зіниця. Промальовані довгі вії виражають жіночність, кокетство, зацікавленість у захопленні інших своєю особою. Непропорційно збільшена відносно всього малюнку голова показує, що досліджуваний цінує раціональне начало, розум в собі і оточуючих. Додаткові деталі, такі як роги, голки, щетина передають агресивність, часто захисного характеру. Пір'я, шерсть є ознаками демонстративності, самоприкрашання.

Несуча, опорна частина фігури (ноги, лапи, іноді постамент).

Великий розмір визначає інтенсивність якості

До уваги береться співвідношення цієї частини до всього малюнку: велика опорна частика показує обдуманість, ретельність прийняття рішень, опора на вигоду. Малий розмір кінцівок тлумачиться як поверховість суджень, легковірність, легковажність рішень, іноді імпульсивність поведінки (при відсутності кінцівок). Характер з'єднання кінцівок з корпусом виражає ступінь контролю над своїми судженнями - слабке з'єднання виражає слабкий контроль і навпаки. Однотипність і односпрямованість кінцівок демонструє конформність суджень, їх стандартність, банальність, і навпаки.

Частини малюнку, що підняті над рівнем фігури.

Ці деталі можуть бути функціональними чи прикрашальними: крила символізують фантазійність; бантики, завитушки - допитливість, нав'язливість; пір'їни, деталі панцира - впевненість в собі, енергійність, але непостійність.

Хвіст.

Спрямованість хвоста передає ставлення до себе. Хвіст, спрямований доверху виражає впевненість в собі, оптимізм, його зображення донизу трактується як незадоволення собою, сумнівами, каяття. Спрямованість хвоста вліво діагностує ставлення до своїх думок, вправо - ставлення до дій, поведінки.

Назва малюнка.

Тематично тварини поділяються на загрозливих і нейтральних, що виражає загальне ставлення до себе та інших, ступінь агресивності і готовність до співробітництва, уподібнення своєї значимості тваринному світу (зайчик - неагресивна, корисна тварина, лев - цар звірів, хижак тощо).

Промальованість,      насиченість ліній, контуру.

Даний показник символізує ступінь енергійності; легкі, майже невидимі лінії можуть виражати виснаженість. Темні і насичені лінії, багатоманітність деталей виражають значну енергію, дієвість. Надмірність штриховок, однак, передає тривожність та імпульсивність.

Наприклад: зайцептах - денна тварина, харчується травою, при небезпеці ховається під кроною дерев. У підлітка не виявляється агресивність, діагностується схильність до нерішучості..

В кінці дослідження формулюється загальний висновок щодо сприятливих та проблемних проявів особистості, що діагностувались методикою.

Завдання 2

Тема: психологія юнацтва.

Мета: визначення схильності до певного напрямку професійної діяльності.

Форма роботи: стандартизоване тестування.

Обладнання: зміст диференційно-діагностичного опитувальника Є.О. Клімова (модифікований варіант), бланк для відповідей.

Хід дослідження

Обов'язково треба оцінити кожну діяльність в питанні, одну позитивним знаком. іншу - негативним

Припустимо, що після відповідного навчання ви можете виконувати будь-яку роботу. Але якби вам довелось вибирати тільки з двох діяльностей, якій ви надали б перевагу? Тест побудований на співставленні двох видів діяльності у кожному питанні. Якщо одна з цих діяльностей визначена вами як більш приваблива, позначте її знаком «+1» у бланку відповідей, якщо достатньо подобається - «+2», якщо дуже подобається - «+3». Альтернативну діяльність даного питання позначте знаком «-1», якщо вона напевно не подобається - «- 2», якщо дуже не подобається - «- 3».

Зміст тесту

1-а

Доглядати за тваринами

1-б

Обслуговувати машини, прилади, обладнання (слідкувати, регулювати)