1.5. Вікова періодизація психічного розвитку людини

Проблема здійснення вікової періодизації психічного розвитку. Одиниці поділу онтогенезу

Ґ \ Виховання ставить перед особистістю нові цілі й задачі, що усвідомлюються і приймаються нею, стають цілями і задачами її власної діяльності.

Г.С. Костюк

V         J

Однією з найбільш вживаних категорій вікової психології є вік. Це поняття тлумачиться як тривалість життя людини, але може вживатись і для позначення конкретного відрізку життя, як синонім вікового періоду.

В психології розрізняють хронологічний вік - кількість прожитих людиною років від її народження, та психологічний вік - рівень розвитку психіки і світосприймання.

  • І Психологічний вік - конкретний, обмежений в часі етап психічного розвитку індивіда, що характеризується сукупністю закономірних типових психологічних змін та якостей

Оскільки психічний розвиток є дискретним, то постає питання розподілу онтогенезу людини на певні вікові відрізки - створення вікової періодизації психічного розвитку.

Це питання є дуже давнім за своїм походженням, так як перші спроби укладання періодизації життя людини за психологічними ознаками були здійснені ще в періоді античності, коли психологія розвивалась у складі філософії. Впродовж становлення психології продовжувалось розв'язання цієї проблеми, проте соціальні зміни та динаміка наукових парадигм породжували появу нових критеріїв для розподілу онтогенетичного розвитку психіки людини.

На сучасному етапі наука в цьому питанні має справу з двома аспектами проблеми здійснення вікової періодизації психічного розвитку:

різні критерії здійснення - різні науковці брали і тепер беруть до уваги альтернативні критерії (наприклад, показники фізичного зростання, соціальні зміни тощо; практикується й використання декількох критеріїв одночасно),

вплив національних та етнічних особливостей країни на визначення вікових періодів - приміром, у США фігурує вік тінейджерів (з 13 по 19 років), в українській періодизації він охоплює частину підліткового та юнацького періодів; молодший шкільний вік починається з 6-річного періоду дитинства згідно вітчизняної вікової періодизації, в американській психології це лише частина періоду середнього дитинства.

Слід зважати, що вікова періодизація психічного розвитку має умовний характер, так як психічне життя конкретного індивіда, підкоряючись загальним законам, все-таки розгортається своєрідно, що особливо яскраво демонструється змінами психіки людини впродовж її дорослості - у 40 років одні особистості вже займаються вихованням внуків, а інші лише народжують першу дитину, що виявляє індивідуальну неповторність їх психіки. Тому в сучасній віковій психології все більш розповсюдженою є думка про складність, а то й неможливість визначення точних меж періодів психічного розвитку дорослих.

ґ           Л

Піфагор (VI ст. до н.е.) виділяв чотири періоди життя людини: весну як становлення особистості - від народження до 20 років, літо (молодість) - від 20 до 40 років, осінь (розквіт сил) - 4060 років та зиму (старіння) - від 60 років до смерті

V         J

Науково обґрунтована вікова періодизація має як теоретичне значення, слугуючи основою для впорядкування та систематизації напрацьованих фактів онтогенетичного розвитку психіки людини, так і прикладне призначення. Знання змісту вікової періодизації стає основою для вивчення всієї вікової психології і є необхідним для будь-якої освіченої особистості, а для майбутнього вчителя - базовим елементом професійної компетентності.

При здійсненні вікової періодизації психічного розвитку людини користуються такими одиницями поділу онтогенезу: а) епоха, впродовж якої відбувається радикальна перебудова всіх систем організму, в тому числі психіки, таких одиниць в людському онтогенезі фігурує всього три - дитинство, дорослішання і дорослість,

б) період, для якого характерні істотні зміни всієї психіки, саме ця одиниця є ключовою при вивченні вікової психології людини,

Науково обґрунтоване визначення періодів і фаз психічного розвитку потрібне передусім для раціональної побудови оптимальної системи навчання і виховання молодого покоління.

Г.С. Костюк

Епоха психічного розвитку включає в себе певні періоди, а ті, в свою чергу, містять фази розвитку психіки

в) фаза, якій властива зміна певної сфери психіки. Дана одиниця не є такою постійною і послідовною, як згадані вище, оскільки використовується науковцями для акцентування якихось суттєвих психічних змін парціального характеру. Так, у періоді немовляти вченими було виокремлено фазу новонародженості, тривалість якої сягає близько одного-двох місяців життя дитини після народження, однак важливість цієї фази зумовлюється тими потужними психічними змінами і надбаннями, які розгортаються у автономному житті малюка.

Фаза / Період Епоха

Вітчизняна вікова періодизація психічного розвитку людини

ш

Рис. 1.21. Співвідношення одиниць поділу онтогенезу людини

Вікова періодизація психічного розвитку людини

Сучасна вітчизняна вікова періодизація спирається у будові на інтеграцію декількох критеріїв - соціального статусу індивіда й проявів його власної психічної активності, а також беруться до уваги соматичні зміни, зумовлені законами біологічного розвитку людського організму.

За радянського етапу розвитку вікової психології підручники не висвітлювали пренатальний період і дорослість, що ставало серйозним недоліком, так як порушувало цілісний розгляд психічного життя індивіда. Періодизація, розповсюджена в сучасній психології, має розширений характер і охоплює весь онтогенез людини.

Таблиця 1.3

Назва вікового відрізку

Тривалість

1

2

 

Епоха дитинства

1. Пренатальний період

зачаття - народження

Продовження таблиці 1.3

1

2

2. Немовлячий період Фаза новонародженості

народження - 1 рік народження - один-два місяці

3. Ранній (переддошкільний) період

1 - 3 роки

4. Дошкільний період

3 - 6 років

5. Молодший шкільний період

6 - 10 (11) років

Епоха дорослішання

6. Підлітковий період Фаза молодших підлітків Фаза старших підлітків

10 (11) - 15 років 10 (11) - 13 років 13 - 15 років

7. Юнацький період Фаза ранньої юності Фаза власне юності

15 - 21 рік 15 - 18 років 18 - 21 рік

Епоха дорослості

8. Ранній дорослий період

21 - 40 років

9. Середній дорослий період

40 - 60 років

10. Пізній дорослий період

60 років - до смерті

В багатьох зарубіжних наукових джерелах фігурують такі розбіжності з вище розглянутим варіантом періодизації, як різна тривалість немовлячого періоду - від одного до трьох років (Е.Еріксон, В.Квінн, В.Мухіна, Г.Крайг), альтернативні позначення періоду дитинства - шкільний вік, дитинство, середнє дитинство (Е.Еріксон, В.Квінн, Г.Крайг), зведення підліткового та юнацького періоду в єдиний, який здебільшого позначають підлітковим (Г.Крайг, Ф.Райс, А.Реан, Д.Шеффер). Зважаючи на існування ряду альтернативних побудов періодизації психічного розвитку людини, доречно розглянути популярні в наукових колах версії російського психолога А.О. Реана і американського психолога Г.Крайг.

Таблиця 1.4

Альтернативні періодизації психічного розвитку людини

Назва періоду

Тривалість

за Г.Крайг

за А.Реаном

1. Пренатальний період

від

від

 

зачаття до

зачаття до

 

народження

народження

2. Немовлячий період

від

від

 

народження

народження

 

до 2 років

до 2 років

3. Раннє дитинство

2 - 6 років

2 - 6 років

4. Середнє дитинство

6 - 12 років

6 - 11 років

5. Підлітковий та юнацький вік

12 - 20 років

11 - 19 років

6. Ранній дорослий період

20 - 40 років

19 - 40 років

7. Середній дорослий період

40 - 60 років

40 - 60 років

8. Пізній дорослий період

60 років -

60 ... 75...

 

до смерті

років

+1