Вольові якості особистості

Динаміка використання волі в процесі формування особистості зумовлює закріплення сталих вольових рис у характері.

  • I Вольові якості — це відносно стійкі, незалежні від кон- кретної ситуації психічні утворення, що засвідчують досягнутий особистістю рівень свідомої саморегуляції поведінки, її влади над собою

Залежно від впливу і наслідків розрізняють позитивні та негативні вольові якості. До позитивних належать:

цілеспрямованість, наполегливість, принциповість, організованість, сміливість, пунктуальність, витримка, дисциплінованість, самостійність, відповідальність тощо

Цілеспрямованість—уміння формулювати особистісно значимі цілі й утримувати їх.

Наполегливість — здатність тривалий час системно йти до поставленої мети.

Принциповість — спроможність дотримуватися прийнятого рішення.

Організованість — вміння планувати і впорядковувати свої дії.

Сміливість — здатність діяти, не зважаючи на загрозливі обставини (небезпека для життя, здоров'я, престижу).

Пунктуальність — дотримання свого слова і вчасне виконання певної дії.

Витримка—вміння гальмувати небажані прояви активності.

Дисциплінованість — можливість впорядковувати свою поведінку відповідно до суспільних вимог.

^          х Самостійність — спроможність приймати

рішення та виконувати його, покладаючись на самого себе.

Відповідальність — здатність дотримуватися певних норм і відповідати за наслідки своїх дій.

Окрім позитивних вольових якостей, у людини можуть мати місце негативні прояви волі: впертість, лінощі, боягузтво, недисциплінованість, імпульсивність, навіюва- 4       у ність тощо.

Дані негативні якості характеризують вольову слабкість людини. Крайній ступінь слабовілля людини перебуває за межами норм. До вагомих розладів складної вольової дії призводять абулія та апраксія.

Об'єднуючись, ці риси виявляються у силі волі особистості

Апраксія -

складне порушення цілеспрямованості дій, яке викликається локальними розладами лобних ділянок мозку

Абулія пов'язана з нездатністю прийняти необхідне рішення, діяти через порушення співвідношення між корою великих півкуль і підкоркою

Воля, як і більшість інших вищих психічних процесів, формується в ході вікового розвитку людини в зв'язку із загальним формуванням особистості.

'Контрольно-дослідницький

блок

Питання для обговорення на семінарах

Поняття про відчуття та їх фізіологічні основи.

Процес виникнення відчуттів.

Класифікації видів відчуттів.

Характеристика видів відчуттів залежно від системи аналізаторів.

Основні сенсорні властивості людини.

Закономірності відчуттів.

Сприймання як пізнавальний процес, його фізіологічні основи.

Класифікація та види сприймання.

Сприймання простору, руху і часу.

Перцептивні властивості людини.

Особливості сприймання.

Поняття про ілюзії сприймання, їх види.

Поняття про пам'ять, її призначення та теорії функціонування.

Характеристика видів пам'яті.

Процеси пам'яті та їх характеристика.

Мнемічні якості людини та шляхи їх вдосконалення.

Мислення як пізнавальний процесс, його фізіологічні основи.

Операції мислення.

Основні форми та види мислення людини.

Якості мислення людини.

Сутність мови та мовлення як психологічних категорій.

Функції та види мовлення.

Поняття про уяву, її функції

Види уяви.

Механізми створення нових образів уявою.

Увага як стан свідомості, її призначення.

Види уваги.

Властивості уваги людини.

Сутність емоцій та почуттів, їх функції та фізіологічні основи.

Характеристика видів емоцій та почуттів.

Форми переживання емоційних станів людиною.

Поняття про волю як психологічну категорію, її філософські та фізіологічні основи.

Функції волі та вольові дії особистості.

Структура складної вольової дії.

Характеристика вольових якостей людини.

Завдання для самоперевірки

Знайдіть єдину правильну відповідь на тестові запитання

Пізнавальні процеси — виберіть зайве:

а)         мислення,

б)         сприймання,

в)         пам'ять,

г)         воля.

Який пізнавальний процес відповідає за засвоєння та відтворення життєвого досвіду?

а)         сприймання,

б)         пам'ять,

в)         уява,

г)         мислення.

Яка операція мислення виявляється у зіставленні предметів для знаходження їх спільних та відмінних ознак?

а)         аналіз,

б)         синтез,

в)         порівняння,

г)         узагальнення.

Яка мислительна операція протилежна конкретизації?

а)         порівняння,

б)         узагальнення,

в)         аналіз,

г)         синтез.

Який пізнавальний процес забезпечує формування людиною образів майбутнього?

а)         відчуття,

б)         уява,

в)         пам'ять,

г)         мислення.

Яка властивість уваги передбачає її тривале збереження на одному об'єкті?

а)         стійкість,

б)         переключення,

в)         розподіл,

г)         концентрація.

Знайдіть правильне визначення переключення як властивості уваги:

а)         одночасне утримання уваги на декількох об'єктах,

б)         кількість об'єктів, які людина здатна охопити увагою одночасно,

в)         свідоме перенесення уваги від одного об'єкта до іншого,

г)         ненавмисне перенесення уваги з одного предмета на інший.

Якій психологічній категорії відповідає така функція — подолання перешкод і досягнення поставленої мети?

а)         почуття,

б)         темперамент,

в)         мислення,

г)         воля.

Яка негативна вольова якість передбачає нерозумне наполягання людини на своєму?

а)         несамостійність,

б)         впертість,

в)         лінощі,

г)         імпульсивність.

Виберіть найточніше визначення мовлення:

а)         набір звуків та слів, що використовує людина,

б)         процес використання мови в психічній діяльності людини,

в)         супровід життєдіяльності людини,

г)         взаємодія людей, під час якої виникає психічний контакт.

Виберіть рядок, який перелічує лише негативні емоційні стани людини:

а)         настрій, почуття, стрес,

б)         почуття, натхнення, афект,

в)         стрес, фрустрація, настрій, в) стрес, афект, тривога.

Знайдіть правильне визначення поняття «уява»:

а)         відображення в корі головного мозку попереднього досвіду людини,

б)         створення мозком нових образів на основі попереднього досвіду,

в)         узагальнене та опосередковане відображення дійсності людиною,

г)         створення мозком людини незвичних образів.

Виберіть твердження, що містить правильне співвідношення емоцій та почуттів як психологічних категорій:

а)         емоції та почуття — це тотожні поняття,

б)         почуття — це різновид емоцій,

в)         емоції та почуття — незалежні категорії,

в) емоція — це ситуативний прояв більш стійкого почуття.

До якого виду почуттів відноситься совість?

а)         моральних,

б)         естетичних,

в)         інтелектуальних,

г)         праксичних.

Який пізнавальний процес забезпечує відображення мозком окремих властивостей предметів чи явищ?

а)         відчуття,

б)         сприймання,

в)         пам'ять,

г)         уява.

Що є предметом відображення сприймання?

а)         окремі властивості предметів чи явищ дійсності,

б)         цілісні образи дійсності,

в)         попередній досвід людини,

г)         минулий досвід людини.

Виберіть рядок, в якому перераховані тільки процеси пам'яті:

а)         запам'ятовування, збереження, відтворення,

б)         запам'ятовування, збереження, узагальнення,

в)         запам'ятовування, сприймання, пригадування,

г)         запам'ятовування, порівняння, забування.

Виберіть рядок, в якому перераховані тільки операції мислення:

а)         аналіз, синтез, абстрагування,

б)         порівняння, конкретизація, відтворення,

в)         порівняння, відтворення, узагальнення,

г)         аналіз, порівняння, уявлення.

Зміна чутливості внаслідок пристосування аналізатора до подразника — це визначення якої властивості відчуттів?

а)         компенсація,

б)         синестезія,

в)         сенсибілізація,

г)         адаптація.

Який рівень пізнання людиною дійсності забезпечує мислення:

а)         раціональний,

б)         чуттєвий,

в)         інтуїтивний,

г)         ірраціональний.

Який емоційний стан людини супроводжується втратою самовладання та неадекватним сприйманням дійсності?

а)         стрес,

б)         афект,

в)         настрій,

г)         дистрес.

Яку властивість відчуттів відображають такі вислови: «кольоровий слух», «холодний колір», «колючий смак»?

а)         синестезію,

б)         адаптацію,

в)         компенсацію,

г)         сенсибілізацію.

Встановіть перцептивну властивість, що забезпечує можливість сприймання людиною мелодії, а не набору звуків?

а)         довільність,

б)         вибірковість,

в)         аперцепція,

г)         цілісність.

Який вид сприймання є об'єктивно найскладнішим для дітей дошкільного віку?

а)         сприймання часу,

б)         сприймання простору,

в)         сприймання руху,

г)         всі види сприймання є складними для дітей.

Доведено, що темпи забування інформації особливо інтенсивні:

а)         через рік після запам'ятовування,

б)         впродовж першої доби після запам'ятовування,

в)         через тиждень після запам'ятовування,

г)         через місяць після запам'ятовування.

До якої форми мислення подано визначення: «Речення, що містить ствердження або заперечення певного факту»?

а)         судження,

б)         поняття,

в)         умовивід,

г)         конкретизація.

На відміну від інших пізнавальних процесів особливого змісту не має:

а)         відчуття,

б)         сприймання,

в)         пам'ять,

г)         увага.

До основних властивостей відчуттів не відноситься:

а)         якість,

б)         інтенсивність,

в)         тривалість,

г)         обсяг.

Властивість людини, яка проявляється в здатності помічати маловідомі, але істотні деталі в об'єкті, що сприймається, характеризує:

а)         ілюзії,

б)         перцептивні дії,

в)         спостережливість,

г)         допитливість.

Вищим видом пам'яті вважається:

а)         рухова,

б)         образна,

в)         емоційна,

г)         словесно-логічна.

Наочно-образне мислення яскраво проявляється у віці:

а)         2-3 років,

б)         4-6 років,

в)         7-8 років,

г)         9-10 років.

Широта мислення — це його:

а)         вид,

б)         рівень,

в)         форма,

г)         якість.

«Склеювання» різних властивостей і частин, які не поєднуються в повсякденному житті, називається:

а)         гіперболізацією,

б)         схематизацією,

в)         типізацією,

г)         аглютинацією.

Вид мовлення, що являє собою беззвучний процес, не доступний для сприйняття іншими людьми і не може бути засобом спілкування:

а)         внутрішнє,

б)         невербальне,

в)         письмове,

г)         монологічне.

Воля — це регулювання людиною своєї поведінки, що пов'язане з подоланням внутрішніх і зовнішніх перешкод. Це регулювання:

а)         усвідомлене,

б)         неусвідомлене,

в)         інтуїтивне,

г)         мимовільне.

Спираючись на опрацьований зміст розділу, сформулюйте відповіді на проблемні питання

Висловіть свою думку: чому в звичайному житті слова «відчуття» і «сприймання» часто використовуються як синоніми.

Доведіть або спростуйте твердження: відчуття у тварин розвинуті краще, ніж у людей.

Визначте умови, які сприяли б розвитку спостережливості у особистості.

Диференцюйте поняття «мова» і «мовлення».

Висловіть свою думку з приводу наступного судження: «Розвиток мови — це і є розвиток свідомості».

Прокоментуйте дане твердження: у визначенні мовлення завжди вказується функція спілкування. Як це узгоджується з тим, що мовлення може бути і внутрішнім, для себе?

Вкажіть на відмінності усного мовлення від письмового та відзначте, яким чином дані відмінності мають враховуватися людиною в практичній діяльності?

Визначте найважливіші особливості пам'яті як пізнавального психічного процесу.

Вкажіть, в чому конкретно має проявлятися врахування індивідуальних відмінностей пам'яті осіб у процесі практичної діяльності.

Визначте фактори, які сприяють кращому запам'ятовуванню інформації.

Назвіть специфічні особливості мислення як вищої форми пізнавальної діяльності. Розкрийте відмінність мислення від чуттєвого пізнання.

Назвіть основні розумові операції, необхідні для порівняння понять.

Доведіть нерозривну єдність розумової діяльності людини з практикою.

Обґрунтуйте необхідність мовлення в пізнавальній діяльності людини.

Розкрийте своєрідність уяви як специфічного пізнавального процесу.

Покажіть взаємозв'язок уяви з пам'яттю, мисленням, емоціями та відчуттями.

Визначте, що таке мрії і в чому їх цінність.

Визначте, як виявляється творчість в роботі педагога.

Встановіть зв'язок між увагою та діяльністю людини.

Прокоментуйте вислів К. Д. Ушинського: «Увага — це ті єдині двері нашої душі, через які, безумовно, проходить все із зовнішнього світу, що тільки входить до свідомості».

Визначте, які об'єктивні та суб'єктивні чинники можуть негативно впливати на прояви уваги особистості.

Проаналізуйте власні якості уваги, зосереджуючись на перевагах і недоліках.

Диференцюйте поняття «емоція» та «почуття».

Розкрийте сутність функцій почуттів та їх суспільний характер.

Охарактеризуйте форми переживання людиною емоційних станів. Наведіть приклади кожної з них.

Встановіть власні особливості емоційно-почуттєвої сфери: проаналізуйте їх вияв в подальшій професійній діяльності.

Обґрунтуйте важливість вольової активності в діяльності людини.

Порівняйте мимовільні, довільні та вольові дії, встановивши специфіку і значення кожної.

Охарактеризуйте явище боротьби мотивів, наведіть приклади.

Проаналізуйте власну особистість з точки зору розвитку вольових якостей та їх включення в подальшу професійну діяльність.

Розв'яжіть психологічні задачі

Чим можна пояснити таке явище?

Зайшовши до задимленої кімнати, людина відразу відчуває сильний запах тютюну. Залишаючись в цьому приміщенні протягом тривалого часу, запах тютюну відчувається не так різко.

Якщо повз потяг, який стоїть, їде інший потяг, то пасажирові першого здається, начебто рухається його потяг, а не той, що проходить повз нього.

Що це за явище? Який вид сприймання тут має місце?

Визначте види відчуттів, що фігурують у наведеному нижче прикладі.

Перед сходом сонця прохолода, а він босоніж, без кепки. Шкіра у хлопчика стала пупирчаста, губи посиніли, він зіщулився, намагаючись глибше засунути руки у кишені...

Які властивості сприймань яскраво виявляються в поданому нижче прикладі?

Незнайома жінка серед чоловіків, зовні не різко відмінних один від одного, буде сприйнята яскравіше, ніж тоді, коли вона буде в гурті інших жінок.

Психологічно обґрунтуйте правильність змісту російського прислів'я «На вкус и цвет товарищей нет», спираючись на знання властивостей сприймання людини.

Про які особливості сприймання часу говорить С. Я. Мар- шак?

«Мьі знаем: время растяжимо. Оно зависти от того, Какого рода содержимьім Вьі заполняете его. Бьівают у него застои, А иногда оно течет Ненагруженное, пустое, Часов и дней напрасньїй счет».

Визначте, який студент краще запам'ятає оповідання, якщо врахувати, що здатність запам'ятовування в них однакова? Відповідь аргументуйте.

Двоє учнів почали заучувати оповідання.

Ой, яке велике! Тут сидіти і сидіти, — сказав один.

Зовсім не таке вже й велике, швидко зробимо,— відповів інший.

Ілюструючи роботу людської пам'яті, дослідник навів для прикладу майстерню, в якій столяр виготовляє шафи. Всі необхідні матеріали зберігаються на полицях, розташованих уздовж стін. Потрібне на певному етапі (інструменти, обстругані дошки) столяр бере з полички і кладе на верстак, залишаючи вільне місце для роботи. Коли на верстаку виникає безладдя, столяр може розкласти всі предмети окремими купками, що дає змогу розмістити більше матеріалу. Якщо ж купок стає занадто багато, дещо починає падати на підлогу, тому майстер може покласти деякі предмети знову на поличку.

Про які види пам'яті йдеться в даній задачі?

Про які якості розуму йдеться в наведеному описі? «Він мав ґрунтовні знання в царині як соціальних, так і природничих наук, і вмів цими знаннями користуватися. У досліджуваних явищах він прагнув віднайти їх сутність, з'ясувати основні причини, зв'язки».

Чи впливають голосові характеристики тих, що говорять на розуміння слухачів? Визначите для кожного випадку «психологічне забарвлення» мовного сприйняття

Карбувати; прошипіти; мляво пробубоніти; промимрити; у голосі «метал»; канючити; заскавчати; гаркнути; «на мові — мед»; пропищати; верещати; вимовити свистячим шепотом; проше- пелявити; вимовити солодкувато-задушевно; говорити манірно; «прогарчати»; «оксамитовий голос»; «дерев'яний голос»; «здавлений голос»; «ангельський голос»; «пронявкав»; «прогавкав»; «задзюркотав»; «прошамкав»; заковтувати закінчення; «тріщить»; «щебече»; «ворочає» слова; «цідить» крізь зуби; «кидає» слова.

Російський психолог А. В. Брушлінський писав: «Якщо будь-який новий образ завжди побудований з елементів, відомих людині, з попереднього досвіду, то це означає., що все нове у зовнішньому світі й у пізнанні виникає одним-єдиним, суто механічним способом: шляхом похмурого перекопіювання одних і тих самих постійних, вже існуючих і незмінних елементів, або «цеглинок», не пов'язаних одна з одною істотними внутрішніми взаємовідношеннями. Тому для уяви або взагалі не залишається місця, або ж їй відводиться досить незначна і аж ніяк не вирішальна роль».

Наскільки обґрунтоване це твердження? Якому пізнавальному процесові протиставляється тут уява?

Окуляри було винайдено ще в дохристиянські часи, а потім в епоху Відродження; явище радіоактивності спочатку відкрив Ньєпс, а після нього (в 1896 році) Беккерель. Принаймні двічі винаходили: паровоз, повітряну кулю, підводний човен, кондиціонер.

Як пояснити ці випадки? Що вони дають для розуміння сутності уяви?

Л. М. Толстой в романі «Війна і мир» описав стан П'єра Без- ухова, який йшов за генералом і напружено розмірковував: «Він не чув звуків пуль, що свистіли з усіх боків і снарядів, що пролітали повз нього, не бачив ворога, що був на тому боці річки, і довго не бачив вбитих і поранених, хоча багато хто з них падали недалеко від нього».

Як можна пояснити, що П'єр Безухов не сприймав такі сильні подразники? Чи можна назвати П'єра неуважною людиною?

Школяр, підкоряючись вимозі батьків, відірвався від телевізора, по якому демонструвався цікавий фільм, і сів виконувати домашнє завдання. Примушуючи себе, він розв'язав спочатку одну, а потім і другу задачу. Проаналізувавши хід розв'язування, він виявив алгоритм побудови задач цього типу і взявся застосовувати його щодо інших. Школяр так захопився цим заняттям, що не почув, як мати покликала його вечеряти.

Як цей приклад характеризує увагу? Динаміку яких видів уваги можна простежити у цьому випадку?

Реєстрація проявів емоцій у японських і американських студентів при перегляді гостросюжетного фільму показала, що вони практично однаково реагують на емоціогенні ситуації. Проте під час бесіди про цей фільм американці демонстрували ті самі емоції, тоді як японці маскували негативне ставлення до певних героїв увічливими посмішками.

Про що свідчать виявлені відмінності? Як вони характеризують природу емоцій?

Серед наведеного нижче переліку почуттів визначте, які відносяться до моральних, які до естетичних, а які — до інтелектуальних?

Почуття гумору, радість пізнання, кохання, огида, почуття нового, любов до краси, допитливість, совість.

Кішку Мурку, яка виросла в одній московській сім'ї, у жовтні 1988 р. відвезли до бабусі у Воронезьку область. Через деякий час бабуся написала у листі, що Мурка прожила у неї лише два дні, а потім зникла. Як же здивувалися господарі, коли у жовтні 1989 р. кішка з'явилася біля дверей їхньої квартири — на четвертому поверсі висотного будинку. Незрозуміло, яким чином подолала вона близько семисот кілометрів: села і міста, річки і болота, поля і залізничні колії.

Як могла ця тварина подолати стільки перешкод? Чи не свідчить цей випадок про наявність у кішки волі?

Шестикласник для розвитку своєї волі переривав читання книжки на найцікавішому місці і не доторкувався до неї два-три дні.

Які вольові якості він розвивав у такий спосіб?

Визначте вольові якості, які фігурують у наведеному нижче прикладі.

Десятикласник, повертаючись зі школи вздовж берега замерзлої річки, раптом почув ледве чутний крик: «Допоможіть!» — і побачив серед уламків криги двох дітей. Юнак скинув взуття, пальто і стрибнув у крижану воду.

20. Уявіть, що до Вас звертається учениця: «Вчителі говорять про необхідність виховувати у себе самостійність. Але ж як я можу це робити, якщо мені скоро 16 років, а мама все ще не дозволяє мені зустрічатися з хлопцем, пізно повертатися додому? Джульєтті було 14, а вона так покохала, що й досі про це говорять. Хіба не так?»

Що Ви відповісте цій учениці?

Практичні дослідницькі завдання

Тема: вивчення особливостей мислення

Мета: дослідження здатності диференціювати істотні ознаки предметів і явищ від неістотних; визначення переважаючого стилю мислення: конкретного або абстрактного.

Форма роботи: тестування.

Обладнання: бланк з надрукованими на ньому рядами слів, кожний з яких складається з 5-ти слів у дужках і одного — перед дужками.

Хід дослідження

Спершу Вам необхідно ознайомитися з інструкцією.

Обрати всі необхідні, на Вашу думку, слова, розміщені в бланку.

Інтерпретувати отримані результати.

)

Інструкція:

«В кожному рядку бланку Ви знайдете одне слово, що стоїть перед дужками, і далі - 5 слів у дужках. Всі слова, що знаходяться в дужках, мають певне відношення до того слова, що стоїть перед дужками. Оберіть лише два, що знаходяться в найбільшому зв'язку зі словом, що стоїть перед дужками».

J

Бланк

Сад (рослини, садівник, собака, паркан, земля).

Річка (берег, риба, рибак, водорості, вода).

Місто (автомобіль, будівлі, юрба, вулиця, велосипед).

Сарай (сіновал, кінь, дах, худоба, стіни).

Куб (кути, креслення, бік, камінь, дерево).

Ділення (клас, ділене, олівець, дільник, папір).

Кільце (діаметр, діамант, проба, округлість, золото).

Читання (очі, книга, текст, окуляри, слово).

Газета (правда, випадок, кросворд, папір, редактор).

Гра (карти, гравці, фішки, покарання, правила).

Війна (літак, гармати, битва, рушниці, солдати).

Книга (малюнки, розповідь, папір, зміст, текст).

Співи (дзвін, мистецтво, голос, аплодисменти, мелодія).

Землетрус (пожежа, смерть, коливання ґрунту, шум, повінь).

Бібліотека (столи, книги, читальний зал, гардероб, читачі).

Ліс (ґрунт, гриби, мисливець, дерева, вовк).

Спорт (медаль, оркестр, змагання, перемога, стадіон).

Лікарня (приміщення, уколи, лікар, градусник, хворі).

Кохання (троянди, почуття, людина, побачення, весілля).

Патріотизм (місто, друзі, батьківщина, сім'я, людина).

Відповіді

Рослини, земля.

Берег, вода.

Будівлі, вулиця.

Дах, стіни.

Кути, бік.

Ділене, дільник.

Діаметр, округлість.

Очі, текст.

Папір, редактор.

Гравці, правила.

Битва, солдати.

Папір, текст.

Голос, мелодія.

Коливання ґрунту, шум.

Книги, читачі.

Ґрунт, дерева.

Змагання, перемога.

Лікар, хворі.

Почуття, людина.

Батьківщина, людина.

Інтерпретація результатів

Наявність більшої кількості помилкових суджень свідчить про переважання конкретно-ситуаційного стилю мислення над абстрактно-логічним. Якщо Ви спочатку даєте помилкові відповіді, але потім їх виправляєте, то можна інтерпретувати Вашу поведінку як імпульсивну та поспішну.

Оцінка результатів здійснюється за поданою нижче таблицею:

Таблиця 2.1

Оцінка, бали

9

8

7

6

5

4

3

2

1

Кіл-ть правильних відповідей

20

-

19

18

1617

1415

1213

1011

9

Тема: темп усної мовної діяльності

Мета: вивчення темпу усного мовлення за текстом для читання.

Форма роботи: тестування.

Обладнання: текст для читання, складений з букв та цифр, секундомір.

Хід дослідження

з

Інструкція досліджуваному: «Читайте голосно все, що написано в рядках на бланку. Намагайтесь читати без помилок».

<3

Спершу Вам пропонується обрати людину, яка б фіксувала час та можливі помилки.

Необхідно зручно розміститися за добре освітленим столом.

Зосередитися на тексті для читання, що надрукований нижче. За командою Вашого помічника «Починаємо!» починайте читання.

Бланк

а і 2 б Я 478 ТСМ 214 Ь! ію? = 734819 носон ромор воров іушчцфх 000 756 коток рортрр II + З = 12 15: 5 = 24: 7 = = 23 м + а = ма ма + ма = тама ма ма = па па каша + ша = ка.

Обробка результатів

Результатами цього тестування будуть час, за який прочитано весь набір букв, цифр, знаків та кількість допущених при цьому досліджуваним помилок.

Аналіз результатів

Час читання

Темп читання

Примітки

40 с і менше

Високий

За допущені під час читання помилки ранг темпу читання зменшується шляхом пониження на один рядок вниз

Від 40 до 45 с

Вище середнього

Від 46 до 55 с

Середній

Від 56 до 60 с

Низький

На основі отриманих результатів зробіть висновки та напрацюйте рекомендації щодо покращення темпу усного мовлення.

Тема: визначення ситуаційних джерел тривожності

Мета: виявлення факторів, що найбільше тривожать студента в його навчальній діяльності.

Форма роботи: тестування.

Обладнання: текст методики.

Хід дослідження

1. Вам пропонується ряд ситуацій, які зазвичай є для студентів джерелами тривожності. Деякі з них можуть бути для Вас неприємними, викликати стурбованість, хвилювання, неспокій, жах. Спробуйте оцінити ступінь неприємності кожної з них за такими оцінками:

— ситуація Вам байдужа або навіть приємна;

— ситуація дещо турбує, але в цілому не здається непри

ємною;

— в такій ситуації зазвичай відчуваю певний неспокій, який

намагаюсь не показувати, вважаю за краще запобігти таких випадків;

3—ситуація неприємна, викликає сильну стурбованість, неспокій, жах, із зусиллям стримую хвилювання, переживаю;

4 — ситуація вкрай неприємна, викликає сильний неспокій, величезне нервове напруження, зрідка сльози, гнів або інші афективні стани.

Приготуйте бланк до методики — на папері напишіть ряд цифр (від 1 до 30) — номери запропонованих ситуацій.

Поставте біля номера кожної ситуації у бланку методики цифру оцінки її ступеня неприємності для Вас.

Порівняйте отримані показники з таблицею значень показників рівнів тривожності окремо для жінок і чоловіків та зробіть висновки про рівень загальної, навчальної, самооціночної, між- особистісної тривожності.

Використовуючи наведену інтерпретацію результатів, проаналізуйте власні причини тривожності в ситуаціях того типу, що викликають найбільшу тривожність, пригадайте засоби, які Ви найчастіше використовуєте в таких ситуаціях, щоб зменшити напруженість. Які засоби Ви можете запропонувати собі для ефективного (швидкого і безпечного для здоров'я) зняття підвищеного емоційного напруження?

Методика включає ситуації 3-х типів:

ситуації, пов'язані з навчанням, спілкуванням з викладацьким складом,

ситуації, що актуалізують уяву про себе,

ситуації спілкування

Зміст методики:

Уявіть ситуацію, коли:

Ви відповідаєте біля дошки.

Вимушені звернутись із запитанням до незнайомих людей.

Виступаєте на семінарах, практичних заняттях.

Розмовляєте з викладачем, деканом.

Міркуєте про своє майбутнє.

Очікуєте, коли викладач обирає за журналом, кого б запитати.

Вас критикують, в чомусь докоряють.

Хтось спостерігає за Вашою роботою.

Ви пишете контрольну роботу.

Викладач зачитує результати контрольної роботи.

Ви намагаєтесь безуспішно привернути увагу до себе.

Те, що Ви робите, не виходить.

Ви очікуєте дорікань батьків (чи ще когось) за свою провину.

Відчуваєте загрозу невдачі, провалу.

Чуєте за своєю спиною незрозуміло до кого звернений сміх.

Складаєте екзамен чи заліки.

Не розумієте, чому на Вас сердяться.

Вимушені розповідати щось великій кількості людей.

Готуєтесь до важливої вирішальної справи.

Не розумієте пояснень викладача.

З Вами незгодні, вступають в суперечку.

Порівнюєте себе з тими, хто досягнув успіху.

Йде перевірка Ваших здібностей.

На Вас дивляться як на маленького.

На занятті викладач неочікувано звертає на Вас увагу, запитує щось.

Ваші знайомі, до яких Ви підійшли, різко обірвали розмову.

Ви одержали оцінку, яку вважаєте несправедливою.

Міркуєте про свої проблеми.

Вам потрібно прийняти відповідальне рішення.

Ви не можете виконати домашнє завдання в зазначений термін.

Таблиця 2.2

Таблиця підрахунків

Вид тривожності

Номери пунктів шкали

Навчальна

1

4

6

9

10

13

16

20

25

30

Самооціноч- на

3

5

12

14

19

22

23

27

28

29

Міжособис- тісна

2

7

8

11

15

17

18

21

24

26

 

Таблиця 2.3

Таблиця стандартних значень рівня тривожності

Рівень тривожності

Стать

Рівень різних видів тривожності (у балах)

За- галь- на

На- вчаль- на

Само-

оціночна

Між- осо- бис- тісна

1. Занижений

Жін.

<35

<5

<12

<5

Чол.

<23

<5

<8

<5

2. Нормальний

Жін.

35-65

5-17

12-23

5-20

Чол.

23-47

5-14

8-17

21-28

3. Дещо підвищений

Жін.

63-76

18-23

24-29

15-19

Чол.

48-60

15-19

18-22

29-36

4. Високий

Жін.

77-90

24-30

30-34

20-23

Чол.

61-72

>20-24

23-27

>36

5. Дуже високий

Жін.

>90

>30

>34

>23

Чол.

>72

>24

>27

>23

Інтерпретація результатів

Кожна сфера життєдіяльності людини, а також кожна ситуація, потребує оптимального або бажаного рівня тривожності (так званої корисної тривожності). Але реальний рівень тривожності людини може бути вищим, або нижчим за цей оптимальний рівень і суттєво впливати на її життєдіяльність.

У навчанні особливо шкідливою є підвищена тривожність. Зайве нервування, напруженість можуть гальмувати дію пізнавальних процесів студента, коли знижується увага, притупляється мислення, відмовляє пам'ять. Це може викликати у викладача хибну думку про незнання студентом матеріалу. Студент сприймає більшість ситуацій, як такі, що загрожують його самооцінці, життєдіяльності. Це проявляється як образливість, задумливість, недовірливість, підозра, чутливість до критики тощо. Він болісно ставиться до будь-яких оцінок, часто перебільшуючи їх значення. Висока тривожність може також призвести до замкнутості студента, коли він уникає стосунків з одногрупниками і викладачами, має потяг до індивідуальних форм роботи. Подібна тривожність може бути викликана або реальними негараздами студента в найбільш значущих сферах діяльності й спілкування, або існувати ніби всупереч об'єктивно сприятливому становищу, як наслідок певних особистісних конфліктів, порушень у самооцінці та ін. Останній випадок найгірший, оскільки зовнішньо видиме благополуччя досягається невиправдано великою ціною і може супроводжуватись зривами, особливо при різкому ускладненні діяльності. Наслідками цього є перевантаження, перенапруження, зниження працездатності, зростання втомленості.

Занижена тривожність, коли студент «занадто спокійний», нечутливість до негараздів також заважає повноцінному особис- тісному розвитку, обумовлює пасивність у навчанні. До причин низької тривожності можна віднести надмірну самовпевненість, коли людина вважає себе вищою за оточення та його оцінок. Така позиція хибна тим, що може викликати негативне ставлення оточення. Крім того, інколи, відповідаючи на запитання тесту, людина свідомо занижує свої оцінки, щоб приховати підвищену тривожність.

У випадку реальної заниженої тривожності людині потрібно замислитись над тим, чи не є це причиною певних труднощів в її житті, чи не допоможе більш адекватне емоційне реагування у досягненні успіху.

В обох випадках потрібне ефективне оволодіння прийомами емоційно вольового самокерування.

Література до розділу

1. АбрамоваГ. С. Общая психология: Учебное пособие для вузов. — М.: Академический Проект, 2002. — 496 с.

АйсмонтасБ.Б. Общая психология. Схеми. — М.: Владос пресс, 2003. — 288 с.

Бондаренко А. Ф. Основи психологии. Учеб. для студентов гуманитарних вузов. — К.: Осита Украини. — 2009. — 328 с.

ВарійМ.Й. Психологія.: Навч.посіб. — К.: Центр учбової літератури. — 2007. — 288 с.

Гамезо М. В., Домашенко И. А. Атлас по психологии.— М., 1986.

Гиппенрейтер Ю. Б. Введение в общую психологию. Курс лекций. — М.: ЧеРо, при участии издательства Юрайт, 2002. — 336.

ДубровинаИ. В., ДаниловаЕ. Е., ПрихожанА. М. Психология. — М.: Изд.центр Академия, 1999. — 464 с.

ЖуравськаЛ. М. Соціально-психологічний тренінг: розвиток якостей особистості працівників сфери туризму. — К.: Видавничий Дім Слово, 2006. — 312 с.

Загальна психологія./За ред. акад. Максименка С. Д. — Вінниця: Нова Книга, 2004.

Загальна психологія./За ред. М'ясоїда П.А.— К.: Вища школа, 2001.

Загальна психологія./Скрипченко О., Долинська Л., Ого- роднійчук З. та ін. — К.: АПН, 2002-464 с.

Зинченко В. П. Мири сознания и структура созна- ния//Вопроси психологии. — 1991. — № 4.

КоломинскийЯ.Л. Человек: психология. — М.: Просвеще- ние, 1986.

Крутецкий В. А. Психология. — М.: Просвещение, 1986.

Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность. — М., 1977.

Маклаков А. Г. Общая психология. — СПб.: Питер, 2001. — 592 с.

Максименко С. Д, Соловієнко В. О. Загальна психологія. — К., 2000.

М'ясоїд П. А. Задачі з курсу загальної психології: Навч.посіб. — К.: Вища школа, 2000. — 183 с.

Немов Р. С. Психология. В трех книгах. Книга 1. — М.: Вла- дос, 1999.

Пашукова Т. І., Допіра А. І., Дьяконов Г. В. Практикум із загальної психології. — К.: Т-во Знання, КОО, 2000. — 204 с.

Психология. Словарь/Под ред. Петровского А. В., Ярошев- ского М. Г. — М.: Политиздат, 1990. — 494 с.

Психологія. За ред. Трофімова Ю. Л. — К.: Либідь, 2000.

Рубинштейн С.Л. Основи общей психологии. — СПб.: Пи- тер Ком, 1999. — 720 с.

Фрейд З. Психология бессознательного. — М., 1989.

ХьелЛ., Зиглер Д. Теории личности. — СПб.: Питер, 1999.

Чуприкова Н. И. Психика и сознание как функции моз- га. — М.: Просвещение, 1985.

РОЗДІЛ 3 ПСИХОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСОБИСТОСТІ ТА ДІЯЛЬНОСТІ

інформаційний блок