Філогенетичні та онтогенетичні фактори формування свідомості

магниевый скраб beletage

Людина народжується без сформованої свідомості, маючи лише потенціал для її становлення. Також ця психологічна категорія виникала і вдосконалювалась поступово з розвитком людства тобто є продуктом його суспільно-історичного розвитку. Згідно теорії О. М. Леонтьєва, найважливішою детермінантою формування свідомості стала специфічна трудова діяльність, що підпорядкована суспільним зв'язкам і відносинам. Саме завдяки праці людей у їх психіці виникає специфічна форма відображення дійсності — свідомість. По ходу її становлення ускладнюється мислення людини, сприяючи розвиткові мовлення та відповідно складних форм інтелектуальної діяльності. Мова—необхідна умова виникнення свідомості. Усвідомлювати — означає відображати об'єктивну дійсність за допомогою об'єктивованих в слові суспільно вироблених узагальнених значень.

Філогенез - процес становлення психічних структур в ході біологічної еволюції виду або соціокультур- ної історії людства в цілому

Онтогенез - процес індивідуального розвитку людини

Свідомість також не дається людині від народження; з'явившись на світ, дитина ще не здатна відразу відокремлювати образ світу від самосприймання. Однак мозок має потенціал для цього, тому біологічний фактор виступає основою для формування свідомості.

Потрапляючи до суспільних умов існування, дитина починає засвоювати цивілізаційний досвід, і таким чином соціальне середовище як наступний фактор є джерелом формування свідомості, що забезпечує її зміст. Паралельно спрацьовує й активність самої особистості, що виражається в діяльності.

Тільки вияви та взаємодія всіх трьох факторів забезпечують формування свідомості, а відтак і особистості.

'Контрольно-дослідницький

блок

Питання для обговорення на семінарах

Основні підходи до визначення етапів розвитку психології як науки.

Особливості етапу розвитку психології як науки про душу.

Особливості етапу розвитку психології як науки про свідомість.

Особливості етапу розвитку психології як науки про поведінку.

Предмет вивчення психології на сучасному етапі розвитку науки.

Основні психологічні категорії.

Класифікація психічних явищ.

Галузі психологічних знань.

Психологічне дослідження, його етапи.

Принципи психологічного дослідження.

Взаємозв'язок методології, методів і методик психологічного дослідження.

Поняття про метод психологічного дослідження.

Місце загальнонаукових та конкретнонаукових методів у психології.

Вимоги до методів психологічного дослідження.

Поняття про спостереження, види спостережень.

Вимоги щодо організації спостереження.

Переваги та недоліки методу спостереження.

Поняття про експеримент, його види.

Переваги та недоліки експерименту.

Особливості опитувальних методів: бесіди, анкетування, інтерв'ю.

Соціометричне дослідження в психології.

Аналіз продуктів діяльності як метод психології.

Поняття про психіку, її основні функції.

Стадії та рівні розвитку психіки тварин.

Особливості психічного відображення.

Поняття про свідомість, її функції.

Структура свідомості.

Поняття про несвідоме, його прояви.

Філогенетичні фактори формування свідомості.

Онтогенетичні фактори формування свідомості.

Завдання для самоперевірки

Знайдіть єдину правильну відповідь на тестові запитання

Психологія має предметом вивчення:

а)         душевні прояви людини,

б)         внутрішній світ людини,

в)         психіку людини і тварин,

г)         поведінку людини.

Засновником психології як науки вважається давньогрецький філософ:

а)         Сократ,

б)         Платон,

в)         Арістотель,

г)         Геракліт.

Психологія як наука про поведінку виникла:

а)         в XVII ст.,

б)         в XVIII ст.,

в)         в XIX ст.,

г)         в XX ст.

Поняття «самоспостереження» є синонімом терміну:

а)         інтроверсія,

б)         інтроекція,

в)         інтроспекція,

г)         інтроскопія.

Психіка складається з таких компонентів:

а)         психічні стани, розлади і процеси,

б)         психічні процеси, стани і властивості,

в)         психічні зміни, явища і властивості,

г)         свідоме, несвідоме.

Правильний перелік психічних процесів — це:

а)         пізнавальні, емоційні, вольові процеси,

б)         мнемічні, емоційні, вольові процеси,

в)         фізичні, пізнавальні та інтелектуальні процеси,

г)         мнемічні, інтелектуальні, вольові процеси.

Темперамент відноситься до прояву якого компоненту психіки?

а)         психічні стани,

б)         психічні процеси,

в)         психічні властивості,

г)         психічні факти.

Про що йдеться: найбільш загальні й фундаментальні поняття, які відображають істотні, всезагальні властивості й відношення явищ дійсності й пізнання?

а)         психологічні категорії,

б)         психічні стани,

в)         психічні процеси,

г)         психічні факти.

Яка галузь психології вивчає загальні закономірності проявів психіки людини?

а)         вікова психологія,

б)         загальна психологія,

в)         соціальна психологія,

г)         патопсихологія.

Психологію людей з вадами розумового розвитку вивчає:

а)         тифлопсихологія,

б)         порівняльна психологія,

в)         сурдопсихологія,

г)         олігофренопсихологія.

Про який принцип психологічного дослідження йдеться: не можна вивчити явище, не дослідивши причини, що його викликають?

а)         принцип системності,

б)         принцип об'єктивності,

в)         принцип розвитку,

г)         принцип детермінізму.

Основними методами психології є: а) спостереження та експеримент,

б)         спостереження та тестування,

в)         анкетування та експеримент,

г)         експеримент і тестування.

Яке визначення найбільш точно відображає суть методу спостереження?

а)         засіб вивчення психічних явищ через аналіз процесу їх ви

никнення та розвитку,

б)         спосіб вивчення психіки людини через фіксацію проявів її поведінки,

в)         засіб вивчення психіки шляхом мовного спілкування з людиною,

г)         спосіб вивчення психіки людини в спеціально створених для цього умовах.

За допомогою якого психологічного методу можна вивчити структуру класного колективу школярів?

а)         біографічного,

б)         тестування,

в)         соціометрії,

г)         інтерв'ю.

До якої групи методів відносяться методи бесіди, анкетування, інтерв'ю?

а)         експериментальні методи,

б)         методи опитування,

в)         лабораторні методи,

г)         теоретичні методи.

Визначте назву методу психології, який має такі різновиди — лабораторний і природний, констатувальний і формувальний:

а)         експеримент,

б)         опитувальник,

в)         соціометричний метод,

г)         аналіз продуктів діяльності.

Використання якого методу передбачає створення спеціальних умов для виявлення того чи іншого явища?

а)         експеримент,

б)         тестування,

в)         спостереження,

г)         біографічний метод.

Найвища стадія розвитку психіки, притаманна тільки людині — це:

а)         свідомість,

б)         підсвідомість,

в)         сенсорна стадія,

г)         душа.

Якому компоненту свідомості людини відповідає пізнання людиною своїх власних якостей та особливостей?

а)         знання,

б)         ставлення,

в)         самосвідомість,

г)         цілеспрямованість діяльності.

З ім'ям якого психолога пов'язане відкриття несвідомих провів психіки?

а)         З. Фрейда,

б)         Г. С. Костюка,

в)         Л. С. Виготського,

г)         С. Л. Рубінштейна.

Спираючись на опрацьований зміст розділу, сформулюйте відповіді на проблемні питання

Проаналізуйте зміни предмету вивчення психології в рамках останніх досягнень науки.

Визначте місце загальної психології в системі психологічних наук.

Обґрунтуйте значимість психології для життєдіяльності сучасного суспільства.

Відзначте основі відмінності наукового психологічного знання від побутового.

Охарактеризуйте основні етапи розвитку психіки людини.

Опишіть взаємозв'язок рівнів розвитку психіки і форм поведінки живих організмів.

Визначте відмінність між подразливістю та чутливістю.

Розкрийте сутність та умови виникнення свідомості як вищого рівня розвитку психіки.

Визначте відмінність експерименту як методу наукового дослідження від спостереження.

10. Визначте вимоги, яких необхідно суворо дотримуватися під час використання бесіди та анкетного опитування.

Розв'яжіть психологічні задачі

Уявіть, що до Вас звертається допитливий учень: «На мою думку, на тлі інших наук психологія виглядає досить дивно. Зрозуміло, що вона прагне вивчати об'єктивні закони, яким підко- рюються психічні вища. Інакше кажучи, вона досліджує те, що існує поза суб'єктом і незалежно від нього. Але не можна не бачити, що носієм психічних явищ усе-таки виступає окремий суб'єкт. Саме тому всі психічні явища є суб'єктивними, тобто такими, які протиставляються об'єктивним. Отже, виникає парадоксальна ситуація: психологія прагне підвести об'єктивну базу під те, що за своєю суттю є суб'єктивним. Що ж насправді вивчає психологія?»

Що Ви відповісте цьому учневі?

Відомо, що першим методом психології була інтроспекція — спроба прямого проникнення людини в своє психічне життя. В подальшому на зміну йому прийшли опосередковані методи психологічного пізнання — спостереження та експеримент. Самоспостереження нині відіграє другорядну роль і використовується як допоміжний метод психологічного дослідження.

Чому так сталося? Чому психіка людини не може вивчатися безпосередньо?

Шкільний психолог може виявити причину невстигання учня, наприклад з математики, застосувавши для цього різні методи. В одному випадку за допомогою стандартизованих вимірювань він може визначити рівень розвитку його математичних здібностей. В другому — запропонує школяреві ряд задач з пройденого матеріалу. В третьому — проведе бесіду з учителем, учнем, його батьками.

Якими методами користуватиметься психолог у кожному з перелічених випадків? Який з них матиме перевагу над іншими?

Визначте, в якому рядку всі перелічені поняття належать до психічних явищ:

Думки, спогади, мозок, розум, інтерес, здібності.

Відчуття, травлення, мислення, уява, інтерес, здібності.

Характер, забування, бажання, думки, мрії, потреби.

Воля, радість, уважність, апетит, пригадування, біль.

Чому павук, посаджений в банку разом з мухою, не «впізнає» її, перебуваючи при цьому в голодному стані, в той час як в звичайних умовах спеціально ловить мух в павутиння і з'їдає їх?

Як відомо, клювання у курчати — інстинктивний механізм, готовий вже до моменту народження. Але спочатку курча клює і зернята, і дрібні камінці, й інші предмети. Лише потім воно навчається відрізняти зернята і клювати тільки їх. На цьому прикладі поясніть взаємозв'язок інстинкту і навички.

Чому зайця легше навчити «бити в барабан», а борсука «прати білизну», ніж навпаки? Який узагальнений висновок можна зробити про навички тварин?

Поза кліткою, в якій сидить шимпанзе, на відстані, що не дозволяє дотягнутися кінцівкою, кладуть принаду (банан, апельсин). У клітці лежить палиця. Мавпа може наблизити до себе принаду, лише скориставшись палицею. Спочатку вона намагається схопити фрукти безпосередньо лапою. Ці спроби не приносять успіху. Активність шимпанзе на деякий час начебто згасає. Тварина відволікається від принади, не намагається більше дістати її. Потім знову вдається до таких спроб, але тепер уже бере палицю, протягує її до плоду, доторкується до нього, тягне палицю назад, знову протягує її і знову тягне назад. У результаті плід усе більше наближається до мавпи, зрештою вона здобуває його. Задачу розв'язано.

Як пояснити таку поведінку тварини? Про яку стадію розвитку психіки вона свідчить?

Прокоментуйте наступну думку. Наведіть принаймні 5 доводів «за і проти».

Психологія — це не наука, а сама як там не є життєва практика! Подивіться на таксистів, офіціантів, ворожок, жебраків — чим не психологи? Увійти до довіри, вчасно зорієнтуватися на ваші слова і стани, примусити розговоритися, повірити, довіритися, вгадати ваш настрій, соціальне положення, особливості характеру, а потім скористатися всім цим — та тут і «справжнім» психологам є чому повчитися!

Практичні дослідницькі завдання Тема: здатність до емпатії

Мета: визначення здатності педагога до емпатії (за І. М. Юсуповим). Форма роботи: тестування

Хід дослідження

Оцініть подані нижче висловлювання за такими варіантами оцінок: «не знаю» — 0, «ні, ніколи» — 1, «інколи» — 2, «часто» — 3, «майже завжди» — 4, «так, завжди» — 5.

Зміст опитувальника

Мені більше подобаються книги про мандри, ніж про життя видатних людей.

Дорослих дітей дратує турбота батьків.

Мені подобається розмірковувати про причини успіхів та невдач інших людей.

Серед усіх музичних телепередач надаю перевагу сучасній музиці.

Надмірну дратівливість і несправедливі докори хворого треба терпіти, навіть якщо вони продовжуються роками.

Хворому можна допомогти навіть словом.

Емпатія (від грец. empatheia - співпереживання) - осягнення емоційного стану, проникнення в переживання іншої людини

Стороннім людям не варто втручатись в конфлікт між двома особами.

Люди похилого віку, як правило, ображаються без причини.

Коли в дитинстві слухав сумну історію, на мої очі самі по собі навертались сльози.

Дратівливий стан моїх батьків впливає на мій настрій.

Я байдужий до критики на свою адресу.

Мені більше подобаються портрети, ніж картини з пейзажем.

Я завжди пробачав все батькам, навіть якщо вони були неправі.

Якщо кінь погано тягне, його треба бити.

Коли я читаю про драматичні події в житті людей, то почуваю себе так, наче це відбувається зі мною.

Батьки ставляться до своїх дітей справедливо.

Коли я бачу підлітків чи дорослих, які сперечаються, я втручаюсь.

Я не звертаю уваги на поганий настрій моїх батьків.

Я можу довго спостерігати за поведінкою тварин, відкладаючи інші справи.

Фільми і книги можуть викликати сльози тільки у несерйозних людей.

Мені подобається спостерігати за виразом обличчя та поведінкою незнайомих людей.

В дитинстві я приводив додому безпритульних тварин.

Всі люди необґрунтовано озлоблені.

Дивлячись на сторонню людину, я намагаюсь вгадати, як складеться її подальше життя.

В дитинстві молодші за віком діти супроводжували мене всюди.

Коли я бачу покалічену тварину, я намагаюсь їй допомогти.

Людині стане легше, якщо уважно вислухати її скарги.

Побачивши вуличну пригоду, я намагаюсь не потрапляти в число свідків.

Молодшим подобається, коли я пропоную їм свою ідею, справу чи розвагу.

Люди перебільшують здатність тварин відчувати настрій свого господаря.

Із складної конфліктної ситуації людина повинна сама знаходити вихід.

Якщо дитина плаче, на те є свої причини.

Молодь повинна завжди задовольняти будь-які прохання і забаганки старих людей.

Мені завжди хотілось розібратись, чому деякі мої однокласники іноді були засмучені.

Безпритульних домашніх тварин треба відловлювати і знищувати.

Якщо мої друзі починають обговорювати зі мною свої особисті проблеми, я намагаюсь перевести розмову на іншу тему.

Обробка даних

Шкала відвертості — відповіді «0» на запитання 3, 9, 11, 13, 28, 36, відповіді «5» на питання 11, 13, 15, 27.

Шкала емпатії — сума балів на питання 2, 5, 8, 9, 10, 12, 13, 15, 16, 19, 21, 22, 24, 25, 26, 27, 29, 32.

Інтерпретація даних:

82-90 балів — дуже високий рівень емпатії. У вас хворобливе співпереживання. В спілкуванні, як барометр, тонко реагуєте на настрій співрозмовника. Вам складно тому, що оточуючі використовують вас в якості громовідводу, звалюючи на вас свій емоційний стан. Дорослі й діти охоче довіряють вам свої таємниці та йдуть за порадами. Нерідко ви відчуваєте комплекс провини, побоюючись викликати у людей турботу. Турбота про рідних не покидає вас. В той же час ви дуже ранимі, ваша вразливість іноді не дає вам заснути. Ви потребуєте емоційної підтримки зі сторони. При такому ставленні до дійсності ви близькі до невротичного зриву.

63-81 бал — високий рівень розвитку емпатії. Ви чутливі до потреб і проблем оточуючих. Великодушні, схильні багато працювати. Зі справжнім інтересом ставитесь до людей. Вам подобається «читати» їх обличчя і передбачати їх майбутнє. Ви емоційні, комунікабельні, чуйні, швидко встановлюєте контакти і знаходите спільну мову. Ви намагаєтеся не допускати конфліктів і знаходите компромісні рішення. Добре переносите критику на свою адресу. Надаєте перевагу роботі з людьми, ніж роботі самому. При всіх перерахованих якостях ви не завжди акуратні в точній монотонній роботі. Вас неважко вивести з рівноваги.

37-62 бали — середній рівень розвитку емпатії, властивий більшості людей. Оточуючі не можуть назвати вас «товстошкірим», але в той же час ви не особливо чутлива людина. Вам не чужі емоційні прояви, але, як правило, вони знаходяться під контролем. В спілкуванні ви уважні, намагаєтесь зрозуміти більше, ніж сказано, але при надмірному вираженні почуттів співрозмовника ви втрачаєте терпіння. Делікатно висловлюєте свою точку зору, якщо невпевнені, що вона буде прийнята. Вам складно прогнозувати розвиток стосунків між людьми, тому, трапляється, їх вчинки є для вас несподіваними. У вас нема свободи у вираженні почуттів і це заважає вашому повноцінному сприйманню людей.

12-36 балів — низький рівень розвитку емпатії. Ви відчуваєте труднощі у встановленні контактів з людьми, некомфортно почуваєте себе в галасливій компанії. Віддаєте перевагу усамітненим заняттям конкретною справою, ніж роботі з людьми. Ймовірно, що у вас мало друзів, а тих, що є, цінуєте більше за ділові якості, ніж за чуйність. Буває, що відчуваєте свою відчуженість, оточуючі не пестять вас своєю увагою. Але це можна виправити, якщо ви розкриєте свій панцир і будете приймати потреби інших людей, як свої.

11 і менше — дуже низький рівень емпатії. Важко встановлюєте контакти з дітьми і особами, які старші за вас. Багато в чому не знаходите взаєморозуміння з оточуючими людьми. В діяльності занадто центровані на собі. Хворобливо переносите критику на свою адресу і реагуєте на це бурхливо. Вам необхідна гімнастика почуттів.

На основі отриманих результатів зробіть висновки та розробіть рекомендації щодо підвищення здатності до емпатії.

Тема: готовність до саморозвитку

Мета: визначення загальної готовності до саморозвитку, величини готовності за параметром «хочу знати себе», значення готовності «можу самовдосконалюватися».

Форма роботи: тестування.

Хід дослідження

1. Прочитайте кожне твердження в завданні, напишіть тільки його номер на аркуші й оцініть, наскільки це твердження правильне для Вас.

Якщо правильне, то проти номера поставте знак «+», неправильне —

«-». Якщо не знаєте, як відповісти, поставте «?». Останню відповідь допускайте тільки в крайніх випадках.

2. Після того, як відповісте на всі запитання, зафіксуйте кількість відповідей, що збіглися з «ключем»:

«+» на запитання 1, 3, 4, 7, 8, 9, 10, 12 і «-» на всі інші запитання 2, 5, 6, 11, 13, 14.

Загальна готовність до саморозвитку вираховується за всією сукупністю відповідей. Кількість балів може змінюватися від 0 до 14.

Величина готовності за параметром «хочу знати себе» (ГЗС) визначається тільки враховуючи збіги з «ключем» на питання 1, 2, 5, 7, 9, 10, 13.

У такий же спосіб Ви визначаєте значення готовності «можу самовдосконалюватися» (ГМС), підраховуючи кількість збігів з твердженнями 3, 4, 6, 8, 11, 12, 14.

3. Отримані значення перенесіть на графік: по горизонталі відкладіть величину ГЗС, по вертикалі — ГМС. По двох координатах Ви відзначите на графіку точку, що потрапляє в один з квадратів.

можу 7

6

5

4

3

2

Значення готовності знати себе (ГЗС) та готовності «можу самовдосконалюватися» (ГМС) може дорівнювати не більше 7 балів

А

«можу самовдоско- налюва тися», але «не хочу знати себе»

Б

«хочу знати себе» і «можу змінитися»

В

«не хочу знати себе» і «не хочу змінюватися»

Г

«хочу знати себе», але «не можу себе змінити»

01 2 3 4 5 6 7 хочу

1

Характеристики можливих сполучень:

Квадрат Б. Найбільш сприятливе сполучення для подальшого особистісного розвитку. Прагнення до більш глибокого пізнання себе поєднується з потребою в дійсному самовдосконаленні.

Квадрат Г. Таке сполучення означає, що Ви бажаєте знати про себе більше, але ще не володієте добре навичками самовдосконалення. Труднощі в самовихованні не мають викликати у Вас реакцію «Раз не виходить, то не буду це робити». Подивіться уважно на твердження ГМС, що не співпали у відповідях з «ключем». Аналіз покаже Вам, де і над чим потрібно буде попрацювати.

Квадрат А. Якщо величина ГЗС менше, ніж ГМС, то Ви маєте більше можливості до саморозвитку, ніж бажання зрозуміти себе. У цьому випадку в освоєнні професії необхідно починати із себе. Професіоналізм досягається насамперед через побудову свого індивідуального стилю діяльності. А це без самопізнання неможливо.

Квадрат В. Якщо величини ГЗС і ГМС менше 4 балів, Ваш аналіз має бути спрямований на ті твердження, які не співпали з «ключем». Адже саме там можна виявити причини Вашого небажання працювати над собою.

Отже, зробіть висновки щодо Вашої загальної готовності до саморозвитку, її співвідношення з готовністю за параметрами «хочу знати себе», та «можу самовдосконалюватися» і визначте причини недостатньої готовності до саморозвитку.

Текст методики

У мене часто з'являється бажання більше дізнатися про себе.

Я вважаю, що мені немає необхідності в чомусь змінюватися.

Я впевнений у своїх силах.

Я вірю, що все задумане мною здійсниться.

У мене немає бажання знати свої плюси і мінуси.

У моїх планах я частіше сподіваюся на удачу, ніж на себе.

Я хочу знати, як краще й ефективніше працювати.

Я вмію змусити і змінити себе, коли треба.

Мої невдачі багато в чому пов'язані з невмінням це робити.

Я цікавлюся думкою інших про мої якості і можливості.

Мені важко самостійно домогтися бажаного і виховати себе.

У будь-якій справі я не боюся помилок і невдач.

Мої якості й уміння відповідають вимогам моєї професії.

Обставини сильніші за мене, навіть якщо я дуже хочу щось зробити.

Література до розділу

Айсмонтас Б. Б. Общая психология. Схеми. — М.: Владос пресс, 2003. — 288 с.

Бондарчук Е. И., Бондарчук Л. И. Основи психологии и пе- дагогики: Курс лекций. — К.: МАУП, 2002.— 168 с.

ВарійМ.Й. Психологія.: Навч. посіб. — К.: Центр учбової літератури, 2007. — 288 с.

ГамезоМ.В., Домашенко И. А. Атлас по психологии. — М., 1986.

Гиппенрейтер Ю. Б. Введение в общую психологию. Курс лекций. — М.: ЧеРо, при участии издательства Юрайт, 2002.— 336.

ДубровинаИ.В., ДаниловаЕ.Е., ПрихожанА.М. Психология.— М.: Изд.центр Академия, 1999. — 464 с.

ЖуравськаЛ. М. Соціально-психологічний тренінг: розвиток якостей особистості працівників сфери туризму. — К.: Видавничий Дім Слово, 2006. — 312 с.

Загальна психологія / За ред. акад. Максименка С. Д. — Вінниця: Нова Книга, 2004.

Загальна психологія / За ред. М'ясоїда П.А. — К.: Вища школа, 2001.

Загальна психологія./Скрипченко О., Долинська Л., Ого- роднійчук З. та ін. — К.: АПН, 2002-464 с.

Зинченко В. П. Мири сознания и структура созна- ния//Вопроси психологии. — 1991. — № 4.

Коломинский Я. Л. Человек: психология. — М.: Просвеще- ние, 1986.

КрутецкийВ. А. Психология. — М.: Просвещение, 1986.

Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность. — М., 1977.

Маклаков А. Г. Общая психология. — СПб.: Питер, 2001. — 592 с.

Максименко С. Д, СоловієнкоВ. О. Загальна психологія. — К., 2000.

М'ясоїд П. А. Задачі з курсу загальної психології: Навч. посіб. — К.: Вища школа, 2000.— 183 с.

Немов Р. С. Психология.В трех книгах. Книга 1. — М.: Вла- дос, 1999.

Психология. Словар./Под ред. Петровского А. В., Ярошев- ского М. Г. — М.: Политиздат, 1990. — 494 с.

Психологія. За ред. Трофімова Ю. Л.- К.: Либідь, 2000.

Фрейд З. Психология бессознательного. — М., 1989.

ХьелЛ., Зиглер Д. Теории личности. — СПб.: Питер, 1999.

Чуприкова Н. И. Психика и сознание как функции моз- га. — М.: Просвещение, 1985.

РОЗДІЛ 2 ПСИХІЧНІ ПРОЦЕСИ ТА СТАНИ

^ інформаційний блок j