5.4. Культура Київської Русі

магниевый скраб beletage

Існування Київської Русі охоплює період з IX ст. по 40-і pp. XIII ст. У часи еко-номічного та культурного розквіту давньоруська держава займала територію відБалтики і Північного Льодовитого океану до Чорного моря, від Волго-Окськогомежиріччя до Карпат. Етнічну основу держави складали східні слов'яни, що булиоб'єднані у великі міжплемінні союзи. У давньоруському літописі «Повість мину-лих літ» вказується, що таких союзів налічувалось чотирнадцять. Південну групуслов'ян складали поляни, древляни, сіверяни, волиняни, дуліби, уличі, бужани, ти-верці, білі хорвати, вятичі. Окрім східних слов'ян у межах Київської Русі прожива-ли карели, весь, меря, мурома, мордва, печеніги, чорні клобуки та балтські племена.Політичною формою держави у Київській Русі була ранньофеодальна монархія зелементами феодалізму. Східнослов'янські міжплемінні об'єднання поступовосклалися у єдину народність, що була названа «Русь».

Держава являла собою історично важливу, контактну територію між АрабськимСходом і Західною Європою, Візантією і Скандинавією. Це зумовило її швидкевходження у загально-європейську історико-культурну спільність. Вона мала ши-рокі міжнародні зв'язки з Польщею, Чехією, Болгарією, Угорщиною, Грузією, Вір-менією, Середньою Азією, Волзькою Болгарією, країнами Західної Європи — та-кими, як Франція, Англія, Данія, Швеція, Норвегія[21].

Важливе значення для культури Київської Русі мало запровадження християнс-тва. На думку академіка Б. Рибакова, «прийняття християнства поставило Русь наодин рівень з передовими державами того часу»[22].

Після укладення ряду договорів особливо зміцніли зв'язки з Візантією, а прий-няття християнства поєднало Русь із традиціями візантійського православ'я, полі-тичною думкою та культурними досягненнями.

Київська Русь стала своєрідним центром слов'янської культури, яка, у свою чер-гу, зазнала впливу культур країн ісламу, Заходу, Закавказзя і Східного Середзем-номор'я. Вона проіснувала до 40-х pp. XIII ст. і впала під ударами монголо-татарських орд Чингізхана та Батия.