8.4.1. Основні принципи реалістичного методу

магниевый скраб beletage

Реалізм як художній метод передбачає правдиве відображення реальної дійснос-ті, правдивість відтворення не лише деталей, а й типових характерів у типових об-ставинах.

Творчість представників цього художнього напряму вирізняла широка палітрапроблем, що піддавалися аналізу: психологічні прояви людських характерів, побутгероїв, світ речей і природи. Представники цього напряму шукали не красу, а прав-ду. їхній творчості притаманний більший аналітизм, чіткість і конкретність у ви-словлюваннях, жорстке руйнування ілюзій, тісний зв'язок з конкретною ситуацієюі обставинами.

Реалізм вводить новий принцип узагальнення — типізацію, коли у типових об-ставинах дійсності діють типові герої. Саме це дозволяє митцям підійти до принци-пово нового висновку для літератури — людину формує соціальне середовище, хочдля мільйонів це середовище на той час залишалося жахливим. Для показу «темно-го царства» «принижених і скривджених», що було «звичайною історією» для то-гочасного суспільства, використовували сатиру, комедію.

Мистецькі і художні реалістичні твори сприяли подальшому розумінню сучас-никами суспільства, в якому вони живуть, робили людину міцнішою, допомагалиглибше зрозуміти мінливий світ.

Прозовий роман в літературі давав можливість створити широкі літературні по-лотна, показати героїв протягом багатьох років їх життя, розробляти декілька сю-жетних ліній. В англійській літературі провідниками реалізму були Ч. Діккенс(«Пригоди Олівера Твіста», «Крамниця старожитностей»), У. Теккерей («Ярмарокпихи»). Вони змалювали провідний буржуазний стан суспільства, який був закло-потаний своїми дрібними проблемами.

Європейської слави здобула творчість французького майстра реалізму — Стенда-ля (Анрі Марі Бейль) особливо завдяки його романам «Червоне і чорне» і «Пармськаобитель». О. де Бальзак створив енциклопедію сучасного йому суспільства, об'єднав-ши свої твори циклом «Людська комедія». Йому no праву відведена роль лідера реа-лістичної школи першої половини XIX ст. He меншою популярністю користувалисяромани Г. Флобера («Мадам Боварі», «Виховання почуттів»). Російський реалізмцього періоду відзначався гострим аналізом моральних проблем: Л. Толстой («Війнаі мир», «Анна Кареніна»), Ф. Достоєвський («Злочин і покарання»).