НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ : Культурологія : B-ko.com : Книги для студентів

НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

Гриценко Т. Б., Гриценко С. П., Кондратюк А. Ю.,Сироватський С. А., Мельничук Т. Ф., Перевальська М. А.,Охріменко О. В., Панталієнко В. В.

КУЛЬТУРОЛОГІЯ

За редакцією Гриценко Т. Б.3-тє видання

Оригінал-макет підготовленоТОВ «Центр учбової літератури»

Підписано до друку 30.09.2010. Формат 70х100 1/16

Друк офсетний. Папір офсетний. Гарнітура PetersburgCTT.Умовн. друк. арк. 31,85. Наклад - 800 прим.

Видавництво «Центр учбової літератури»вул. Електриків, 23 м. Київ 04176тел./факс 044-425-01-34тел.: 044-425-20-63; 425-04-47; 451-65-95800-501-68-00 (безкоштовно в межах України)e-mail: office@uabook.comсайт: www.cul.com.ua

Свідоцтво суб'єкта видавничої справи ДК № 2458 від 30.03.2006

 

1 Епістемологія — це теорія пізнання. Гносеологія — розділ філософії, що вивчає джерела, форми йметоди наукового пізнання, умови його істинності, здатність людини пізнавати дійсність; теорія пізнання.

1.         У чому полягають особливості античної культури?

2.         Розкрийте роль і місце античності у світовій культурі.

3.         Яке значення міфології для розвитку античної культури?

4.         Назвіть головні риси й особливості давньогрецької культури.

5.         Роз'ясніть суть гомерівського питання.

8.         Які відмінності між давньогрецькою та давньоримською культурами?

9.         Дайте коротку характеристику періодам розвитку давньогрецької культури.

10.       Розкрийте роль і значення еллінізму як завершального етапу розвитку дав-ньогрецької культури.

12.       Розкажіть про роль давньогрецької культури у житті римського суспільства.

1 Культурологія: теорія та історія культури. Навч. посіб. / За ред. І. І. Тюрменко, О. Д. Горбула. — К.:Центр навчальної літератури, 2004. — С. 154.

11.       Назвіть пам'ятки візантійського зодчества.

Назвіть головні види візантійського живопису.

Яка тематика розписів та оздоблень існувала у візантійських храмах?

Які види прикладного мистецтва мали місце у візантійській культурі?

1 Бекет В. История живописи. — М.: Издательство «Астрель», 2003. — С. 30.

У розвитку та поширенні наукових знань Київська Русь стояла на досить висо-кому рівні. Через Візантію вона познайомилася з творами Піфагора, Сократа, Пла-тона, Філона, Демокріта, Арістотеля, Епікура та інших мислителів античного світу.У Русі були поширені натурфілософські твори таких християнських авторів, як Іо-анн Дамаскін, Георгій Писида, Козьми Індикоплов та ін. Ці твори мали матеріаліс-тично-релігійне спрямування.

Для Київської Русі характерне богословсько-схоластичне сприйняття світу. Пе-рші наукові знання були почерпнуті із таких перекладних джерел, як «Фізіолог» та«Шестиднев», трактатів Козьми Індикоплова. Ці знання розвивалися разом із нови-ми досягненнями, що з'явилися в результаті виробничої діяльності людей. Матема-тика на Русі мала прикладний, ужитковий характер. Знання з математики викорис-товувалися під час будівництва та у торгівлі. Записувалися міри довжини, об'єму,робилися розрахунки при складанні церковних календарів та пасхалій.

Важливе місце у системі наукових знань належало астрономії. Літописи засвід-чують, що у Київській Русі спостерігали за такими небесними явищами, як сонячні

1.         Абрамоеич С. Д. Культурологія: Навчальний посібник. — К.: Кондор, 2005. —352 с.

2.         АсєєвЮ. С. Джерела. Мистецтво Київської Русі. — К: Мистецтво, 1980. — 214 с.

3.         Бицилли П. М. Злементьі средневековой культури. — Спб., 1995. — 242 с.

5.         Давня історія України. У 3-х т. Толочко П. П. /гол. ред./. — К: Інститут археологіїНАН України, 2000. — 695 с.

6.         Дмитриееа И. А. Краткая история искусств. Книга первая. — М.: «Искусство»,1996. — 534 с.

7.         Дюбі Жорж. Доба соборів. Мистецтво та суспільство 980 — 1420 років. — К: «Юні-верс», 2003. — 320 с.

9.         История мировой культури: Культурология. Учебное пособие / Под ред. P. С. Кнабе идр. — М.: Академия, 2003. — 605 с.

10.       История средних веков / Под ред. 3. В. Удальцовой и С. П. Карпова Т. 1. — М.: Вис-шая школа, 1990. — 495 с.

12.       Історія української культури: У 5-ти т. — Історія культури давнього населенняУкраїни. — Т. 1. — НАН України. Б. Є. Патон /голов. ред./. — К: Наук. думка, 2001. —1134 с.

У другій половині XIV ст. більша частина українських земель увійшла до складуВеликого князівства Литовського. Україна об'єдналася з Литвою в одній державі якрівна з рівною. Самі литовці називали її Велике князівство Литовське, Руське і Же-

У реформаційному русі переплелися соціальні й політичні елементи, які зміниливигляд Європи. Лютер наголошував на необхідності релігійного оновлення й відро-дження до нового життя. Усе висловлювалося у дусі Відродження: з цієї точки зорупротестантську Реформу можна розглядати як результат великого й різноманітногоренесансного руху. Лютер звернувся до принципу «повернення до витоків». Усе,що традиційне християнство створювало віками, йому здавалося накипом, штуч-ною конструкцією, важким тягарем.

Учення Лютера містить три основні положення:

вчення про виправдання людини за допомогою віри;

вчення про непогрішимість Святого Письма як єдиного джерела істини;

вчення про свободу самостійного тлумачення Святого Письма.

З 40-х pp. XIX ст. романтизм поступився місцем реалізму — більш конкретножиттєвому і соціально-аналітичному методу. На відміну від романтизму реалізм —це мистецтво «втрачених ілюзій», жорсткої дійсності і суду над нею.

Реалізм (від франц. realisme — дійсний) — напрям у літературі та мистецтві,який сповідував необхідність правдивого відображення дійсності. Його зародженнявідноситься до 20—30-х pp. XIX ст.

1.         Назвіть основні принципи художнього напряму імпресіонізму.

2.         Розкрийте характер співвідношення художнього напряму імпресіонізму з іде-ями позитивізму.

3.         Назвіть основних представників імпресіонізму в європейському живописі таскульптурі.

4.         Яким був творчий метод художників-імпресіоністів?

5.         Яким було ставлення живописців-імпресіоністів до кольору?

6.         Розкрийте характер співвідношення філософського песимізму і волюнтари-зму та творчості імпресіоністів і постімпресіоністів.

7.         Напишіть реферат на одну із запропонованих тем:

Імпресіонізм — визначне явище у живописі та скульптурі.

Творчість видатних митців-імпресіоністів: Е. Мане, К. Моне, О. Бенуара, Е. Дега,К. Пісарро, О. Родена (за вибором).

У XIX — на початку XX ст. українська культура досягла свого розквіту. Це бувперіод, позначений зростанням національної самосвідомості. На цій хвилі розгорта-ється творчість цілої плеяди українських митців, які збагатили вітчизняну духовнускарбницю.

XX ст. для України стало часом великих випробувань, важливих суспільно-політичних подій, що часто призводили до знищення засад національно-культур-ного буття, були згубними для діячів культури та не сприяли збереженню культур-них цінностей. Та, незважаючи на складні катаклізми, українська культура продов-жувала плідно розвиватися.

Початок XX ст. для України був відзначений долученням до загальноросійсько-го визвольного руху. У цей час в Україні намітилася тенденція до підвищення осві-

[1] Антропологія — букв. наука про людину. Комплекс наук про людину, суспільство й культуру.

Соціологія — наука про суспільство, суспільні відносини й проблеми соціальної взаємодії.

[3] Семіотика — дисципліна, що досліджує властивості знаків і знакових систем.

[4] Гуревич П. С. Современньїй гуманитарньїй словарь-справочник. — М.: Олімп; ООО «Фирма «Изд-во ACT», 1999. — С. 486—487; Кононенко Б. И. Культурология в терминах, понятиях, именах. — М.: Изд-во «Щит-М», 2001. — С. 254—255.

[5] Грушевський М. Хто такі українці і чого вони хочуть. — К.: Знання, 1991. — С. 111—112.

[6] В англійській мові, відповідно, Sunday — неділя — День Сонця, Monday — День Місяця — понеділок і т. д.

[7] Ромул, лат. — міфічний засновник і перший цар (рекс) Риму, син Ре і Сільвії та Марса, брат-близнюк Рема. Амулій, що захопив, трон Альби Лонги, скинув свого брата, Нумитора — діда братів — і повелів ки- нути дітей у Тибр. Ріка винесла дітей на берег, а вовчиця, послана Марсом, вигодувала їх. Потім хлопчиків виховали пастух Фавстулі його дружина Акка Ларенція. Коли брати підросли, вони вбили Амулія, поверну- ли владу дідові й заснували нове місто там, де їх знайшла вовчиця. При зведенні стін нового міста (названо- го згодом по імені Ромула Римом) між братами спалахнула сварка, і Ромул убив Рема. Ставши царем Рима, Ромул, щоб збільшити населення міста, запросив на свято сусідів-сабинян; під час бенкету римські юнаки викрали сабинських дівчат. Виникла війна між сабинянами й римлянами була припинена завдяки втручан- ню викрадених жінок, що не бажали допустити загибелі чоловіків і братів. За легендою, Ромул живим був вознесений на небо й шанувався римлянами під ім'ям бога Квіріна. У римському мистецтві часто зображу- валися епізоди життя Ромула (вовчиця, викрадення сабінянок, апофеоз Ромула й ін.).

[8] История средних веков / Под. ред. С. П. Карпова. — М.: Вьісшая школа, 2003. — С. 130.

[9] Литаврин Г. Г. Как жили византийцьі. — М.: Алетейя, 2000. — С. 197.

[10] История средних веков. В 2-х т. — Раннєє новое время / Под ред. С. П. Карпова. — Т. 1. — С. 579.

Культурологія: теорія та історія культури. Навч. посіб. / За ред. І. І. Тюрменко, О. Д. Горбула. — К.: Центр навчальної літератури, 2004. — С. 154.

[12] Храмьі. Монастьіри. — М.: Аванта, 2003. — С. 82—83.

[13] Дзвид ТальботРайс. Искусство Византии. — М.: Слово/Slovo, 2002. — С. 68.

Лазарее В. Н. История Византийской живописи. — М.: Искусство, 1986. — С. 20.

[15]     Які хронологічні рамки у світовій історії займає період Середньовіччя?

2.            Яку роль у житті народів середньовічної Європи відігравала церква?

3.             Наступницею культури яких країн стала Візантія?

4.            Які риси притаманні візантійській культурі?

5.            Який характер мала освіта і наука у Візантії?

6.            Які дисципліни вивчалися в освітніх закладах Візантії?

7.            Які літературні жанри характерні для розвитку візантійської літератури?

8.             Що таке куртуазна література?

9.            Які риси характерні для візантійського мистецтва?

10.            Які архітектурні форми застосовувалися у культовому будівництві?

[16] Культура Средневековья и Возрождение: Хрестоматия. — Харьков: Факт, 1998. — С. 126.

Там само, С. 162.

[18] РуаЖ. Ж. История рицарства. — М.: Алетейа, 2001. — С. 7.

Іванов К. А. Трубадурьі, труверьі и минезингерьі. — С. 11.

[20] Що? Як? Чому? Світ мистецтва. — Харків, УФММС, 1999. — С. 77.

[21] Давня історія України. У трьох томах. — К.: Інститут археології НАН України, 2000. — Т. 3. — С. 217—218.

РьібаковБ. А. Язичество древних славян. — М., 1981. — С. 456.

[23] Давня історія України. Т. 3. — С. 619.

[24] Мистецтво Київської Русі. — К: Мистецтво, 1989. — С. 30.

[25] Київська Русь. Культура. Традиції. Збірник наукових праць. — К: Наукова думка, 1982. — С. 85.

Українська культура: історія і сучасність: Навч. посібник. — Львів: Світ, 1994. — С. 179.

[27] РибаковБ. А. Из истории культури древней Руси / Исследования и заметки. — М., 1984. — С. 188—240.

[28] РутенбургВ. И. Титаньї Возрождения. — Изд. 2. — СПб.: Наука, 1991. — С. 122.

[29] Детальніше див.: ХлодовскийР. И. О ренессансе, маньеризме и конце зпохи Возрождения в литерату- рах Западной Европьі // Типология и периодизация культури Возрождения / Под. ред. В. И. Рутенбурга. — М.: Наука, 1978. — С. 121.

[30] Історія світової та української культури: Підручник для вищ. закл. освіти / В. А. Греченко, І. В. Чор- ний, В. А. Кушнерук, В. А. Режко. — К.: Літера ЛТД, 2002. — С. 152.

Либман М. Я. Проблеми стиля в изобразительном искусстве зпохи возрождения в Италии // Ренессанс, барокко, классицизм. Проблема стилей в западноевропейском искусстве XV—XVII веков / Под. ред. Б. Р. Виппера, Т. Н. Ливанова. — М.: Наука, 1966. — С. 26.

[32]      Детальніше див.: ДмитриеваН. А. Краткая история искусств. — Вьіп. 1: От древнейших времен по XVI век. Очерк. — М.: Искусство, 1987. — С. 224.

[33]      Рутенбург Б. И. Возрождение и религия // Типология и периодизация культури Возрождения / Под. ред. В. И. Рутенбурга. — М.: Наука, 1978. — С. 16.

Хлодовский Р. И. Франческо Петрарка. — М.: Наука, 1974. — С. 144.

Хлодовский Р. И. О ренессансе, маньеризме и конце зпохи Возрождения в литературах Западной Европьі // Типология и периодизация культури Возрождения / Под. ред. В. И. Рутенбурга. — М.: Наука, 1974. — С. 122.

[36] Аникст А. А. Ренессанс, маньєризм и барокко в литературе и театре Западной Европьі // Проблема сти- лей в западноевропейском искусстве XV—XVIII веков. Ренессанс. Барокко. Классицизм. / Под. ред. Б. Р. Вип- нера,, Т. Н. Иванова. — М.: Наука, 1966. — С. 223.

Детальніше див.: Хлодовский Р. И. О ренессансе, маньеризме и конце зпохи Возрождения в литерату- рах Западной Европьі // Типология и периодизация культури Возрождения / Под. ред. В. И. Рутенбурга. — М.: Наука, 1974. — С. 125.

[37] Детальніше див.: Юренева Т. Ю. Музееведение: Учебник для вьісшей школьї. — М.: Академический Проект, 2004. — С. 69—70.

[38] Горфункель А. X. Основньїе зтапи развития итальянской философии в зпоху Возрождения // Типоло- гия и периодизация культури Возрождения / Под. ред. В. И. Рутенбурга. — М.: Наука, 1978. — С. 58.

Брагина А. М. Итальянский гуманизм. Зтапи развития // Типология и периодизация культури Возрож- дения / Под. ред. В. И. Рутенбурга. — М.: Наука, 1978. — С. 28.

[40] Горфункель А. X. Основньїе зтапьі развития итальянской философии в зпоху Возрождения // Типоло- гия и периодизация культури Возрождения / Под. ред. В. И. Рутенбурга. — М.: Наука, 1978. — С. 54.

[41] Детальніше див: ДмитриеваН. А. Краткая история искусств. — Вьіп. 2: Северное Возрождение; стра- ньі западной Европьі XVII и XVIII веков; Россия XVIII века. — М.: Искусство, 1989. — С. 7.

[42] Немилов А. Н. Специфика гуманизма Северного Возрождения // Типология и периодизация культури Возрождения / Под. ред. В. И. Рутенбурга. — М.: Наука, 1978. — С. 44.

[43] Лисичкина О. Б. Мировая художественная культура: Возрождение. Учеб. пособие для старших классов средней школьї. — Часть II. — Кн. 2. — СПб.: СпецЛип, 2000. — С. 256—257.

[44] Зпштейн А. Д. Из зкономической и социальной истории Аугсбурга в XV и начале XVI в. // Средние века. — Вьіп. 10. — М., 1957. — С. 134—165.

[45] Люблинская А. Д. Государство зпохи Возрождения в Западной Европе // Типология и периодизация культури Возрождения / Под. ред. В. И. Рутенбурга. — М.: Наука, 1978. — С. 8.

[46] Аникст А. А. Ренессанс, маньєризм и барокко в литературе и театре Западной Европьі // Проблема сти- лей в западноевропейском искусстве XV—XVIII веков. Ренессанс. Барокко. Классицизм / Под ред. Б. Р. Виппера, Т. Н. Ливанова. — М.: Наука, 1966. — С. 217—218.

[47] Шейко В. М., Гаврюшенко О. А., Кравченко О. В. Історія світової культури: Навч. посібник / Наук. ред. В. М. Шейко.—К.: Кондор, 2006. — С. 287—288.

[48] Культурологія: теорія та історія культури. Навч. посіб. / За ред. І. І. Тюрменко, О. Д. Горбула. — К.: Центр навчальної літератури, 2004. — С. 213 — 217.

[49] Шейко В. М., Гаврюшенко О. А., Кравченко О. В. Історія світової культури: Навч. посібник / Наук. ред. В. М. Шейко. — К.: Кондор, 2006. — С. 297—298.

[50] Шейко В. М., Гаврюшенко О. А., Кравченко О. В. Історія світової культури: Навч. посібник / Наук. ред. В. М. Шейко. — К.: Кондор, 2006. — С. 308.

[51] Культурологія: теорія та історія культури. Навч. посіб. / За ред. І. І. Тюрменко, О. Д. Горбула. — К.: Центр навчальної літератури, 2004. — С. 216—217.

[52] Шейко В. М., Гаврюшенко О. А., Кравченко О. В. Історія світової культури: Навч. посібник / Наук. ред. В. М. Шейко. — К.: Кондор, 2006. — С. 300.

[53] ІсаєвичЯ. Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми.—Львів, 2002. — С. 213.

[54] Запаско Я. П. Мистецтво книги на Україні XVI—XVIII ст. — Львів, 1971. — С. 387.

[55] Большая иллюстрированная знциклопедия древностей / Д. Гейдова и др.: Пер. с чешск. Б. Б. Михайло- ва. — Прага: Артия, 1980. — С. 341.

[56] Европейское искусство XIX века. 1789—1871 // Памятники мирового искусства. — Вьіп. VI (серия первая). — М.: Искусство, 1975. — С. 32.

Большая иллюстрированная знциклопедия древностей. Д. Гейдова и др.: Пер. с чешск. Б. Б. Михай- лова. — Прага: Аргия, 1980. — С. 32—33.

[58] Детальніше див.: Европейское искусство XIX века. 1789—1871 // Памятники мирового искусства. — Вьіп. VI (серия первая). — М.: Искусство, 1975. — С. 67—68.

[59] История и культурология: Учебное пособие для студентов вузов / Н. В. Шишова, Т. В. Акулич, М. И. Бой- ко и др. / Под ред. Н. В. Шишовой. — М.: Издательская корпорация «Логос», 1999 — С. 258—259.

Европейское искусство XIX века. 1789—1871. Памятники мирового искуства. — Вьіп. VI (серия пер- вая). — М.: Искуство, 1975. — С. 13.

[61] Европейское искусство XIX века. 1789—1871 // Памятники мирового искусства. — Вьіп. VI (серия первая). — М.: Искусство, 1975. — С. 69—70.

[62] Історія української та зарубіжної культури: Навчальний посібник / С. М. Клапчук, В. Ф. Остафійчук, Ю. А. Горбань та ін. — К.: Знання. — Прес, 2004. — С. 242.

Гаврюшенко О. А., Шейко В. М., Тишевська Л. Г. Історія культури: Навч. посіб. — К.: Кондор, 2004. — С. 481.

[64] Мєднікова Г. С. Українська і зарубіжна культура XX століття: Навч. посібник. — К.: Т-во «Знання», КОО, 2002. — С. 30.

[65] Мєднікова Г. С. Українська і зарубіжна культура XX століття: Навч. посібник. — К.: Т-во «Знання», КОО, 2002. — С. 130.

[66] Бичко А. К. Теорія та історія світової і вітчизняної культури: Курс лекцій. — К.: Либідь, 1992. — С. 331.

[67] Історія української архітектури / Ред. В. І. Тимофієнко. — К.: Техніка, 2003. — С. 370.

[68] Історія української літератури XX століття. У 2 кн. Кн. 1.: 1910—1930-ті роки: Навч. посібник / За ред. В. Г. Дончика. — К: Либідь, 1993. — 784 с.