НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

Гриценко Т. Б., Гриценко С. П., Кондратюк А. Ю.,Сироватський С. А., Мельничук Т. Ф., Перевальська М. А.,Охріменко О. В., Панталієнко В. В.

КУЛЬТУРОЛОГІЯ

За редакцією Гриценко Т. Б.3-тє видання

Оригінал-макет підготовленоТОВ «Центр учбової літератури»

Підписано до друку 30.09.2010. Формат 70х100 1/16

Друк офсетний. Папір офсетний. Гарнітура PetersburgCTT.Умовн. друк. арк. 31,85. Наклад - 800 прим.

Видавництво «Центр учбової літератури»вул. Електриків, 23 м. Київ 04176тел./факс 044-425-01-34тел.: 044-425-20-63; 425-04-47; 451-65-95800-501-68-00 (безкоштовно в межах України)e-mail: office@uabook.comсайт: www.cul.com.ua

Свідоцтво суб'єкта видавничої справи ДК № 2458 від 30.03.2006

 

1 Епістемологія — це теорія пізнання. Гносеологія — розділ філософії, що вивчає джерела, форми йметоди наукового пізнання, умови його істинності, здатність людини пізнавати дійсність; теорія пізнання.

1.         У чому полягають особливості античної культури?

2.         Розкрийте роль і місце античності у світовій культурі.

3.         Яке значення міфології для розвитку античної культури?

4.         Назвіть головні риси й особливості давньогрецької культури.

5.         Роз'ясніть суть гомерівського питання.

8.         Які відмінності між давньогрецькою та давньоримською культурами?

9.         Дайте коротку характеристику періодам розвитку давньогрецької культури.

10.       Розкрийте роль і значення еллінізму як завершального етапу розвитку дав-ньогрецької культури.

12.       Розкажіть про роль давньогрецької культури у житті римського суспільства.

1 Культурологія: теорія та історія культури. Навч. посіб. / За ред. І. І. Тюрменко, О. Д. Горбула. — К.:Центр навчальної літератури, 2004. — С. 154.

11.       Назвіть пам'ятки візантійського зодчества.

Назвіть головні види візантійського живопису.

Яка тематика розписів та оздоблень існувала у візантійських храмах?

Які види прикладного мистецтва мали місце у візантійській культурі?

1 Бекет В. История живописи. — М.: Издательство «Астрель», 2003. — С. 30.

У розвитку та поширенні наукових знань Київська Русь стояла на досить висо-кому рівні. Через Візантію вона познайомилася з творами Піфагора, Сократа, Пла-тона, Філона, Демокріта, Арістотеля, Епікура та інших мислителів античного світу.У Русі були поширені натурфілософські твори таких християнських авторів, як Іо-анн Дамаскін, Георгій Писида, Козьми Індикоплов та ін. Ці твори мали матеріаліс-тично-релігійне спрямування.

Для Київської Русі характерне богословсько-схоластичне сприйняття світу. Пе-рші наукові знання були почерпнуті із таких перекладних джерел, як «Фізіолог» та«Шестиднев», трактатів Козьми Індикоплова. Ці знання розвивалися разом із нови-ми досягненнями, що з'явилися в результаті виробничої діяльності людей. Матема-тика на Русі мала прикладний, ужитковий характер. Знання з математики викорис-товувалися під час будівництва та у торгівлі. Записувалися міри довжини, об'єму,робилися розрахунки при складанні церковних календарів та пасхалій.

Важливе місце у системі наукових знань належало астрономії. Літописи засвід-чують, що у Київській Русі спостерігали за такими небесними явищами, як сонячні

1.         Абрамоеич С. Д. Культурологія: Навчальний посібник. — К.: Кондор, 2005. —352 с.

2.         АсєєвЮ. С. Джерела. Мистецтво Київської Русі. — К: Мистецтво, 1980. — 214 с.

3.         Бицилли П. М. Злементьі средневековой культури. — Спб., 1995. — 242 с.

5.         Давня історія України. У 3-х т. Толочко П. П. /гол. ред./. — К: Інститут археологіїНАН України, 2000. — 695 с.

6.         Дмитриееа И. А. Краткая история искусств. Книга первая. — М.: «Искусство»,1996. — 534 с.

7.         Дюбі Жорж. Доба соборів. Мистецтво та суспільство 980 — 1420 років. — К: «Юні-верс», 2003. — 320 с.

9.         История мировой культури: Культурология. Учебное пособие / Под ред. P. С. Кнабе идр. — М.: Академия, 2003. — 605 с.

10.       История средних веков / Под ред. 3. В. Удальцовой и С. П. Карпова Т. 1. — М.: Вис-шая школа, 1990. — 495 с.

12.       Історія української культури: У 5-ти т. — Історія культури давнього населенняУкраїни. — Т. 1. — НАН України. Б. Є. Патон /голов. ред./. — К: Наук. думка, 2001. —1134 с.

У другій половині XIV ст. більша частина українських земель увійшла до складуВеликого князівства Литовського. Україна об'єдналася з Литвою в одній державі якрівна з рівною. Самі литовці називали її Велике князівство Литовське, Руське і Же-

У реформаційному русі переплелися соціальні й політичні елементи, які зміниливигляд Європи. Лютер наголошував на необхідності релігійного оновлення й відро-дження до нового життя. Усе висловлювалося у дусі Відродження: з цієї точки зорупротестантську Реформу можна розглядати як результат великого й р