Правила розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ)

магниевый скраб beletage

(назва із змінами, внесеними згідно з розпорядженням Антимонопольного комітету України від 12.02.2002 р. № 24-р, у редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 17.08.2006 р. № 332-р)

I. Загальні положення

1. Ці Правила визначають окремі особливості порядку розгляду заяв, справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про захист від недобросовісної конкуренції (далі — порушення законодавства про захист економічної конкуренції, порушення) органами Антимонопольного комітету України відповідно до Закону України «Про за­хист економічної конкуренції», Закону України «Про захист від недобросові­сної конкуренції», Закону України «Про Антимонопольний комітет України» та встановлюють порядок перевірки та перегляду рішень органів Комітету в цих справах і діють до прийняття відповідних актів законодавства.

2. Розгляд справ здійснюється на засадах рівності сторін перед зако­ном та органами Антимонопольного комітету України (далі — Комітет), які розглядають справи.

3. Повноваження посадових осіб, передбачені цими Правилами, мо­жуть виконуватись посадовими особами, що їх заміщають (заступають) в установленому порядку.

II. Органи Комітету, які розглядають справи, підвідомчість справ

4. Справи про порушення законодавства про захист економічної кон­куренції у межах компетенції розглядаються органами Комітету:

— Комітетом;

— Постійно діючою адміністративною колегією Комітету;

— тимчасовою адміністративною колегією Комітету;

— державним уповноваженим Комітету;

— адміністративною колегією територіального відділення Комітету.

5. Адміністративній колегії територіального відділення Комітету під­відомчі справи про порушення у вигляді:

зловживання монопольним (домінуючим) становищем, антиконкурен­тних узгоджених дій, якщо наслідки порушення мають місце на регіона­льному ринку;

недобросовісної конкуренції, якщо заявник і відповідач знаходяться в одному регіоні;

антиконкурентних дій органів влади, органів місцевого самоврядуван­ня, органів адміністративно-господарського управління та контролю, крім тих, що підвідомчі Постійно діючій адміністративній колегії Комітету;

делегування повноважень органів влади чи органів місцевого самовря­дування, крім тих, що підвідомчі Постійно діючій адміністративній колегії Комітету;

схилення до порушень, створення умов для вчинення таких порушень чи їх легітимація органами влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю, крім тих, що підвідомчі Постійно діючій адміністративній колегії Комітету;

обмежувальної та дискримінаційної діяльності суб'єктів господарю­вання, об'єднань, передбаченої частинами першою та другою статті 18, статтями 19, 20 та 21 Закону України «Про захист економічної конкурен­ції», крім тих, що підвідомчі державному уповноваженому Комітету;

неподання, подання інформації в неповному обсязі територіальному відділенню у встановлені головою територіального відділення, адмініст­ративною колегією територіального відділення Комітету чи нормативно- правовими актами строки або подання недостовірної інформації територі­альному відділенню;

створення перешкод працівникам територіального відділення Комітету в проведенні перевірок, огляду, у вилученні чи накладенні арешту на май­но, документи, предмети чи інші носії інформації;

надання рекомендацій суб'єктами господарювання, об'єднаннями, ор­ганами влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністра­тивно-господарського управління та контролю, що схиляють до вчинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції чи сприяють учиненню таких порушень, окрім тих, що підвідомчі Постійно діючій ад­міністративній колегії Комітету.

Справи, підвідомчі адміністративній колегії територіального відділен­ня Комітету, розглядаються у територіальному відділенні за місцем вчи­нення порушення або за місцезнаходженням відповідача, або за місцем настання наслідків порушення.

6. Державному уповноваженому Комітету підвідомчі справи про по­рушення у вигляді:

зловживання монопольним (домінуючим) становищем, антиконкурен­тних узгоджених дій, якщо наслідки порушення мають місце на ринку, що охоплює декілька регіонів, чи на загальнодержавному ринку;

недобросовісної конкуренції, якщо заявник і відповідач знаходяться у різних регіонах;

обмежувальної та дискримінаційної діяльності суб'єктів господарю­вання, об'єднань, передбаченої частинами першою та другою статті 18, статтями 19, 20 та 21 Закону України «Про захист економічної конкуре­нції», якщо наслідки порушення мають місце на загальнодержавному ринку;

неподання, подання інформації в неповному обсязі Комітету в устано­влені державним уповноваженим Комітету, адміністративною колегією Комітету, Комітетом чи нормативно-правовими актами строки або подан­ня недостовірної інформації Комітету;

створення перешкод працівникам Комітету в проведенні перевірок, огляду, вилученні чи накладенні арешту на майно, документи, предмети чи інші носії інформації.

7. Тимчасова адміністративна колегія Комітету може бути утворена для розгляду будь-якої справи.

8. Постійно діючій адміністративній колегії Комітету підвідомчі спра­ви про порушення у вигляді:

антиконкурентних дій органів адміністративно-господарського управ­ління та контролю, діяльність яких поширюється на всю територію України;

делегування повноважень центральних органів виконавчої влади, об­ласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування відповідного рівня;

схилення до порушень, створення умов для вчинення таких порушень чи їх легітимація центральними органами виконавчої влади, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування відповідного рівня;

надання рекомендацій центральними органами виконавчої влади, об­ласними, Київською та Севастопольською міськими державними адмініс­траціями, органами місцевого самоврядування відповідного рівня, що схиляють до вчинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції чи сприяють учиненню таких порушень.

Постійно діюча адміністративна колегія Комітету за дорученням Голови Комітету може розглянути будь-яку справу, окрім тих, що підвідомчі Комітету.

9.Комітету підвідомчі:

справи про порушення у вигляді антиконкурентних дій центральних орга­нів виконавчої влади, обласних, Київської та Севастопольської міських дер­жавних адміністрації, органів місцевого самоврядування відповідного рівня;

справи, матеріали яких пов'язані із забезпеченням національної безпе­ки, оборони, суспільних інтересів або містять державну таємницю, або якщо відповідачем у справі є Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим.

Комітет може прийняти до свого провадження і розглянути будь-яку справу.

10. Справи про порушення, передбачені пунктами 5, 10, 11, 12 та 19 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», підвідом­чі відповідним органам Комітету, до компетенції яких відноситься вирі­шення питань про надання дозволу на вчинення цих дій.

101.Справи про порушення у вигляді обмеження в господарській діяль­ності суб'єкта господарювання у відповідь на те, що він звернувся до Комі­тету або його територіального відділення із заявою про порушення законо­давства про захист економічної конкуренції, підвідомчі тим органам Комітету, яким підвідомча справа, що має розглядатися за такою заявою.

102. Справи про порушення у вигляді невиконання рішення, попере­днього рішення органів Комітету або їх виконання не в повному обсязі розглядаються органами Комітету, які прийняли відповідне попереднє рі­шення або рішення.

11. Голова Комітету має право за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, за поданням державного уповноваженого Комітету, керівника структурного підрозділу Комітету, голови територіального відділення або з власної ініціативи будь-які матеріали, що є в провадженні органу чи по­садової особи, уповноважених на їх розгляд, передати на розгляд іншого органу чи посадової особи.

III. Докази

12. Доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість визначити наявність або відсутність порушення.

Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, ре­човими доказами і висновками експертів.

13. Збір доказів здійснюється органами чи посадовими особами Комі­тету, відділення незалежно від місця знаходження доказів.

IV. Підстави для початку розгляду справ

14. Органи Комітету розпочинають розгляд справи про порушення за­конодавства про захист економічної конкуренції за підставами, визначени­ми статтями 36 і 37 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

V. Особи, які беруть участь у справі, їхні права й обов'язки

15. Особи, які беруть участь у справі, визначаються статтею 39 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

16. Особи, які беруть (брали) участь у справі, мають право ознайомлю­ватися з матеріалами справи (за винятком інформації з обмеженим досту­пом, а також інформації, визначеної відповідним державним уповноваже­ним, головою відділення, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які беруть (брали) участь у справі, або перешкодити подальшому розгляду справи) після одержання копії подання з попередні­ми висновками в справі (витягу з нього відповідно до пункту 26 цих Пра­вил), а також мають право наводити докази, подавати клопотання, усні й письмові пояснення, одержувати копії рішень у справі (витяги з них, за винятком інформації з обмеженим доступом, а також інформації, визначе­ної відповідним державним уповноваженим, головою відділення, розго­лошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), подавати свої міркування та заперечення, оскаржувати рішення в порядку, визначеному законодавством.

VI. Подання заяви та її розгляд

17. Заяви про порушення у справах, підвідомчих адміністративній ко­легії територіального відділення Комітету, подаються до відділення за мі­сцем вчинення порушення або за місцем знаходження відповідача, або за місцем настання наслідків порушення. Заяви про порушення в інших справах подаються до Комітету.

Заява, подана з порушенням правил підвідомчості, повертається заявнико­ві або передається до належного територіального відділення Комітету чи до Комітету протягом десяти днів з дня її одержання. Передання заяви від одного територіального відділення до іншого здійснюється за погодженням із заступ­ником Голови Комітету, відповідальним за координацію діяльності територіа­льних відділень. Перебіг строку розгляду заяви починається з дня її одержання Комітетом чи належним територіальним відділенням Комітету.

Особами, які мають право подавати заяву відповідно до абзацу другого частини першої статті 36 Закону України «Про захист економічної конкуре­нції» або частини першої статті 28 Закону України «Про захист від недоб­росовісної конкуренції», є суб'єкти господарювання — конкуренти, поста­чальники чи покупці відповідача та інші фізичні та юридичні особи, які можуть підтвердити, що дії чи бездіяльність відповідача, визначені зазначе­ними законами як порушення законодавства про захист економічної конку­ренції, можуть безпосередньо і негативно вплинути на їхні права. Такі заяви мають відповідати вимогам, викладеним у пункті 18 цих Правил.

Заяви осіб, які не мають права їх подавати згідно з абзацом третім цьо­го пункту, органами Комітету не розглядаються, що не є перешкодою для проведення у разі необхідності за власною ініціативою органів Комітету розслідування щодо фактів, викладених у такій заяві.

18. Заява подається в письмовій формі й повинна містити: найменування органу, до якого подається заява (Комітет чи відповідне територіальне відділення Комітету);

найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові для фізичних осіб) сторін (заявника і відповідача), їхнє місце­знаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), інші реквізити сторін, зокрема поштову адресу, а також, якщо такі є, номер засобу зв'язку (телефон, факс тощо), адресу електронної пошти;

ім'я контактної особи (для юридичних осіб), номер засобу зв'язку (те­лефон, факс тощо), а також, якщо така є, адресу електронної пошти;

зміст вимог, зокрема очікувані заявником від органів Комітету рішення; виклад обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, обґрунту­вання того, яким чином права заявника порушуються внаслідок дій чи бездіяльності відповідача, визначених законом як порушення законодав­ства про захист економічної конкуренції;

інформацію стосовно звернення до будь-якого іншого органу держав­ної влади, зокрема до суду, з питань, порушених у заяві;

перелік документів та інших матеріалів, що додаються до заяви. Заява підписується повноважною посадовою особою заявника — юри­дичної особи або його представником, заявником — фізичною особою або його представником.

До заяви додаються наявні у заявника документи та інші матеріали, що підтверджують викладені у заяві обставини.

Якщо заява подається представником, у ній зазначаються найменуван­ня (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові для фізичних осіб) представника, його поштова адреса, а також, якщо такі є, номер засобу зв'язку (телефон, факс тощо), адреса електронної пошти. Одночасно із заявою подається довіреність чи інший документ, що підтве­рджує повноваження представника. Довіреності або інші документи, які підтверджують повноваження представника і були посвідчені в інших державах, повинні бути легалізовані в установленому законодавством по­рядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

У разі подання заяви про порушення, доведення якого потребує дослі­дження ринку, заявник — суб'єкт господарювання у заяві висловлює мір­кування стосовно товарних і територіальних (географічних) меж відповід­ного ринку, становища суб'єктів господарювання на цьому ринку. Заявник також подає відому йому інформацію про осіб, пов'язаних із відповідачем (відповідачами) відносинами контролю відповідно статті 1 Закону Украї­ни «Про захист економічної конкуренції».

У заяві можуть бути вказані й інші відомості, якщо вони можуть мати значення для розгляду заяви, зокрема ім'я (найменування) й інші відомі заявнику реквізити осіб, які можуть підтвердити обставини, з приводу яких подається заява чи які можуть надати додаткову інформацію, що має значення для розгляду заяви.

У разі необхідності заявник одночасно з поданням заяви може подати мо­тивоване клопотання про початок розгляду справи за власною ініціативою ор­ганів Комітету через можливість настання негативних для заявника наслідків, пов'язаних із поданням заяви відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 36 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Інформація з обмеженим доступом подається окремо в опечатаному печаткою конверті; на кожній сторінці документів проставляється напис «інформація з обмеженим доступом». Необхідно вказати категорію інфо­рмації з обмеженим доступом (конфіденціальна чи таємна) та її характер (комерційна, банківська, державна таємниця), а також пояснити причини, з яких ця інформація вважається заявником інформацією з обмеженим до­ступом, зокрема, чому цю інформацію не потрібно розголошувати.

19. Заява про порушення розглядається протягом 30 календарних днів, а у разі потреби одержання додаткової інформації, яка не може бути нада­на заявником, строк розгляду заяви може бути подовжений державним уповноваженим, головою відділення на 60 календарних днів, про що письмово повідомляється заявнику.

Якщо щодо відповідача, зазначеного у заяві, вже порушено справу за наведеними у заяві ознаками порушення, заява може бути приєднана до цієї справи, про що письмово повідомляється заявнику.

Встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у пункті 18 цих Правил, і це перешкоджає розгляду заяви, державний упов­новажений, голова відділення залишає заяву без руху, про що письмово повідомляє заявника і надає йому строк для усунення недоліків.

Час залишення заяви без руху не зараховується у строк розгляду заяви.

У разі невиконання зазначених вимог у встановлений строк заява може бути залишена без розгляду, про що письмово повідомляється заявнику.

Якщо заявник відмовився від заяви, вона залишається без розгляду, що не є перешкодою для продовження Комітетом, відділенням дослідження з питань, порушених у заяві.

Залишення заяви без розгляду не позбавляє заявника права звернутися до Комітету, відділення з повторною заявою про порушення.

Розгляд заяви може бути зупинено з власної ініціативи відповідного органу Комітету чи голови територіального відділення, чи за заявою осо­би, що подала заяву, до завершення розгляду органом Комітету, судом пов'язаної з цією заявою іншої справи або до вирішення органом Комітету чи іншим державним органом пов'язаного з нею іншого питання. Про зу­пинення розгляду заяви та його поновлення приймається розпорядження. Повідомлення про зупинення розгляду заяви та його поновлення надсила­ється заявнику протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного розпорядження.

191. У разі надходження від заявника вмотивованого клопотання про початок розгляду справи за власною ініціативою органів Комітету через можливість настання негативних для заявника наслідків, пов'язаних із по­данням заяви, розслідування за заявою, розгляд справи про порушення за­конодавства про захист економічної конкуренції розпочинаються за влас­ною ініціативою органів Комітету.

З метою захисту інтересів заявника, яким подано таке клопотання, для відповідної заяви та доданої до неї інформації встановлюється режим ін­формації з обмеженим доступом. Такий режим не може встановлюватися (зберігатися), якщо забезпечення конфіденційності інформації про заявни­ка перешкоджає доведенню порушення.

У разі забезпечення конфіденційності інформації про заявника, за ним зберігаються його права та обов'язки.

192. Органи Комітету можуть відмовити у розгляді заяви, поданої од­ним і тим же заявником з одного й того ж питання, якщо питання, пору­шені у раніше поданій заяві, розглянуті по суті.

Питання про відмову в розгляді таких заяв, поданих до Комітету, вирішує державний уповноважений Комітету, а щодо заяв, поданих до територіально­го відділення Комітету, — голова територіального відділення Комітету.

20. У разі невиявлення ознак порушення законодавства про захист еко­номічної конкуренції державний уповноважений, голова відділення відмов­ляють у розгляді справи, про що письмово повідомляється заявнику.

При цьому відповідним державним органам та суб'єктам господарю­вання можуть бути надані рекомендації щодо проведення заходів, спрямо­ваних на запобігання порушенням, розвиток підприємництва і конкуренції.

201. У разі виявлення ознак порушення законодавства про захист еко­номічної конкуренції, за наявності підстав, передбачених законом, зокре­ма частиною третьою статті 46 Закону України «Про захист економічної конкуренції», провадження у справі не розпочинається.

Заявнику може бути відмовлено у розгляді справи на підставі частини другої статті 36 Закону України «Про захист економічної конкуренції», коли дії чи бездіяльність, що містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, не мають відчутного впливу на умови конкуренції на ринку. Вирішуючи це питання, органи Комітету виходять зокрема з розміру збитків, завданих чи які можуть бути завдані суспільст­ву чи окремим особам унаслідок порушення, можливості припинення по­рушення та усунення його наслідків без порушення справи.

202.Розпорядження про початок розгляду справи або про відмову в розгляді справи на підставі статті 36 Закону України «Про захист економі­чної конкуренції», підвідомчої Комітету, адміністративній колегії Коміте­ту, державному уповноваженому Комітету, приймає державний уповно­важений Комітету.

203. Розпорядження про початок справи або про відмову в розгляді справи на підставі статті 36 Закону України «Про захист економічної кон­куренції», підвідомчої адміністративній колегії територіального відділен­ня Комітету, приймає адміністративна колегія територіального відділення Комітету.

204. Розпорядження про початок розгляду справи надсилається відпо­відачу протягом трьох робочих днів із дня його прийняття.

У цей самий строк повідомлення про початок розгляду справи надси­лається заявнику.

У разі, коли відповідача визначено після початку розгляду справи, ор­гани Комітету приймають розпорядження про залучення його до участі у справі як відповідача, яке протягом трьох робочих днів з дня його прийн­яття разом з розпорядженням про початок розгляду справи надсилається відповідачу.

VII. Розгляд справи

21. Розгляд справи розпочинається відповідно до статті 37 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

22.Повноваження службовців Комітету щодо збирання доказів під час розгляду справи стверджуються службовим дорученням, виданим держав­ним уповноваженим, а зазначені повноваження службовців відділення — службовим дорученням, виданим державним уповноваженим, головою відділення.

23. Службовцями Комітету, відділення, яким доручено збирання та аналіз доказів, проводяться дії, направлені на всебічне, повне і об'єктивне з'ясування дійсних обставин справи, прав і обов'язків сторін.

Зокрема у справах можуть проводитися такі дії:

дослідження регіонального або загальнодержавного ринку;

одержання від сторін, третіх осіб, інших осіб письмових та усних по­яснень, які можуть фіксуватися в протоколі;

вилучення письмових та речових доказів, зокрема документів, предме­тів чи інших носіїв інформації, що можуть бути доказами чи джерелами доказів у справі;

накладення арешту на предмети, документи, інші носії інформації, що можуть бути доказами чи джерелами доказів у справі.

За результатами збирання та аналізу доказів у справі складається по­дання з попередніми висновками, яке вноситься на розгляд органів Комі­тету, яким підвідомча справа.

Для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, техніки, ремесла тощо, розпорядженням ор­ганів Комітету, яким підвідомча справа, може бути призначена експертиза.

У разі, якщо вимогу про надання інформації неможливо вручити за мі­сцезнаходженням юридичної особи чи останнім відомим місцем прожи­вання фізичної особи, вона вважається такою, що вручена адресату, через десять днів з дня опублікування в газеті «Урядовий кур'єр» або в друкова­ному виданні відповідної обласної ради (за місцезнаходженням юридичної особи, останнім відомим місцем проживання фізичної особи) повідомлен­ня про розміщення такої вимоги на офіційному веб-сайті Комітету (http://www.amc. gov.ua). У разі відсутності друкованого видання відпові­дної обласної ради, а також у випадках, коли місцезнаходженням (місцем проживанням) особи є Автономна Республіка Крим, міста Київ та Севас­тополь, зазначене повідомлення публікується у відповідному друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження, визначеному Кабінетом Міністрів України, у якому розміщуються оголошення про ви­клик до суду відповідача, третіх осіб, свідків, місце фактичного прожи­вання (перебування) яких невідоме.

Розміщення вимоги про надання інформації на офіційному веб-сайті Комітету (http://www.amc. gov.ua) забезпечує державний уповноважений, голова територіального відділення Комітету у термін не пізніше дня опуб­лікування відповідного повідомлення.

24. Установивши, що як відповідач до участі в справі повинна бути за­лучена інша особа, органами Комітету приймається розпорядження про заміну відповідача або про залучення до участі в справі співвідповідачів, про що повідомляються особи, які беруть участь у справі.

25. Органи Комітету, які розпочали або розглядають справу, можуть прийняти розпорядження про об'єднання кількох справ в одну або про ви­ділення справи для окремого розгляду.

26. Копії подання з попередніми висновками (або витяги з нього, що не містять інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим, головою відділення інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які беруть участь у справі, або перешкодити подальшому розгляду справи) не пізніше ніж за десять днів до прийняття рішення у справі надсилаються сторонам та третім особам.

За вмотивованим клопотанням особи, яка бере участь у справі, про не­обхідність більш тривалого часу для розгляду подання та підготовки від­повіді на нього розгляд справи може бути відкладено.

У випадках, коли рішення Комітету стосується інтересів широкого ко­ла суб'єктів господарювання чи споживачів, з метою якнайшвидшого припинення порушення і усунення його наслідків, строк, зазначений в аб­заці першому цього пункту, може бути скорочений до семи днів. Про ско­рочення строку особи, які беруть участь у справі, повідомляються одноча­сно з повідомленням про дату, час і місце розгляду справи.

У разі, якщо немає можливості вручити копію подання з попередніми висновками особам, які беруть участь у справі, державний уповноваже­ний, голова територіального відділення Комітету не пізніше ніж за п'ять днів до дня розгляду справи забезпечують розміщення на офіційному веб- сайті Комітету (http://www.amc. gov.ua) інформацію щодо попередніх ви­сновків у справі, із зазначенням дати, часу і місця розгляду справи.

27. Рішення може бути прийняте раніше, якщо від сторони та третіх осіб, яким було надіслано подання, одержано відповідь.

Про дату, час і місце розгляду справи особи, що беруть участь у спра­ві, повідомляються не пізніше ніж за п'ять днів до дня її розгляду.

28. Розгляд справи може бути зупинено з власної ініціативи відповід­ного органу Комітету чи за заявою особи, яка бере участь у справі, до за­вершення розгляду органом Комітету, судом, господарським судом пов'язаної з цією справою іншої справи або до вирішення державним ор­ганом пов'язаного з нею іншого питання. Про зупинення розгляду справи та його поновлення приймається розпорядження.

Повідомлення про зупинення розгляду справи та його поновлення над­силається особам, які беруть участь у справі, протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного розпорядження.

VIII. Рішення у справах

29. При доведенні вчинення порушення залежно від обставин у справі може бути прийнято одне чи декілька рішень згідно зі статтею 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

30. У процесі розгляду справи органи Комітету можуть прийняти по­переднє рішення у справі відповідно до статті 47 Закону України «Про за­хист економічної конкуренції».

31. Штрафи за порушення, передбачені Законами України «Про захист економічної конкуренції» і «Про захист від недобросовісної конкуренції», накладаються відповідно до положень статті 52 Закону України «Про за­хист економічної конкуренції».

32. Пункт 32 виключено

32. У рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, при­ймаючи рішення.

Під час вирішення питання про накладення штрафу у резолютивній частині рішення вказується розмір штрафу. Резолютивна частина рішення, крім відповідних висновків та зобов'язань, передбачених статтею 48 Зако­ну України «Про захист економічної конкуренції», у необхідних випадках має містити вказування на дії, які відповідач повинен виконати або від яких утриматися для припинення порушення та усунення його наслідків, а також строк виконання рішення.

33. Рішення у справі надається для виконання відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Крім осіб, яким рішення надано на виконання відповідно до абзацу першого цього пункту, рішення у справі (витяг з нього, що не містить інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим, головою територіального відділення Комі­тету інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам ін­ших осіб, які брали участь у справі) надсилається особам, які брали участь у справі.

Рішення у справі (витяг з нього, що не містить інформації з обмеже­ним доступом, відомостей, що дають можливість ідентифікувати фізичну особу, а також визначеної відповідним державним уповноваженим, голо­вою територіального відділення Комітету інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам держави, осіб, які брали участь у справі, та інших осіб) може бути оприлюднене шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Комітету (http://www.amc. gov.ua), опубліковане в друкованих виданнях чи поширене в електронній формі.

34. Органи Комітету, які прийняли рішення, не мають права його ска­сувати або змінити.

Вони вправі виправити допущені в рішенні описки чи явні арифметич­ні помилки, роз'яснити своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту, а також прийняти додаткове рішення, якщо з якогось питання, що дослі­джувалося під час розгляду справи, не прийнято рішення.

Про виправлення допущеної в рішенні описки чи явної арифметичної помилки, роз'яснення рішення приймається розпорядження, яке протягом трьох робочих днів з дня його прийняття надсилається особам, які брали участь у справі.

35.Встановивши під час розгляду справи факт порушення, орган Комітету, який розпочав або розглядає справу, має право вносити у відповідні державні органи обов'язкові для розгляду подання щодо скасування ліцензій, припи­нення операцій зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів господарювання.

Абзац другий пункту 35 виключено

Встановивши дані, що свідчать про наявність ознак злочину, орган чи по­садова особа, які порушили або розглядають справу, вносять подання у право­охоронні органи або надсилають їм відповідні матеріали для розгляду по суті.

36. Розгляд справи про порушення законодавства про захист економі­чної конкуренції підлягає закриттю без прийняття рішення по суті відпо­відно до статті 49 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

IX. Перевірка, перегляд, оскарження рішень у справах та обчислення строків

(У розділі IX слово «перегляд» у всіх відмінках замінено словом «перевір­ка» у відповідному відмінку, слова «перегляд рішення у зв'язку з нововия-

вленими обставинами» у всіх відмінках замінено словами «перегляд рішення» у відповідному відмінку згідно з розпорядженням Антимонопо­льного комітету України від 12 лютого 2002 року № 24-р)

37. Абзац перший пункту 37 виключено

Заява про перевірку рішення у справі або про перегляд рішення підлягає розгляду у строк, передбачений абзацом першим пункту 19 цих Правил.

38. Перевірка рішень у справах здійснюється:

Комітетом — за заявою осіб, які брали участь у справі, поданнями Го­лови Комітету, протестами Генерального прокурора України, заступників Генерального прокурора України про перевірку рішень державних упов­новажених або адміністративних колегій Комітету у справах;

Комітетом, адміністративними колегіями — за заявою осіб, які брали участь у справі, поданнями державних уповноважених, протестами проку­рора Автономної Республіки Крим, області, міст Києва, Севастополя та їх заступників про перевірку рішень адміністративних колегій територіаль­них відділень Комітету у справах.

39. Державні уповноважені вправі за заявою осіб, які брали участь у справі, або з власної ініціативи витребувати відповідну справу для вирі­шення питання про наявність підстав для внесення подання про перевірку рішення у справі.

При відсутності підстав для внесення подання про це повідомляється особа, за заявою якої справа була витребувана для перевірки, із зазначен­ням мотивів відмови внесення подання.

40. Службові особи, яким надано право вносити подання про перевірку рішення у справі, можуть зупинити виконання рішення до закінчення його пе­ревірки, про що письмово повідомляються особи, які беруть участь у справі.

41. Копія подання про перевірку рішення у справі (витяг з нього за ви­лученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповід­ним державним уповноваженим, головою відділення інформації, розголо­шення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі) надсилається сторонам та третім особам, які брали участь у справі.

Сторони та треті особи, які брали участь у справі, мають право подати письмові пояснення на подання.

42. За результатами перевірки рішення органи Комітету мають право прийняти рішення відповідно до частини п'ятої статті 57 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

43. Перегляд рішення здійснюється органом Комітету, яким воно при­йнято, за поданням службовців Комітету, відділення, яким доручено зби­рання та аналіз доказів у справі.

За відсутності підстав для перегляду рішення заявник повідомляється письмово із зазначенням мотивів відмови перегляду.

44. Орган Комітету, який прийняв рішення, може зупинити виконання рішення до закінчення його перегляду, про що письмово повідомляються особи, які беруть участь у справі.

45. Копія подання про перегляд рішення у справі (витяг з нього за ви­лученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповід­ним державним уповноваженим, головою відділення інформації, розголо­шення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі) надсилається сторонам та третім особам, які брали участь у справі.

Сторони та треті особи, які брали участь у справі, мають право подати письмові пояснення на подання.

Абзац третій пункту 45 виключено

46. Копія рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеже­ним доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваже­ним, головою відділення інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), прийнятого за ре­зультатами перевірки рішення у справі та перегляду рішення, у п'ятиденний строк з дня його прийняття надсилається для виконання.

X. Слухання у справі

47. Органи Комітету, які розглядають справу про порушення законо­давства про захист економічної конкуренції, а також органи Комітету, які перевіряють, переглядають рішення у справі, до прийняття рішення по су­ті можуть проводити слухання у справі.

Про день, час і місце проведення слухання у справі особи, які беруть участь у справі, повідомляються не пізніше ніж за 5 днів до проведення слухання.

Слухання проводиться органом Комітету, який розглядає справу або за до­рученням голови колегіального органу, одним або декількома його членами.

Орган Комітету на слухання у справі запрошує осіб, які беруть участь у справі, для надання ними зауважень, пояснень, доводів, необхідних для встановлення фактичних обставин справи.

У слуханні у справі беруть участь працівники Комітету, його територі­альних відділень. Орган Комітету, у разі необхідності, на слухання у спра­ві залучає експертів.

На слухання у справі можуть бути запрошені інші особи, якщо заявник та відповідач не висловили проти цього обґрунтованих заперечень.

Орган Комітету за власною ініціативою чи за заявою осіб, які беруть участь у справі, може провести повністю або частково закрите слухання у справі, якщо відкрите слухання може завдати шкоди інтересам держави, особам, які беруть участь у справі, чи іншим особам, або перешкодити по­дальшому розгляду справи.

Головуючий на слуханні вживає заходів для встановлення фактичних обставин справи. Він може видалити зі слухання осіб, які порушують по­рядок його проведення. У цьому разі слухання продовжується без участі цих осіб.

48. Слухання чи його частина може не проводитися, якщо його прове­дення може спричинити загрозу громадському порядку, державній безпеці або загрозу розголошення інформації з обмеженим доступом чи інформа­ції, розголошення якої може завдати шкоди інтересам осіб, які беруть участь у розгляді справи.

Слухання протоколюється. У протоколі зазначається: орган Комітету, який проводить слухання;

форма проведення слухання (відкрите, закрите), місце, дата, час поча­тку й закінчення слухання;

прізвища, ім'я та по батькові головуючого, членів колегіального орга­ну Антимонопольного комітету України із зазначенням їх посад та інших осіб, присутніх на слуханні;

питання, які розглядалися, та основний зміст зауважень, пояснень, до­водів, наданих учасниками слухання.

Протокол слухання протягом трьох днів підписується головуючим, членами колегіального органу Комітету, які проводили слухання. У цей самий строк особи, які брали участь у слуханні, можуть ознайомитись із змістом протоколу, подати пояснення або зауваження до нього, які дода­ються до протоколу.

Про ознайомлення осіб, які брали участь у слуханні, із змістом прото­колу зазначається у протоколі.

XI. Розділ XI виключено

Про Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України

Розпорядження Антимонопольного комітету України від 23 лютого 2001 року № 32-р Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 березня 2001 р. за № 291/5482

Із змінами і доповненнями, внесеними розпорядженнями Антимонопольного комітету України від 8 лютого 2002 року № 23-р, від 30 січня 2004 року № 31-р, від 6 березня 2007 року № 87-р

З метою реалізації положень Закону України від 13 липня 2000 року № 1907-III «Про внесення змін до Закону України «Про Антимонопольний комітет України»:

1. Затвердити Положення про територіальне відділення Антимонопо­льного комітету України, що додається.

2. Установити, що розпорядження набирає чинності через десять днів з дня його опублікування в «Офіційному віснику України».

Голова Комітету О. Завада

ЗАТВЕРДЖЕНО

розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23 лютого 2001 р. № 32-р

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 березня 2001 р. за № 291/5482

ПОЛОЖЕННЯ про територіальне відділення Антимонопольного комітету України

Це Положення визначає основні завдання, компетенцію, повноваження та організаційні засади діяльності територіального відділення Антимоно­польного комітету України.

1. Територіальне відділення Антимонопольного комітету України (на­далі — відділення) є органом у системі органів Антимонопольного комі­тету України (надалі — Комітет), утвореним для реалізації завдань, покла­дених на Комітет Законом України «Про Антимонопольний комітет України», іншими актами законодавства про захист економічної конкуре­нції та Законом України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за держав­ні кошти».

Відділення утворюється Комітетом в Автономній Республіці Крим, об­ластях, містах Києві і Севастополі, інших адміністративно-територіальних одиницях (надалі — регіони), йому підпорядковане і підзвітне. Спрямуван­ня, координація і контроль діяльності відповідних відділень Комітету здійс­нюються Головою Комітету, його заступниками, державними уповноваже­ними Комітету згідно з розподілом їхніх функціональних обов'язків.

Відділення у своїй діяльності керується Конституцією України, зако­нами України «Про Антимонопольний комітет України», «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції», іншими нормативно-правовими актами України, цим Положенням, рішен­нями Комітету, наказами Голови Комітету.

Відділення є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстрацій­ні рахунки в Державному казначействі України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

2. Основним завданням відділення є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині:

1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарюван­ня перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції;

2) контролю за узгодженими діями суб'єктів господарювання та регу­люванням цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій;

3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції;

4) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту економічної конкуренції у сфері державних закупівель.

Свої завдання відділення здійснює у відповідному регіоні, а у випад­ках, передбачених законодавством, та за дорученням Голови Комітету — за межами регіону.

3. У сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про за­хист економічної конкуренції та захисту конкуренції у сфері державних закупівель відділення має такі повноваження:

1) розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами;

2) приймати передбачені законодавством про захист економічної кон­куренції розпорядження та рішення за заявами і справами, переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції;

3) перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, ор­гани місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за за­явами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

4) при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист еко­номічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, у тому числі з обмеженим доступом;

5) призначати експертизу та експерта із числа осіб, які володіють не­обхідними знаннями для надання експертного висновку;

6) у випадках та порядку, передбачених законом, проводити огляд службових приміщень та транспортних засобів суб'єктів господарюван­ня — юридичних осіб, вилучати або накладати арешт на предмети, доку­менти чи інші носії інформації, які можуть бути доказами або джерелом доказів у справі незалежно від їх місцезнаходження;

7) у разі перешкоджання працівникам відділення у виконанні ними по­вноважень, передбачених підпунктами 3, 4 і 6 цієї частини, залучати пра­цівників органів внутрішніх справ для застосування заходів, передбачених законом, для подолання перешкод;

8) залучати працівників органів внутрішніх справ, митних та інших правоохоронних органів для забезпечення проведення розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокре­ма в разі проведення розслідування;

9) залучати до проведення перевірок спеціалістів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організа­цій за погодженням з їх керівниками, депутатів місцевих рад за їх згодою;

10) проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, у тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господа­рювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження);

11) визначати наявність або відсутність контролю між суб'єктами гос­подарювання або їх частинами та склад групи суб'єктів господарювання, що є єдиним суб'єктом господарювання;

12) вносити до органів виконавчої влади, органів місцевого самовря­дування обов'язкові для розгляду подання щодо анулювання ліцензій, припинення операцій, пов'язаних із зовнішньоекономічною діяльністю суб'єктів господарювання, у разі порушення ними законодавства про за­хист економічної конкуренції;

13) надавати обов'язкові для розгляду рекомендації органам влади, ор­ганам місцевого самоврядування, органам адміністративно-господар­ського управління та контролю, суб'єктам господарювання, об'єднанням щодо припинення дій або бездіяльності, які містять ознаки порушень за­конодавства про захист економічної конкуренції, та усунення причин ви­никнення цих порушень і умов, що їм сприяють;

14) звертатися до суду із позовами, заявами і скаргами у зв'язку із застосу­ванням законодавства про захист економічної конкуренції, а також із запита­ми щодо надання інформації про судові справи, що розглядаються цими суда­ми відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції;

15) вживати заходів, спрямованих на запобігання порушенням законо­давства про захист економічної конкуренції;

16) проводити перевірки щодо дотримання розпорядниками держав­них коштів вимог законодавства у сфері закупівель;

17) вимагати від замовників звіт про результати здійснення процедури закупівлі та реалізацію договорів про закупівлю;

18) здійснювати інші повноваження, передбачені законодавством про захист економічної конкуренції та Законом України «Про закупівлю това­рів, робіт і послуг за державні кошти».

У сфері здійснення контролю за узгодженими діями відділення має та­кі повноваження:

1) розглядати заяви і справи про надання дозволу, надання висновків, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, проводити дослідження за цими заявами і справами;

2) приймати передбачені законодавством про захист економічної кон­куренції розпорядження та рішення за заявами і справами про надання до­зволу на узгоджені дії, надавати висновки, попередні висновки стосовно узгоджених дій, висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодав­ства про захист економічної конкуренції;

3) переглядати рішення, прийняті ними в межах компетенції;

4) дозволяти або забороняти узгоджені дії;

5) при розгляді заяв і справ про узгоджені дії, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господа­рювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, ор­ганів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадо­вих осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, у тому числі з обмеженим доступом;

6) здійснювати повноваження, передбачені підпунктами 5, 10, 11 і 14 частини першої цього пункту;

7) здійснювати інші повноваження, передбачені законодавством про захист економічної конкуренції.

У сфері формування та реалізації конкурентної політики, сприяння розвитку добросовісної конкуренції відділення має такі повноваження:

1) вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господар­ського управління та контролю, їх посадових осіб інформацію, у тому чи­слі з обмеженим доступом, необхідну для дослідження ринків, а також ін­формацію про реалізацію конкурентної політики;

2) узагальнювати та аналізувати інформацію про реалізацію актів за­конодавства про захист економічної конкуренції щодо пріоритетів і на­прямів конкурентної політики;

3) погоджувати проекти нормативно-правових актів та інших рішень місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, ор­ганів адміністративно-господарського управління та контролю, що мо­жуть вплинути на конкуренцію;

4) здійснювати повноваження, передбачені підпунктами 5, 10, 11 і 14 частини першої цього пункту;

5) надавати обов'язкові для розгляду рекомендації та вносити до орга­нів державної влади, органів місцевого самоврядування, установ, органі­зацій, суб'єктів господарювання, об'єднань пропозиції щодо здійснення заходів, спрямованих на обмеження монополізму, розвиток підприємниц­тва і конкуренції, запобігання порушенням законодавства про захист еко­номічної конкуренції, а також щодо припинення дій або бездіяльності, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію;

6) взаємодіяти з органами державної влади, органами місцевого само­врядування, органами адміністративно-господарського управління та кон­тролю, підприємствами, установами та організаціями з питань розвитку, підтримки, захисту економічної конкуренції та демонополізації економіки;

7)розробляти та організовувати здійснення заходів, спрямованих на за­побігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції;

8) вносити пропозиції, приписи органам влади, органам місцевого са­моврядування щодо зміни прийнятих ними нормативно-правових актів, які не відповідають законодавству про захист економічної конкуренції або внаслідок неоднозначного розуміння яких створюються перешкоди для розвитку конкуренції;

9)взаємодіяти із засобами масової інформації та громадськими органі­заціями у роботі із запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, систематично інформувати населення про свою діяльність;

10) сприяти іншим відділенням у реалізації їхніх повноважень;

11) здійснювати інші повноваження, передбачені законодавством про захист економічної конкуренції.

Відділення за дорученням Голови Комітету чи органів Комітету про­водить розслідування за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, дослідження за заявами і справами про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію, що підвідомчі цим органам.

4.Апарат відділення здійснює роботу із забезпечення діяльності відді­лень, у тому числі організаційну, технічну, аналітичну, інформаційно- довідкову та іншу роботу відповідно до законодавства про захист еконо­мічної конкуренції.

5. Відділення не має права втручатися в господарську діяльність суб'єктів господарювання за винятком випадків, передбачених цим Положенням та ін­шими актами законодавства про захист економічної конкуренції.

6. Територіальне відділення Комітету очолює голова відділення, який призначається та звільняється Головою Комітету.

Головою відділення призначається особа, яка має вищу освіту, як пра­вило економічну чи юридичну, і стаж роботи на керівних посадах не мен­ше трьох років.

Обмеження щодо порядку призначення голів відділень та їх заступни­ків, у тому числі шляхом встановлення обов'язку погодження з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування кандида­тур на ці посади, не допускається.

Голова відділення має заступників, які за його поданням призначають­ся та звільняються Головою Комітету.

Заступником голови відділення призначається особа, яка має вищу освіту.

Голова відділення несе персональну відповідальність за виконання покла­дених на відділення завдань і функцій, визначає ступінь відповідальності засту­пників голови, керівників структурних підрозділів та працівників відділення.

Заступники голови відділення виконують за дорученням голови відді­лення окремі його повноваження і заступають голову відділення у разі йо­го відсутності або неможливості здійснення ним своїх повноважень.

7. Голова відділення, особа, яка виконує його обов'язки: спрямовує діяльність відділення;

розподіляє обов'язки між заступниками;

розробляє штатний розпис відділення в межах установленої структури, чисельності та фонду оплати праці працівників, кошторис витрат, затвер­джує положення про структурні підрозділи, визначає їхні функції і компе­тенцію та затверджує посадові інструкції працівників відділення;

є розпорядником асигнувань на утримання і забезпечення діяльності відділення;

здійснює прийняття, переведення, переміщення та звільнення праців­ників відділення (крім заступників);

застосовує заходи заохочення та накладає дисциплінарні стягнення на працівників відділення (крім заступників);

видає накази, розпорядження, затверджує положення, інструкції та ін­ші акти, обов'язкові для працівників відділення;

представляє відділення у відносинах з органами державної влади, у тому числі судом, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно- господарського управління та контролю, суб'єктами господарювання, грома­дянами та об'єднаннями суб'єктів господарювання чи громадян;

приймає розпорядження про визначення меж товарних ринків та ста­новища, у тому числі монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ньому;

звертається до Голови Комітету з поданням про створення в разі по­треби тимчасових адміністративних колегій Комітету для розгляду окре­мих справ про порушення законодавства про захист економічної конкуре­нції та інших питань, віднесених до повноважень Комітету;

створює та очолює адміністративні колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України, забезпечує їх діяльність;

приймає обов'язкові для виконання рішення та здійснює інші дії в ме­жах компетенції і повноважень відділення; здійснює інші дії за дорученням Комітету.

8. Голова відділення під час реалізації завдань, покладених на відді­лення, має такі повноваження:

1) проводити, організовувати розслідування за заявами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, дослідження за заява­ми про надання дозволу, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, що підвідомчі адміністративним колегіям територіального відділення, а за дорученням Голови чи органів Комітету — розслідування за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуре­нції, дослідження за заявами і справами про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію, підвідомчими цим органам;

 приймати передбачені законодавством про захист економічної кон­куренції розпорядження;

 проводити перевірки суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно- господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог за­конодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про за­хист економічної конкуренції;

 безперешкодно входити до приміщень підприємств, установ та ор­ганізацій під час проведення перевірок та розслідувань за заявами і спра­вами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за умови пред'явлення службового посвідчення і документів, що підтвер­джують проведення перевірки чи розслідування;

 при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист еко­номічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, у тому числі з обмеженим доступом;

 викликати для надання пояснень під час розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції посадових осіб і працівників суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, ор­ганів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, інших юридичних осіб, їх структурних підрозді­лів, філій, представництв, а також фізичних осіб;

 призначати експертизу та експерта з числа осіб, які володіють необ­хідними знаннями для надання експертного висновку;

 у випадках та порядку, передбачених законом, проводити огляд службових приміщень та транспортних засобів суб'єктів господарюван­ня — юридичних осіб, вилучати або накладати арешт на предмети, доку­менти чи інші носії інформації, які можуть бути доказами чи джерелом доказів у справі незалежно від їх місцезнаходження;

 у разі перешкоджання працівникам відділення виконувати повнова­ження, передбачені підпунктами 3, 4, 5 і 8 частини першої цього пункту, залучати працівників органів внутрішніх справ до застосування передба­чених законом заходів, необхідних для подолання перешкод;

 залучати працівників органів внутрішніх справ, митних та інших правоохоронних органів до забезпечення проведення розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема в разі проведення розслідування, у тому числі збирання та вилучення доказів, накладення арешту на майно, предмети, документи, інші носії інформації;

 залучати до проведення перевірок спеціалістів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організа­цій за погодженням з їх керівниками, депутатів місцевих рад за їх згодою;

 проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, у тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господа­рювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження);

 визначати наявність або відсутність контролю між суб'єктами гос­подарювання чи їх частинами та склад групи суб'єктів господарювання, що є єдиним суб'єктом господарювання;

 вносити до органів виконавчої влади обов'язкові для розгляду по­дання щодо анулювання ліцензій, припинення операцій, пов'язаних із зов­нішньоекономічною діяльністю суб'єктів господарювання, у разі пору­шення ними законодавства про захист економічної конкуренції;

 надавати обов'язкові для розгляду рекомендації та вносити до ор­ганів державної влади, органів місцевого самоврядування, установ, органі­зацій, суб'єктів господарювання, об'єднань пропозиції щодо здійснення заходів, спрямованих на обмеження монополізму, розвиток підприємниц­тва і конкуренції, запобігання порушенням законодавства про захист еко­номічної конкуренції, а також щодо припинення дій або бездіяльності, що можуть мати негативний вплив на конкуренцію;

 звертатися до суду з позовами, заявами і скаргами у зв'язку із за­стосуванням законодавства про захист економічної конкуренції, а також із запитами щодо надання інформації про справи, що розглядаються цими судами відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції;

 представляти відділення без спеціальної довіреності в суді;

 уповноважувати своїх заступників здійснювати повноваження, пе­редбачені підпунктами 1 — 2 частини першої цього пункту;

 складати протоколи про адміністративні правопорушення;

 організовувати, проводити перевірки щодо дотримання розпоряд­никами державних коштів вимог законодавства у сфері закупівель;

 вимагати від замовників звіт про результати здійснення процедури закупівлі та реалізацію договорів про закупівлю;

 здійснювати інші повноваження, передбачені законодавством про захист економічної конкуренції та Законом України «Про закупівлю това­рів, робіт і послуг за державні кошти».

Голова відділення в Автономній Республіці Крим, голова іншого від­ділення Комітету з питань, що належать до його компетенції, має право бути невідкладно прийнятим відповідно Головою Верховної Ради Авто­номної Республіки Крим, Головою Ради міністрів Автономної Республі­ки Крим, керівниками та посадовими особами місцевих органів виконав­чої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій.

Голова відділення має права і виконує обов'язки в межах компетенції, визначеної Законом України «Про Антимонопольний комітет України», цим Положенням, іншими нормативно-правовими актами, здійснює керів­ництво діяльністю відділення, забезпечує виконання завдань і функцій, покладених на відділення та його адміністративні колегії.

Розпорядження голови відділення приймаються від імені відділення.

Без згоди Комітету як вищого колегіального органу голова відділення не може входити до складу комісій, комітетів та інших органів, що утво­рюються органами державної влади, органами місцевого самоврядування.

Особа, яка виконує обов'язки голови відділення, має повноваження, установлені для голови відділення.

9. Вимоги голови відділення є обов'язковими для виконання у визна­чені ним строки, якщо інше не передбачено законодавством.

Невиконання законних вимог голови відділення тягне за собою перед­бачену законом відповідальність.

Інформація, доступ до якої обмежено законодавством, одержана головою відділення, використовується ним відповідно до чинного законодавства.

10.Голова відділення Комітету зобов'язаний:

виконувати вимоги законодавства України, бути об'єктивним та не- упередженим під час реалізації своїх повноважень;

направляти органам влади, органам місцевого самоврядування, орга­нам адміністративно-господарського управління та контролю і суб'єктам господарювання подання щодо порушень посадовими особами законодав­ства про захист економічної конкуренції України;

на вимогу Голови Комітету, але не рідше одного разу на рік, звітувати про діяльність відділення.

11. Діяльність щодо виявлення, попередження та припинення пору­шень законодавства про захист економічної конкуренції здійснюється те­риторіальним відділенням з додержанням процесуальних засад, визначе­них законодавчими актами України, а також Правил розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що затвер­джуються Комітетом.

розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, заяв і справ про надання дозволу на узгоджені дії здійснюєть­ся адміністративними колегіями територіального відділення Антимонопо­льного комітету України відповідно до законодавства про захист економі­чної конкуренції та Регламенту про адміністративні колегії територіаль­ного відділення Антимонопольного комітету України. Забезпечення роз­гляду заяв і справ адміністративною колегією територіального відділення здійснюється головою територіального відділення Комітету відповідно до його повноважень.

12.Пункт 12 вилучено

12. Структура, гранична чисельність працівників, штатний розпис і фонд оплати праці працівників відділення затверджуються Головою Комі­тету.

13. Фінансування відділень здійснюється за рахунок коштів загального та спеціального фондів державного бюджету.

Начальник Головного

правового управління О. М. Нагорний

Про Положення про порядок проведення перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції

АНТИМОНОПОЛЬНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я

№ 182-р від 25.12.2001 Зареєстровано в Міністерстві м. Київ юстиції України 13 лютого 2002 р. за № 139/6427

Про Положення про порядок проведення перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції

(Із змінами, внесеними згідно з Розпорядженнями Антимонопольного ко­мітету

№ 123-р (z0406-03) від 06.05.2003 № 272-р (z0837-03) від 26.08.2003)

Відповідно до Законів України «Про Антимонопольний комітет України», «Про захист від недобросовісної конкуренції», «Про захист економічної конкуренції», з метою здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захисту інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень при здійсненні господарської діяльності суб'єктами господарювання та при реалізації повноважень органами влади, органами місцевого самовряду­вання, органами адміністративно-господарського управління та контролю щодо суб'єктів господарювання,

1. Затвердити Положення про порядок проведення перевірок додер­жання законодавства про захист економічної конкуренції, що додається.

2. Визнати таким, що втратило чинність, Положення про порядок про­ведення перевірок дотримання антимонопольного законодавства, затвер­джене розпорядженням Антимонопольного комітету України від 29 лис­топада 1999 року № 249-р, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 10 грудня 1999 року за№ 855/4148.

3. Це розпорядження набирає чинності з дня набрання чинності Зако­ном України «Про захист економічної конкуренції».

Голова Комітету О. Костусєв

Погоджено

В. о. Голови Державного комітету України з питань

регуляторної політики та підприємництва В. Загородній

ЗАТВЕРДЖЕНО

Розпорядження Антимонопольного комітету України 25.12.2001 № 182-р

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2002 р. за№ 139/6427