Антимонопольного комітету України

магниевый скраб beletage

У ст. 6 Закону України «Про Антимонопольний комітет Украї­ни» [6] та у п. 4 Правил розгляду справ про порушення законодав­ства про захист економічної конкуренції [66] закріплені повнова­ження п'яти органів Антимонопольного комітету України, які наділені повноваженнями щодо розгляду справ, акими органами є:

Комітет як вищий колегіальний орган;

Постійно діюча адміністративна колегія Комітету;

тимчасова адміністративна колегія Комітету;

державний уповноважений Комітету;

адміністративна колегія територіального відділення.

Очолює антимонопольні органи Голова Антимонопольного

комітету України. Тому ми спочатку проаналізуємо повноваження цієї посадової особи. Так, відповідно до ст. 106 Конституції України [4] та ч. 1 ст. 9 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» [6], Голова Антимонопольного комітету України призна­чається на посаду та звільняється з посади Президентом України за згодою Верховної Ради України, строк повноважень Голови, згідно із ч. 2 ст. 9 Закону, становить сім років, і він не може призначатися на цю посаду більше, ніж на два строки підряд [6].

Діючи в межах повноважень, наданих йому Законом України «Про Антимонопольний комітет України», зокрема ст. 9 [6], він: очолює Антимонопольний комітет України та спрямовує його дія­льність, головує на засіданнях Антимонопольного комітету Украї­ни; утворює територіальні відділення в межах кошторису, тимчасо­ві адміністративні колегії Антимонопольного комітету України для розгляду питань, що належать до компетенції Антимонопольного комітету України; видає накази, затверджує положення, інструкції та інші акти, обов'язкові для працівників Антимонопольного комі­тету України та його територіальних відділень; представляє Анти­монопольний комітет України у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування; має право за клопотан­ням осіб, які беруть участь у справі, поданням органів Антимоно­польного комітету України, голови його територіального відділен­ня або з власної ініціативи витребувати будь-які матеріали, що перебувають на розгляді органу Антимонопольного комітету України чи голови територіального відділення, та передати їх на розгляд іншому органу Антимонопольного комітету України чи го­лові територіального відділення, за винятком заяв і справ, віднесе­них до виключної компетенції Комітету як вищого колегіального органу; затверджує структуру Антимонопольного комітету Украї­ни; здійснює інші дії, передбачені законодавством про захист еко­номічної конкуренції.

Голова Антимонопольного комітету України має статус держа­вного уповноваженого та має право брати участь у засіданнях Ка­бінету Міністрів України з правом дорадчого голосу. Він має за­ступників, які за його дорученням виконують окремі функції і заступають Голову Комітету у разі його відсутності або неможли­вості здійснення ним своїх повноважень. Причому, згідно з остан­німи змінами до Закону, призначаються два перших заступники та три заступники Голови Антимонопольного комітету України [6].

Перших заступників та заступників Голови Антимонополь­ного комітету України з числа державних уповноважених призна­чає на посади та звільняє з посад Президент України за поданням Прем'єр-міністра України, яке вноситься на підставі пропозицій Голови Антимонопольного комітету України. У разі відсутності перших заступників і заступників обов'язки Голови Комітету вико­нує державний уповноважений Антимонопольного комітету Украї­ни (ч. 1 ст. 10 Закону) [6].

Маючи статус державного уповноваженого, Голова Антимоно­польного комітету України має право розглядати справи, які підві­домчі державним уповноваженим (відповідно до п. 6 Правил роз­гляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції) [66].

Голова Антимонопольного комітету України на вимогу Верхов­ної Ради України, але не рідше одного разу на рік, звітує перед Верховною Радою України про діяльність Антимонопольного комі­тету України [6].

Комітет як вищий колегіальний орган складається з десяти державних уповноважених та Голови Антимонопольного комітету.

У Правилах розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції вживається скорочена назва — Ко­мітет (п. 4 Правил) [66], йдеться про колегіальний орган, який уповноважений розглядати справи.

Свою роботу Комітет проводить у формі засідань, на яких від­повідно до ст. 13 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», розглядає питання, що віднесені законодавством виклю­чно до компетенції Антимонопольного комітету України як вищого колегіального органу [6]. Зокрема, це питання щодо надання дозво­лу або заборони узгоджених дій; перевірки рішень, що прийняті державними уповноваженими та адміністративними колегіями Ко­мітету; перевірки законності та обґрунтованості постанов про адмі­ністративні правопорушення; перегляд рішень, прийнятих Антимо- нопольним комітетом України, у справах про порушення законо­давства про захист економічної конкуренції; затвердження власних нормативно-правових актів; затвердження Положення про терито­ріальне відділення Антимонопольного комітету України; утворення постійно діючих адміністративних колегій та інші питання. Комітет як вищий колегіальний орган має право розглянути будь-яке пи­тання, що належить до компетенції його органів (ст. 13 Закону) [6].

Згідно з п. 9 Правил розгляду справ про порушення законодавст­ва про захист економічної конкуренції, Комітету як вищому колегіа­льному органу підвідомчі справи про порушення у вигляді антикон­курентних дій центральних органів виконавчої влади, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, ор­ганів місцевого самоврядування відповідного рівня, а також справи, матеріали яких пов'язані із забезпеченням національної безпеки, оборони, суспільних інтересів або містять державну таємницю. Роз­гляд цих справ відноситься до виключної компетенції Комітету. Ра­зом з тим, Комітет як вищий колегіальний орган може прийняти до свого провадження і розглянути будь-яку справу про порушення за­конодавства про захист економічної конкуренції [66].

Процесуальну діяльність Комітету як вищого колегіального ор­гану врегульовано Регламентом засідань Антимонопольного комі­тету України [101]. Звернемо увагу на те, що згідно з цим нормати­вним актом засідання є правомочним, якщо на ньому присутні не менше п'яти членів Комітету як вищого колегіального органу. Але якщо засідання правомочне за наявністю не менше п'яти членів Комітету, а всього до складу Комітету входить 11 державних упов­новажених, то у такому випадку, при прийнятті рішень на засіданні шляхом голосування, за присутності 6, 8 або 10 державних уповно­важених, можливий рівний розподіл голосів. На нашу думку, для усунення цього необхідно передбачити, що «за умови рівного роз­поділу голосів — голос Голови є вирішальним».

У засіданні беруть участь члени Комітету як вищого колегіаль­ного органу, тобто державні уповноважені, особи яких запросили для участі у розгляді кожного окремого питання. Також у засідан­нях Комітету мають право брати участь голови територіальних від­ділень з правом дорадчого голосу, які за процесуальним статусом прирівнюються до державних уповноважених, а також представни­ки сторін у справі [101]. На нашу думку, тут може виникнути на­ступне питання: якщо голови територіальних відділень наділені лише правом дорадчого голосу, а це по суті — ніяких прав, то для чого їх прирівнювати за статусом до державних уповноважених? Адже прирівняння означає повну рівність прав та обов'язків.

Перелік питань, що виносяться на розгляд, затверджується Го­ловою Антимонопольного комітету України, проект складається начальником структурного підрозділу або головою територіального відділення.

Рішення з питань, що розглядаються на засіданні, вважається прийнятим якщо за нього проголосувала більшість членів Комітету, присутніх на засіданні, але не менше чотирьох членів Комітету. Контроль за виконанням протокольних рішень здійснює загальний відділ, який регулярно готує для Голови Комітету інформацію про стан виконання доручень [101].

Для розгляду окремих категорій справ про порушення законо­давства про захист економічної конкуренції Антимонопольним ко­мітетом України утворюються Постійно діючі та тимчасові адміні­стративні колегії, які формуються з державних уповноважених та голів територіальних відділень.

Постійно діюча адміністративна колегія (надалі — Колегія) утворюється Антимонопольним комітетом України з числа держа­вних уповноважених у складі трьох осіб, очолює Колегію перший заступник або один із заступників Голови Антимонопольного комі­тету України (ст. 121 Закону) [6]. Персональний склад Колегії, го­лову та заступника голови Колегії затверджують на засіданні Ан­тимонопольного комітету України за поданням Голови.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», колегія наділена такими повноваженнями: роз­глядає заяви і справи про порушення законодавства про захист еко­номічної конкуренції, про надання дозволу, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, проводить розслідування або дослідження за цими заявами і справами; приймає передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення, надає висновки щодо кваліфікації дій відповідно до за­конодавства про захист економічної конкуренції, попередні висно­вки стосовно узгоджених дій, концентрації; перевіряє рішення ад­міністративних колегій територіальних відділень Антимонопольного комітету України; переглядає рішення, прийня­ті Постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України; розглядає справи про адміністративні правопо­рушення, виносить постанови, а також перевіряє законність та об­ґрунтованість постанов, винесених адміністративними колегіями територіальних відділень Антимонопольного комітету України в цих справах, а також здійснює інші повноваження відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції [6].

Причому, на нашу думку, існує певна проблема, яка пов'язана з тим, що Постійно діюча адміністративна колегія переглядає при­йняті нею ж рішення. Дійсно, хіба можна говорити про неупере­дженість органу при перегляді прийнятих ним же рішень? Можли­во переглядати рішення повинен вищестоящий або інший, незаці- кавлений орган.

Діяльність Колегії щодо розгляду справ врегульовано Правила­ми розгляду справ про порушення законодавства про захист еконо­мічної конкуренції (п. 8 Правил) [66], а також Положенням про По­стійно діючу адміністративну колегію Антимонопольного комітету України, затвердженим розпорядженням Антимонопольного комі­тету України від 2 березня 1995 року № 4-р (надалі — Положення) [102].

Свою роботу Колегія проводить у формі засідань. У засіданнях Колегії беруть участь члени Колегії, службовці Антимонопольно­го комітету України, відділень, інші запрошені особи за перелі­ком, затвердженим головою Колегії. Засідання вважається право­мочним, якщо на ньому присутні більше половини членів Колегії [102]. Але якщо Колегія утворюється у складі лише трьох осіб, то більше половини — це дві особи. Знову ж таки при цьому можли­вий рівний розподіл голосів при голосуванні. Можливо, необхідно передбачити, що у такому випадку голос голови Колегії буде ви­рішальним.

Порядок проведення засідання Колегії наступний: подання з по­передніми висновками у справі та доручення Голови Антимонопо­льного комітету України, його заступників про передачу справи на розгляд Колегії разом з матеріалами справи надсилається голові Колегії, який призначає засідання Колегії для підготовки проекту відповідного рішення. Копії подання надсилаються членам Колегії. Проект рішення надсилається членам Колегії не пізніше, ніж за п'ять днів до засідання. Члени Колегії можуть не пізніше як за два дні до засідання подати голові Колегії свої письмові зауваження і пропозиції до проекту рішення [102].

Повноваження голови Колегії наступні: він головує на засі­даннях Колегії та організовує її роботу; забезпечує взаємодію стру­ктурних підрозділів Комітету та його територіальних відділень при розгляді Колегією справ; розподіляє обов'язки між членами Колегії та координує їх діяльність; призначає секретаря засідання Колегії; подає Голові Комітету пропозиції щодо змін у складі Колегії.

Члени колегії беруть участь у розгляді Колегією справ, забезпе­чують підготовку матеріалів у справах до засідання Колегії та на засіданнях Колегії доповідають обставини справ [102].

Засідання проходить таким чином: головуючий відкриває засі­дання Колегії і оголошує, яка справа підлягає розгляду. Розгляд справи починається доповіддю члена Колегії, який викладає обста­вини справи, докази, письмові пояснення сторін та інших осіб. Учасники засідання, сторони та особи, запрошені на засідання, мо­жуть виступати при обговоренні матеріалів справи, вносити у письмовій формі пропозиції та зауваження. Рішення на засіданнях Колегії приймаються більшістю голосів її членів, присутніх на засі­данні.

Згідно з Правилами розгляду справ про порушення законодав­ства про захист економічної конкуренції, Постійно діючій адмініс­тративній колегії підвідомчі справи про порушення у вигляді:

— антиконкурентних дій органів адміністративно-господар­ського управління та контролю, діяльність яких поширюється на всю територію України;

— делегування повноважень центральних органів виконавчої влади, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування відповідного рівня;

— схилення до порушень, створення умов для вчинення таких порушень чи їх легітимація центральними органами виконавчої влади, обласними, Київською та Севастопольською міськими дер­жавними адміністраціями, органами місцевого самоврядування відповідного рівня;

— надання рекомендацій центральними органами виконавчої влади, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органами місцевого самовряду­вання відповідного рівня, що схиляють до вчинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції чи сприяють учиненню таких порушень. Постійно діюча адміністративна ко­легія Комітету за дорученням Голови Комітету може розглянути будь-яку справу, окрім тих, що підвідомчі Комітету (п. 8 Пра­вил) [66].

Підставою для розгляду справ Колегією є:

— розпорядження державного уповноваженого про початок розгляду справи про дискримінацію підприємців;

— доручення Голови Комітету, його заступників про передачу на розгляд Колегії справ щодо інших порушень законодавства про захист економічної конкуренції за поданням державного уповнова­женого, голови територіального відділення [102].

Як вже було зазначено, Колегії підвідомчі справи про дискримі­наційні дії зі сторони органів влади і управління. Одним з типових різновидів дискримінації підприємців органами державної влади є примус підприємців до вступу в господарські об'єднання (асоціації, корпорації та інші). Поширеним є також правопорушення у вигляді встановлення заборони на реалізацію товарів з одного регіону в ін­ший, що є проявом регіонального монополізму (причому, через ви­дання підзаконних нормативних актів органи державної влади встановлюють не тільки такі заборони, але й економічні санкції за вивіз підприємцями продукції за межі регіону).

Такі протиправні дії не тільки значною мірою обмежують сво­боду підприємницької діяльності, але й ведуть до розриву або спричиняють значні збитки міжрегіональним господарським зв'язкам.

Постійно діючій адміністративній колегії підвідомчі також справи про дискримінацію суб'єктів господарювання органами ад­міністративно-господарського управління та контролю, діяльність яких поширюється на всі регіони України. Н.О. Саніахметова вірно зазначає, що такі дії «порушують загальну гарантію прав підпри­ємців, адже держава гарантує всім підприємцям, незалежно від об­раних ними організаційних форм підприємницької діяльності, рівні права і створює рівні можливості для доступу до матеріально- технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів. З урахуванням цього положення, органи адмініст­ративно-господарського управління не мають права надавати жод­ній з конкуруючих сторін додаткових переваг, підтримку або на­впаки, обмежувати будь-кого з них по будь-яких аспектах діяльності» [103, с. 354].

Тимчасові адміністративні колегії утворюються Головою Ан­тимонопольного комітету України з числа державних уповноваже­них та голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України у складі не менше трьох осіб. Очолює Тимчасову адмініс­тративну колегію державний уповноважений Антимонопольного комітету України [6].

Тимчасову адміністративну колегію може бути утворено для розгляду будь-якої справи (п. 7 Правил) [66]. До компетенції тим­часової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України відноситься перегляд прийнятих нею ж рішень (вище вже зазначалася позиція автора стосовно подібних повноважень), здійс­нення повноважень, передбачених статтею 14 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», а також здійснення інших по­вноважень відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції [6].

Зазначимо, що за даними Антимонопольного комітету України, у 1996, 1997 та 1998 роках тимчасові адміністративні колегії не створювалися [104; 100; 55]. Протягом цих років Антимонополь­ним комітетом України не було визначено підстав для застосування примусового поділу монопольних утворень як на загальнодержав­ному ринку, так і на регіональних ринках (ці справи підвідомчі тимчасовій адміністративні колегії).

Натомість у 1999—2002 роках тимчасовими адміністративними колегіями було розглянуто ряд справ [105; 14; 15; 33]. Однією з ха­рактерних справ є справа про зловживання монопольним станови­щем Київською дирекцією відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», яке займає монопольне становище на ринку послуг місцевого телефонного зв'язку в м. Фастові [33].

Починаючи з 1998 року, відкрите акціонерне товариство «Укр­телеком» в особі Київської дирекції залучало кошти підприємств, організацій та громадян для будівництва нової автоматичної теле­фонної станції (АТС) у м. Фастові. Ці дії здійснювалися відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.1994 р. № 576 Про залучення коштів від підприємств, організацій та громадян для розвитку місцевих телефонних мереж [106] (на сьогодні цей норма­тивний акт втратив чинність [107]).

Фастівське районне підприємство електрозв'язку «Фастіврайте- леком» (далі — РПЕЗ «Фастіврайтелеком»), посилаючись на зазна­чену Постанову Кабінету Міністрів України, надіслало абонентам, які користувалися послугами «вечірній телефон», попередження про відключення їх телефонів з 01.09.1998 р.

Від користувачів послуги «вечірній телефон», що звернули­ся із заявою на переключення на «основний телефон», РПЕЗ «Фастіврайтелеком» вимагало сплатити кошти у розмірі, що у 6 разів більше вартості послуги переключення «вечірнього теле­фону» на «основний телефон». У такий спосіб РПЕЗ «Фастів­райтелеком» нав'язувало придбання більш якісної, на його по­гляд, послуги місцевого телефонного зв'язку (встановлення телефону).

Крім цього, під час введення в дію пускових черг нової АТС, незважаючи на наявність вільних номерів та велику кількість гро­мадян, що знаходились у черзі на встановлення телефонів, в тому числі пільгових категорій, підприємство електрозв'язку встановлю­вало телефони лише за умови залучення коштів на розвиток місце­вих електромереж.

Такі дії ВАТ «Укртелеком» в особі Київської дирекції кваліфі­ковано тимчасовою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України за абз. 2, 3, 4 ст. 4 Закону України «Про обме­ження монополізму та захист від недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності» як порушення антимонопольного за­конодавства у вигляді зловживання монопольним становищем шляхом вилучення з обороту товарів, що призвело до підтримання дефіциту на ринку, а також нав'язування товару, не потрібного контрагенту. На порушника було накладено штраф у розмірі 100 000 грн. [33].