2. Диспозиційна теорія особистостіГордона Оллпорта

Гордон Оллпорт (1887—1967) вважав особистість відкритоюсистемою, розвиток якої здійснюється у взаємозв'язку з іншимилюдьми. Він виходив з того, що людина перш за все соціальна, а небіологічна істота і тому не може розвиватися без контактів з довко-лишніми людьми, з суспільством. Звідси його різке неприйняття по-ложення психоаналізу про антагоністичні, ворожі стосунки між осо-бистістю і суспільством. Оллпорт вважав, що взаємини особистості зсуспільством є не прагненням до адаптації, а взаємодією.

Особистість, за його визначенням, — це динамічна організаціяособливих мотиваційних систем, звичок, установок і особистіснихрис індивіда, які визначають унікальність його взаємодії з середови-щем, передусім соціальним. Однак, у цих стосунках немає рівновагиміж довкіллям і людиною. Людина повинна весь час встановлюватинові стосунки і розвивати наявні. Отже, постійний розвиток особис-тості є основною формою її існування.

Оллпорт стверджував, що кожна людина неповторна і індивіду-альна, оскільки вона є носієм своєрідного поєднання якостей, потреб,які він називав рисами. Особистісна риса - це готовність (диспози-ція) поводитися схожим чином у різних ситуаціях. Особистісні рисивизначають схожість поведінки індивіда, незважаючи на плин часута зміну ситуацій. Зокрема, риса товариськості означає, що людинабуде спілкуватися зі знайомими і незнайомими людьми, на роботі і вколі друзів, її сприйматимуть такою друзі дитинства і співробітники.Відповідальність означає, що індивід буде звітувати перед іншими - іу власній родині, і на роботі, і серед пасажирів транспорту.

Риси особистості Оллпорт поділяв на основні та інструментальні.Основні риси стимулюють поведінку і є природженими, генотипічни-ми, а інструментальні - формуються в процесі життя людини, тобтоє фенотипічним утворенням. Основні риси гармонійно пов'язані зінструментальними, що й сприяє формуванню особистості. Сукуп-ність цих рис і складає ядро особистості, надає їй унікальності й непо-вторності. Хоча основні риси й природжені, вони можуть видозміню-ватися, розвиватися протягом життя, в процесі спілкування людиниз іншими людьми. Суспільство стимулює розвиток одних рис особис-тості і гальмує розвиток інших.

У подальших працях Оллпорта риси отримали назву диспозицій,серед яких він виділив три типи: кардинальні, центральні й вторин-ні. Кардинальною диспозицією володіє досить небагато людей. Цягенералізована диспозиція так впливає на поведінку, що майже всівчинки людини можна звести до її впливу. Особистостями з такоюдиспозицією є Дон Жуан, Жанна д'Арк, Альберт Швейцер. Цен-тральні диспозиції є блоками індивідуальності і такими тенденціямиу поведінці людини, які легко помітити (пунктуальність, уважність,відповідальність). Вторинні диспозиції — менш помітні, менш стій-кі, менш узагальнені риси (манера одягатися, улюблені страви, ситу-аційно обумовлені характеристики).

Особистість не є сукупністю розрізнених диспозицій, вона перед-бачає єдність, інтеграцію всіх структурних елементів індивідуаль-ності. Існує деякий принцип поєднання всіх диспозицій в єдине ціле,який Оллпорт пропонує називати пропріумом. Пропріум - це певнаорганізуюча і об'єднуюча сила, призначення якої — формування уні-кальності людського життя. Стадії розвитку пропріуму:

відчуття свого тіла, яке залишається впродовж усього життяопорою для самоусвідомлення;

відчуття самоідентичності, важливим моментом якої виступаєусвідомлення себе за допомогою мовлення як певної особи, по-ява відчуття цілісності «Я», пов'язаного з власним іменем;

відчуття самоповаги як відчуття гордості з приводу того, щодеякі дії вже виконуються самостійно. Це найважливіше дже-рело підвищення самооцінки впродовж всього дитинства;

розвиток самосвідомості, що виникає, коли діти усвідомлю-ють, що їм належить не лише їх фізичне тіло, але й певні зна-чущі елементи зовнішнього світу, включаючи людей;

образ «Я», коли дитина починає орієнтуватися на очікуваннязначущих близьких, уявляючи собі, що таке «Я хороший» і«Я поганий»;

раціональне управління собою, що є стадією розвитку конфор-мізму, моральної і соціальної слухняності, коли дитина вчить-ся раціонально вирішувати життєві проблеми, догматичновважаючи, що сім'я і релігія завжди мають рацію;

• пропріативне прагнення - формування перспективних життє-вих цілей, поява сенсу життя.Відповідно до теорії Оллпорта, основною суттю людини є її відпо-відь на питання: «Що ти хочеш робити через п'ять років?». На думкувченого, особистість вільна від минулого — зв'язки з минулим історич-ні, а не функціональні.

Дозрівання людини — це безперервний процес становлення, щопродовжується все життя. Поведінка зрілих суб'єктів, на відміну відсуб'єктів невротичних, функціонально автономна і мотивована усві-домленими процесами. Зрілій особистості, вважає Г. Оллпорт,властиві такі риси, як активна позиція відносно дійсності; усві-домлення досвіду, тобто здатність бачити події власного життятакими, якими вони є, не застосовуючи «психологічного захисту»;самопізнання; здатність до абстракції; постійний процес індиві-дуалізації; функціональна автономія рис; стійкість до фрустрації.Невротичну особистість, за Г. Оллпортом, характеризує наявністьтаких рис, як пасивна позиція щодо світу; застосування різних ви-дів психологічного захисту; обмеженість мислення.