4. Теорія поля Курта Левіна

Курт Левін (1890-1947) - засновник психологічної теорії поля,яка становить собою метод аналізу життєвого простору як окремоїлюдини, так і групи людей. Для опису психологічної реальності, по-будови структури особистості і моделювання її поведінки у теорії полявикористовуються засоби топології як розділу математики, що вивчаєвластивості і взаємне розташування геометричних фігур.

Завдяки дослідженням Левіна та його колег такі поняття, як по-треба, прагнення, когнітивна карта, намір, мотив, мета, когнітивнийдисонанс, атрибуція та очікування зайняли гідне місце в психології.Конструкти теорії поля, які використовують у так званих діючих дослі-дженнях, сприяють осмисленню та розв'язанню найрізноманітнішихпроблем. Саме тому метод Левіна останнім часом часто використовуютьв освіті та інших сферах соціального життя.

Життєвий простір є ключовим поняттям у теорії поля КуртаЛевіна. Зміст цього терміна містить усю множину реальних і нере-альних, актуальних, минулих і майбутніх подій, які перебувають упсихологічному просторі індивіда на цей момент. Загалом, усе, щоможе зумовити поведінку особистості. Виходячи з цього, поведінка- це функція особистості та її життєвого простору на даний моментчасу. Левін визнавав наявність впливу непсихічних подій на поведін-ку людини. Тому навіть неусвідомлювані людиною впливи, пов'язанііз соціально-економічними та фізіологічними чинниками, такожвключаються до аналізу її життєвого простору. Іноді життєвий про-стір називають психологічним.

Психологічне оточення — це феноменальний світ особистості,психічна енергія, що викликається потребами, переноситься на до-вколишні об'єкти, які стають валентними і починають притягуватиабо відштовхувати особистість. Межа між життєвим простором і зо-внішнім світом у теорії поля нагадує швидше легку мембрану, ніжкам'яну стіну. Життєвий простір і зовнішній світ тісно пов'язані.Зміни, що відбуваються у зовнішньому світі, впливають на стан жит-тєвого простору, а зміни життєвого простору — на зовнішній світ.

Регіони і кордони. Психологічний простір складається з різнихсекторів, регіонів, які графічно зображають розділеними кордонами.Кордони володіють властивістю проникливості. Факт життєвого про-стору - все, що може усвідомити людина. Подія - результат взаємодіїдекількох фактів. Кількість секторів визначається кількістю фактів,які є на цей момент у життєвому просторі.

Локомодації. Зв'язок між регіонами здійснюється за допомогоюлокомодації. Локомодації (дії) можуть відбуватися і в реальному фі-зичному просторі, і в нереальному, уявному. Функція локомодаціїполягає в регуляції напруження у життєвому просторі людини. Рі-вень напруження одного сектора може регулюватися за рахунок здій-снення локомодації в іншому секторі. Наприклад, мрії можуть бутиірреальними локомодаціями, пов'язаними з регуляцією напружен-ня, спричиненого потребами, які на цей момент часу неможливо за-довольнити у фізичному просторі.

Тимчасова перспектива. Курт Левін порушив питання про існу-вання одиниць психологічного часу різного масштабу, зумовленогомасштабами життєвих ситуацій, які визначають межі «психологіч-ного поля в цей момент». Це поле містить не лише реальне ставленняіндивіда, а й його уявлення про своє минуле та майбутнє - бажання,страхи, мрії, плани та надії. Усі частини поля, попри їхню хроноло-гічну різночасність, суб'єктивно переживаються як одночасні й одна-ковою мірою визначають поведінку людини.

Валентність. Ще один конструкт, який Курт Левін використо-вує для аналізу психічних феноменів, це валентність. Під валентніс-тю він розуміє властивість об'єкта притягати або відштовхувати. Тоб-то йдеться про цінності регіону для людини. Регіон може притягатиі мати позитивну валентність, або відштовхувати і мати негативнувалентність. Якщо людина голодна, то їжа матиме для неї позитивнувалентність, а якщо сита, то - нейтральну. Якщо ж індивід з'їв за-надто багато, тоді їжа викликає у нього відразу і матиме негативнувалентність.

На підставі конструкта валентності Курт Левін інтерпретує фено-мен внутрішньоособистісного конфлікту. За його словами, конфліктпсихологічно можна визначити як протидію приблизно рівних силполя. Для рушійних сил (тобто для сил, пов'язаних із позитивною інегативною валентностями) він виокремлює три основних різновидивнутрішнього конфлікту:

Людина перебуває між двома позитивними валентностями. Їйнеобхідно вибрати між двома привабливими об'єктами. Сумніви зу-мовлені тим, що після здійснення вибору, мета може виглядати на-багато менш привабливо, ніж у ситуації конфлікту.

Зіткнення з об'єктом, який має одночасно позитивну і негатив-ну валентності («і хочеться, і страшно»). Поведінка людини в цій си-туації має характер «човника»: наближення - віддалення від об'єкта.

Конфлікт між двома негативними валентностями (наприклад,між необхідністю виконання неприємної роботи та загрозою покаран-ня). Енергетичні витрати в такому разі значно підвищуються, навітьякщо робота досить легка.

Таким чином, відповідно до теорії Левіна, поведінка людини вконфлікті пов'язана з валентністю об'єктів, розташованих у її психо-логічному полі.

Тема 1.5ГУМАНІСТИЧНИЙ НАПРЯМУ ПСИХОЛОГІЇ ОСОБИСТОСТІ

План

Загальна характеристика гуманістичного напряму

Теорія самоактуалізації Абрахама Маслоу

Феноменологічна теорія Карла Роджерса

Особистість у логотерапії Віктора Франка

Екзистенційна психологія Ролло Мея