3. Феноменологічна теорія Карла Роджерса

магниевый скраб beletage

На відміну від більшості інших концепцій, у яких затверджуєть-ся цінність майбутнього (Адлер) або вплив минулого (Юнг, Фрейд),американський психолог К. Роджерс (1902-1987) підкреслював зна-чення сьогодення і говорив про те, що люди повинні навчитися усві-домлювати і цінувати кожен момент свого буття, знаходячи у ньомущось прекрасне і важливе. Лише тоді життя розкриється в своємудійсному значенні і лише в цьому випадку можна говорити про по-вноцінне функціонування особистості.

Однією з важливих особливостей теорії Роджерса є феноменоло-гічний підхід до особистості, згідно з яким, основою особистості ви-ступає психологічна реальність, тобто суб'єктивний досвід, відповід-но до якого інтерпретується дійсність. Визначальну роль у поведінцілюдини відіграє її здатність пізнавати світ і створювати на цій основісуб'єктивну реальність, тобто реальність свідомо сприйняту особис-тістю в даний момент часу. Прибічники феноменологічного підходузаперечують, що довколишній світ існує як об'єктивна реальністьсама по собі, незмінна для всіх.

Фундаментальне поняття теорії Роджерса — «Я-концепція», щоскладається із сприйняття себе і своїх взаємин з іншими людьми, атакож з цінностей «Я». Я-концепція включає не лише сприйняттясебе реального, але також і уявлення про те, якою би людина хоті-ла бути. Не зважаючи на те, що «Я» людини постійно змінюється врезультаті досвіду, уявлення людини про себе залишається відноснопостійним.

Згідно теорії К.Роджерса, основною рушійною силою функціо-нування особистості є тенденція до самоактуалізації, тобто потре-ба людини реалізувати свої природні потенційні можливості. Людиздатні визначати свою долю, вони відповідальні за те, які вони є,тобто свобода самовизначення закладена в їхній природі. Для людейприродно рухатися в напрямку дедалі більшої диференціації, авто-номності, зрілості.

У тенденції самоактуалізації дуже важливою є потреба людини яку позитивній увазі з боку інших, так і у позитивному ставленні власнедо себе. Потреба в позитивній увазі інших робить людину вразливоюдо впливу соціального схвалення. Потреба в позитивному самостав-ленні задовольняється, якщо людина вважає свою поведінку відпо-відною власній я-концепції.

У розвитку особистості, згідно теорії Роджерса, вагомим факто-ром є ставлення до особистості значущих людей, перш за все батьків.Таке ставлення Роджерс поділив на два типи:безумовна позитивна увага;обумовлена позитивна увага.

У першому випадку дитина отримує від значущих інших повнеприйняття і пошану, а її я-концепція, що формується, відповідає всімприродним потенційним можливостям. У другому випадку дитинастикається з прийняттям одних і відхиленням інших форм поведін-ки. Позитивна увага подається з умовою. (Наприклад: «Я тебе лю-битиму, якщо ти будеш хорошим», а я-концепція дитини не відпові-дає природженим потенційним можливостям, зазнає тиску соціуму.У дитини формуються оціночні поняття про те, які з її дій і вчинківгідні пошани і прийняття, а які ні.

Залежно від того, яку увагу отримувала людина протягом життя,формується той або інший тип особистості. За Роджерсом, існує двапротилежні типи особистості: «повноцінно функціонуюча» і «непри-стосована». Перша отримувала безумовну позитивну увагу. Її ха-рактеризує схильність до екзистенційного способу життя (гнучкість,адаптивність, спонтанність, індуктивне мислення), організмічна до-віра (інтуїтивний спосіб життя, впевненість у собі), емпірична свобо-да (суб'єктивне відчуття свободи волі) і креативність (схильність достворення нових і ефективних ідей і речей). Другий тип відповідаєлюдині, що отримувала обумовлену позитивну увагу. Вона має умов-ні цінності, її я-концепція не відповідає потенційним можливостям,її поведінка обтяжена захисними механізмами. Вона живе згідно за-здалегідь представленому плану, ігнорує свій організм, не довіряючийому, відчуває себе швидше керованою, ніж вільною, швидше кон-формною, ніж творчою.

З порушеннями я-концепції пов'язані основні форми психопато-логії особистості. Так, якщо поведінка людини не узгоджується з їїя-концепцією, вона відчуває тривогу, яка не повністю усувається їїпсихологічним захистом і спричиняє розвиток неврозу. При значнійневідповідності між «Я» і переживаннями захист може виявитися не-ефективним і я-концепція руйнується.

Відкриття Роджерса пов'язані не лише з новим поглядом на само-актуалізацію і самооцінку людини, але і з його підходом до психоко-рекції. Карл Роджерс стверджує, що основний бар'єр, який заважаєлюдям спілкуватись, - це природна тенденція обговорювати, оціню-вати, схвалювати чи засуджувати поведінку чи твердження інших.Створений ним напрямок психотерапії отримав назву клієнтцен-трована терапія, одним із принципів якої є безоціночне сприйняттяклієнта і його проблем.