1. Соціально-когнітивна теорія особистості А. Бандури

Одним із найвизначніших психологів сучасності є американськийучений Альберт Бандура (1925). На відміну від радикальних біхеві-ористів він вважає, що особистість формують такі чинники: поведін-ка людини, її індивідуальні характеристики (особливо важливу рольтут грає мислення) та вплив навколишнього середовища. Слід зазна-чити, що у теорії Бандури велика увага надається здатності людинимислити та пізнавати і набагато менша факторам навколишнього се-редовища.

Людська поведінка, згідно соціально-когнітивної теорії, здебіль-шого засвоюється шляхом опанування певних патернів (зразків). Напідставі численних досліджень учений прийшов до висновку, що лю-дям не завжди потрібний для научіння власний досвід, вони можутьучитися і на чужому досвіді. Научіння способом спостереженнянеобхідне в таких ситуаціях, коли власні помилки можуть призвестидо досить неприємних або навіть фатальних наслідків. За допомогоювербальних і образних репрезентацій особистість аналізує, моделює ізберігає чужий досвід так, щоб він міг служити орієнтиром для май-бутньої поведінки.

Бандура виявив, що в якості зразка для наслідування, ми виби-раємо людей своєї статі і приблизно того ж віку, які з успіхом вирі-шують проблеми, аналогічні тим, що встають перед нами. Було по-мічено, що ми більш схильні імітувати поведінку тих людей, з якимиконтактуємо частіше. Особливу роль у формуванні зразків поведінкивідіграють засоби масової інформації, які поширюють символічні мо-делі в широкому соціальному просторі.

Дослідження показали, що діти, як правило, імітують спочаткудорослих, а згодом тих одноліток, чия поведінка призвела до успіху.Бандура також виявив, що діти іноді імітують навіть ту поведінку,яка не мала успішного наслідку, тобто вони засвоюють нові моделіповедінки «про всяк випадок».

Діти легко імітують також і агресивну поведінку. Так, батькиагресивних підлітків є для них зразком такої поведінки, заохочую-чи їх до проявів агресії поза домівкою. Дослідження Бандурою при-чин агресивності в сім'ї продемонстрували роль імітації у формуван-ні певних моделей поведінки у дітей. При цьому, вчений прийшов довисновку про те, що разові підкріплення ефективніші (в усякому разідля розвитку агресії), ніж постійні.

У соціально-когнітивній теорії передбачається, що научіння від-бувається лише тоді, коли включаються детермінанти регуляції ін-дивідної поведінки у формі двох видів підкріплень — «непрямого(зовнішнього) підкріплення» і «самопідкріплення». Непряме підкрі-плення виникає тоді, коли поведінка обраної «моделі» є ефективною.Тобто, якщо поведінка обраної «моделі» нагороджується, а не кара-ється, то її дії доцільно імітувати. Самопідкріплення у соціально-когнітивній теорії означає, що особистість сама себе заохочує і вина-городжує, і цей процес вона здатна контролювати. Самопідкріпленняособистість використовує кожного разу, досягаючи встановленої неюнорми поведінки. Системи самопідкріплення засвоюються, на думкуБандури, на основі принципів научіння, ідентичних тим, які відпові-дають за засвоєння інших типів поведінки. Вченим було сформульо-вано висновок про те, що значну роль у соціальному научінні людиниграють когнітивні процеси.

Бандура звернув увагу на два важливі чинники навколишньогосередовища, яким теоретики інших напрямів не надають належноїуваги, - це випадкові зустрічі і випадкові події. Вчений вважає, щодеякі незаплановані і несподівані події та зустрічі мають вирішальнезначення для нашого життя.

Важливе місце у роботах Бандури мають поняття «саморегуляція»,«самоконтроль» і «самоефективність». Здатності до саморегуляції від-водиться провідна роль у научінні й організації поведінки особистості.Виділяються три компоненти саморегуляції поведінки: самоспосте-реження, самооцінка і самозвіт. Соціально-когнітивна теорія виділяєп'ять основних програмних рівнів процесу самоконтролю: визначен-ня форми поведінки, на яку необхідно впливати, збір основних даних,розробку програми, виконання програми, оцінку і висновок.

Самоефективність особистості - це усвідомлена здатність люди-ни впоратись із специфічними і складними ситуаціями. ДослідженняБандури показали, що людська поведінка мотивується і регулюєтьсявідчуттям своєї адекватності внутрішнім стандартам. На думку вче-ного, наша діяльність, як правило, більш успішна, коли ми маємо до-статню впевненість у своїй спроможності її виконати. Люди з високоюоцінкою власної ефективності легше контролюють свою поведінку ідії оточуючих, успішніші в кар'єрі й спілкуванні. Люди з низькоюоцінкою особистої ефективності навпаки, пасивні, не можуть долатиперешкоди і впливати на оточуючих.

У соціально-когнітивній теорії передбачається, що розвиток само-ефективності особистості забезпечується за допомогою формуваннякогнітивних умінь будувати свою поведінку, здійснювати вербальнесамонавіювання, пластично входити в стан фізичного або емоційногопіднесення, що й забезпечує успіх діяльності.

Бандура також є автором психотерапевтичного методу, що отримавназву «Систематична десенсибілізація». Суть його в тому, що людиспостерігають за поведінкою «моделі» в таких ситуаціях, які здають-ся їм небезпечними, такими, що викликають стан напруги, тривоги(наприклад, у закритому приміщенні, у присутності змії, злого собакитощо). Успішна діяльність «моделі» викликає прагнення імітувати їїповедінку і поступово знімає напругу у клієнта. Ці методи широко ви-користовуються не лише в освіті та медицині, але й у бізнесі, допомага-ючи людині адаптуватись до складних виробничих ситуацій.