7. Інтернальність стосовно здоров'я і хвороб (Із)

магниевый скраб beletage

Високі показники за шкалою стосовно здоров'я та хвороб свід-чать про інтернальний, чи високий, суб'єктивний локус контролю.Люди з такими показниками вважають себе відповідальними за своєздоров'я, надають великого значення профілактичним заходам таздоровому способу життя.

Низькі показники означають, що людина вважає, нібито хворо-би — це щось неминуче, і в своєму одужанні вона покладається на діїлікарів.

Лабораторна робота 2

Виконання методики «Транзактний аналіз спілкування» (За:Рогов Е. И. Психология общения. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС,2004. - С. 314-316).

Пояснення до методики: Відповідно до концепції транзактногоаналізу Е. Берна, у поведінці людини, в її загальному світосприйнят-ті та самовідчутті час від часу переважають три якісно різних его-ста-ни: маленька дитина, її батьки (чи інші люди, які здійснювали вихо-вання), та доросла особа, що безпосередньо і неупереджено аналізуєобставини, взаємодіє зі світом. Ці складові особистості у кожного різ-ні. Якщо переважає суворий «Дорослий», то людина живе у полонінорм, правил, обов'язків. Якщо — «Дитина», то вона підкоряєтьсявласним примхам, імпульсам, що бувають непередбаченими. Най-краще, якщо існує рівновага, де «Дорослий» приймає відповідальніта зважені рішення.

Інструкція: Спробуйте визначити, як поєднуються усі три «Я» уВашій поведінці. Для цього оцініть наведені висловлювання в балахвід 0 до 10.

Текст опитувальника:

Мені часом бракує витримки.

Якщо мої бажання заважають мені, то я вмію їх приборкувати.

Батьки, як зрілі люди, повинні влаштовувати сімейне життясвоїх дітей.

Я іноді перебільшую свою роль у якихось подіях.

Мене обманути нелегко.

Мені сподобалося би бути вихователем.

Буває, мені хочеться попустувати, як маленькому.

Думаю, що я правильно розумію всі навколишні події.

Кожний повинен виконувати свій обов'язок.

Часто я роблю не так, як треба, а так, як хочеться.

Приймаючи рішення, я намагаюсь продумати його наслідки.

Молодше покоління повинне вчитися в старших, як йому тре-ба жити.

Я, як і багато хто з людей, буваю вразливим.

Мені вдається бачити в людях більше, ніж вони говорять просебе.

Діти повинні безумовно виконувати вказівки батьків.

Я — людина, схильна до захоплення.

Мій основний критерій оцінки людини — об'єктивність.

Мої погляди непохитні.

Буває, що я не поступаюся в суперечці лише тому, що не хочупоступатися.

Правила виправдані лише доти, доки вони корисні.

Люди повинні дотримуватись усіх правил незалежно від об-ставин.

Обробка результатів: Підрахуйте суму балів окремо за вислов-люваннями.

Висловлювання 1,4,7,10,13,16,19 — це позиція дитини (Д).

Висловлювання 2,5,8,11 ,14,17,20 — позиція дорослої, зрілої лю-дини (3).

Висловлювання 3,6,9,12,15,18,21 — це позиція батьків(Б).

Інтерпретація даних: Розташуйте результати в порядку змен-шення й запишіть формулу своїх соціальних ролей.

ЗДБ, ЗБД у вас розвинене почуття відповідальності, ви в міру ім-пульсивні й не схильні до нотацій та повчань. Вам можна побажа-ти лише зберегти ці якості й надалі. Вони допоможуть убудь-якійсправі, пов'язаній із спілкуванням, колективною працею, творчістю.

БДЗ, БЗД Гірше, якщо на першому місці стоїть Б. Категоричністьі самовпевненість протипоказані, наприклад, педагогові, організа-торові словом усім тим, хто в основному має справу з людьми, а не змашинами. Наприклад, БДЗ може ускладнити життя тому, для когохарактерна ця формула. «Батько» з дитячою безпосередністю ріже«щиру правду», ні в чому не сумніваючись і не дбаючи про наслідки.

Але й тут немає приводів для засмучення. Якщо вас не приваблює ор-ганізаторська робота, галасливі компанії й ви віддаєте перевагу робо-ті наодинці з книжкою, за кульманом чи етюдником, то все гаразд.Якщо ж ні, і ви захочете пересунути своє Б на друге й навіть третємісце, то це бажання цілком здійсненне.

ДБЗ, ДЗБ цілком прийнятний варіант, скажімо, для наукової ро-боти. Ейнштейн жартівливо пояснив причини своїх наукових успіхівтим, що він розвивався повільно й над багатьма питаннями задумавсялише тоді, коли люди звичайно вже перестають про них думати. Але,дитяча безпосередність позитивна тільки до певного рівня. Якщовона починає заважати справі, потрібно почати контролювати власніемоції.

V. Завдання для самоконтролю

На відміну від радикальних біхевіористів Альберт Бандуравважає, що особистість формують усі нижче перераховані чинники,окрім:

а)         поведінка людини;

б)         індивідуальні характеристики;

в)         спадковість;

г)         вплив навколишнього середовища.

Якщо людина переконана, що її успіхи і невдачі регулюють-ся зовнішніми чинниками, такими як доля, успіх, щасливий випа-док, впливові люди і непередбачувані сили оточення, то, за теорієюДж. Роттера, її локус контролю:

а)         екстернальний;

б)         інтернальний;

в)         позитивний;

г)         негативний.

В. Джемс пропонує розглядати самоповагу особистості як від-ношення, в якому чисельник виражає реальний успіх, а знаменник:

а)         очікування;

б)         домагання;

в)         успіхи в минулому;

г)         уміння, навички.

Відповідно теорії Е. Шпрангера, першочергове завдання психо-логії полягає у виявленні:

а)         неусвідомлених потягів та переживань;

б)         ціннісних орієнтацій людини;

в)         первинних дитячих травм;

г)         особливостей нервової діяльності.

Із поданих понять виберіть ті, які належать лише до «теоріїполя» К. Левіна:

а)         психологічне оточення, валентність, непряме підкріплення,потенціал поведінки;

б)         психологічне оточення, валентність, регіони, кордони, життє-вий простір;

в)         регіони, кордони, життєвий простір, локус контролю.

Людина, мислення якої спрямоване на створення чогось корис-ного на основі природничонаукових знань і техніки, для якої цінністьпізнання пов'язана лише з тим, що приносить користь їй самій, сім'ї,колективу, людству у типології Е. Шпрангера названа:

а)         теоретичною людиною;

б)         економічною людиною;

в)         політичною людиною;

г)         соціальною людиною.

Автором соціально-когнітивної теорії особистості є:

а)         А. Бандура;

б)         К. Левін;

в)         В. Джемс;

г)         П. Жане.

Визначте, який аспект особистості охарактеризував В. Джемс унаведеному нижче висловлюванні: «Людське Я - це сума всього того,що людина може назвати своїм: не тільки її тіло і психіка, а також їїодяг та житло, сім'я, діти, предки, родичі й друзі, коні, яхта та раху-нок у банку»:

а)         фізична особистість;

б)         соціальна особистість;

в)         духовна особистість;

г)         соціальна особистість.

Будь-яка зміна у поведінці людини під час спостереження за«моделлю» відповідно до того, схвалюється чи засуджується пове-дінка «моделі» (наприклад, дитина стримує сльози, коли бачить, щомама сварить братика за те, що він плаче) у теорії А.Бандури має на-зву:

а)         самопідкріплення;

б)         непряме підкріплення;

в)         саморегуляція;

г)         самоконтроль.

10. Термін, який використовує К. Левін для характеристики оцін-ки особистістю власних здібностей і можливостей та очікування умайбутньому такої їх реалізації, яка б задовольнила плани і запитиособистості має назву:

а)         особисті цінності;

б)         рівень домагань;

в)         ціннісні орієнтації;

г)         риси особистості.

VL Практичні завдання для особистісного самопізнання і само-розвитку

Вправа «Рефреймінг сенсу і рефреймінг контексту» (За:О'Коннор Дж., Сеймор Дж. Введение в нейролингвистическое программи-рование. — Челябинск, 1998. — С. 150.)

Пояснення до вправи: Люди завжди і в усьому шукають сенс.Проте сенс деякої події залежить від ваших уявлень про навколиш-ній світ і про себе. Коли змінюється уявлення, сенс також стає ін-шим. Коли стає іншим сенс, ваші реакції і поведінка також зміню-ються. Здатність сприймати події по-іншому дає людині більше сво-боди і розвиває її можливості. «Рефреймінг» є поняттям, що визначаєтрансформацію сенсу події, тієї або іншої форми поведінки, вчинку,стану, настрою тощо.

Рефреймінг — це не засіб для того, щоб бачити світ у рожевих оку-лярах так, щоб усе навколо стало насправді чудовим. Ваші проблемипросто так не зникнуть, з ними все одно прийдеться щось робити, алеу вас буде більше можливостей інакше сприйняти проблему і це допо-може легше її вирішити.

Існують два основних види рефреймінгу: рефреймінг контексту ірефреймінг сенсу. Рефреймінг контексту передбачає пошук того кон-тексту, у якому дана поведінка є адекватною. Наприклад, людинаговорить: «Я дуже балакуча». «Але тобі не доводиться слухати без-глузде базікання інших». Ви дуже соромливі, мляві, емоційні? Тодізапитаєте себе, в яких ситуаціях ці якості будуть вам корисні? Реф-реймінг сенсу полягає у розвитку можливості змінювати напрямоксвоєї уваги. «У цьому житті все жахливо. А я схожа на потяг, якийніяк не може зрушитись з місця», — говорить психотерапевту жінка.«Але що поганого в тому, що потяг, попереду якого багато різнома-нітних доріг, на мить замислиться, перш ніж визначить, в якому на-прямку йому рухатися далі», — запитує терапевт.

Хід вправи: Виберіть собі в партнери людину з вашої групи, зякою ви спілкуєтесь вкрай рідко, сядьте поряд. Візьміть аркуш па-перу. Кожен із вас на своєму аркуші повинен написати ту якість, якавам у собі не подобається і дуже вас непокоїть. Почніть фразу слова-ми: «Я дуже». Наприклад: «Я дуже балакуча», «Я дуже соромлива»,«Я дуже вимоглива до інших» тощо. Дайте свій аркуш партнеру. Нааркуші вашого партнера, відразу після слів «Я дуже...», запишіть:«Але...». А далі сформулюйте твердження, яке дозволило б побачитинегативну якість вашого партнера у позитивному сенсі.

Далі ви повинні підійти до трьох одногрупників і попросити на-писати їх для вашого партнера рефреймінг. Той, хто приймає з вашихрук аркуш має запропонувати свій варіант рефреймінга. Після того,як на аркуші буде записано чотири варіанти рефреймінга, ви повер-таєтеся до свого партнера. Сідаєте. Ваш партнер проголошує своюфразу. А ви у відповідь зачитуєте йому перший варіант рефреймінга.Він проголошує фразу другий раз. А ви, у свою чергу, зачитуєте йомудругий варіант рефреймінга. І так чотири рази. Тепер поміняйтесяролями. Ви клієнт, а ваш партнер — консультант.

Питання для обговорення у групі:

Як на Вас вплинула дана вправа? Як змінилося ваше ставлення доякості, яку Ви досі сприймали як недолік?

VH. Література

Берн ^. Игрьі, в которьіе играют люди. Психология человечес-ких взаимоотношений: Пер.с англ. - М.: Прогресс, 1988. - 238 с.

Берн ^. Люди, которьіе играют в игрьі. Психология человечес-кой судьбьі: Пер.с англ. - М.: Прогресс, 1988. - 209 с.

Берн ^. Трансакционньїй анализ и психотерапия: Пер.с англ. -СПб.: Братство, 1992. - 224 с.

Джемс В. Научньїе основи психологии: Пер.с англ. - СПб.:Ювента, 1902. - 370 с.

Джемс У. Психология. - М.: Педагогика, 1991. - 368 с.

Жане П. Неврозьі и фиксированньїе идеи: Пер.с франц. - СПб.:Ювента,, 1903. - 428 с.

Левин К. Теория поля в социальньїх науках: Пер.с англ. - СПб.:Ювента, 2000. - 406 с.

М^й Р. Искусство психологического консультирования: Пер.сангл. - М.: Класс, 1994. - 144 с.

М^й Р. Любовь и воля: Пер.с англ. - К.: Ваклер, 1997. - 334 с.

Психологический словарь / Под ред. В. П. Зинченко, Б. Г. Ме-щерякова. - М.: Педагогика-Пресс, 1996. - 440 с.

Психология. Словарь / Под ред. А. В. Петровского, М. Г. Яро-шевского. - М.: Политиздат, 1990. - 494 с.

Современная западная социология: Словарь. - М.: Политиз-дат, 1990. - 432 с.