ІІІ. Відокремлені обставини

магниевый скраб beletage

1. Відокремлюються, як правило, обставини, виражені дієприслівни­ковими зворотами: Повіяв легенький вітерець, струшуючи з лис­ту неопалі краплі (Панас Мирний). Як тяжко стукать у чужі оселі, бездомним бувши на своїй землі (Л. Костенко). Мчить се­рединою ріки легкий глісер, залишаючи позаду себе буруни шу­мовиння, збиваючи два високих вали води (В. Козаченко).

Примітка 1. Відокремлені обставини способу дії, виражені діє­прислівниковими зворотами, можуть уживатися із сполучниками ніби, наче, неначе, мов тощо: Враз, наче змовившись, Хома і Маковей ме­тають одночасно (О. Гончар). Тихо, немов крадучись, підповзає до пе­рону військовий ешелон (А. Шиян).

Примітка 2. Якщо фразеологізм, що має у своєму складі дієприс­лівниковий зворот, уживається в ролі присудка, утворюючи з дієсловом єдине ціле, то такий зворот комами не виділяється: Невже вам ніколи не спадало на думку, що всі оці наші заходи, метушіння, все це робиться, аби тільки не сидіти склавши руки (Леся Українка). Робітники, інже­нери, вчені, академіки, майстри мистецтва і майстри плавок, забоїв, верстатів — всі працюють не покладаючи рук (О. Довженко).

Проте навіть у таких випадках дієприслівниковий зворот може виділятися, особливо, коли вживається перед дієсловом-присудком: Підучилася коло вас, тепер на самостійну роботу пора. Нічого сидіти, склавши руки (В. Кучер). Євген Вікторович, не покладаючи рук, пра­цює над великою науковою працею з хірургії (За І. Ле).

2.            Виділяються комами обставини, виражені одиничними дієприс­лівниками: Не спиняючись, прямую до молодої верби і обома руками обвиваю вербовий стан (Ю. Збанацький). Заграє смерть іржавою трубою, Та я, забувши, що минає строк, На край світів блукати за тобою Піду у жовтій куряві зірок (В. Симоненко). Примітка. Одиничний дієприслівник, що вживається безпосеред­ньо після дієслова-присудка, часто в абсолютному кінці речення в ролі обставини способу дії й за значенням близький до прислівника, бо втра­тив значення додаткової дії, як правило, комами не виділяється: Бійці сиділи деякий час задумавшись (О. Гончар). Та спати сидячи було не­зручно, він хутко прокинувся (Л. Дмитерко).

3.           Дієприслівники та дієприслівникові звороти, що вживаються піс­ля сполучників сурядності та підрядності, у вимові від них паузою не відділяються, проте на письмі відокремлюються від сполучника комою, коли цей сполучник стосується інших членів чи з'єднує складові частини речення: Тільки один птах не злетів, а, тягнучи

по землі крило, одбіг трохи й зупинився, наставивши на Кузьку блискучі оченята (Григір Тютюнник). Мов легендарний Ан- тей, що, припавши до рідної матері-землі, набрався нової сили, змужнів Шевченко після повернення з України (Ю. Федькович). Примітка. Якщо сполучники і, а виконують роль підсилювальних часток до відокремлених обставин, то виділяються комою разом з об­ставиною: Люда швидко поспішала додому, а перейшовши місток, на­віть не помітила, що річка вже замерзла. Переходячи дорогу, подивись наліво, а дійшовши до середини вулиці, подивись направо (З правил ву­личного руху). Ївши, гріється, а робивши, мерзне (Народна творчість).

4.           Не ставиться кома перед неповторюваними сполучниками і, та (=і), або, чи, які з'єднують дві однорідні відокремлені обставини, виражені дієприслівниками чи дієприслівниковими зворотами: Хлопець пішов, не оглядаючись і словом не заперечуючи крив­дників (Ю. Збанацький). Помчали темнії хмари далі, зоставляючи по своєму сліду воду, понеслись вони на другий край, гудучи та блимаючи (Панас Мирний). Потрапивши в атмосферу Землі і розжарившись, метеор залишає на короткий час світлий слід, який указує траєкторію його польоту (З підручника). Примітка. Якщо такий сполучник не з'єднує однорідні обставини,

а стосується інших членів або частин речення, то кома може ставитися як перед таким сполучником, так і після нього: А Кузька обнишпорив усі кущі довкола, шукаючи Однокрила, і, не знайшовши, пробрався в своє кубло (Григір Тютюнник).

5.           Не ставиться кома, якщо обставина, виражена дієприслівниковим зворотом чи одиничним дієприслівником, є однорідним членом з іншим, невідокремленим членом речення й сполучається з ним єднальним сполучником: Перекладач переглядав веб-сторінку швидко й не звертаючи ні на кого уваги.

6.           Не відокремлюється обставина, виражена дієприслівниковим зво­ротом, якщо вона починається підсилювальною часткою і (й): Можна творити мистецтво й не вдаючись до плагіату.

7.           Не відокремлюється дієприслівниковий зворот, утворений діє­прислівником та сполучним словом який у складі підрядної

означальної частини складнопідрядного речення: На краю села зу­стріла та сама верба, прощаючись із якою навіть не мріяв про повернення. Напруження власних зусиль, досягнутий працею успіх, радість розумової праці — ось три сходинки, піднімаючись по яких дитина йде до міцних, осмислених знань (В. Сухомлинський).

8.          Як правило, відокремлюються обставини допусту, що вживаються з прийменником незважаючи на: Незважаючи на невдачу, на­стрій у всіх був бадьорий (Л. Дмитерко). Незважаючи на таке свавілля, Хома, розглянувши свій портрет, був задоволений (О. Гончар).

9.           За бажанням автора відокремлюються чи не відокремлюються обставини, виражені іменниками з прийменниками чи приймен­никовим сполученням слів: залежно від, відповідно до, згідно з, подібно до, у зв'язку з, завдяки, внаслідок, на випадок, за бра­ком, за відсутністю, на відміну від та ін.: Революційно настроєні фронтовики, всупереч волі офіцерів, домоглися свого (І. Цюпа). У спеку й дощ — без паніки — і ясним гожим днем з учителем бо­таніки ми влітку в мандри йдем (Д. Білоус). Згідно з наказом ди­ректора підприємства раціоналізатори нагороджені путівками та грошовими преміями (З газети).