W. Відокремлені додатки

магниевый скраб beletage

1.           Обов'язово виділяються комами додатки із прийменниками крім (окрім), опріч, що мають значення виключення: Крім птахів, іс­нують риби, що вміють літати. На світі все знайдеш, крім рід­ної матері (Народна творчість). Ці долини одвіку родили, Окрім жита, таланти і сили (Т. Масенко).

2.           Відокремлюються також найчастіше додатки зі словами за винят­ком, включаючи, наприклад, навіть, особливо, зокрема тощо, які означають виключення, включення чи заміщення: Столітня війна (1336-1453 років) між Англією і Францією закінчилася май­же повним вигнанням англійців з континенту, за винятком міс­та Кале (З посібника).

3.          Додаток, виражений інфінітивом із прийменником замість, від­окремлюється: Замість робитися майстрами часу, ми стали його бранцями (О. Забужко).

Примітка. Якщо прийменник замість синонімічний до приймен­ника за, такий додаток комами не відокремлюється: Поїдь замість мене (за мене) у відрядження. Виступи замість брата (за брата) на

концерті.

4.          Відокремлюються додатки, які вводяться за допомогою приймен­ника щодо разом із часткою то: Щодо нового комп'ютерного класу, то обіцяли фінансово допомогти колишні випускники. Якщо частки то немає, такі додатки не відокремлюються: Не було

заперечень щодо пропозиції відвідати краєзнавчий музей.

5.          Досить рідко (за бажанням автора) додатки відокремлюються тире: Зараз же ні за чим не шкодую — крім власних помилок (О. Яровий).

Вправа 143

Розставте, де потрібно, розділові знаки. Визначте умови від­окремлення чи невідокремлення узгоджених та неузгоджених означень, підкресливши ці другорядні члени в реченнях хвилястою лінією. І. 1. Прижухлі на серпневому сонці ніким не кошені бур'яни і тра­ви стояли обабіч дороги в людський зріст (В. Яворівський). 2. Лиш на­роди явлені у Слові достойно жити можуть на землі (Л. Костенко). 3. Жайворонки в небесній глибині дзвенять, сонце розгойдується в небі тепле яскраве. (С. Скляренко). 4. Оздоблена інеєм вражає красою па­пороть. (Н. Пільчук). 5. Задивляюсь у твої зіниці Голубі й тривожні, ніби рань (В. Симоненко). 6. Відроджений взимку Даждьбог вивів у світ заквітчану, умаєну княгиню Весну та показав лісам, горам, степам, лугам, людям і богам (Ю. Опільський). 7. Смугаста птаха вся з жов­тих та чорних пер сяяла рудим чубом, сидячи на сучку осики, а дзьоба мала довгого й тонкого (Є. Гуцало). 8. І кожна бляшка, панцир, окуття і на прикрасах вирізьблені драми — це панорами скіфського життя уві­чнені по золоту майстрами (Л. Костенко). 9. А вже на вечір застелений

вишиваною скатертиною стіл під образами обвитими рушниками було заставлено мисками, полумисками, тарілками й тарілочками, що на ви­шитій скатерці творили новий узор, додавали нових барв (Є. Гуцало).

10.   Пошарпані грозами подзьобані осколками снарядів думають свою безконечну думу почорнілі цегляні стіни, лупиться під палючим сон­цем старенький вимитий дощами дах, задумливо шепочуться над шко­лою ставні осокори (Ю. Збанацький).

11.        1. За селом у яругах порослих лісом сніг спершу сіявся на бліді коси померхлих трав, шарудів по опалому листю, бився об гілля, від­скакував од чорних стовбурів, хурделився по закущених терниною кру­чах, сірів димом поміж глоду й горішини (Є. Гуцало). 2. У ті часи в од­ному з веселих шкільних вікон облямованих синьою як небо смуж­кою допізна блищав жовтавий вогник (Ю. Збанацький). 3. Ось ти ідеш повільною ходою і слухаєш, як день шумить життям, а ми малі ві­таємось з тобою, і тепло так всміхаєшся ти нам (В. Сосюра). 4. Вог­ке після плавання в басейні волосся акуратно розчесано гребінцем (Є. Гуцало). 5. Товаришка дитячих літ М. Рильського Віра Шпилевич так характеризує його в період навчання: «Скромний, серйозний, над­звичайно сором'язливий він багато читав і наполегливо продовжував свою літературну працю» (І.Ільєнко). 6. Вузлуватий, широкий в плечах, трохи незграбний, з високими грудьми й дужими руками він здається старшим від своїх літ (С. Скляренко). 7. Мені випала щаслива пла­нета родитися в степу (О. Ковінька). 8. Було щось жорстоко-безглузде в цьому ударі судьби, життя його таке стійке раніше мовби похитнулося (О. Гончар). 9. Знесилений хлопчик зупинився. 10. Чіпка сидить на­суплений жовтий аж зелений (Панас Мирний).

Впарва144

Перепишіть, розставляючи, де потрібно, розділові знаки при від­окремлених прикладках, поясніть власний вибір, укажіть можливі варіанти.

І. 1. Колискові пісні призначені тільки для одного слухача ди­тини і мають тільки одного виконавця матір або близьку людину (Ан­тологія укр. нар. творчості). 2. Тільки вузьке коло дослідників гортало сторінки виняткового історичного джерела «Реєстру всього війська Запорозького» цієї живої криниці нашої віковічної культури і духо­вності (Я. Дзира). 3. Зима гостя весела й свавільна завітала в край, то про кого ж тоді балакати, як не про зиму, кого ж тоді славославити, як не зиму! (Є. Гуцало). 4. У літописців є найстрашніша зброя замовчу­вання (П. Загребельний). 5. Франсуа за національністю француз не­погано розумів українську мову. 6. Не бійтесь відвести кілька уроків з кожного предмета найдивовижнішому, найпрекраснішому людському заняттю зустрічі з книжкою (В. Сухомлинський). 7. їй зимі кортить по­чути добре слово і з уст людських, та щоб у тому слові — й про ве­лич зими, й про силу зими, й про красу зими! (Є. Гуцало). 8. У срібній тиші урочистих пауз — магічний рух з-під темних запинал — старий фотограф містечковий Фауст хвилини діловито зупиняв (Л. Костен­ко). 9. Гор бог Сонця Стародавнього Єгипту зображувався як чоловік з головою яструба. 10. Як символ польоту поетичного натхнення Пегас крилатий кінь відомий нам з давньогрецьких легенд (З посібника).

ІІ. 1. Як творець міжнародної мови есперанто польський лікар-окуліст Людвіг Заменгоф прославився у всьому світі. 2. Буває, що слово відоме давно, а знає не кожен, що значить воно. І тут у пригоді стає визначник скарбів наших мовних тлумачний словник (Д. Білоус). 3. В міфічну ста­ровину були кентаври істота з головою й тулубом людини і кінським крупом на струнких і безвідмовних кінських ногах (Є. Гуцало). 4. По­міряв їй пульс. І, як штамп на конверті, майнув на руці татуйований но­мер компостер Дахау, табору смерті (Л. Костенко). 5. Герої прози митця [Олеся Гончара] втілюють його ідеал людини захисника, творця, мис­лителя, господаря на своїй землі (З підручника). 6. У нас космонавтів є конкретна програма, цілеспрямовані задуми (П. Попович). 7. Ідуть мої супутники тополі. Лежать мої сучасники сніги (Л. Костенко). 8. Коляску вкотили Мелашка і дядько Захар дебелий, жилавий санітар (А. Хиж- няк). 9. Як гірко слухати оті терпкі слова І як не заздрить вам і молодос­ті вашій Цій сповненій вина і не надпитій чаші Цій гострій свіжості пе­редсвітніх годин Цій смужечці зорі над білим сном долин! (М. Зеров). 10. Як сталося, що Іванченко здібний шахтар опинився на відшибі мо­лодіжного трудового колективу? (О. Донченко).

Вправа 145

Перепишіть речення, поясніть розділові знаки при відокремлених означеннях та прикладках або причини невідокремлення останніх.

I.             1. У нього були дивні очі — кольору повільної грозової хмари (Л. Костенко). 2. Це не погляд, а женьшень, корінь життя, наділений даром піднімати тонус (Є. Гуцало). 3. І радісним буремним громом спадають з неба блискавиці, Тарасові провісні птиці — слова шугають над Дніпром (В. Стус). 4. А дійсно: твої очі — то душа, Такі ясні і ка­ламутно-сині, Кінець у непочатого вірша, Віршований початок у люди­ні (В. Балдинюк). 5. Він простягає букет жоржин — багряних, радісних (Є. Гуцало). 6. Сумна та невесела сіла вона на лаві край столу і під­перлась рукою під щоку (Панас Мирний). 7. Одна з найкращих гумо­ресок Остапа Вишні — «Ярмарок» — створена на контрастах баченого (Б. Пришва). 8. Стоять верби, опушені зелененьким листям, і здається, чують сплески журавлиних сурем у піднебессі, легенький, бентежли- вий передзвін — прозорий, кришталевий (Є. Гуцало). 9. Тільки ж сяйва замало, замало тепла, Бо зоря — щонайкраща — далеко була. (Р. Луб- ківський). 10. Таки справді в них [колодязях-журавлях] — високих, де­рев'яних — є оце постійне прагнення злету (Є. Гуцало). 11. Завжди я прагнув побачить тебе, дорогу свою матір, Завжди про долю твою [Лемківщини] вдень і вночі турбувавсь (П. Русин).

II.          1. У найбільшій словозбірні України — Лексичній картотеці укра­їнської мови — можна знайти лише дві ілюстрації зі словом співаниця: одне речення з коломийки, а друге з часопису «Наука і суспільство» (І. Вихованець). 2. Із шипшини троянди вирощує вчитель, Посивілий, мов сад восени, чоловік (Н. Гнатюк). 3. Коли подруга повернулася — свіжа, сяюча, — вона сказала: — А в мене з голови не виходить поїздка (О. Гуреїв). 4. Низенька, чорнява, заквітчана польовими квітками, вона й трохи не схожа була на селянок, часто запечених сонцем, високих, іноді дуже неповоротких дівчат (Панас Мирний). 5. У білій хустинці маленькій, наперед крайками зап'ята, свитка розстебнута, і очі горять, а обличчя рум'яне од жартів (А. Головко). 6. Урочиста і заворожена про­ходила за високими вікнами синя лісова ніч (О. Донченко). 7. Через усі завали — Продажність, ницість, лесть — За Словом простували Обо­в'язок і Честь (Є. Сверстюк). 8. Стрибало низом перекотиполе, обшуга­не, закурене, руде (І. Драч). 9. Знічений, задубілий, зупиняюся в куточку біля судника, а невірні ноги починають бити дрижаки (М. Стельмах).

10.          Остап Вишня — видатний український письменник, широко знаний у нашій країні та за рубежем — ввійшов у літературу як високоталано­витий майстер сатири і гумору (За І. Зубом). 11. До вас звертається кни­га: Ось на світло дня виринаю, рада, Знов яснію вся в білосніжній шаті, Знов у всій красі, променисточола, Нині пишаюсь (П. Русин).

Вправа 146

Перепишіть, розставляючи розділові знаки при відокремлених об­ставинах. Свій вибір поясніть за допомогою правил.

1.            1. Схаменувшись я згадала, з якою метою він сюди навідався.

2.   Нарізавши під вікнами на подвір'ї півоній ми подалися звивистою дорогою, що горнучись до гори спиналась усе вище. 3. І на прощання подарувавши мені свою обеззброюючу усмішку Фернандель пішов. 4. Помічаючи й не помічаючи вродливий зимовий день чманіючи вча­ділою від горя головою Максим Ковтяга ступив у сіни. 5. Придивив­шись не помітив ні білки, ні птахів, зате за стовбуром щось ховалось. 6. Пісня-павутинка тремтіла на губах не відриваючись і не відлітаючи в пустельне сонячне безбережжя далини. 7. Двері з кімнати означу­вались ліворуч, і я не розглядаючись сквапно відчуваючи повзучих від страху по спині мурах ступила крок, другий водночас прислухаючись намагаючись уловити будь-який підозрілий звук (З творів Є. Гуцала). 8. На невисокому дерев'яному ліжку згорнувшись клубком спала ді­вчина розшарівшись важко дихаючи і час від часу здригаючись уві сні всім тілом (О. Гончар). 9. Річка зламавши кригу вийшла з берегів і за­лила всю заплаву (В. Козаченко). 10. Завдяки самовідданості матроса Володимира Бучного наш корабель лишився на плаву (Д. Ткач).

11.                   1. Тільки Вова щиро без жодних сумнівів любив Миколу (О. Ко- пиленко). 2. Стоїть юнак над самою водою підставивши лоскотливим

хвилям мускулясті ноги мружачи від сонця блакитні очі молодий, задоволений, гарний мимоволі привертаючи до себе людську увагу (В. Козаченко). 3. На яблуні переливчасто заспівала іволга і війнувши яскравим пір'ям перелетіла на друге дерево (М. Стельмах). 4. Якщо письменник працюючи не бачить за словами того, про що він пише, то й читач нічого не побачить за ними (К. Паустовський). 5. На кожній хвилі найбільших наукових відкриттів, які змінюють уявлення людини про світ, сама наука й самі вчені тягнуться до мистецтва та літератури немовби шукаючи допомоги прагнучи через поетичні узагальнення й художні образи легше ввійти в плоть і кров духовної культури людства, у свідомість суспільства (М. Шагінян). 6. І не склепивши навіть вій Здолавши невимовну втому Дрімав солдат не збивши стрій На марші пішому нічному. (Г. Камінна). 7. Тільки маючи дуже здорове коріння на якому тримається стовбур тільки маючи під собою ґрунт а над со­бою — сонце, хмарину і дощ дерево може вигілкувати свою крону, вер­ховіттям торкнутися неба, зашуміти листям уозонюючи повітря і тим самим зберігаючи на планеті таку потрібну для життя екологічну рів­новагу (А. Григоренко). 8. Чіпка наперекір світові й людям якийсь ве­селий, радий (Панас Мирний). 9. Вставлені конструкції на відміну від вставних передають додаткові відомості до змісту речення чи окремого його члена (З посібника). 10. Соромлячись сміючись і закриваючись рукавом Максим поривався сховатись за хлопців (С. Васильченко).

Вправа 147

Поясніть пунктограми при відокремлених обставинах, укажіть варіанти вибору розділових знаків.

1. Застрекотала сорока, наче подаючи комусь знак, і, несподіва­но появившись, тепер обіч перелітала від дерева до дерева (Є. Гуцало). 2. І, тільки нас побачивши, не стримала вона [вчителька] сльозу, і то лише на мить (А. Бортняк). 3. Всупереч зовнішній легковажності, Люба напрочуд чесно уміла зберігати таємниці (О. Гончар). 4. Нависло низь­ко хмар глухе склепіння, і, шурхаючи крилами об них, летять чай­ки (М. Бажан). 5. Данило пішов не чуючи ніг, в очах зосталася довга біла Шведова шабля і двір, повний квітів (Ю. Яновський). 6. Побігли швидко, мов ящірки, патьоки з гір, стрибаючи на переступах, в'ючись гадюками по ровах, щось глухо булькочучи, грізно пінячи; зашуміла вода на низині, шукаючи виходу, і, не знаходячи, щось белькотіла своїм бульбашковим язиком, наче сердилась. (Панас Мирний). 7. Пірнаючи та виринаючи він плив все далі й далі від берега, поки зовсім не зник з наших очей. 8. Солдат сів і, сидячи, підняв руки. 9. Гай лежав розплас­тавшись. 10. Попри всі злигодні і турботи переднього краю, Хома на­віть погладшав (З творів О. Гончара).

Вправа 148

Запишіть речення, розставте розділові знаки при відокремлених додатках, поясніть пунктограми за допомогою правил.

1. Людей у жертву праукраїнці не приносили за винятком над­звичайних подій, коли дозволялося пожертвувати полоненими або зло­чинцями (Із журналу). 2. Щаслива Аравія — таку назву дали античні географи південно-західній частині Аравійського півострова за велику плодючість і природні багатства цих земель зокрема наявність золота (Із посібника). 3. — Ти, Кузьку, не ображайся, — вже м'якше сказав Оксен, — але я тобі скажу так, що крім свого носа і живота ти нічого не бачиш (Григорій Тютюнник). 4. Безперечно, володіння новітніми ком­п'ютерними технологіями, знання кількох іноземних мов, ґрунтовна професійна підготовка особливо юридична — такі вимоги ставить жит­тя перед молодими високоосвіченими фахівцями в різних галузях науки, техніки, виробництва тощо. 5. Окрім звичайних уроків які Ревуцький проводив жваво й захоплююче, він знайомив гімназистів з позапрограмо­вим матеріалом. (І.Ільєнко). 6. «Листи до сина» В. О. Сухомлинського за винятком окремих уривків уперше були опубліковані в п'ятитомнику вибраних творів. 7. — Пам'ятайте ж, Варварочко, що в домі опріч вас нікого немає (М. Коцюбинський). 8. Прибуток розподіляється між фі­ліями компанії за винятком коштів необхідних для закупівлі нового об­ладнання. 9. Замість дорогої, вишуканої дрібнички юнак подарував ко­ханій власні вірші. 10. Диякон, а за ним усі крім Руфіна підходять під благословення до єпископа (Леся Українка).

Вправа 149

Перепишіть, поясніть пунктограми при відокремлених додатках. Чи можливі варіанти постановки розділових знаків?

1. На першому плані у Довженка, крім справ людини, — її духо­вний світ, широта її ідейного кругозору, її здатність «відкриватися» все­народному і вселюдському (Л. Новиченко). 2. Антон Рибалко, на відмі­ну від Сліпеня, був родом з Правобережної України (В. Лис). 3. Самієву здавалось уже, що це не Воронцов, всупереч йому, послав гінця за пра­пором, а що це зробив особисто він, «хазяїн» (О. Гончар). 4. Ніщо: ні рани, ні контузії, ні оточення, ні хвороба — ніщо, окрім всевладної смерті, не перетне шляху солдатові, не перешкодить виконати свій обо­в'язок до кінця (Ю. Збанацький). 5. Ми починаємо читати надто рано і, внаслідок нашої крайньої молодості й розумової незрілості, мимоволі привчаємося бачити забаву в тому процесі, який по-справжньому по­винен бути серйозною й глибоко обдуманою бесідою людини з люд­ством (Д. Писарев). 6. Замість єднання та братерства між двома на­родами, єзуїти в колегіях посіяли пекельну ненависть та ворогування (І. Нечуй-Левицький). 7. Ні птиць, ані людей, Опріч ясної зірки в ви­сокості (А. Малишко). 8. Замість виснаженої, смертельно втомленої колони, пролітали перед ним зараз лави інших, мовби окрилених лю­дей (О. Гончар). 9. На ногах у нього замість чобіт вільшані личаки (А. Шиян). 10. Щодо моєї роботи, то краще не питай. Я нічого не ро­блю, і це мене гризе немало (М. Коцюбинський). 11. На відміну від ін­ших книжок, у цьому романі [«Елементал»] власні назви та імена не змінено (В. Шкляр).

Вправа 150

Визначте відокремлені члени речення, підкресліть їх відповідним чином, розставте розділові знаки.

1. Я дивився їй вслід мружачись від сонця і думаючи що мені нічо­го тепер не треба крім цієї квіткової галявини крім літнього сонця і цієї надзвичайно милої дівчини (О. Жовна). 2. Потрощені артилерійськими снарядами явори, дуби, сосни, ялини стовбичили як жебраки-каліки на пагорбах полігона (В. Яворівський). 3. Зосередившись я роздивилась на траві, серед опалого листя, химерне створіння, що очікувально за­вмерло подивоване, мабуть, нашою присутністю (Є. Гуцало). 4. Ось улітку (квіти на газонах), сміючись біжать дівчата юні будівельниці в комбінезонах крейдою оббризкані красуні (Д. Білоус). 5. Курячись тонкими пластівцями туману слався степ, і ота брила жовто-вишнево­го меду, що лежала раннього досвітку на обрії, вже розтанула розмита потужним сяйвом сонця (Є. Гуцало). 6. Наперекір суховіям та чорним бурям повсюди йде вона [біла акація] за людиною заходячи аж сюди, до самого мертвого моря, де крім солі вже ніщо не росте. (О. Гончар). 7. Колядка лежав не розтуляючи повік стомлений знаннями спочива­ючи душею (П. Загребельний). 8. Зводячи стіни першого добротного будинку на центральній вулиці Свирид Карпович поклав початок у відбудові рідного села поруйнованого фашистами (З газети). 9. Ілонка стояла не чуючи себе приголомшена незвичайним виглядом сержанта (О. Гончар). 10. Учитель дуже любив своє дітище алею маленьких ка­штанів вирощених з плодів (В. Сухомлинський). 11. Захоплений успі­хами свого вихованця старший лейтенант не помічав або просто не надавав значення проявам зазнайства і чванькуватості, що останнім часом стали розвиватися в характері Маслюка (І. Багмут). 12. За дору­ченням Ашшурбаніпала царя Ассирії відомого своєю бібліотекою зна­йденою археологами в середині дев' ятнадцятого століття під час роз­копок ніневійських палаців його чиновники їздили по містах та хра­мах Вавилонії купуючи старовинні таблички або знімаючи з них ко­пії (За З. Єрмаковою).

ВПРАВА 151

Напишіть міні-твір на одну з тем, використовуючи відокремле­ні члени речення: «Ставить осінь на землю свою золоту жирандоль», «Відмикаю світанок скрипічним ключем», «Кожен фініш — це, по суті, старт».

©0> «Кожній тварі по парі», — сказав учитель, виставляючи оцінки.