ІІІ. Вставлені конструкції (слова, словосполучення, речення)

магниевый скраб beletage

Вставлені конструкції (слова, словосполучення та речення), на відміну від вставних, передають додаткові відомості до змісту всьо­го речення чи окремого його члена. Вони відокремлюються дужками, тире, комами. Дужки — найсильніший відокремлювальний розділовий знак, вони практично ізолюють уміщений у них текст від усього ре­чення. При цьому конструкція, яка береться в дужки, вимовляється по­ниженим тоном у пришвидшеному темпі. Меншу відокремлювальну силу мають подвійне тире, а особливо — подвійна кома. 1. Дужками виділяються прізвище автора, назва твору, джерело, які стоять після цитати (у тому числі після тексту диктанту),

конструкції, що вживаються як додаткове зауваження, уточнюють, доповнюють речення чи його окремий член і різко випадають із синтаксичної структури речення, посилання на місце, справжнє прізвище тощо: Він приїхав здалеку (із Індії). З найдавніших часів до нас дійшла традиція езотеричних (таємних, зрозумілих лише особливо посвяченим людям) знань (Р. Фурдуй). Сфінкс (лев з крилами й головою жінки) — символ таємничості в багатьох народів стародавнього світу (а зараз використовується як мо­тив орнаменту). До урочистостей з нагоди відкриття Суецько- го каналу 1869року Джузеппе Верді написав «Аїду» (лібрето цієї популярної опери опирається на давньоєгипетську тематику) (З посібника). Слово пломенить червоним маком (над легендою не владний час!) (Д. Білоус).

2.           Вставлені конструкції, які немає потреби різко відмежовувати від основного речення, виділяються, як правило, тире з обох бо­ків, така конструкція вимовляється підвищеним тоном: За ві­кном — згори було видно — шуміло, вирувало залите сонцем міс­то (С. Скляренко). Свято садіння столітнього дерева — так учні називають дуб — у школі стало традицією (В. Сухомлинський). Анкету він уже заповнив. Тепер ще біографія, характеристика й — з чим чорт не жартує! — може, й вигорить справа з пере­водом на роботу до міністерства (І. Муратов).

3.           Якщо вставлена конструкція виділяється тире й уводиться в ре­чення на тому місці, де за правилами вживається кома, то така конструкція виділяється з обох боків комами та тире: Та ти мені не кажи, я його добре знаю, — збірщиком при ньому був, — як собака на сіні: сам не їсть і другому не дає, вредний ірод (І. Кар- пенко-Карий).

4.           Якщо вставлена конструкція вимовляється майже таким самим тоном, що й основне речення, то вона виділяється з обох боків ко­мами (це буває дуже рідко): Коли Сашко думав про матір, а він тепер думав про неї майже постійно, він ніби стояв на гарячо­му пружному вітрі (В. Дрозд).