магниевый скраб beletage

Цей вид аналізу виконується за спільною схемою, що скла­дається з орфографічного та пунктуаційного розборів (див.: §§ 4 та 42). Найчастіше такий аналіз передбачає спрощену схему, тобто за

допомогою правил пояснюються орфограми та пунктограми, без вказів­ки різновидів та принципів, на яких ґрунтуються певні написання (при потребі це повідомляється усно). Орфограми бажано підкреслювати по- різному; коли ж вони пояснюються одним правилом, тоді — однаково (через технічні причини в зразку використано підкреслення лиш однією та двома рисками, тому однакове виділення орфограм не завжди озна­чає, що вони на одне правило). Якщо слово переноситься в тому місці, яке регламентується орфографічним правилом, то такий випадок також пояснюється як орфограма. Посилання на джерело чи прізвище автора речення можна пояснювати чи не пояснювати.

Зразок:

Вчитель 1— це перший,2 а потім і головний світоч в інтелекту­альному житті школяра;3 він пробуджує в дитині жадобу знань,4 по­вагу до науки,5 культури,6 освіти7 (8В.9О.10Сухомлинський)11.12

І. Орфограми:

1)          Вчитель —

а)    перше слово в реченні пишеться з великої літери;

б)    порушено правила милозвучності: на початку речення пе­ред приголосним повинна писатися літера у (перша буква ко - реня);

в)     у суфіксі -тель вимовляється [еи] в ненаголошеній позиції, проте пишеться в цьому суфіксі завжди літера е;

г)     в абсолютному кінці слова при м'якій вимові звука [л'] пи­шеться ь (м'який знак) після букви л (ел);

2)           . потім і головний. —

за правилами милозвучності між двома приголосними вжи­вається частка і;

3)           світоч —

а) звук [с'] перед наступним напівм'яким [в'] вимовляється по­м'якшено в результаті уподібнення за м'якістю, але ь (м'я­кий знак) після букви с (ес) не пишеться перед буквою в (ве), що позначає напівм'який приголосний;

б) після літери ч (че) ніколи в абсолютному кінці слова не пи­шеться ь (м'який знак);

4)   ... світоч в інтелектуальному... —

між приголосним та голосним за правилами милозвучності пишеться прийменник в;

5)  інтелектуальному —

а)    на початку іншомовного слова відповідно до вимови пишеть­ся буква і;

б)    у другому складі в ненаголошеній позиції вимовляється звук [еи], пишеться буква е, потрібно запам'ятати чи перевірити за орфографічним словником;

в)     у третьому складі в ненаголошеній позиції вимовляється [еи], пишеться е, бо перевірне слово — інтелект;

г)     після літери л (ел) при м'якій вимові звука [л'] перед наступ­ним твердим приголосним пишеться ь (м'який знак);

6)          (в) житті —

а)    у корені вимовляється [ие], пишеться буква и, бо перевірне слово — жити;

б)    в іменнику середнього роду другої відміни перед закінченням -я в називному відмінку однини в позиції між двома голо­сними відбувається подовження звука [т':], а на письмі — по­двоєння букви т (те), яке зберігається й у місцевому відмінку однини перед закінченням -і;

7)          школяра —

у родовому відмінку однини іменника чоловічого роду дру­гої відміни на -р уживається закінчення -а (а не -я), бо це сло­во належить до мішаної групи (назва особи за характером ді­яльності, кінчається на -яр у початковій формі);

8)         пробуджує —

звук [о] перед складом з наголошеним [у] вимовляється чіт­ко, без наближення до [у], тому що цей звук входить до скла­ду префікса про-, який завжди пишеться з буквою о, а не у;

9)   ... пробуджує в дитині. —

за законами милозвучності між голосним і приголосним ужи­вається прийменник в;

10)      дитині —

у корені вимовляється ненаголошений звук [ие], пишеться буква и, це перевіряється за орфографічним словником, не­обхідно запам'ятати;

11)      знань —

а)    у родовому відмінку однини іменника середнього роду другої відміни, у якого в початковій формі відбувається подвоєння н (ен) перед -я в позиції між двома голосними, перед нульовим закінченням пишеться одна буква н (ен) (подвоєння не відбува­ється, тому що ця літера вживається не між двома голосними);

б)    в абсолютному кінці слова після букви н (ен) пишеться ь (м'який знак) при м'якій вимові звука [н'];

12)      культури —

те ж пояснення, що й 5-г;

13)      освіти —

те ж, що й 3-а;

14)      В. О. Сухомлинський —

а)    ініціали та прізвище особи пишуться з великої букви;

б)    складний субстантивований прикметник (перейшов в імен­ник — власну назву (прізвище)) пишеться разом, бо утворе­ний від підрядного словосполучення (сухий млин) і має спо­лучний голосний о;

в)     після літери н (ен) перед суфіксом -ськ- ніколи не пишеться ь (м'який знак), хоча звук [н'] перед [с'] вимовляється м'яко в результаті уподібнення за м'якістю;

г)     суфікс -ськ- завжди пишеться з ь (м'яким знаком).

ІІ. Пунктограми:

•              1 — тире ставиться між підметом та іменною частиною імен­ного складеного присудка на місці пропущеного дієслова-зв'язки в теперішньому часі є перед часткою це, при цьому підмет і при­судок — іменники в називному відмінку;

•             2 — кома вживається між однорідними узгодженими означення­ми перед протиставним сполучником а;

3                  — крапка з комою ставиться між частинами безсполучникового складного речення, тому що вони досить далекі за змістом, по­ширені, мають у своєму складі інші розділові знаки;

4                  — кома вживається між однорідними прямими додатками, що поєднуються безсполучниковим зв'язком;

5, 6 — кома ставиться між однорідними непрямими додатками, що поєднуються безсполучниковим зв'язком; 7 — крапка в кінці неокличного розповідного речення не ставить­ся, якщо далі в дужках іде вказівка на прізвище автора, цей роз­діловий знак переноситься за дужки;

8,       11 — прізвище автора висловлювання береться в дужки;

9,                    10 — після літер, що позначають ініціали особи ставляться крапки;

12 — крапка ставиться в кінці розповідного неокличного речення за дужками, у яких зазначено прізвище та ініціали автора вислов­лювання.

Вправа 180

Зробіть орфографічно-пунктуаційний аналіз речень та текстів. І. 1. Смерть для нас, отже, — ніщо: ми направду не маємо з нею Жодних стосунків, адже довели ми: душа наша — смертна (Лукрецій; перекл. А. Содомори). 2. Над нею [школою] вдень і вночі шуміли мо­гутні, повні сил і снаги осокори, а біля них, на світлій сонячній галяві, мов сестра у пишному наряді, молода білокора береза, весела й приві­тна, безтямно закохана у вітер, який так любив ранками й вечорами роз­чісувати їй довгі зелені коси. (Ю. Збанацький). 3. Аж ніяк не випад­ковим, а цілком природним і навіть символічним видається те, що оби­два уславлені митці й вихователі творчої зміни [М. Рильський та П. Ти­чина], які чимало енергії віддали і безпосередньо педагогічній роботі, на схилі віку звернулися до світанкової пори свого життя, воскресили у своїх серцях найдорожчих учителів, чиї заповіти й довір'я, приклад чесного служіння трудовому народові, ласку й тепло пронесли крізь до­вгі літа змужніння, праці і боротьби (І.Ільєнко). 4. «Все записуй в сер-

ці молодому» — цей нев'янучий рядок поета [М. Рильського] звучить як заповіт юнацтву, а вся творчість співця троянд і винограду, все його трудівниче, подвижницьке життя кличуть до діяння, до активної грома­дянської позиції, до морального удосконалення (І.Ільєнко). 5. Зичення повного щастя чи здійснення всіх мрій — сумне зичення: сумною була б та людина, яка здійснила б усі свої мрії (А. Содомора). 6. Ой, скільки нас, дорослих, освічених у питаннях педагогіки, здатних дати розумну пораду з приводу виховання дітей у сім' ї, спроможних, як мовиться, розкласти усе на поличках і ні на що не здатних у практичних діях сто­совно власних діток! (М. Петросюк). 7. Два відкриття людського ро­зуму — ось першооснова будь-якого руху на землі: рух у просторі став можливим завдяки винаходу колеса, що обертається довкола своєї осі, рух духовний — завдяки винаходу писемності (С. Цвейг). 8. Книга — джерело людських знань, а отже, й джерело сили людини! Той, хто на­читаний, той, хто освічений, може зробити в житті набагато більше, ніж людина відстала, малокультурна (М.Ісаковський).

II.          Попадали останні листки-сови, зачорніло віття дерев, та нена­довго: якоїсь ночі Львів засипало глибоким снігом. У пухкій білості то­нули всі звуки; здавалось, автомобілі їдуть із вимкнутими двигунами, навіть поїзд, проїжджаючи високим насипом не так, як звичайно, гри­мів на залізному мосту, що над людною вулицею (А. Содомора).

III.       «Викладати мову — це означає передовсім прищеплювати лю­бов до мови, — наголошував М. Т. Рильський у статті «Друзям-учи- телям», а далі продовжував: — Це можливе, звісно, тільки тоді, коли така любов огріває серце самого вчителя. Любов до мови і любов до літератури як тієї прекрасної людської діяльності, що засобами добору найточніших, найвиразніших слів та висловів, засобами творення кон­кретних художніх образів опромінює розум читача найвищими ідеями людства.» Виступаючи проти схоластики, «визубрювання» правил, «безплідно-формалістичного аналізу», М. Рильський обстоював творче начало в благородній і відповідальній професії вчителя: «Уміло, чесно й талановито. Два перші визначення — обов'язкові для викладача. Тре­тє — бажане. Іще одне: з любов'ю. Коли щось любиш, любов твоя не може не передатися іншим. А любов потребує своєї мови, якої ніякою шкільною програмою не передбачиш» (За І.Ільєнком).

IV.       Які тут, на крутому схилі гори, зеленіли дерева! Чия буйна фан­тазія позбирала їх із усіх усюд до цього товариського гурту, й тепер вони творили мальовничу строкату сім'ю! Пронизаний світлом літньо­го сонця, простір між стовбурами манив загадковим затишком. Батько йшов від дерева до дерева й перед кожним зупинявся на коротку мить, наче здибався зі знайомою людиною (Є. Гуцало).

V.          Нам, педагогам, приємно бачити плоди своєї праці, приємно диви­тися, як наші вихованці, дбаючи про обличчя землі, привчаються бути її господарями. Адже сказано: людина, яка посадила дерево або написала книжку, не прожила намарне. Щороку учні нашого шкільного лісництва висаджують і доглядають тисячі дерев. Отже, вони працюють на май­бутнє: відомо, дерево виростає не за день-два, не за місяць чи рік — на це потрібні десятиліття, а то й століття. У наш час, час науково-техніч­ної революції, все відчутнішою стає проблема порушення екологічної рівноваги. Тому-то турбота про охорону природи нашої планети стала сьогодні суспільною проблемою всіх народів (А. Григоренко).

VI.        Там, де спокійна Ворскла спіраллю огинає густий гайок, стояла старезна кучерява верба. Щовесни вода в цьому місці утворювала сер­дитий пінистий вир, вилизувала ґрунт з-під коріння. Повінь спадала, річка знову вступала в своє русло — відходила вниз, до верболозу. А вгорі, над пагорбом, могутніми вітами підпирала небо верба, трима­ючись за землю корінням, що, немов ребра дивної доісторичної істоти, висвічувало на сонці білизною. Здавалося, дереву прийшов кінець. Але знову набрякали бруньки, світлішала кора на молодих пагінцях — вер­ба оживала (І. Щербатенко).

VII.     Яка вона сумна і яка водночас загадкова, ця річкова тихоплинь. Ди­вишся на неї здалеку — й здається, ніби нічого не міняється на мертвот­но нерухомому плесі. Як було місяць, два тому, так і зараз. А підійшла ось ближче, приглянулася — еге, то тільки здавалося так. Падає он на воду листя з дерев — й спливає за течією, падає й спливає. І нема тому

вповільненому плину ні кінця ні краю, як не буде й повороту. Леле, як усе це схоже на життя людське! За постійними клопотами, за біганиною, з якої, по суті, й складається воно, не встигаєш помітити, як одцвітає твій квіт і падає в безодню буття пожовклим листям (Д. Міщенко).

VIII.       З гори Дівиці проступили сади на розломах німих крутопадей. Яблуні по пахви забрели в туман. Копиці сіна на луках приросянських перерізало навпіл імлою, і хто їх тепер зцілить, один лиш дідько знає. Таня Савченко (чергові по табору зриваються о п'ятій ранку) вражено скрикнула: «Олександре Антоновичу, от би цю красу та в школу пере­нести!..» (С. Колесник).

IX.       Інтелігентність не тільки в знаннях, а й у здатності зрозуміти ближнього. Вона виявляється в тисячі й тисячі дрібниць: в умінні чем­но сперечатись, скромно поводитися за столом, в умінні непомітно (саме непомітно) допомогти іншому, берегти природу, не смітити на­вколо себе — не смітити недопалками чи лайкою, поганими ідеями (це теж сміття, та ще й яке!) (Д. Лихачов).

X.          Дитина не може жити без сміху, а дехто з учителів забуває про це. І коли діти радісно здивовані дотепністю своїх товаришів, вчитель, бу­ває, злиться. Це одна з найприкріших педагогічних помилок. Коли діти сміються, не можна сердитись. Непотрібний і недоречний сміх треба присоромити гумором. Взагалі, коли вихователь має справу з дитячи­ми пустощами, — хоч би якими недоречними й пустими вони не були, він ніколи не повинен втрачати почуття гумору. Вихователь перестає бути вихователем, якщо школяра-пустуна вважає своїм супротивником і немовби вступає з ним у двобій (В. Сухомлинський).

XI.       Кожен вдумливий педагог особливо дорожить великою духовною цінністю своїх вихованців, ім'я якій — чутливість до слова. Чутливість до того, що говорить учитель чи батько, — це, взагалі, одна з най­важливіших і найскладніших педагогічних проблем; у ній надзвичайно виразно поєднуються навчання й виховання. Коли виникає питання: а чим же найбільше виховують уроки мови? — то щоразу переконуєш­ся і впевнюєшся в тому, що їхня виховна сила — саме у формуванні, в утвердженні чутливості до слова, до найтонших порухів душі, вира­жених у ньому. Емоційна ж товстошкірість, душевна черствість і бай­дужість, здатність підкорятися тільки сильнодіючим засобам (окрик, загроза, потиличник) — це велике лихо шкільного й родинного жит­тя одною із своїх першопричин має якраз дрімуче мовне безкультур'я, відсутність поваги до слова (В. Сухомлинський).

ХІІ. Користування сумішшю з двох мов — це одно з найтривожніших явищ загальнопедагогічного характеру. Говорити такою скаліченою мовою — це все одно, що грати. на розстроєній скрипці. Все одно, що з дерева красуню різьбити. тупою щербатою сокирою. Ска­лічена мова — отупляє, оглупляє людину, зводить її мислення до при­мітива. Бо мова — це лад мислення, це віконця, через які людина ба­чить світ. Що ж вона побачить, коли віконця — у кіптяві, засновані па­вутинням, засиджені мухами? Я ніскільки не сумніваюсь у тому, що однією з причин загальної неуспішності, відставання багатьох учнів є вбога, примітивна мова в дитинстві й ранній юності — в роки, коли формується людина, коли утверджуються її пізнавальні й творчі сили. Отже, шлях боротьби за високу успішність лежить передусім через мовну культуру, бо мовна культура — це живодайний корінь культури розумової, усього розумового виховання, високої, справжньої інтелек­туальності (В. Сухомлинський).

©0> — Хочу купити книжку, — каже «новийукраїнець».

—      Якусь легку? — заохочує продавець.

—       То не має значення, я приїхав машиною.

Підсумкові завдання на повторення

1. Переписати, вставити пропущені букви на позначення голосних. Письмово пояснити орфограми.

Кравч . нко, справ . дливий, пов . лася стежка, пов . лася неправ . льно, пом.рати, прост.рати, г. лубка, ож.л. дь, заощадж.ння, при- ят.ль, смуж.чка, л.ман, пш.ниця, л.вада, в. л.чезний, бр. де,

дал.на, віт.рець, б.гатир (багатий), б.гатир (сильний), х. зяїн, виб . рати, вист. лена, п. р . дплатник, пр . завзятий, пр . зирли- вий, пр.буття, м.ж.гір'я, пр.слухатися, пр.зидія, пр.людія, не- вістч. н, киян.н, в.л.тенський, зв.руш.ний, пр. готуватися, пр . дніпровський, п. р . ддипломний.

2.          Переписати, вставити пропущені букви на позначення приголо­сних. Письмово пояснити орфограми.

Пере.часний, ві. тягнути, пі. казати, мі. континенталь­ний, о. стежити, ро. хлюпати, бе. перестанку, ро. формувати, .тиснути, .цідити, .формувати, .пробувати, рі.кий, ні. ті, кві.ці, кори. це, Ві.чизна, дорі.ці, во.кий, моло.ьба, ми.тіла, пов'я. ка, стере.ти, не му.ся, не моро.ся, ро.жарити, лі.ба, ро . ступилася.

3.          Поставити, де потрібно, апостроф чи м 'який знак. Підкреслити, пояснити письмово ці орфограми.

Бояз.кіс.т., різ.б.яр, л.няний, жен.шен., Ман.чжурія, кін.с.кий, уман.с.кий, Уман.щина, Гуцул.щина, різ.кий, по- глян.мо, снігурон.ці, рибон.ці, авос.ці, Натал.чин, рибал.чин, нян.чин, у долин. ці, різдв.яний, шіст.сот, Мирон.чук, пус­тун. чик, нян.читис., освітян. с. кий, брин.чати, арф. яр, кін. цівка, Степан.чук, Гал.чин, спіл.чан.с.кий, нен.ці, дит.ясла, пан.європейс.кий, т.м.яний, торф.яний, В.яче- слав, Св.ятослав, горохв.яний, мавп.ячий, риб.ячий, пів.юрти, возз . єднання, верб .я, розм . яклий, зв . язок, медв . яний.

4.          Перекласти слова українською мовою і пояснити. Лейпцигский, казахский, абхазский, ткачество, парижский, меккский, тюркский, галицкий, шотландский, ладожский, шестнадцать, про- ездной, костлявьій, шестьсот, солнце, сердце, богатство, контрастний, форпостний, балластний, туристский, невестке, яхтсмен.

5.          Перепишіть, вставляючи, де потрібно, літери. Поясніть правопис. Навман.я, воз.'єднан.я, узбереж.я, під.ан.ий, розріс.я, юн.ат, нескінчен.ий, згуртован.ість, одчин.ений, священ.ий, огнен... ий, стат.ей, стат.ею, почут... ів, оголошен... ь, під­боріддя, жит.єпис, нал.ємо, попідтин.ю, нехворощ. ю, га- луз.ю, окрилен.ість, шерст.ю, під...аш...я, роз...олочен...ий, Донеч . ина, бов... аніти.

6.           Написати, де потрібно, велику літеру. Пояснити орфограми. Лауреат (ш)евченківської премії, (ф)ранкові твори, (в)инниченків- ські читання, (с)осюрине слово, (б)рест-(л)итовське шосе, майбутні (м)акаренки й (с)ухомлинські, (р)ектор (к)іровоградського (дер­жавного (п)едагогічного (у)ніверситету (і)мені (в)олодимира (в)ин- ниченка, народи (д)алекого (с)ходу, (п)івнічна (б)уковина, (в)осьме березня, 9 (т)равня, (т)рептов-(п)арк, (б)удинок (п)обуту, (б)удинок (у)чителя, (б)ожа (м)атір, (є)вангеліє, (з)аслужений (д)іяч (м)истецтв, (с)пілка (п)исьменників (у)країни, (г)енеральний (с)екретар (орга­нізації (о)б'єднаних (н)ацій, (п)резидент (у)країни, (н)аціональна (а)кадемія (н)аук (у)країни.

7.          Написати разом, окремо або через дефіс. Пояснити правопис складних слів.

(Кіловат) година, (суспільно) необхідний, (ріка) трудівниця, (напів) пустелі, (контр) адмірал, (міні) футбол, (пів) острова, (пів) Євпаторії, (256) мільйонний, (двохсот) (п'ятдесяти) (шести) сильний, (суспільно) корисний, (механіко) математичний, (біло) сніжний, (сніжно) білий, (різко) окреслений, (геолого) розвідувальний, (військово) зобов'язаний, (військово) морський, (військово) полонений, (свіжо) вимитий, (вище) згаданий, (трохи) (нижче) (підписаний), (Дніпро) ріка, (опукло) ввіг­нутий, (червоно) гарячий, (норд) остівський, (воєнно) стратегічний.

8.           Перепишіть, поставте розділові знаки, поясніть їх.

І. 1. Все що йде поза рами нації це або фарисейство людей що ін­тернаціональними ідеалами раді би прикрити свої змагання до па­нування однієї нації над другою або хворобливий сентименталізм фан­тастів що раді би широкими вселюдськими фразами покрити своє ду­ховне відчуження від рідної нації (І. Франко). 2. Як не можна спинити річку що зламавши кригу навесні бурхливо несеться до моря так не можна спинити націю що ламає свої кайдани прокинувшись до життя

(М. Міхновський). 3. Очевидно інформація яка міститься в іконах ба­гатошарова крім зовнішньої оболонки сюжету там як переконують де­які дослідники є й дещо інше (Р. Фурдуй). 4. Канікули то коротка дни­на в яку споконвіку студенти мріють здійснити дуже багато але ви­бирають що-небудь одне хтось їде до батьків у замріяні села хтось ква­питься у далекі туристські мандри хтось гримить поїздом на інші зем­лі. (В. Сологуб). 5. І то вже потім об'їздивши мало не весь світ на­дивившись і на пустельні і на буйні у своїх тропічних пишних роз­кошах краї по-справжньому зрозумів Андрій Лисого як глибоко в кож­ну клітину єства пройшли і назавжди залишились там оці рідні сте­пи як він сумує без них як йому не вистачало їх увесь час і якою міц­цю бадьорістю сповнювала всю його душу сама лише згадка про них (В. Козаченко). 6. Сніг віддзеркалюючи проміння мерехтів молочною повінню сріблястих іскор а чорні стовбури грабів та вільх беріз та осо­корів здавалися якимись веселішими ніж іще вчора (Є. Гуцало). 7. Із свого жорстокого досвіду він видобув головну істину найстрашніше певне страшніше від смерті одинокість холодна з байдуже порожніми очима (Б. Олійник). 8. Червоний півень прожогом біжить мимо Трохи- михи наче порский віхоть веселого вогню і опинившись на подвір'ї на зеленій вереті тканій із споришу кульбаби та лободи раптом аж закипає сяйливим переможним співом що розливається либонь по всій молодій та неоглядній весняній землі (Є. Гуцало).

ІІ. 1. Наша сучасна мати готуючи сина до життя навпаки думає час­то про його життя а не про моральну гідність і часто бажає йому щастя чого б це не коштувало державі людству і власній моральній гідності її сина (К. Ушинський). 2. За верболозами за скатертиною потойбічного берега звідки й починалися звиваючись вухастими кільцями та пів­кільцями борозни масної чорноземної ріллі колись і тяглась лінія на­ших окопів звідки й почалась атака звідки вони й вихоплювались так наче то сама земля наскрізь задубіла від морозів і послала їх у наступ на ворога у наступ-смерть і наступ-безсмертя (Є. Гуцало). 3. Викладан­ня найшляхетніша справа і я розумію що незважаючи на всю її труд­ність вона може принести велику радість тому хто вміє пробуджувати молоді уми (Р. Роллан). 4. Як колишній учитель як людина усе життя зв'язана з школою вважаю що професія вчителя передусім професія творча (М. Рильський). 5. Те що написане без зусиль читається як пра­вило без задоволення (С. Джонсон). 6. Посеред села на великому давно вже не топтаному худобою вигоні порослому молочаєм полином і бу­дяччям диміла чекаючи на них солдатська похідна кухня (В. Козачен­ко). 7. Із-за товстих оббитих клейончастою шкірою дверей де засідала приймальна комісія не долітало жодного звуку і можна було подумати що там нікого немає якби не та обставина що через десять-п'ятнадцять хвилин двері відкривалися і звідти або вискакували в сльозах або ви­ходили з тихою щасливою посмішкою (Г. Тютюнник). 8. З обійстя роз­пластаного на горбку наобіч лежало незнайоме село мерехтячи сад­ками по дворищах жовтіючи вербами понад мілководною річечкою по якій пливли качки та сіріючи землею викопаних городів які блищали восковими гарбузами та сяяли соковитою гичкою ще не викопаних тлустих буряків (Є. Гуцало). 9. У меморіальній кімнаті Г. С. Сковороди відтворено обстановку дещо з неї на щастя збереглося того сумного ве­чора коли філософ підбивши підсумок сповненого тривог і боротьби життя навіки склепив очі без будь-якого страху перед смертю як тру­дівник що чесно завершив ще один день праці (За К. Балабухою).

III.       Степ вечорів і хоч сонце ще не зайшло та в міжхребеттях горбів у розложистих сідлах балок уже стояв світлий морок щоб невдовзі обер­нутись на сизо-тьмаві глухуваті сутінки. Табун лебедів потривожений війною летів угорі високо і там у височині скидався на суху гіллясту кураїну що мовби переверталась у невидимих із землі густих потоках підзолоченого сонцем осіннього повітря. (Є. Гуцало).

IV.       Бездумно сіла з тим вишиванням поснувала нитки чорні та чер­воні мовби кольорами своєї журби та радості хотіла вишити святковий одяг. І здавалось не так нитки снувались лягаючи на біле полотно як час снувався обертаючись на чорну та червону барви творячи строгий і водночас вибагливий малюнок. І знову їй зажеврів-засвітився спів у душі і про зелене листя що пливе за водою і про соловейків і про руш­ник на який стають молодий із молодою в сподіванні чуда від життя в сподіванні вічності для себе та до потай очікуваних дітей (Є. Гуцало).

V. Коли я думаю про школу і шкільного вчителя в моїй уяві завжди спалахує образ ясної вічно юної ватри. Вона мов неопалима купина па­лає незгасно на вітрах історії і все нові й нові покоління людей підсту­пають до неї тягнуться до її очисного полум'я і нагрівшись відходять з просвітленою душею (П. Панч).

VL Якщо вчитель має тільки любов до справи він буде добрим учи­телем. Якщо учитель відчуває тільки любов до учня як батько мати він буде кращим за того вчителя який прочитав усі книжки але не відчуває любові ні до справи ні до учнів. Якщо вчитель поєднує в собі любов до справи і до учнів він досконалий учитель (Л. Толстой).

VH. Підійшла й повернула праворуч підсилювач. Спершу з репродук­тора забриніли й виповнили хату мелодійні звуки рояля а вслід за ними злинув і взяв над усім гору задушевний Нінин голос Тихо над річкою. В ніченьку темную Спить зачарований ліс. Ніжно шепоче він казку таємную Сумно зітха верболіз.

Пісня лилась і лилась виповнювала своєю зворушливою повінню серце хату весь притихлий на ту мить й зачарований щасливою мит­тю світ а Стахурко нишкла біля репродуктора там де застав її спів ви­хованки й чула як підступають до горла сльози. Не ті що обпікають сер­це що очищають його (Д. Міщенко).

VHL Восени коли похолодає птахи відлітають до вирію а навесні по­вертаються назад у рідні краї.

А звідки вони знають що в рідних краях настає весна звідки знають що в твоєму селі Овечачому вже потепліло зазеленіла трава по ярах та на лузі можна звивати гніздо? Хто їм каже на тій далекій чужині де за­вжди тепло де ніколи не буває зими?..

Що примушує їх завжди повертатися додому? Може на чужині не така вода як у нас і птахи не годні без неї жити? А може там не так сонце світить не так вітер віє не такі дощі пере­падають? А чи земля там не така як у вас бо у вас — вона — у роз­квітлих соняхах у густих коноплях у житах-пшеницях у м'яті канупері

татарському зіллі бо світанки у вас молоді й щасливі бо вечори замис­лені й печальні. Мабуть не годні лелеки прожити без такої землі а тому завжди повертаються до неї (Є. Гуцало).

ІХ. Оцінка стає в руках учителя інструментом виховання якщо вона пробуджує дитяче бажання вчитися і допомагає цьому бажанню а не карає за небажання. Ще гірше коли незадовільна оцінка ставиться ди­тині за невміння вчитися звикаючи до думки що вчитель вважає її ні до чого не здатною дитина обманює лицемірить. Невміння якщо вчитель не поставиться до нього як до маленького лиха породжує велике лихо лінощі недбайливість (В. Сухомлинський).

9. Перепишіть речення, розкриваючи дужки та заповнюючи, де слід, пропуски, розставте, де це потрібно, розділові знаки. Поясніть орфо­грами та пунктограми.

І. І. 1. Шкіл...ні сани (в,у) які запряж(е,и)(н,нн)о гнідих коней в(е,и)сл(е,и)зают... (з,із,зі) шкіл...ного под...вір...я молодий (в,у)чит(е,и)л... (А,а)нтон (В,в)(е,и)сна смикаюч(и,і) в(и,і)(ж,ш)ками вйокає яс(е,и)нове поло(з,зз)я саней раптом (по) солов...ї(н,нн)ому т...о(г,х)кає (і, й) шугаюч( и,і) по (в,у)...ї(ж,жж, ждж)(е,и)(н,нн)ій колесами машин доро(г,з)і поч(е,и,і)нає щ(е,и)б(е,и)тати (з,із,зі) якою(сь) затятою (не) пташи(н,нн)ою завзятіс...(т,тт)ю (Є.Гуцало). 2. М(е,и)не глибоко (в,у)раз(е,и)ло мо(т,тт)о покійного (П,п)р(е,и)з(е,и)дента Дж. Ф. (К,к)е(н,нн)(е,и)ді (не) питай що народ дас...т... тобі а що ти даси народові (і,й) я пр(е,и)йняв його за напрямну свого ж(е,и)(т,тт)я (М. Слабошпицький). 3. Твор...чіс...т... (Г,г)оголя (не) була таким собі (х(и,і)м(и,і)чно) чистим стовпом який самотн...о бо(в,вв)аніє (в,у) б(е,и)з...люд...ній пустелі ні вона (в,у)вібрала (в,у) себе (в,у)се кра(жч,шч,щ)е (з,с)твор(е,и)(н,нн)е народною с...міховою кул...турою за (тисячо) лі(т,тт)я а сам він одна (з,із,зі) м(о,у)гут...ніх в(е,и)ршин (в(е,и)соко) гірного пасма кожний пік якого назва(н,нн)о ім(е,и)нами тих хто найповніше явив ро(з,с)с...міхн(е,и)(н,нн)у душу народові (С. Стефан). 4. (Як) що (ні) для (кого) (з) (давніх) (давен) (не) диво що очі (дз,з)еркало душі то с...огод...ні нас п(е,и)р(е,и)конуют... (і,й) (в,у) тому що очі (дз,з)еркало здоров...я п(е,и)р(е,и)конує наука ім... я

якій (ір(і,и)до) д(і,и)агност(і,и)ка (С. Кузнєцов). 5. Здавалось це м(е,и)р(е,и)(г,х)тливе іскристе вид(е,и)во що прозор(е,и)ло(ся,сь) полум...ям чер(е,и)з яке можна було пол(е,и)тіти поглядом аж за обрій яка (сь) еманація справжнього с(е,и)ла (з,із,зі) його справжніми люд...ми д(е,и)ревами птицями (і,й) вид(е,и)мий б(е,и)зб(е,и)режний прос...тір л(е,и)ш(е) ві(дз,тз,ддз,тдз)(е,и)ркал(е,и)(н,нн)я р(е,и)ал... ного простору п(е,и)р(е,и)ворож(е,и)(н,нн)ого с...нігом з(е,и)мою сонц(е,ьо)м (Є. Гуцало).

10.       Перепишіть тексти, розкриваючи дужки та заповнюючи, де слід, пропуски, розставте, де це потрібно, розділові знаки. Поясніть орфо­грами та пунктограми.

І. Морал...не змужні(н,нн)я виробл(е,и)(н,нн)я ч(и,і)ткої позиції пос...лідовніс...т... (в,у) її ві(д,т)стоюва(н,нн)і боро(д,т)...ба за с...вій ж(е,и)(т,тт)(є,ьо)вий ід(е,и)ал ос... що важливе (в,у) тому п(е,и)р(е,и)- хідному віці коли людина про(сч,щ)а(є,ї)(тьс,ц,цц)я (з,із,зі) своїм д( е,и)тинством (і,й) коли ж(е,и)(т,тт)я став(е,и)т... пер(е,и)д нею перші завда(н,нн)я п(е,и)р(е,и)віряюч(и,і) як вона до них (в,у)сіма нами (і,й) літ(е,и)ратурою (те) ж! підготовл(е,и)(н,нн)а. Обм(е,и)нати п(е,и)с.- менству увагою гострий драмат(и,і)зм пр(е,и)тама(н,нн)их ц. ому вікові с(е,и,і)туац(и,і)й означає обм(е,и)нати дуже багато (з,із,зі) ж( е,и)(т,тт)я означає (п(е,и)р(е,и)до) (в,у)сім (не) в(е,и)ховувати а тіл.- ки розважати чи (так) сяк р(е,и)зонерствувати (з,із,зі) різних приводів п(е,и)р(е,и)л(е,и)ваюч(и,і) (в,у)се те (в,у) б(е,и)л(е,и)тр(е,и)зова(н,нн) у форму. (І,й) саме до подібних сюжетів наші п(е,и)с...ме(н,нн)(е,и)ки (на) жал... охоч(і,и)ші бо ле(г,ґ,к)ше п(е,и)сати твори розважал...ні (і,й) кан(и,і)кулярні де р(е,и)ал...ні складнощі (і,й) проблеми ж(е,и)(т,тт)я в(е,и)ступают... (хіба) що моментом (суто) д(е,и)коративним (емоц(и,і)й- но) пр(е,и)тлумл(е,и)(н,нн)им (з) рештою (просто) (не) конкретним (М. Слабошпицький).

11.   Зв(е,и)чайно т(е,и)орет(е,и)ки мод(е,и)рн(и,і)(сь,зь,ць,стсь)кого (і,й) (пост) мод(е,и)рн(и,і)(сь,зь,ць,стсь)кого уявл(е,и)(н,нн)я про твор- чіс. т. можут. зап(е,и)тати а який ст(о,у)сунок до тієї свободи може мати літ(е,и)ратура? Ад (же) літ(е,и)ратура своїм з...містом має лиш саму літ(е,и)ратуру. (В,у)се прав(е,и)л.но кажу я і б(е,и)ру до рук роман найпоказовішого (І,і)талійс...кого (пост) мод(е,и)рн(и,і)ста (У,у)мберто (Е,е)ко (М,м)аятн(е,и)к (Ф,ф)уко. А (в,у) романі в(е,и)явля- (є,ї)(т...с,цц,ц)я (в,у)сі с...в...яті (і,й) грішні на цій з(е,и)млі п(е,и)р(е,и)- коную(т...с,цц,ц)я що знайти (першо) пр(е,и)чину лю(дс,дз,ц)...кого бу- (т,тт)я ві(д,т)повісти на п(е,и)та(н,нн)я чому з...мінюю(т..с,цц,ц)я р(е,и)- лігії (і,й) суспіл...ні (у,в)клади (не) дає (і,й) (не) дас...т... (ні) коли лиш одне (не) свобода (як) що це гал...мо буде усунуте (як) що д(е,и)ктатори (і,й) (хр(е,и)сто) продавці на зразок (С,с)тал(и,і)на чи (Г,г)ітл(е,и)ра бу- дут... зда(н,нн)і (в,у) арх(и,і)в то с...вітову погоду в(е,и)значат(е,и)мут... (набіл...ш) віл...ні особистос...ті найг(е,и)ніал...ніші (М,м)оцарти (й,і) (Е,е)йнштейни. «Заковика» л(е,и)ше (в,у) тому що (З,з)(е,и)мля своєю космічною екз(е,и,і)стенц(і,и)єю (і,й) (пс(и,і)хо) д(е,и,і)нам(і,и)кою дає однакові можливос...ті (і,й) для тих (і,й) для (і,и)нших... Функції ма- ятн(е,и)ка (Ф,ф)уко зводя(т...с,цц,ц)я л(е,и)ше до ф(і,и)ксува(н,нн)я цієї об...єктивної (законо) мірнос...ті (М. Наєнко).

III.       (В,у) (У,у)країні першу в(е,и)лику хвилю кр(и,і)т(е,и)ки іс­нуючої с(е,и,і)стеми викл(е,и)кало ш(е,и)роке (не) вдовол(е,и)(н,нн)я (У,у)рядовим трактува(н,нн)ям (Ч,ч)орноб(е,и)л...с...кої катастрофи. Особливе обур(е,и)(н,нн)я було (з,с)прямова(н,нн)е проти злочи(н,нн)ої б( е,и)(з,с)печнос...ті (з,із,зі) якою (М,м)осковс...кі б...юрократи та їхні колеги (в,у) (К,к)и(є,ї)ві пр(е,и)ймали ріш(е,и)(н,нн)я що завдали тра- гіч...ної шкоди насел(е,и)(н,нн)ю (У,у)країни. (До) того (ж) (Ч,ч)орно- б(е,и)л.с.ке лихо ві(д,т)крило людям очі на інші екологіч...ні зло- ч(е,и)ни забрудн(е,и)(н,нн)я повітря п(е,и)р(е,и)с(е,и)ха(н,нн)я річок (з)(не) водн(е,и)(н,нн)я (г,ґ)рунтів (то) що (О. Субтельний).

IV.        Похмурий старови(н,нн)ий замок на височез...ній скелі чий су­ворий обвітр(е,и)(н,нн)ий профіл... ще (з,із,зі) (предко) вічних часів за- кам...янів над знуртова(н,нн)им б(е,и)(з,с)пам...я(т,с,ц,тс)твом холодно­го (Д,д)ревн...ого моря. Між ф(і,и)олетовими клаптями хмар (в) (ряди) (годи) можна було розд(е,и)вити(ся,сь) л(е,и)тючі стрілчасті вежі замку готичні вікна і важку ковану браму що ро(зч,жч,шч,сч)(е,и)нила(ся,сь) лиш(е) (на) зустріч... вітру дощам (і,й) птицям які (з,с)бил(е,и)(ся,сь)

(з,із,зі) дороги. Іноді під ранок скеля здр(е,и)гала(ся,сь) від гуркоту копит стогнала ро(з,с,ж,ш)ч(е,и,і)няюч(и,і)(ся,сь) кова(н,нн)а брама скр(е,и)піли р(е,и)(с,сс)ори (пишно) прибра(н,нн)их ек(и,і)пажів ір­жали (не) вид(е,и)мі коні пр(е,и)марне с...вітло с...вічок (на) мит... за- палювало(ся,сь) (в,у) (Г,г)отичних вікнах а потім (в,у)се знову западало (в,у) насторож(е,и)(н,нн)у темряву (і,й) тишу (і,й) тіл...ки де (сь) да­леко (з) низу розлюч(е,и)(н,нн)і морс...кі хвилі (з,із,зі) ревом розб(е,и)- вал(е,и)(ся,сь) об пр(е,и)б(е,и)режне камі(н,нн)я (і,й) ро(з,с)пачл(е,и)- вий крик чайки с...рібною стрілою прот(е,и)нав густий (п(е,и)р(е,и)д) грозовий морок н(е,и)бес які зл(е,и)вал(е,и)(ся,сь) (з,із,зі) ва(ж,ш)ким диха(н,нн)ям бл(е,и)з...кого шторму (О. Пахльовська).

V.         Як (що) ви г(а,о)ряч(е,о,ьо)ї літ...н...ої днини коли (і,й) віт(е,и)- рец... (не) ш(е,и)ле(сн,стн)е (з,с)том(е,и)тес... (в,у) доро(г,з)і та пр(е,и)- сяд(е,и)те де (сь) на гор(б,п)ку ві(д,т)почити то відразу (в,у)д(е,и)хнете (г(и,і)ркувато) пр(е,и)ємний ос...віжаючий дух д(е,и)р(е,и)вію що тут (таки) (до) (в) кру(ж,ш) ро(з,с)сипав свої білі або (і,й) рожеві (щито) подібні суц...ві(т,тт)я на в(е,и)соких (і,й) м(и,і)цних (в) н(е,и)зу бру­натних стеблах. Коли (ж) помн(е,и)те (в,у) долонях один такий щ(е,и)- ток або потр(е,и)те віз(е,и)рунчас...ті л(е,и)стки (і,й) глибоко (в,у)д(е,и)- хнете бал...замовий запах то ві(д,т,ч)чу(є,ї)те як стало вам ле(г,х)ко пр(е,и)ємно як пр(е,и)бувают... сили. Ос... ви (в,у)же (і,й) готові бад... о- ріше продовжувати свою пут... (Л.Павленко).

VI.       Б (е,и) зумовно (не) (в ,у) сі (гр( е, и) би) дібрівн( е, и) ки царі. Може лиш один такий (в,у)род(е,и)(т...с,ц,цц)я на (в,у)вес... ліс (не) (з,с)ходимий (не) кожного року вони являют... свою красу (і,й) ве- л(е,и)ч людям але (в,у)же коли трапляю(т...с,ц,цц)я на очі то це стає справжн. ..ою подією. Ні (Н,н)ил (С,с)илов(е,и)ч на такого (гр(е,и)ба) короля (не) накин(е,и)(т...с,ц,цц)я пр(е,и)т...мом (з,із,зі) нож(е,о)м (не) п(е,и)р(е,и)тне йому б(е,и)(з,ж,с)жал...но товст(е,и)лезну ногу на якій (К,к)оролівс... кий гриб во(з,с)сідає наче на троні (і,й) (не) ви­корчує його обома руками разом (з,із,зі) гніздов(е,и)щ(е,о)м а як (і,й) належ(е,и)(т...с,цц,ц)я (з,с)початку (в,у)паде пер(е,и)д ним (на) (в) ко- лішки довген...ко повзат(е,и)ме (по) рабс...кому (на) (в) коло його тро­ну розмовлят(е,и)ме (з,із,зі) ним як (з,із,зі) бож(е,и)ством вислов(е,и)т...

йому найви(жч,щ)(е,и)ми словами (в,у)дячніс...т... за (в,у)мі(н,нн)я (само) зб(е,и)р(е,и)(г,х)ти(ся,сь) доч(е,и)кати(ся,сь) саме його (Н,н)ил (С,с)илов(е,и)ч прослав(е,и)т... (не) чува(н,нн)им (славо) с...лів...ям а на кінец... зафотографує (і,й) (не) на одну а на кіл...ка скля(н,нн)их плас­тинок (в,у)решті стара(н,нн)о обміряє його (з,із,зі) (в,у)сіх боків до сан- т(е,и)метра зан(е,и)се (в,у) (спец) бух місцевіс...т... та опише умови (в,у) яких володарював (цар) гриб (і,й) (в,у)же тіл...ки піс...ля ц...ого об(е,и)- режно зітне ро(з,с)кішну ногу покладе царя гр(е,и)бів (в,у) кош(е,и)к на найпочес...ніше місце а сам пр(е,и)стол стара(н,нн)о замаскує може (ж) (бо) на ц...ому міс...ці поселя(т...с,ц,цц)я ще (і,й) (пр(е,и)столо) нас...лі- дувачі в(е,и)ликого (з,із,зі) в(е,и)ликих (Ю. Збанацький).

VII.      Навіт... пори року з...мінюю(т...с,ц,цц)я до (не) (в) пізна(н,нн)я. Часто (по) с(е,и)р(е,и)д з(е,и)ми зн(е,и)нац...ка в(е,и)дає(т...с,ц,цц)я со- ня(ч,ш)ний ден... пот(е,и)чут... струмки заг(о,у)лубіє небо пронизл(е,и)- во запахнут... брун...ки д(е,и)рев (в,у) повіт...рі мов (би) розі(л,лл)є- (т. с,ц,цц)я образ в(е,и)сни (і,й) (в,у)же (не) зна(є,ї)ш чи ще з(е,и)ма а чи настає в(е,и)сна а то ра(н,нн)я осін... удар(е,и)т... пр(е,и)моро(з,с)- ками д(е,и)хне загрозл(е,и)во (і,й) похмуро (і,й) знову д(е,и)ву(є,ї)(шс, с,сс)я але т(е,и)пер (в,у)же зляка(н,нн)о щуляч(е,и)с... готовий наста- в(е,и)ти руки аби (не) пустити (п(е,и)р(е,и)(д,т)) часної холоднечі. Така сама м(і,и)шанина панує (і,й) (в,у) роках тя(ж,ш)кі (не) стерпно до­вгі (не) щасливі (в,у)д(е,и)раю(т...с,ц,цц)я (в,у) ряд (благо) получних мов злий холодний віт(е,и)р (в,у)стал(е,и)(н,нн)ий хід подій рі(з,с)ко п(о,у)рушу(є,ї)(т...с,ц,цц)я людина р(о,у)(з,с)гублююч(е,и)с... (в,у)тра- чає на час справжню міру р(е,и)чей ви(жч,сч,шч,щ)ий пор...ядок (в,- у)же (не) панує (в,у) її с...віті вона губ(е,и)(т...с,ц,цц)я с(е)р(е,и)(д,т) безміру часу події (в,у)м(е,и)рают... (в,у) його ок(е,и)ані л(е,и)шаю- (т... с,ц,цц)я тіл...ки їхні образи іноді в(е,и)раз...ні точ...ні а іноді (вел... ми) пр(е,и)близ...ні розмиті пр(е,и)марл(е,и)ві. (Ні) хто (не) може (з,с)казати де поч(е,и)на(є,ї)(т...с,ц,цц)я (К,к)осмос так само (не) мож­ливо визнач(е,и)ти ден... від якого (і,й)дут... початки твого щас...тя чи (не) щас...тя (П. Загребельний).

VIII.       (З) (по) (між) ва(ж,ш)ких забр...оха(н,нн)их хмар сором...яз- ливо проглянуло (в,у) вузен...кий прос...віток золоте сідел...це (М,м)і-

сяця зібга(н,нн)им мокрим полотн(е,и)щ(е,о)м ро(з,с)кинуло (до) (в) (кіл) погорбл(е,и)(н,нн)е ст(е,и)пове б(е,и)зме(ж,жж)я покруч(е,и)- (н,нн)им парч(е,о)вим ру(ч,ш)н(е,и)ком прост(е,и)лило пер(е,и)(д,т) (Г,г)ригоровим зором м(е,и)р(е,и)(г,х)тливу м(е,и)ре(ж,ш)ку пру- (д,т)кого (Д,д)ністра (не) (мов) (би) (в,у) кл(е,и)новій колис...ці в(е,и)гойду(є,ї)(т...с,ц,цц)я ріка (в,у) (б(е,и)р(е,и)гах) кручах. На кру­тій скелі (Г,г)ригір зуп(е,и)ня(є,ї)(т...с,ц,цц)я п(о,у)пускає пові(д,дд)я зад(е,и)вля(є,ї)(т...с,ц,цц)я на ріку. (В,у) н(е,и)зу під (прямо) висним гранітним грома(д,дд)ям гугняво бурмотят... каламут...ні хвилі холод­но зблискуют... проти (М,м)ісяця ро(з,с)сівают... (до) (в) (круг) гострі запахи риби водоростей мулу. Над вуркітливою водою (де) (не) (де) пляміют... довгас...ті ла(д,т)ки лу(ж,ш)ків за(д,т)ка(н,нн)их буйними травами (не) пр(е,и)мхливими ка