§ 10. Прикметникові суфікси -ов-, -ев- (-єв-)

магниевый скраб beletage

1. Суфікс -ов- уживається:

а) незалежно від наголосу в прикметниках після твердого при­голосного: службовий, добовий, кавовий, позачерговий,

безготівковий, безпомилковий, гротесковий, мельхіоровий, брезентовий, фаянсовий, гранатовий, гвинтовий, старто­вий, оцтовий;

б)    у прикметниках після букв ж(же), ч(че), ш(ша), щ(ща), й (йот), а також після тих, що позначають м' які при­голосні, якщо наголос падає на закінчення: дріжджовий, ножовий, плечовий, кочовий, душовий, маршовий, хрящо­вий, переддощовий, больовий, кахльовий, життьовий, без­тіньовий, гирьовий, тертьовий, взуттьовий, сажньовий, дуттьовий;

в)     у присвійних прикметниках жіночого й середнього роду, утворених від іменників твердої групи: батькова, батькове, Карпова, Карпове, інженерова, інженерове, професорова, професорове, ювілярова, ювілярове, пасажирова, пасажиро- ве, Кіндратова, Кіндратове.

2.          Суфікс -ев- уживається:

а)    у прикметниках після м'яких чи шиплячих приголосних, якщо наголос падає переважно на основу слова: багатогалузевий, вензелевий, кришталевий, грудневий, соболевий, квасолевий, сірководневий, різнокореневий, світло-бежевий, спаржевий, овочевий, вічевий, замшевий, бездощевий;

б)    у прикметниках, утворених від іменників ІІ відміни м'якої групи, які в початковій формі мають кінцевий твердий при­голосний основи: місце — місцевий, серце — серцевий, під­серцевий, навколосерцевий, кільце — кільцевий, сільце — сіль- цевий, яйце — яйцевий, лице — лицевий, сонце — сонцевий, вінце — вінцевий;

в)     у присвійних прикметниках жіночого та середнього роду, утворених від іменників м'якої та мішаної груп: Ігорева, Іго­реве, Лазарева, Лазареве, бондарева, бондареве, секретаре- ва, секретареве, лікарева, лікареве, слухачева, слухачеве, шко­лярева, школяреве, ковалева, ковалеве.

3.          Суфікс -єв- пишеться:

а) у прикметниках з наголосом на основі, у яких перед суфіксом уживаються м'які приголосні [н':], [т':], [й]: значеннєвий,

насіннєвий, сміттєвий, миттєвий, життєвий, лататтєвий, взуттєвий, суттєвий, чуттєвий, поняттєвий, привілеєвий, гелієвий, кремнієвий, терцієвий, туєвий, магнолієвий, акаціє­вий, кальцієвий;

б) у присвійних прикметниках жіночого й середнього роду, утворених від іменників м'якої групи з кінцевим приголо­сним основи [й]: Аркадієва, Аркадієве, Сергієва, Сергієве, Анатолієва, Анатолієве, добродієва, добродієве, самураєва, самураєве, корифеєва, корифеєве. Варто звернути особливу увагу на прикметники, у яких мож­ливе вживання різних суфіксів залежно від наголосу, а також від лексичного значення слова: життєвий — життьовий взуттєвий — взуттьовий борщевий — борщовий дієвий — дійовий миттєвий — миттьовий вічевий — вічовий пальцевий — пальцьовий лицевий — лицьовий кінцевий — кінцьовий бездощевий — бездощовий тощо.

Вправа 22

Перепишіть прикметники, розставляючи пропущені букви, пояс­ніть свій вибір, окремо виділіть випадки, коли можливі варіанти на­писання, що залежать від наголосу чи лексичного значення слова. За найменшого сумніву звіртеся з орфографічним словником.

Алюміні.вий, квасол.вий, плющ. вий, стал.вий, раді. вий, свинц.вий, чесуч.вий, ясен. вий, оселедц.вий, жолуд.вий, ало. вий, янтар.вий, чебрец.вий, коч.вий, конвалі.вий, взутт. вий, насінн.вий, несутт.вий, віч.вий, магнолі.вий, перед- дощ. вий, гост. вий, спориш. вий, кінц. вий, дин. вий, фарш. вий, кальці.вий, прижитт.вий, саджанц.вий, сторож.вий, кахл. вий, меж.вий, шарж.вий, жакард.вий, гіпюр.вий, матрац.вий, нігт. вий, кущ. вий, притч. вий, смерч. вий.

Вправа 23

Від поданих іменників утворіть прикметники за допомогою су­фіксів -ов-, -ев- (-єв-). Поясніть правопис. У складних для Вас випадках звертайтеся до орфографічного словника.

Гай, вермішель, взуття, нутрія, груша, дія, замша, вірш, соя, кварц, марганець, марш, нуль, серце, плече, звичай, кільце, павич, оцет, на­сіння, промінь, парча, ситець, життя, хрящ, стержень, яблуня, песець, значення, акація, тінь, взірець, дьоготь, четвер, дріжджі, клей, бій, почуття, торець, палац, гроші, гиря, куля, лице, ключ, мить, скумбрія, обліпиха, стиль, сміття, плюш, стрій, джаз, туя, палець, борщ, жень­шень, помаранч.

©Q> У класі звучить учителеве запитання:

— Чим відрізняється життя до революції від того, що зараз? Пилипко відповідає:

—До революції казали: «Пшол вон!»А тепер говорять: «Приходьте завтра!»

§ 11. Чергування приголосних

Серед чергувань у системі приголосних найголовнішими є такі:

1. [г] — [з'] — [ж]: нога — нозі — ніжка [к] — [ц'] — [ч]: рука — руці — ручка [х] — [с'] — [ш]: вухо — у вусі — вушко

При цьому чергування [г, к, х] із [з', ц', с'] відбувається при від­мінюванні іменників перед закінченням -і:

а) у давальному та місцевому відмінках однини І відміни (в основному жіночого роду) послідовно, практично без обме­жень, поширюється на власне українські та запозичені слова:

інтрига — інтризі, в інтризі; ватага — ватазі, при ватазі;

морока — мороці, у мороці; пасіка — пасіці, на пасіці; ко­валиха — ковалисі, при ковалисі; макуха — макусі, у макусі; Мажуга — Мажузі, при Мажузі; Задирака — Задираці, при Задираці; Дробаха — Дробасі, при Дробасі (прізвища); Оль­га — Ользі, при Ользі; Варка — Варці, при Варці; Домаха — Домасі, при Домасі (імена); Яруга — Ярузі, у Ярузі; Голубен- ка — Голубенці, у Голубенці; Комишуваха — Комишувасі, у Комишувасі (назви населених пунктів);

б)    у місцевому відмінку однини ІІ відміни чоловічого та серед­нього роду: одяг — в одязі; діалог — у діалозі; барак — у ба- раці; рік — у році; горіх — на горісі; альманах — в альманасі; око — в оці; вухо — у вусі; Євсуг — у Євсузі; Малий Маяк — у Малому Маяці; Капелюх — у Капелюсі (назви населених пунктів). У цій групі зазначене чергування відбувається непо­слідовно, оскільки назви істот, у тому числі прізвища, власні імена, частіше фіксуються з паралельними закінченнями -у, -ові, -еві(-єві), хоча: Глух — при Глуху, Глухові і Глусі (пріз­вище) тощо; загальні назви середнього та чоловічого роду із суфіксами -к-, -ок-, -ик-, -ак-, іншомовні іменники, у тому числі англійського походження на -инг, -інг, назви населених пунктів, що закінчуються на -ик, -ськ, -зьк, -цьк, -ок, -очок, -иськ-о, -енк-о, -к-о, уживаються в місцевому відмінку одни­ни із закінченням -у, уникаючи чергування [к] — [ц']: у ліж­ку, у ставку, на горбку, на возику, на держаку, у спарингу, у кастингу, у кікбоксингу, на брифінгу і на брифінзі, у Круглику, у Світловодську, у Градизьку, у Донецьку, у Студенку, у Гли- бочку, у Городиську, у Вороненку, у Залазьку; у географічних назвах на -ак, -ук переважає закінчення -у, хоча паралельно вживається й -і: у Сагайдаку, у Бурчаку, у Зеленчуку, у Боян- чуку; у Янчекраку і в Янчекраці; у Кременчуку і в Кременчуці;

в)     як виняток, у називному відмінку множини: друг — друзі.

Чергування [г, к, х] — [ж, ч, ш] відбувається при словозміні:

а) у формі кличного відмінка перед закінченням -е в іменниках чоловічого роду ІІ відміни: друг — друже, ворог — вороже,

Олег — Олеже й Олегу, чоловік — чоловіче, козак — козаче, Явтух — Явтуше, Артюх — Артюше; проте іншомовні влас­ні імена на [г, к, х], а також із суфіксами -ик, -к уживаються із закінченням -у в кличному відмінку однини, уникаючи за­значеного чергування: Джеку, Жаку, Людвігу, Фрідріху, Ген­ріху, Ярополку, Кирику, Лазарику, Тодоску, Романку; б) у формах множини іменників середнього роду ІІ відміни око, вухо: очі, очей, очам, очі, очима, у вічі, очі; уші, ушей, ушам, уші, ушима, в ушах, уші. Фіксується це чергування й при словотворенні: друг — дружба, берег — бережок, облога — обложити, всякий — всячина, вовк — вовчище, Варка — Вар- чин, комаха — комашка, міх — мішечок, сухий — сушити.

2.           Необхідно у зв'язку з поверненням літери ґ (ґе) до укра­їнської абетки відновити чергування [ґ] — [д"з'] — [д"ж], яке засвідчується в тих же позиціях, що й попереднє: ґирлиґа — ґир- лидзі, на ґирлидзі — ґирлиджка; дзиґа — дзидзі, на дзидзі; ма­малиґа — мамалидзі, на мамалидзі; хурдиґа — хурдидзі, у хур- дидзі; Гааґа — Гаадзі, у Гаадзі; прізвища: Ґриґа — Ґридзі, при Ґридзі; Ломаґа — Ломадзі, при Ломадзі; Василеґа — Василедзі, при Василедзі; назви міст: Вінніпеґ — у Вінніпедзі, Гамбурґ — у Гамбурдзі. Далеко не всі сучасні нормативні словники фіксують зазначене чергування.

3.           Перед закінченням -е кличного відмінка однини іменники чо­ловічого роду із суфіксом -ець мають чергування [ц'] — [ч]: мо­лодець — молодче, отець — отче, хлопець — хлопче. Проте в більшості назв осіб, у тому числі в прізвищах, на -ець у кличному відмінку вживається закінчення -ю й чергування приголосних уже не відбувається: американець — американцю, чужинець — чу­жинцю, мічурінець — мічурінцю, Задніпрянець — Задніпрянцю, Жнець — Жнецю, Швець — Швецю, Чернець — Чернецю, хоч жнець — женче, швець — шевче.

4.           Чергування [ц] — [ч] відбувається при словотворенні небагатьох іменників із зменшено-пестливими суфіксами: лице — личко, яйце — яєчко, серце — сердечко, сонце — сонечко, кільце — колечко.

5. Окремо виділяються чергування, характерні переважно для ді­єслівних форм, що пов'язані найчастіше з дієвідмінюванням, хоча ці чергування можливі й при словотворенні:

а)    [г] — [ж]: могти — можу, лягти — ляжу;

[к] — [ч]: текти — течу, пекти — печу — спечений, пла­кати — плачу;

[т] — [ч]: летіти — лечу, платити — плачу — заплаче­ний — заплачено, хотіти — хочу, крутити — кручу — кру­чений, світити — свічу — свічка — засвічений — засвічено, освіта — освічений;

[х] — [ш]:рухати — рушу — зрушений, брехати — брешуть, колихати — колишу, стихати — тиша; [з] — [ж]: мазати — мажу, возити — вожу, сказати — ска­жуть, витверезити — витвережений, розгалузити — розга­лужу —розгалужений — розгалуженість — розгалуження; [c] — [ш]: писати — пишу, просити — прошу — запроше­ний — запрошено, носити — ношу — ношений; [д] — [д"ж]: водити — воджу, кадити — каджу, лагодити — лагоджу, садити — саджу — посаджений — посаджено, хо­дити — ходжу — сходження (в інших частинах мови [д] чергується із [ж]: правда — справжній, погода — погожий, переходити — перехожий, огородити — огорожа, смуга — посмужений, пилюга — запилюжений; увага: чужий — від­чуження);

[зд] — [ждяж]: їздити — їжджу — необ 'їжджений; [ст] — [шч] (буква щ (ща)): мастити — мащу — змащений, оснастити — оснащу, хрестити — хрещу — хрещений, чис­тити — чищу — вичищений;

б)    [б] — [бл'], [бл]: голубити — голублю — голублячи, ваби­ти — ваблю — ваблячи — зваблений — зваблено, оздо­бити — оздоблю — оздоблюючи — оздоблений — оздоблено, губити — гублю — гублячи — загублений — загублено;

[п] — [пл'], [пл]: укріпити — укріплю — укріплюючи — укрі­плений — укріплено, захопити — захоплю — захоплюючи — захоплений — захоплено, закупити — закуплю — закупле­ний — закуплено;

[в] — [вл'], [вл]: відправити — відправлю — відправляю­чи — відправлений — відправлено, умовити — умовлю — умовляючи — умовлений — умовлено, прославити — про­славлю — прославляючи — прославлений — прославлено; [м ] — [мл'], [ мл]: усвідомити — усвідомлю — усві­домлюючи — усвідомлений — усвідомлено, надломити — надломлю — надломлюючи — надломлений — надломлено, присоромити — присоромлю — присоромлюючи — присо­ромлений — присоромлено;

[ф] — [фл], [фл]: розграфити — розграфлю — розграфлюю­чи — розграфлений — розграфлено.

Вправа 24

Подані слова змініть чи доберіть однокореневі так, щоб проде­монструвати можливі чергування приголосних, поясніть їх за допомо­гою правил. Окремо з 'ясуйте випадки, коли чергування приголосних не відбуваються.

I.           Блюдце, кольчуга, браунінг, вухо, шопінг, туга, бідолаха, кравець, бідолага, доброзичливець, смокінг, ліга, чоловік, універмаг, че­ремха, шибка, пух, швець, полеміка, фрамуга, реп'ях, око, об­сяг, ґанок, поверх, байрак, армреслінг, старець, друг, утіха, дяк, лелека, нудьга, макуха, консалтинг, жнець, онука, онук, сміх, уродженець, панчоха, рівновага, кожух, брифінг, лінгвістика, мі­сяць, капелюх, низка.

II.        Населені пункти: Ільник, Олесько, Кременчук, Новоархангельськ, Новгородка, Стебник, Великий Лог, Замчисько; річки: Бобрик, Буг, Синюха, Кам'янка, Гнилий Ташлик, Деренюха, Журавлинка, Макариха, Троянка; прізвища: Романюк, Лепеха, Винник, Ка- линчук, Тодосько, Вихованець, Швець, Чернець; власні імена: Одарка, Інга, Святополк, Солоха, Ганька, Олег, Тодоська, Олесь- ка, Мелашка, Явдоха, Параска, Ониська, Генріх, Ісаак, Каленик, Кирик, Марк.

Вправа 25

Доберіть і запишіть однокореневі слова чи інші форми слів, у яких можливі чергування приголосних, поясніть їх.

Уособити, схрестити, оформити, заморозити, ростити, відокреми­ти, губити, вирядити, обеззаразити, окропити, привносити, переколо­шматити, плавити, зіставити, наладити, пропустити, знекровити, під­живити, хотіти, омолодити, випрямити, розтрусити, занапастити, озна­йомити, постригти, розщепити, прографити, підсолодити, засудити, загрузити, косити, берегти, виїздити, остудити, сікти, послабити, по­гасити, плакати.

©А — Тарасику! А де твій шкільний щоденник? — Та його Миколка взяв. Батьків лякати буде.

§ 12. Правопис приголосних

1.         Якщо в середині слова приголосний вимовляється нечітко, то слово потрібно змінити так, щоб після сумнівного при­голосного вживався голосний чи сонорний звук: дужка — ду­жечка, брязк — брязнути, могти — могла, кігті — кіготь, дьог­тю — дьоготь, гадка — гадати, гатка — загатити, бігцем — бі­гом, мабуть — має бути, лічба — лічити, мимохідь — мимо про­ходячи, мимохіть — помимо хотіння, Великдень — великий день, скибка — скибочка, скрипка — скрипочка, похапцем — хапатися, отже — отож.

2.          Написання деяких слів перевірити таким способом не можна, їх слід запам'ятати: тхнути, тхір, натхнення, натхнений, зі­тхати, зітхання (хоч дихати, надихати), вокзал, призьба, ме­рехтіти, анекдот, футбол, баскетбол, рюкзак, якби, осьде, ось­дечки, екзамен, аякже, айсберг тощо.

3.          У кінці префіксів від-, над-, перед-, пред-, од-, під-, понад-, об-, між-, роз-, без-, через- незалежно від вимови пишеться буква на позначення дзвінкого звука — д (де), б (бе), ж (же), з (зе): відпочити, надпотужний, передчасний, представник, одсипати, підточити, понадстроковий, обтрусити, міжконтинентальний, розсипати, безформний, черезплічник. 4. Перед к, п, т, ф, х (кафе «Птах») завжди пишеться префікс с-, перед іншими приголосними -з-: скотити, сплатити, стоптати, сфокусувати, схарактеризувати; зціджувати, зсовувати, зчор­нілий, зчудуватися, зшиток, зчинити.

Вправа 26

Напишіть правильно слова, підібравши відповідну букву з дужок. Поясніть вимову та написання поданих слів.

Гря(д,т)ка, (з,с)каламутити, кла(д,т)ка, ле(г,х)кий, (з,с)кам'яніти, (ш, з,с)шити, (ш,ж,з,с)чепити, за(д,т)хлий, (з,с)кип'ятити, (з,с)причинити, до- помо(г,х)ти, ві(д,т)танути, (з,с)проектований, стере(х,г)ти, бе(з,с)крилий, моло(д,т)ьба, ро(з,с)фасувати, мере(ж,ш)ка, (з,с)сушити, пі(д,т)сіяти, (с,з)сипати, бе(з,с)цінний, (з,с)фокусувати, бе(з,с)порадний, бе(з,с)чинство, на(д,т)щерблений, на до(ш,с)ці, ві(д,т)щепнути, коро(б,п)ка, (з,ж)жувати, зустріне(ш,с)ся, (з,с,ш)чищати, запоро(ж,з)ці, кори(т,ц)це, ві(д,т)по- відник, б'є(ш,ж,с)ся, пі(д,^порядкування, коро(т,ч)ший, (з,с)чорнілий, (з,с)кріпити, (з,с)цілення, мимохі(д,т)ь (мимоволі), повся(ґ,к,г)денно, (з,с)кісний, бе(з,с)перестанку, бе(з,с)відмовний, (з,с)клеювати, бе(з,с,ш)- шовний, рі(д,т)кий, бе(з,с)посередній, (з,с)цементувати, чере(з,с)смужжя, мабу(д,т)ь, хто-небу(д,т)ь, мимохі(д,т)ь (минаючи щось, між іншим).

©0> Данилко перший день у школі. Повертається додому, мама питає:

—        Данилку, а який предмет тобі в школі найбільше сподобався?

—        Дзвінок.