І. Загальні правила правопису складних слів Разом пишуться:

магниевый скраб beletage

1.           Слова, утворені від підрядного словосполучення, тобто такі, у яких від одного твірного слова до іншого можна поставити питан­ня: віки (які?) середні — середньовіччя, сховище (яке?) овочів — овочесховище, подібний (до чого?) до конуса — конусоподібний, правити (що?) кості — костоправ, писати (про що?) про жит­тя — життєпис, бетон (який?) із склом — склобетон, слов'яни (які?) східні — східнослов 'янський, Європа (яка?) Західна — за­хідноєвропейський, очі (які?) карі — кароокий, навантажувати (що?) силос — силосонавантажувач, білий (як що?) як сніг — бі­лосніжний, день (який?) трудовий — трудодень тощо.

2.           Складні слова з першою числівниковою частиною, що запису­ється словами: п 'ятитонка, шестиденка, тисячап 'ятисотліт- тя, чотирикутник, двадцятивосьмивідсотковий, семимильний, стошістнадцятиповерховий, десятилітровий, восьмисотсімдеся- тидев'ятитисячний, багатомільярдний, але: 1500-ліття, 28-від- сотковий, 116-поверховий, 879-тисячний.

У складних словах (іменниках та прикметниках) з першим компо­нентом дво-, три-, чотири- наступна частина повинна починатися при­голосним звуком: двокомпонентний, трикутник, чотириярусний; якщо ж наступний компонент починається голосним, то на початку вжива­ються — двох-, трьох-, чотирьох-: двохоктавний, трьохелементний, чотирьохопорний.

Із кінцевими числівниковими компонентами -тисячний, -міль­йонний, -мільярдний уживаються початкові — двох-, трьох-, чоти­рьох-: двохтисячний, трьохмільйонний, чотирьохмільярдний.

3.           Складноскорочені слова, а також похідні від них: Укртелеком, філфак, райрада, профспілковий, облвиконкомівський, соцстрахів­ський, міськшвейпромспілка, райземвідділ.

За цим же правилом пишуться слова з першою частиною авіа-, авто-, агро-, біо-, вело-, водо-, газо-, геліо-, гео-, гідро-, голо-, екзо-, екстра-, електро-, зоо-, ізо-, квазі-, кіно-, космо-, лже-, макро-, мета-, метео-, мікро-, мілі-, моно-, мото-, нео-, палео-, псевдо-, ра­діо-, рентгено-, соціо-, стерео-, супер-, теле-, термо-, турбо-, фоно-, фото- й подібні: авіаквиток, автостоп, агротехніка, біоінженерія, ве­локрос, водообмін, газопроникний, геліоустановка, геоцентризм, гід­ронасос, голограма, екзосфера, екстраординарний, електрошок, зоопа­леонтологія, ізолінія, квазінауковий (але: квазі-Рафаель), кіноактор, космографічний, лжепророк (але: лже-Христос), макросейсмічний, метагалактика, метеослужба, мікрокалькулятор, мілісекунда, мо­ноопера, мотодром, неокласик, палеоботанік, псевдофахівець (але: псевдо-Езоп), радіотаксі, рентгенодіагностика, соціолінгвістика, стереозапис, суперзірковий, телеефір, термореле, турбоповітряний, фонокардіограма, фотоефект.

4.           Географічні назви:

а) що походять від прикметника або числівника та іменни­ка, двох іменників, з першою чи другою дієслівною частиною,

з' єднаних сполучним звуком, а також прикметники, утворені від них: Старокостянтинів, Братолюбівка, Круглолугівка, Семи- козівка, Водорізівка, Дев'ятибратове, П'ятипілля, Травотолоки, Восьмихатки, Слов 'яносербськ, Високогірне, Першотравенськ, Гуляйполе, Копайгород, Жнибороди, Вернигородок, Сорокадуби, Райозеро, Білокриниччя, Верболози, Індокитай, Страхолісся (але: Австро-Угорщина, Азово-Чорномор'я тощо); братолюбівський, п 'ятипільський, копайгородський, верболізький, індокитайський, страхоліський.

Примітка. Це правило поширюється й на складні прикметники, утворені з двох прикметникових основ, які означають назви морів, лі­сів, низин, областей, залізниць тощо й мають при собі номенклатур­ні терміни типу море, гора, ліс, хребет, озеро, низовина, острів та ін.: Західносибірська низовина, Нижньодунайська низовина, Новосибірські острови, Південноукраїнський канал, Східноєвропейська рівнина, Східноказахстанська область, Східнокитайське море;

б)                географічні назви з другою частиною -град, -город, -піль, -поль; -абад, -акан, -бург, -бугґ, -ленд, -пілс, -таун, -шир, -штадт: Вишеград, Новомиргород, Новозлатопіль, Новосевастополь; Аш- габад, Бранденбурґ, Петербург, Кемберленд, Даугавпілс, Кейп­таун, Йоркшир, Рудольфштадт; вишеградський, новозлатопіль- ський, бранденбурзький, йоркширський;

в)                прикметники, утворені від географічних назв, що складають­ся з якісного прикметника та іменника чи відносного прикметника (без суфіксів -ськ(ий), -зьк(ий), -цьк(ий) і суфіксів присвійності) та іменника: чорноморський (від Чорне море), східноукраїнський (від Східна Україна), новозбур 'ївський (від Нова Збур'ївка), старовиш- нівецький (від Старий Вишнівець), солоноозерський (від Солоне Озеро), козачомайданівський (від Козачі Майдани), веселогірський (від Веселі Гори).

Через дефіс пишуться:

1. Слова, утворені від сурядного словосполучення (перед кож - ною частиною можна поставити сполучник і): і сніжний і

білий — сніжно-білий, і сірий і бурий і малиновий — сіро-буро- малиновий, і кислий і солодкий — кисло-солодкий, і блок і сис­тема — блок-система, і марш і маневр — марш-маневр, і хата і читальня — хата-читальня, і бал і маскарад — бал-маскарад, і автомобіль і цистерна — автомобіль-цистерна, і навчальний і виховний — навчально-виховний, і плоский і опуклий — плос­ко-опуклий, і підзолистий і болотний — підзолисто-болотний, і суспільний і політичний — суспільно-політичний, і м'ясний і мо­лочний — м 'ясо-молочний.

Але разом пишуться: жовтогарячий, червоногарячий, хитрому­дрий, глухонімий, сліпоглухонімий, грудочеревна (перепона), лінгвости­лістичний, зловорожий, головоногі, округлояйцеподібний, видовжено- тупоконічний, короткогрушоподібний, що утворюють одне поняття.

2.           Повторення того самого слова, синонімів чи антонімів, слів із тим самим коренем, але різними префіксами й суфіксами: си-

дів-сидів, носив-носив, синій-синій, легкий-легкий, дуже-дуже, тихо-тихо, бом-бом, ха-ха, гей-гей; сам-один, гидко-бридко, зро­ду-віку, тишком-нишком, часто-густо; більш-менш, видимо-не­видимо, прибутково-видатковий, купівля-продаж, розтяг-стиск; великий-превеликий, давним-давно, з давніх-давен, з діда-прадіда, мало-помалу, повік-віки, радий-радісінький, сила-силенна, тихий- тихесенький.

Але якщо повторюється те саме слово в різних відмінкових фор­мах, то таке сполучення пишеться окремо: кінець кінцем, одним одна, честь честю, чин чином, сама самотою, нога в ногу, рука в руку, з року в рік, раз у раз, рік у рік.

3.           Поєднання слів, що передають одне поняття: хліб-сіль, батько- мати, щастя-доля, життя-буття.

4.           Деякі іншомовні слова: шок-шоу, ток-шоу (але: авіашоу, ав- тошоу), мас-медіа, диск-жокей, тет-а-тет, цірліх-манірліх, грин-карт, джаз-банд, рок-опера, імплоймент-бюро, уїк-енд, бугі-вугі, пап 'є-маше, прайм-тайм, топ-менеджер, шоп-тур, веб-майстер тощо.

5. Власні географічні назви:

а)                 що складаються з двох іменників (без сполучного звука), іменника й наступного прикметника, двох імен або імені та пріз­вища (прізвиська), іншомовних елементів — повнозначних слів, а також похідні від них прикметники: Рай-Олександрівка, Чернігово- Токмачанськ, Руденки-Гончарі, Конча-Заспа, Ханти-Мансійськ, Пуща-Водиця, Петропавловськ-Камчатський, Бєлгород-Дністров- ський, Берізки-Бершадські, Харків-Товарний, Віта-Поштова, Ка- м 'янець-Подільський, Михайло-Коцюбинське, Дмитро-Варварівка, Петро-Дмитрівка, Івано-Федорівка, Ганно-Леонтовичеве, Ми- хайло-Лукашеве (але: Індокитай, Югославія), Іссик-Куль, Нар 'ян- Мар, Улан-Уде, Буенос-Айрес (але: Алатау, Амудар 'я, Махачкала, Сирдар 'я); чернігово-токмачанський, харків-товарний, дмитро- варварівський, михайло-коцюбинський, буенос-айреський;

б)                з початковими складовими частинами соль-, спас-, усть-; вест-, іст-, нью-, сан-, санкт-, санта-, сен-, сент- і под., а та­кож із кінцевими -ривер, -сіті, -сквер, -стрит, -фіорд і похідні від них прикметники: Соль-Ілецьк, Спас-Клепики, Усть-Камено­горськ; Вест-Палм-Біч, Іст-Лондон, Нью-Мехіко, Сан-Марино, Санкт-Петербург, Санта-Фе, Сен-Мартен, Сент-Джонс; Фолл- Ривер, Атлантик-Сіті, Сахо-сквер, Бонна-фіорд; соль-ілецький, іст-лондонський, фолл-риверський;

в)                що складаються з іменників, які поєднуються українськими чи іншомовними прийменниками, сполучниками або мають при собі частку, артикль, а також утворені від них прикметники: Ва-

силівка-на-Дніпрі, Микільське-на-Дніпрі, Ростов-на-Дону, Франк- фурт-на-Майні, Ліпно-на-Влтаві, Вранов-на-Топлі, Молдава-на- Бодві, Яр-під-Зайчиком, Болонь-сюр-Мер, Ла-Плата, Лас-Вегас, Сан-Міґель-де-Тукуман, Санта-Крус-де-Тенеріфе, Сантьяґо-де- Куба; василівський-на-Дніпрі, франкфуртський-на-Майні, яр- ський-під-зайчиком, ла-маншський;

г)                 про написання через дефіс інших прикметників, утворених від географічних назв див.: § 14, розділ ІІ, примітка до 7-го правила.

6.            Складні власні прізвища, псевдоніми, подвійні імена: Антоненко- Давидович, Гулак-Артемовський, Римський-Корсаков, Сен-Санс, Сент-Екзюпері, Анна-Марія, Зиновій-Богдан тощо.

7.           Поєднання слів, що означають приблизність: день-другий, година- дві, не сьогодні-завтра.

Примітка. Поєднання слів зі значенням приблизності або певних числових меж можуть складатися з двох числівників, позначених циф­рами. У таких випадках між ними ставиться тире: 7-8 уроків, протягом ХІХ-ХХстоліть, учні 5-9 класів.

8.            Найменування марок, моделей та ін., а також літерні абревіатури з належними до них цифрами та літерами: «Мерседес-Бенц-Уні- мог-1650» (підмітально-поливальна машина), «Ауді-АЛ2» (лег­ковий автомобіль), «Аеростатика-02» (дирижабль), «Боїнг-767» (літак), «Союз-ТМ» (транспортний космічний корабель), Бе-200 (гідролітак для гасіння пожеж, виготовлений НТК ім. Г. М. Бе- рієва), Т-90 (танк), В-130 (велосипед), К-21 (підводний човен), С-300, «Стріла-10М» (самохідні зенітно-ракетні комплекси).

9.            Найменування паралельних класів у школі з літерними позначка­ми: 5-Д, 10-Б, 8-А, 1-В.

10.        Терміни, до складу яких входить літера алфавіту: У-подібний, П-подібний, Т-подібний.

11.        Складні слова з першою частиною віце-, екс-, лейб-, максі-, міді-,

міні-, обер-, генерал-: віце-губернаторський, віце-консул, віце-пре- м 'єр-міністр, екс-король, екс-президент, екс-спікер, лейб-гусар, лейб-гвардійський, максі-спідниця, міді-мода, міні-автомобіль, міні-футбол, обер-прокурор, обер-кондукторський, генерал-ау­дитор, генерал-ад 'ютантський.

Довідка. Дефіс (нім. Divis — риска, від лат. divisio — розчленуван­ня) — у широкому розумінні це коротка риска, яка в друкованому (чи рукописному) тексті вживається як знак переносу, з' єднувальний еле­мент між частинами складних слів та при скороченні слова, наприклад: т-во, вид-во тощо. Буквально означаючи «той, що розділяє», дефіс є

водночас знаком з'єднання. У вузьколінгвістичному термінологічно­му значенні дефіс — це знак орфографії між частинами слова, який сприяє збереженню внутрішньої форми слова, прозорості словотвірної структури і тим самим полегшує сприйняття понятійного змісту слова. Наприклад: синьо-біло-червоний, не-Європа, віч-на-віч, як-небудь, з-по­серед, із-за, отож-то.