IV. Правопис складних прикметників Разом пишуться:

магниевый скраб beletage

1.          Складні прикметники, утворені від складних іменників, що пишуться разом: авіаконструкторський (авіаконструктор), шла­кобетонний (шлакобетон), червоноземний (червонозем), спектро­метричний (спектрометр), боговідступницький (боговідступник), електромагнітний (електромагніт), катеринославський (Катери­нослав), світлосигнальний (світлосигнал), сейсмотектонічний (сейсмотектоніка), лінгвостилістичний (лінгвостилістика).

2.           Складні прикметники, утворені поєднанням узгодженого прикмет­ника з іменником, числівника (перший компонент) з іменником, займенника чи іменника з прикметником чи дієприкметником (дуже рідко з іменником), іменника та дієслівної основи: ясно­чолий (ясне чоло), круторогий (круті роги), народнопоетичний (народна поезія), однотипний (один тип), п 'ятимовний (п'ять мов) (але: 90-літній), самозакоханий (сам закоханий (у себе)),

саморобний (робити самому), працездатний (здатний до праці), життєрадісний (радісний у житті), всебічний (з усіх боків), по- тусторонній (по ту сторону), паливопостачальний (постачати паливо), шляхоексплуатаційний (експлуатувати шляхи), пло­доконсервний (консервувати плоди), китобійний (бити китів), во­лелюбний (любити волю), світлонепроникний (не проникати світ­лу), вузлов'язальний (в'язати вузли), болезаспокійливий (заспоко­ювати біль).

Примітка. Прикметники з другою дієслівною префіксальною основою пишуться черездефіс: вантажно-розвантажувальний, контро­льно-вимірювальний.

3. Складні прикметники, утворені сполученням прислівника з при­кметником чи дієприкметником: малоуявний, багатонаціональ­ний, новостворений, тимчасовозобов 'язаний, вічнозелений, ві­чномерзлий, душевнохворий, свіжовидрукуваний, свіжоспечений, новопризначений, вищепойменований, вищеописаний, нижчена- ведений, нижчеперелічений, але: трохи нижче поданий, трохи вище згаданий, бо є пояснювальне слово.

Примітка 1. Прислівники, утворені від більшості відносних при­кметників, які, як правило, зберігають на собі логічний наголос, пишуть­ся окремо з наступними прикметниками чи дієприкметниками: психічно хворий, психічно здоровий, суб 'єктивно оцінений, структурно різнорід­ний, економічно розвинений, безпосередньо залежний, абсолютно сухий, діаметрально протилежний, послідовно миролюбний, різко окреслений, суспільно корисний, суспільно необхідний, суспільно небезпечний, умов­но зарахований, хімічно зв'язаний, матеріально вигідний, матеріально відповідальний, матеріально забезпечений, матеріально зацікавлений, опозиційно настроєний, соціально активний, дзеркально відображений, генетично споріднений, життєво важливий, експресивно забарвлений, абсолютно чистий, гармонійно розвинутий, густо замішаний, помірно континентальний тощо.

Увага! У кінці посібника, перед диктантами, поданий словник написання деяких прикметників разом, окремо, через дефіс, ско­ристайтеся ним для засвоєння цієї теми.

Примітка 2. У складних термінах прислівник — компонент, що уточнює значення складного прикметника, пишеться разом із цим при­кметником: округлояйцеподібний, видовженотупоконічний, корот- когрушоподібний.

4. Складні прикметники, утворені з кількох прикметників — нео­днорідних означень (як правило, при цьому основне смислове на­вантаження передається останнім прикметниковим компонентом, а попередні лише звужують, уточнюють його зміст), такі слова ма­ють термінологічне значення: давньоверхньонімецький (діалект), староцерковнослов'янська (мова), глухонімий, сліпоглухонімий, грудочеревна (перепона), лінгвостилістичний (аналіз), головоно­гі (молюски), поперечношліфувальний (верстат), складнопідрядне (речення), вузькодіалектне (явище), двовуглекислий (газ).

Через дефіс пишуться:

1.          Складні прикметники, утворені від складних іменників, які пи­шуться через дефіс: порт-суданський (Порт-Судан), альфа-про- меневий (альфа-промені), анархо-синдикалістський (анархо-син­дикаліст), націонал-ліберальний (націонал-ліберал), екс-чем- піонський (екс-чемпіон), генерал-лейтенантський (генерал-лей­тенант).

Примітка. В окремих випадках, коли прикметник утворюється від сполучення іменника з прикладкою, дефіс не ставиться: Москва-ріка — москворіцький.

2.           Складні прикметники, утворені з двох чи більше прикметни­кових основ, якщо названі цими основами поняття не підпо­рядковані одне одному (між ними можна поставити сполуч­ник і): складально-клепальний, шахово-шашковий, терорис­тично-диверсійний, шкіряно-взуттєвий, родинно-побутовий, структурно-функціональний, спинно-мозковий, причинно-на- слідковий, поштово-телеграфний, парфумерно-косметич­ний, дробильно-сортувальний, виставково-демонстраційний,

бюджетно-фінансовий (але: хитромудрий, зловорожий,), а також узвичаєні: літературно-художній, народно-визвольний, підзолисто- болотний, всесвітньо-історичний (але: всесвітньо відомий).

3.           Складні прикметники з першою частиною на -ико(-іко): тех- ніко-економічний, хіміко-фармацевтичний, стилістико-семан- тичний, мелодико-гармонійний, медико-гігієнічний, економіко-ге- ографічний, ботаніко-географічний, політико-масовий, історико- суспільний.

4.           Складні прикметники з першою частиною військово-, воєнно-:

військово-авіаційний, військово-слідчий, військово-хірургічний, вій­ськово-юридичний, військово-геодезичний, воєнно-економічний, воєнно-історичний, воєнно-стратегічний, воєнно-промисловий, воєнно-політичний.

Примітка. Складні субстантивовані прикметники (перейшли в іменники, позначають назви осіб, уживаються як єдине поняття) військовозобов 'язаний, військовополонений пишуться разом.

5.          Складні прикметники, у яких перша частина не має прикметнико­вого суфікса, але яка за змістом є однорідною з другою частиною й приєднується до неї за допомогою літер о, е, є, що позначають сполучні голосні звуки: м 'ясо-молочний, м 'ясо-вовняний, крох- мале-патоковий, товаро-пасажирський, ліро-епічний, індо-аф- риканський, індо-малайський.

Примітка. Але складні прикметники такого типу, що функціону­ють як терміни, пишуться разом: товаротранспортний, нафтогазовий, головоногі, грудочеревна (перепона), індоіранський (у лінгвістиці), ін­догерманський, індоєвропейський, індонезійський (від Індонезія), індо­китайський (від Індокитай).

6.          Складні прикметники, утворені з двох або кількох основ, які означають якість із додатковим відтінком, відтінки кольорів або поєднання кількох кольорів в одному предметі: криваво-чер­воний, пурпурово-червоний, насичено-зелений, тепло-жов­тий, світло-бузковий, темно-брунатний, матово-сріблястий, буряково-червоний, біло-синьо-червоний, солом 'яно-жовтий, темно-темно-бірюзовий; гірко-терпкий, терпкувато-кислий, гіркувато-солодкий, гіркувато-солоний, кислувато-солодкий, со­лоно-кислий, солоно-солодкий.

Винятки: жовтогарячий, червоногарячий (назви окремих кольорів).

7.           Складні назви проміжних сторін світу: південно-західний, пів­нічно-східний, норд-остовий, норд-вестовий, норд-норд-вестовий, норд-норд-остовий, зюйд-остовий, зюйд-вестовий, але: північно­український, південнослов 'янський, західнодвінський, східносибір­ський.

8.           Складні прикметники з першим числівниковим компонентом, записаним цифрами: 850-річний, 12-поверховий, 9-класний.

9.           Прикметники, утворені від музичних термінів — сполучень типу до мажор, соль мінор, мі-бемоль мажор, ре-дієз мінор: до-ма- жорний, соль—мінорний, мі-бемоль—мажорний, ре-дієз-мінорний.

УВАГА! Тема «Написання складних прикметників» досить важка, не завжди орфографічне правило підкаже, як правильно відтво­рювати певне слово. Необхідно писати словникові диктанти, постійно користуватися орфографічним словником, енциклопедіями, правопи­сом, учитися логічно мислити, розвивати мовну інтуїцію, чуття, а це неможливо без практики, без щоденної копіткої роботи. Як уже зазнача­лося, у кінці посібника вміщений словничок особливо складних випад­ків написання прикметників, опрацюйте його, час від часу переписуйте повністю чи частково, пишіть на його основі диктанти, виділяйте сло­ва й словосполучення, у яких Ви допускаєте помилки, виписуйте такі слова заново, заучуйте напам'ять. Особливу увагу звертайте на слово­сполучення, що пишуться окремо.

Слід розрізняти складні прикметники, першою частиною яких є прикметник, утворений від іменника за допомогою суфікса: хлібно- булочний, фанерно-стругальний, плодово-овочевий, які пишуться через дефіс, та складні прикметники з першою іменниковою частиною, що приєднується до наступної за допомогою сполучного голосного: хлі­бобулочний, фанеростругальний, плодоовочевий, які пишуться разом.

Потрібно навчитися розрізняти логічно різні написання слів чи словосполучень з однаковими або подібними компонентами, напри­клад: спинно-черевний (і спинний і черевний), грудочеревна перепона (науковий термін), солянокислий (від підрядного словосполучення — соляна кислота), соляно-лужний (і соляний і лужний), симетрично-про­тилежний (і симетричний і протилежний), симетрично розташований (необхідно запам'ятати, що це словосполучення), радіаційно-активний (і радіаційний й активний), радіаційно-стійкий (і радіаційний і стійкий), радіаційнозахисний (від підрядного словосполучення — захищати від радіації), прямолінійний (від підрядного словосполучення — пряма лі­нія), прямо протилежний (необхідно запам'ятати, що це сполучення слів пишеться окремо), нервово збуджений (подібно до попереднього слово­сполучення), нервово-судинний (і нервовий і судинний), нервовохворий (від нервова хвороба), народнорозмовний (від народна розмова), на­родно-визвольний (і народний і визвольний), інтонаційно-акцентний (й інтонаційний й акцентний), інтонаційно виділений (завчити напам'ять, бо правило на практиці мало в чому Вам допоможе), буквено-цифро- вий (і буквений і цифровий), буквенодрукувальний (від друкувати бук­ви) та ін. Якщо спочатку важко логічно розібратися, просто завчайте на­пам'ять (зазубрюйте) написання складних для Вас випадків, періодично повертайтеся до цієї теми й перевіряйте себе.

Вправа 56

Від поданих словосполучень (чи на їх основі) утворіть, де мож­ливо, складні слова. Поясніть написання. Складіть сім речень, викорис­тавши на вибір новоутворені слова.

Висока кваліфікація, культура і побут, обернена пропорція, Біла Церква, 365 гектарів, 24 поверхи, чітко виражати, взаємно перпенди­кулярний, взаємно паралельний, висока оплата, плавити сталь, охоло­джувати повітря, ячмінь і жито, білий як сніг, кам'яне вугілля, крас­но мовити, сніжний і білий, свердлильний і шліфувальний, лічильний і обчислювальний, збирати зерно, подібний до дзвоника, різати метал, за­готівля льону, управління заводу, бетон і залізо, вісімнадцять градусів, атомний і молекулярний, скло і бетон, зварювати арматуру, колісний і гусеничний.

Вправа 57

Розкрийте дужки, написавши слова разом, окремо або через де­фіс. Поясніть правопис.

                (Вантажо) підйомність, (інженер) дослідник, (фото) ефект, (ма­шинно) тракторний, (автомобіле) будування, (сільсько) господар­ський, (науково) технічний, (військово) зобов'язаний, (високо) тем­пературний, (хімічно) зв' язаний, (багато) галузевий, (кіловат) година, (координаційно) плановий, (яйце) (живо) родний, (тонно) кілометр, (матеріально) відповідальний, (вище) зазначений, (матово) білий, (п'ятсот) кілометровий, (безпосередньо) близький, (скло) очисний, (суспільно) корисний, (663) сильний, (аграрно) сировинний, (суспіль­но) небезпечний, (вантажно) розвантажувальний, (видовжено) (тупо) конічний, (блок) схема, (синьо) жовтий, (125) квартирний, (радіо) так­сі, (імплоймент) бюро, (оксамитово) чорний, (ток) шоу, (авіа) шоу, (авто) шоу, (арт) шоу, (міні) спідниця, (екс) кур'єр, (джаз) рок, (плей) оф, (мі) (бемоль) мажорний, (фа) (дієз) мінор, (пів) юрти, (пів) остро­ва, (пів) острів, (полу) мисок, (напів) відчинений, (пів) Австралії, (пів) Євпаторії, (пів) Карпат.

                (Болотно) лісовий, (болотно) луговий, (болотно) трав'яний, (блок) пост, (блок) контакт, (блок) схема, (індо) європейський, (близь­ко) споріднений, (близько) розташований, (близько) східний, (індо) малайський, (близько) значний, (біологічно) активний, (учений) (гід­ро) метеоролог, (біолого) (агро) технічний, (азотисто) водневий, (азо­тисто) кислий, (азото) добувний, (азотно) (фосфорно) калійний, (індо) германський, (нафто) газовий, (бі) (полярно) заряджений, (буксирно) (вантажо) пасажирський, (борошно) (мельно) круп'яний, (дво, двох) (хромово) кислий, (індо) європеїстика, (чотири, чотирьох) тисячний, (три, трьох) актовий, (дво, двох) тисячний, (три, трьох) мільйонний, (чотири, чотирьох) дюймовий, (п' яти, п' ятьох) основний, (дво, двох) мільярдний, (шести, шістьох) мільярдний, (тридцяти) (три, трьох)

річний, (чотири, чотирьох) юрідний, (дво, двох) осьовий, (три, трьох) опорний, (чотири, чотирьох) класний, (дво, двох) аршинний, (три, трьох) томний, (п'яти, п'ять, п'ятьох, п'ят) (десяти) тонний.

                  (Австро) (у)горщина, (Мало) (к)остянтино (п)іль, (Ріу) (ґ)ранді (ду) (н)орті (штат), (Ниви) (з)олочівські (населений пункт), (Санта) (к)атаріна (штат), (Могилів) (п)одільський, (Сіхоте) (а)лінь (гори), (Ново) (о)лександро (п)іль, (Волліс) (і) (ф)утуна (територія), (Скло- довська) (к)юрі, (Кам'янка) (б)узька (місто), (Сьюдад) (х)уарес (міс­то), (Смаль) (с)тоцький, (Сьєрра) (м)адре (гори), (Такла) (м)акан (пустеля), (Татар) (с)тан (держава), (Карло) (л)ібкнехтівськ, (Поліно) (о)сипенкове, (Ґ)евара (де) (ла) (с)ерна (справжнє прізвище Че Ґева- ри — латиноамериканського революціонера, ідола молодіжного бун­тарства 60-х у Європі), (Мельники) (м)остище (населений пункт), (Порт) (о) (п)ренс (місто), (Тринідад) (і) (т)обаґо, (Майдан) (к)арачіє- вецький (населений пункт), (Уебі) (ш)ебелі (річка), (Сир) (д)ар'я, (Во- лодимиро) (в)олинське князівство, (Серро) (де) (п)аско (місто), (Біло)

(в)ежі     (п)ерші, (Сент) (п)ол (місто), (Новосілка) (ш)евченкове, (Ан­дорра) (ла) (в)' єха.

                 (Гарасевич) (де) (н)ойштерн (український історик, церковний діяч), (Караван) (с)олодкий (населений пункт), (Ново) (с)евасто (п)оль, (Чернігово) (т)окмачанськ, (Сент) (в) інсент (і) (ґ)ренадини (держава), (Мало) (я)рославець (д)ругий, (Джанбу) (ель) (б)агр (міс­то), (Сен) (т)ропез (місто), (Вест) (і)ндія, (Мар'є) (к)остянтинівка, (Семенов) (т)янь (ш)анський, (Порт) (оф) (с)пейн (місто), (Ріо)

(г)ранде    (річка), (Семи) (п)алатинськ, (Дар) (ес) (с)алам (порт), (Сан) (х)уан (порт), (Тарасо) (ш)евченкове, (Сан) (т)оме (і) (п)рінсіпі (дер­жава), (Гвінея) (б)ісау, (Калинове) (б)орщувате (населений пункт), (Санто) (д)омінґо (де) (ґ)усман (місто), (Волинсько) (п)одільська височина, (Сан) (р)емо (місто), (Джерсі) (с)іті (місто), (Жовто) (о)лександрівка, (Михайло) (о)лександрівка, (Сан) (л)уїс (п)отосі (міс­то, штат), (Ріу) (ґ)ранді (ду) (с)ул (штат), (Нью) (д)жерсі (штат), (Арпорт) (ц)о (озеро), (Сакко) (і) (в)анцетті (назва населеного пункту в Донецькій області).

Вправа 58

Перекладіть слова українською мовою, поясніть правопис. Чи за­вжди однаково пишуться лексичні відповідники різних мов?

Первоисточник,телеаппаратура,тепло^лектроцентраль,многогран- ньій, перво^лемент, пятибалльньїй, радиометрический, самоуглублен- ность, аварийно-восстановительньїй, административно-управленчес- кий, водогазонепроницаемьій, взаимоприемлемьій, взаимно вьігодньїй, азотно-водородньїй, аккуратно разложенньїй, аппаратчик-гидрометал- лург, внутренне содержательньїй, сверхмощньїй, вьіпукло-вогнутьій, пол-арбуза, пол-лаборатории, пол-яблока, глухонемой, душевноболь- ной, сложносочиненное (предложение), северо-запад, земноводньїе, свежемороженьїй, бьістрорастворимьій, перекати-поле.

Вправа 59

Перепишіть речення, розкриваючи дужки. Поясніть написання слів разом, окремо, через дефіс.

I. 1. Фраза прозвучала (напів) (ствердно) (напів) (запитально) (Є. Гуцало). 2. (Аеро) (фото) (знімання) допомогло уточнити обриси великих (першо) (міст) також поблизу сіл Сушківка, Томашівка, (До­бро) води, Тальянки (М.Іванченко). 3. Інженер подивився в сторону (стале) (ливарного) цеху, який уже зовсім заховався в густій темряві осіннього вечора (В. Собко). 4. Ми тривожим (страто) (сферу), атом­не ядро і сферу (П. Тичина). 5. Дипломи були присуджені Сашкові за перемоги на змаганнях (радіо) (любителів) (коротко) (хвильовиків) (О. Гончар). 6. Поміж столиками відкритого літнього кафе ростуть яблуньки, де-не-де на гіллі видніють (рум'яно) (бокі) дрібні яблука, гу­дуть бджоли та оси, гіркувато пахне медом, і (сонячно) (ясним) щебе­том озиваються горобці (Є. Гуцало). 7. Пильнуйте, люди добрі й щирі, не спіть, учені і женці! Чатують нас (людино) (звірі) з страхіттям атом­ним в руці (В. Симоненко). 8. Страшно (безсило) (малим) чути себе пе­ред смертю, але страшніше, коли ні за що вмерти! (Б. Олійник). 9. В'я­же осінь ліси перевеслами (бурштиново) (коралово) (жовтими) (Н. За­біла). 10. Ріка скидає з себе льодовий панцир, у який восени закував її жорстокий (лицар) (мороз) (В. Гжицький).

II.           1. (Вічно) (юно) цвіте там сад — святості розарій (Давид Дума). 2. (Ожиново) (пташиний) ліс. Озера всі в лататті (Л. Костенко). 3. Не славте кобзаря піснями голосними: Дзвенить йому хвалу його (трид­цяти) (струнна) (П. Куліш). 4. (Білим) (білим), (Чистим) (чистим), (Кришталево) (урочистим), (Срібно) (дзвінно), (Синьо) (вінно) День вродився (Г. Сподарик). 5. Біля вольєрів людський натовп весело та усмішливо дивиться на (людино) (подібних) (Є. Гуцало). 6. Піч з'я­вилася дуже давно: це слово (загально) (слов'янське) (Із журналу). 7. Ще в ХІХ столітті лікар І. Буяльський переконливо довів: представ­ник вітчизняної медицини може стати (всесвітньо) (відомим) ученим (За Ю. Чайковським). 8. Навколо школи в (жовто) (гарячому) кипінні осені — ясени й клени, (зелено) (листі) акації ще в літній буйності, хоч уже бенкетує вересень (І. Цюпа). 9. (Свіжо) (зібраним) (серпо) (різом), або (тисячо) (лисником), на Запорозькій Січі користувалися й для лікування (вогне) (стрільних) ран (За Л. Павленко). 10. Зустріч (псевдо) (Мечислава) з майбутнім батьком вийшла доволі прохолод­ною (В. Лис).

III.        1. Під кущистими бровами очі в старого сиділи так тихо, як до пори й до часу сидять чорти в болоті, лиш лукаві (іскорки) (бульбаш­ки) спливали з їхньої карої глибини (Є. Гуцало). 2. На полях половіли жита, у садах червоніли вишні, пахло (свіжо) (скошеним) сіном і ме­дами (Ф. Дубковецький). 3. (Ангели) (хранителі) також мають почуття страху (Є. Дудар). 4. Видовбує древо (без) (струсо) (мізкова) пташина (В. Балдинюк). 5. Море спеки навалилось на груди, хлюпотіло в очах, схоже на полум'я, переливчасте й мінливе, з хапливими (золотаво) (си­ньо) (білими) відтінками (Є. Гуцало). 6. Зоря (тисячо) (ліття) не знає (пусто) (цвіття) (М. Вінграновський). 7. Записку я отримав із тих рядів, що (ліво) (руч), від дівчини з (рідко) (вживаним), але гарним і звучним ім'ям — Юстина (А. Содомора). 8. Часом твір позначається прізвищем (реально) (існуючих) людей, навіть письменників, хоч насправді вони його не писали. Це явище зветься містифікацією (За В. Шевчуком). 9. При (радіо) (активних) перетвореннях ядер багатьох (ізо) (топів) водночас із (альфа) або (бета) (частинками) виникає (гамма) (проміння) (Із словника). 10. У громі дня, в оркестрах (деци) белів ми вже були, як хор (глухо) (німих) (Л. Костенко).

IV. 1. Ще звечора прийшло на хутір повідомлення, щоб всі (військово) (зобов'язані) з'явилися до (військ) (комату) (Ю. Збанацький). 2. Роман Олексійович домовився зустрітися з Орестом у (псевдо) (китайській) (кав'ярні) (альтанці) «Шанхай» о пів на другу (І. Роздобудько). 3. Рідко який художник будь-коли домагався такої (казково) (багатої) розмаїтої палітри тонів і відтінків, як мозаїсти часів Ярослава Мудрого (Д. Сте­повик). 4. Майстрували нам стелю до млості, до одуру, із найкращих ідей, з настановами згідно, знявши мірку з пресованих бовдурів і (пру­жинно) (спіральних) негідників (Л. Костенко). 5. Марія прочуняла з (пів) (сну) (споминів), заломила руки та й закричала. — Діти мої, сини мої, де ваші кістки білі? (В. Стефаник). 6. Загордився купецький (Нов) (город), сам хотів жити, а його хотіли підбити під свою руку (владими- ро) (суздальські) князі (А. Хижняк). 7. (Ре) (бемоль) інакше можна на­звати (до) (діезом), а звук сі — (до) (бемолем) (Із посібника). 8. Вже сумно вечір колір свій міняв з багряного на (сизо) (фіалковий) (П. Ти­чина). 9. Заграли знову труби до походу, війнуло громом з (Тясмина) (ріки) (Л. Костенко). 10. Хто, як не він, краще введе в курс (вітро) (бал- чанських) подій! (А. Головко).

Вправа 60

Перепишіть, поясніть написання складних слів.

1. Купана-цілована хвилями Дніпровими. Люблена-голублена си­вими дібровами. З колоска пахущого, з кореня цілющого, Із усмішки і сльози, сонця, вітру і грози Наша мова (Н. Білоцерківець). 2. Щирозолоті монети; Щирозлотне проміння; Дніпром людці перевозили всяке добро: шовки, оксамити, парчі сутозлоті (Марко Вовчок). 3. Ой ходжу-блуджу я по уленьці, як приблудная вівця, Та ні до кого мені промовити та ві­рненького слівця (Народна пісня). 4. А тим часом і Дніпро, і Волгу, і численні, колись живодайні й солодководі ріки висмоктує, запруджує, занапащає і мертвить ненаситна мінводгосп-атоменерго-гесівська гі­дра (І.Іллєнко). 5. Невтомні зливачі націй, лжеінтернаціоналісти, хіба

не готували вони нам мовний Чорнобиль, запевняючи, що процес аси­міляції мов виникає стихійно (О. Гончар). 6. Говорили-балакали дві вдови за селом. Говорили-шепталися дві топольки гінкі (Б. Олійник). 7. Гами фа-дієз-мажор і соль-бемоль-мажор, а також паралельні до них ре-дієз-мінор і мі-бемоль-мінор енгармонійно рівні, тобто звучать од­наково та граються на тих самих клавішах, одними й тими ж пальцями (З посібника). 8. Декому таке прізвище [Цаберябий] здається смішним, а є ж іще смішніші: Пищимуха, Непийпиво, Обійдихата. Був ще у нас в полку старшина Панібудьласка, тепер уже нема. (О. Гончар). 9. Вже тяжко хворий батько мій Садив в дворі горіх, Неначе йшов в останній бій. І смерть він переміг (В. Давидов). 10. Сонце весело осміхалось до яро-зелених акацій, жовтих комишевих тинів, прибитої росою дороги (М. Коцюбинський).

Відповіді до вправи 57

III.       Малокостянтинопіль, Ріу-Ґранді-ду-Норті, Ниви-Золочівські, Санта-Катаріна, Сіхоте-Алінь, Волліс і Футуна, Сьюдад-Хуарес, Сьєр- ра-Мадре, Такла-Макан, Карло-Лібкнехтівськ, Поліно-Осипенкове, Ґе- вара де ла Серна, Мельники-Мостище, Порт-о-Пренс, Тринідад і То- баґо, Майдан-Карачієвецький, Уебі-Шебелі, Серро-де-Паско, Біловежі Перші, Сент-Пол, Новосілка-Шевченкове, Андорра-ла-В'єха.

IV.        Караван-Солодкий, Чернігово-Токмачанськ, Сент-Вінсент і Ґрена- дини, Малоярославець Другий, Джанбу-ель-Багр, Сен-Тропез, Мар'є- Костянтинівка, Семенов-Тянь-Шанський, Порт-оф-Спейн, Ріо-Гран- де, Дар-ес-Салам, Сан-Хуан, Тарасо-Шевченкове, Сан-Томе і Прінсіпі, Гвінея-Бісау, Калинове-Борщувате, Санто-Домінґо-де-Ґусман, Джер- сі-Сіті, Жовтоолександрівка, Михайло-Олександрівка, Сан-Луїс-По- тосі, Ріу-Ґранді-ду-Сул, Арпорт-Цо, Сакко і Ванцетті.

©А — Мамо, — каже дев 'ятирічна дівчинка, — ти знаєш ту вазу,

яка переходить у нашій родині з покоління в покоління?

—                     Так, — відповідає мати. — А що?

—                    Моє покоління тільки що її розбило.

§ 21. Написання складноскорочених слів і графічних скорочень