ІІ. Графічні скорочення

магниевый скраб beletage

Від абревіатур варто відрізняти умовні графічні скорочення, які вимовляються повністю, а скорочуються лише на письмі. Наприклад, пишемо 10 т, читаємо: десять тонн.

1.           Слова на письмі не скорочуються на літеру, що позначає голосний звук, якщо вона не початкова в слові, і на ь (м 'який знак). Слова скорочуються на букву, що позначає приголосний звук. Напри­клад, слово український може бути скорочене: укр., україн., укра- їнськ. При збігові двох однакових букв на позначення подовжених приголосних скорочення треба робити після першої з двох од­накових букв: погодин. оплата, травматологічне відділен. При збігові двох і більше різних приголосних скорочення можна ро­бити як після першої літери на позначення приголосного звука, так і після останньої, залежно від структури слова: власноруч. або власноручн. (власноручний), але тільки власт (властивий). Примітка. Якщо скорочення збігається з кінцем розповідного чи

спонукального неокличного речення, то на кінці ставиться одна крапка, а не дві: Основоположником науки географії є видатний давньогрецький учений Ератосфен, який жив у ІІІ ст до н. е. Окремі вершини Гімалаїв стали трохи вищими після землетрусу 1965 р. Крапка після скорочення зберігається перед іншими розділовими знаками (?!..), а також у кінці прямої мови перед лапками, якщо вживається розповідне чи спонукаль­не неокличне речення: Чи стали трохи вищими окремі вершини Гімалаїв після землетрусу 1965 р.? Окремі вершини Гімалаїв стали трохи вищи­ми після землетрусу 1965 р.! Окремі вершини Гімалаїв стали трохи ви­щими після землетрусу 1965р. ... Учені стверджують: «Окремі вер­шини Гімалаїв стали трохи вищими після землетрусу 1965р.».

2.           Графічні скорочення найчастіше пишуться з крапками на міс­ці скорочень, при цьому зберігається написання великих та ма­лих літер, як і в повних назвах, проте через дефіс фіксуються ско­рочення складних слів, що пишуться повністю разом або через дефіс: півн.-сх. (північно-східний), півд.-зах. (південно-західний), с.-г. (сільськогосподарський), ст.-сл. (старослов'янський). Скорочення, утворені від сполучень слів, пишуться окремо: с. г. (сільське господарство).

3.           Крапка не ставиться при скорочених назвах мір: 6 кг, 8 т, 5 год 47 хв, 67 км, 130 м, 20 Гц (герц) тощо, а також між подвоєними буквами, що вказують на множину: рр. — роки, тт. — томи.

4.           Якщо в графічному скороченні залишаються початок і кінець сло­ва, то на місці пропущених букв ставиться лише дефіс (без крап­ки): вид-во — видавництво, р-н — район, д-р — доктор, п-ів — пів­острів, ф-ка — фабрика, ун-т — університет , ін-т — інститут , т-во — товариство, ф-т — факультет. Такі скорочення не роз­риваються для переносу.

5.           Скорочення, що позначають складні одиниці виміру, пишуться без крапок через скісну (похилу) риску: км/год, м/с, кВт/год, т/км та інші (іноді подібні скорочення записуються через горизонтальну риску —).

Похилою рискою розділяються, крім того, частини таких скороче­них сполучень слів: поштова скринька — п/с, військова частина — в/ч,

обертів на хвилину — об/хв тощо.

До найпоширеніших скорочень належать такі:

акад. — академік                                  обл. — область

вид. — видання                                     оз. — озеро

гр. — громадянин                                 п. — пан, пані

див. — дивись, дивіться                      пор. — порівняй, порівняйте

д. — добродій                                        проф. — професор

доц. — доцент                                       Р. Х. — Різдво Христове

ім. — імені                                               до Р. Х. — до Різдва Христового

і т. д. — і так далі                                  р. — рік, річка

і т. ін. — і таке інше                              рр. — роки

і под. — і подібне                                  с. — село, сторінка

напр. — наприклад                             ст. — станція, століття

н. е. — наша ера                                   т. — товариш, том

до н. е. — до нашої ери                      тов. — товариш

о. — острів                                             тт. — товариші, томи

Вправа 61

Перепишіть речення, поясніть значення та правопис складноско- рочених слів.

I.              1. Читаєш: «СНІД», і давишся сніданком (Л. Костенко). 2. Від пе­рекладу до перекладу — то наче від дисертації до дисертації. Одна лише різниця (не враховуючи вимог ВАКу): дисертація завершується захистом; переклад, за недавнім звичаєм, — презентацією (А. Содо- мора). 3. Як тій дитині зватися Богданком, коли епоха зветься НТР?! (Л. Костенко). 4. Жаль, що я не розпитав у Г. Кочура, якими були лек­ції, що їх читав десь у тридцятих роках у Київському інституті народ­ної освіти (КІНО) М. Зеров (А. Содомора). 5. Не можу добрим словом не згадати ЛАУ (Лігу американських українців), де випало кілька ра­зів гостювати, і її щирих активістів, які багато прислужились у справі дружби поміж нашими країнами (Є. Гуцало). 6. Мене часто запитують про НЛО (неопізнані літаючі об'єкти, як кажуть учені), про можливість життя розумних істот на інших планетах, про вірогідність зустрічі в космосі із зореплавцями далеких планет (П. Попович). 7. Ми прагне­мо парадоксальної речі — незалежності суджень та думок на держТБ (З газети). 8. Лідера СДПУ(о) під час виборів до ВР було запрошено на політичне ток-шоу (З газети). 9. На телеканалах Києва і в УНІАНі ви­зріла хвиля журналістських протестів проти політичного тиску та по­літичного контролю над ЗМІ (З газети).

II.           1. Колишніх американських «джі-ай» можна зустріти сьогодні в 52 країнах світу (З газети). 2. Після одинадцятої вечора в усіх гур­тожитках на вході перевіряють студентські квитки (або ж просто ІД — ідентифікаційні картки) (З газети). 3. У СУМі, зокрема, засвідчено іменник квіття (З довідника). 4. З подіями на ЧАЕС пов'язані типові вислови професійного та офіційно-ділового мовлення — ліквідувати наслідки аварії, ліквідація наслідків аварії (З посібника). 5. Працівники сектора історичної географії та картографії Інституту історії НАНУ ви­рішили створити до Днів скорботи і пам'яті карту «Голодомор в Укра­їні: 1932-1933 рр.» (З посібника). 6. Статистика смертей від голоду була спотворена згідно з командою вищих ешелонів влади; відділи

ЗАГСу ретельного обліку не вели, медики не встигали реєструвати факти смертей, неопізнаних померлих ховали у ровах десятками ти­сяч (З посібника). 7. — Цей підлеглий не підбивав під мене клинці, не говорив, що в нього все гурчало б дні й ночі, аби він став директором МТС? (М. Стельмах). 8. У резолюцію ПАРЄ (Парламентська Асамблея Ради Європи) було внесено ініційовану українцями поправку, яка сто­сувалася політичного тиску з боку Адміністрації Президента (З газе­ти). 9. 9 грудня 1917 року генеральний секретар військових справ УНР С. Петлюра направив телеграму до призначеного РНК головнокоман­дуючим військами М. Криленка з протестом і вимогою звільнити пред­ставників українських фронтових та армійських рад, заарештованих більшовицькими ревкомами (З посібника).

Вправа 62

Випишіть з періодичних видань 20-30 речень з абревіатурами, з 'я­суйте, як вони розшифровуються, користуючись словником. Зверніть увагу на правопис у скороченому та повному вигляді.

Вправа 63

З підручників, посібників, додаткової літератури з математики, фізики, хімії тощо, а також із вступних статей чи передмов до слов­ників та енциклопедій випишіть різні умовні скорочення, з'ясуйте їх значення та особливості написання.

©Q, Учень приніс у кінці року табель з поганими оцінками, дає його

батькові й каже:

— Знаєш, тату, мені чомусь уже не хочеться їхати в туристичну

подорож... Та й велосипед, що ти обіцяв, ні до чого...

§ 22. Правила переносу

Варто пам'ятати, що перенос слів з рядка в рядок, поділ на скла­ди та морфемна будова (морфеми — значущі частини слова: корінь,

префікс, закінчення, суфікс тощо) — це різні явища, які лише част­ково взаємозалежні чи збігаються й кожне регламентується окремою системою правил. При переносі слово ділиться на дві частини, тому, щоб показати всі можливі варіанти переносу, слово необхідно запису­вати стільки разів, скільки цих варіантів існує. Наприклад: мо-локо, моло-ко, а не мо-ло-ко. Орфографічні правила переносу, на відміну від фонетичних правил складоподілу, більш послідовно враховують морфемну будову слова. Наприклад, професор П. П. Чучка вважає, що не потрібно ставити правила переносу слів із рядка в рядок у зв'язок із морфемною будовою слова, бо це лише техніка письма. Серби та хорвати всю цю премудрість викладають в одному правилі. Правила переносу закріплені четвертим виданням «Українського правопису». Порівняно з попередніми виданнями ці правила дещо спростилися, але частина викладачів та вчителів іноді вимагає дотримання ста­рих рекомендацій і навіть вважає помилковим, наприклад, порушен­ня при переносі межі префікса та кореня. У підручнику І. П. Ющука «Практикум з правопису української мови» в таких випадках пода­ється подвійний перенос: ви-йшов і вий-шов. При цьому автор за­значає, що краще не спотворювати зміст слова й переносити на-гляд, про-мчати (а не наг-ляд, пром-чати). На його думку, другий варіант є небажаний, хоч помилковим його вважати не можна. Таким чином, нижче подаються обов' язкові правила переносу, яких необхідно до­тримуватися, бо порушення їх кваліфікується як орфографічна помил­ка. Крім того, осібно виділено рекомендаційні правила переносу, до­тримання яких є не обов' язковим (це не помилка, бо що не забороне­но — те дозволено), але використання цих правил засвідчить Вашу до­даткову лінгвістичну обізнаність, яка виходить за межі традиційного підручника. Трапляється, що іноді вимагають у випадку переносу на місці дефіса в складних словах, переносити його (дефіс) у наступний рядок. Ця вимога безпідставна, бо такого правила немає, якщо необ­хідно здійснити перенос на місці дефіса, то два знаки — переносу й дефіс — зливаються в один на попередньому рядку: ясно-фіолетовий, музично-танцювальний, пів-Полісся тощо.

І. Орфографічні (загальні) правила переносу

1.          Слова з одного рядка в другий переносяться за орфографічними складами: мо-лодий, моло-дий; пе-рехід, пере-хід; мо-ре. Одна буква не залишається й не переноситься, хоча може становити фо­нетичний склад. Тому слова олія, моя, алея, мию, юний переноси­ти не можна.

Дві букви на позначення голосних звуків переносити можна: ае­родром, ае-робус, ае-робіка, іо-носфера, іо-нізувати. Подібно пе­реносяться слова мо-єю, мрі-єю, ши-єю.

2.           Не розриваються при переносі букви дж (де і же), дз (де і зе), що позначають один звук, тобто відносяться до кореня: кукуру-дза, хо-джу, ґу-дзик, во-джу, по-дзвонити.

Якщо ж літера д (де) належить до префікса, а з (зе) чи ж (же) до кореня, тобто ці букви позначають два різні звуки, то при переносі вони розриваються: під-земний, під-живити, перед-жнивний, над­звуковий.

3.           М'який знак і апостроф при переносі залишаються на попере­дньому рядку (не відокремлюються від попередньої літери), якщо на цій межі можливий перенос: гайдамаць-кий, молоть-ба, кіль­це, винось-те, пів '-яблука, Лук '-ян, роз '-їхатися, дит '-ясла.

4.           При переносі складних слів не залишається в попередньому ряд­ку початок другої частини слова, якщо він не становить складу: західно-слов 'янський (а не західнос-лов 'янський), багато-звучний (а не багатоз-вучний), низько-продуктивний (а не низькоп-родук- тивний).

5.           Не розриваються сполучення йо, ьо при перенесенні: ра-йон, Во- роб-йов, ма-йор, подзьо-баний, крайньо-го, цьо-го.

6.           Не можна розривати ініціальні абревіатури чи відокремлювати від них цифри: ЛАЗ-105, ООН, НАТО, ЮНЕСКО, ЗІЛ-111.

7.           В усіх інших випадках при збігу кількох приголосних на сти­ку морфем перенос довільний: брате-рство, братер-ство, бра- терс-тво, братерст-во, май-стер, майс-тер, інтеліге-нтський, інтеліген-тський, інтелігент-ський, інтелігентсь-кий.

Технічні правила переносу

1.          Не можна відривати від прізвища при переносі ініціали або інші умовні скорочення: Л.І. Глібов (а не Л.І.// Глібов), акад. Іваненко (а не акад.// Іваненко), канд. техн. наук Ткачук (а не канд. техн. наук// Ткачук), п. Петрук (а не п.//Петрук).

Якщо імена, по батькові, звання, шанобливі звертання подаються повністю, то можна переносити: Тарас // Григорович Шевченко, пан //Яковенко, професор // Сосновський.

2.           Не відривають різного роду скорочень від цифр, до яких вони на­лежать: 1998р. (а не 1998 //р.), 300 га (а не 300 //га), 20 см3 (а не 20 // см3). Назви мір, подані повністю, переносити можна: 25 // кі­лограмів, 50 // хвилин.

3.           У наступний рядок не можна переносити граматичні закінчення, з'єднані з числами через дефіс: на 10-му поверсі (а не 10- // му), 22-а група (а не 22- // а), 5-й (а не 5- // й).

4.           Не можна розривати умовні графічні скорочення типу і т. д., і т. ін., та ін., вид-во, т-во, ун-т.

5.           Не можна в наступний рядок переносити розділові знаки (крім тире), дужку або лапки, що закривають попередній рядок, а також залишати в попередньому рядку відкриту дужку чи відкриті лапки.

Рекомендаційні орфографічні правила переносу

1. З двох однакових букв на позначення приголосних одна, як пра­вило, залишається в попередньому рядку, інша переноситься в на­ступний: тон-на, без-застережний, розріс-ся. Подвійний перенос допускається в словах, де подовження виникло внаслідок давньої асиміляції, тобто в деяких іменниках І відміни, іменниках серед­нього роду на -я ІІ відміни, в орудному відмінку однини перед за­кінченням -ю іменників ІІІ відміни: стат-тя і ста-ття, дозвіл-ля і дозві-лля, річ-чю і рі-ччю. Це поширюється й на похідні слова, утворені від іменників І та ІІ відмін: суд-дівство і су-ддівство, бо суд-дя і су-ддя; гіл-лястий і гі-ллястий, бо гіл-ля і гі-лля, сміт-тє- провід і смі-ттєпровід, бо сміт-тя і смі-ття. Також у прислів­никах зран-ня і зра-ння, попідвікон-ню і попідвіко-нню, навман-ня і навма-ння, спросон-ня і спросо-ння, попідтин-ню і попідти-нню. Два варіанти переносу допускаються в словах: Віннич-чина і Вінни-ччина, козач-чина і коза-ччина; бов-ваніти і бо-вваніти; пан-на і па-нна; віл-ла і ві-лла. Але в словах ви-ллю, не-ввічливий, ново-введення дві літери переносяться в наступний рядок, бо з них починається корінь (у двох перших прикладах) та друга час­тина складного слова (в останньому).

Допускається подвійний перенос і в прикметниках із суфіксами -анн- (-янн-), -енн- та іменниках і прислівниках, утворених від них: незрівнян-ний і незрівня-нний, нескінчен-ний і нескінче-нний, нескінчен-ність і нескінче-нність, нескінчен-но і нескінче-нно. Але краще закон-ний, закон-ність, закон-но, бо дві однакові літери належать до різних морфем.

2.           При переносі рекомендується не відривати початкову частину ко­реня, якщо вона не становить складу: на-вчання (а не нав-чання), при-ймати (а не прий-мати), від-святкувати (а не відс-вяткува- ти), розі-рваний (а не розір-ваний). При цьому можливий перенос: розо-рати, зе-кономити, зо-браження, за-гітувати, тобто букву на позначення голосного звука від кореня при переносі можна ві­дірвати.

3.           Не рекомендується відривати кінцеву літеру на позначення при­голосного звука односкладового префікса перед наступним приголосним кореня: пред-ставник (а не пре-дставник), без-сис- темний (а не бе-зсистемний), най-колоритніший (а не на-йко- лоритніший). Якщо корінь після подібного односкладового префікса починається на голосний, то можливий подвійний пе­ренос: без-іменний і бе-зіменний, без-аварійний і бе-заварійний, роз-охатися і ро-зохатися.

Кількаскладові префікси можна розривати: пе-ремогти і пере-мог- ти, ро-зібрати і розі-брати, пе-ред 'ювілейний і перед '-ювілейний, ан-тимонопольний і анти-монопольний, ар-хіважливий і архі- важливий.

4.           Рекомендується в попередньому рядку залишати букву й (йот), якщо це можливо: лій-ка, трій-ка, край-ній, але при-йти.

Вправа 64

Переписуючи слова, позначте всі можливі варіанти переносу, окремо виділіть рекомендаційні випадки.

Зразок: Су-ддівство, суд-дівство, судді-вство, суддів-ство, суд- дівс-тво, суддівст-во.

I.            Корінний, аудитор, підскочити, затримати, беззастережний, під­золистий, нововведення, високоавторитетний, яєчня, Вінниччина, пан'європейський, наймитування, перейти, східнояпонський, ядер­но-активний, шестигранний, розірваний, зустрічний, подзвонити, підзвітний, безаварійний, подзьобаний, аудиторія, підземелля, на­вчений, юний, розорати, приймати, багатоактний, надзвичайний, кольчуга, тер'єр, павільйон, об'єктивний, морозостійкий, від­дзеркалення, передзбиральний, зовнішньоекономічний, погляд, тре­тьокурсник, зображення, відсвяткувати, керівництво, індо-африкан- ський, відділення, засмучений, свіжоскошений, наддзьобувати, пе­редзимовий.

II.          В. К. Винниченко, проф. Гнатюк, Лариса Петрівна Косач, на 10-му поверсі, 40 кубічних сантиметрів, учні 10-Б кл., 1999 р., 35 га, академік Білодід, 22 см3, 16 куб. см, і т. д., і т. ін., та ін., та інші, 29 %, студенти 12-ої групи, ХХ-ХХІ ст., 7-9 тт., 5 год 20 хв 40 с, 870 Дж, 25 Н, 600 Вт, 10 Гц, вид-во педун-ту, канд. філол. наук К. Г. Осадча.

Вправа 65

Подані слова поділіть на фонетичні склади, зробіть мор­фемний аналіз (розбір за будовою, Вам допоможуть словни­ки: Полюга Л. М. Словник українських морфем. — Львів, 2001; Яценко І. Т. Морфемний аналіз. Словник-довідник. У 2-х т. — К, 1980­1981, бажано використати традиційні позначки частин слова), ви­конайте всі можливі варіанти переносу з рядка в рядок.

Віється, поздоровлення, під'яремний, освітлюються, двокласний, відгримів, щілинний, сповіщаючи, вистуджувалися, виссаний, перейма­ється, півстоліття, перев' язь, підігну, несплачений, ілюзія, запліччя, за­округлила.

Зразок:

Транскрипція

Будова слова

Перенос

[п'і/дЛз: еир/кал'/ниек]

під/дзеркаль/никі

під-дзеркальник піддзе-ркальник піддзер-кальник піддзерка-льник віддзеркаль-ник

[де/зор/га/н'і/зу/ва/тие/с'а]

дез/організ/ува/ти/ся

де-зорганізуватися дез-організуватися дезо-рганізуватися дезор-ганізуватися дезорга-нізуватися дезоргані-зуватися дезорганізу-ватися дезорганізува-тися дезорганізувати-ся

©Q> Урок зоології.

—                  Дмитрику, а як називаються істоти, що можуть жити й у воді, і на суші?

—                 Матроси.