ІІІ. Чергування З — ІЗ — ЗІ(ЗО)

магниевый скраб beletage

1. Варіанти прийменника з — із — зі (зрідка зо) чергуються на тій

же підставі, що й в — у, і — й.

З уживається:

а)    перед голосним початку слова незалежно від паузи та закін­чення попереднього слова: Хай вам доля присудить пройти сто доріг І квіток назбирати з усіх (М. Рильський). Поруч з Андрієм збирав колоски Павлик Шаповал, повновидий хлопчи­на з кошлатими бровами (О. Донченко); з абзацу; твір з укра­їнської мови; виступав з артистами; компот з абрикосами;

б)    перед приголосним, крім свистячих і шиплячих, рідше — спо­лученням приголосних початку слова, якщо попереднє слово

закінчується голосним, а також на початку речення, після паузи: З кутка в куток по бліндажу не ходив, а майже бі­гав «хазяїн» — гвардії підполковник Самієв (О. Гончар). Збен­тежена мати... виводила з хати... (Б. Степанюк). А з кузні дзвонять дзвонарі І не втихає грім (А. Малишко). Ой став Ро­ман та й жартувати, з відер воду виливати (Народна пісня).

2.           Щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови, уживають із або зі.

ІЗ уживається переважно між свистячими й шиплячими звуками [з, ц, с, д"з, з', ц', с', д"з'; ж, ч, ш, дяж] та між групами приголо­сних (після них або перед ними): Він [вітер] теж із нами йде з піснями по дорозі... (В. Сосюра). Так, правда вирине із шумовиння хвиль (М. Рильський). І тихо, як із далини, із спогадів отих, опо­відала вона про життя своє (А. Головко). На сій-то поляні роз­ташувався Кривонос із своїм загоном (О. Стороженко); вийшов із класу; поряд із церквою; дістав із шкатулки.

3.           ЗІ вживається перед сполученням приголосних початку сло­ва, зокрема коли початковими є свистячі або шиплячі: Тільки від­чув він, рушаючи на схід зі своїм полком, що настав великий час, і, збентежений незвичайністю почуття, мовчав (О. Довженко). Одного ранку приїхав Дмитро Іванович зі слідчим і двома міліціо­нерами (В. Гжицький). Герої війни, інваліди поверталися зі Сходу, здивовані й схвильовані (О. Довженко); капає зі стріх; звіритися зі шкалою; зі щирими намірами; зі зброєю в руках. Примітка. ЗО як фонетичний варіант прийменника зі завжди вжи­вається при числівниках два, три: позичив зо дві сотні, посадив зо три десятки яблуневих дерев; також фіксується при займеннику мною: зі (зо) мною; Як вірна поміч, зі мною поруч Ідеш ти завжди на війні (О. Гончар); але тільки зі Львова.