IV. Чергування -СЯ — -СЬ

магниевый скраб beletage

1. Якщо в дієслівних формах -ся та -сь приєднуються до кінцевого голосного, то можливе чергування цих формантів, тобто перед наступним приголосним уживається -ся, а перед голосним — -сь: почуватися втомленою; почуватись утомленою; зустрічаємося влітку; зустрічаємось улітку; віталася вранці; віталась уранці; збиралися вчора; збирались учора; Стомився день, облишив косо­вицю... (І. Вирган). Там серце моє вознеслося в сліпучі верхів 'я не­бес (Д. Павличко). Бачачи, що її не слухають, сестра Аркадія кри­во всміхнулась і тишком подалася далі (М. Коцюбинський). На ра­нок все місто вкрилося білим простирадлом, а з неба все сіялось і сіялось, — немов перед Новим роком (Ю. Збанацький).

2.          Після приголосних завжди вживається -ся: морочиться, уми­ваєшся, користуються, підносься, ґрунтується, створювався (і рідше, переважно в поетичних текстах, — створювавсь, піднявсь, повернувсь): Він і сам не міг зрозуміти, чому поява Петра Шкар- би біля Наталі зіпсувала йому настрій, і тому вмивався, пере­одягався і прибирався надзвичайно довго (В. Собко). От і Марусі, і Василеві неначе світ піднявсь (Г. Квітка-Основ 'яненко). При­дививсь, а воно сікач! (Остап Вишня). Гойднувсь з акордів зви­тий міст... (М. Бажан).

3.          Для дієприслівників характерне -сь: повертаючись, залишившись, сфотографувавшись, дивуючись, похилившись тощо.

У, І

В, И

1.      (П) У, І (П)

2.      Після //.,;:... У, І (П)

3.      У, І на початку (Р) перед (П)

4.      У перед в, ф, хв, св, кв і под.

1.     (Г) В, И (Г)

2.      Після //.,;:... В (Г)

3.      В на початку (Р) перед (Г)

4.      (Г) В (П, крім в, ф, хв, св і под.)

НЕ ЧЕ

РГУЮТЬСЯ

У — В

І — И

1.     У словах, що вживаються тільки з В або У (вплив, умова)

2.      У власних назвах та іншомовних словах (Вдовенко, утопія) Винятки: Влас (Улас), Україна (Вкраїна — у поетичній мові)

1.     При зіставленні понять лише І: минуле і сучасне, батьки і діти

2.      Перед словом, що починається на й, я, ю, є, ї: і юність не прийде

3.      Після паузи: І яр, і поле, і тополі, І над криницею верба... (Т. Шевченко).

Закінчення табл.

З

ІЗ

ЗІ (ЗО)

1.   Перед (Г) незалежно від паузи та закінч. попередн. слова: з озера

2.   Перед (П), крім (Ш, С), рідше сполученням (П) початку слова, якщо попереднє слово кінчається (Г), на початку (Р), після //: з мамою

1. Між (Ш) та (С), між групами (П), після них або перед ними: із спогадів, вийшов із церкви, поруч із Джерею

1.   ЗІ перед (Ш), (С), сполученням (П), незалежно від паузи та закінчен. попереднього слова: зі щирістю, зі смутком

2.    ЗО при числ. два, три: зо дві сотні при займеннику зі (зо) мною

Умовні позначки:                               (Ш) — шиплячі приголосні

(Г) — голосний                                   (С) — свистячі приголосні

(П) — приголосний                            // — пауза

(Р) — речення                                      .,;:... — розділові знаки