І. Рід іменників

магниевый скраб beletage

1.          Усі іменники, крім тих, що вживаються лише в множині, розподі­ляються за трьома основними родами: чоловічим (степ, біль, на­сип, підпис, літопис, ступінь, пил, ярмарок, продаж, кір, Сибір, хутір, коваль), жіночим (адреса, путь, мідь, сировина, квасоля, мати, зірка, нехворощ, неділя) і середнім (дитинча, дитинчатко, ім'я, пір'я, листя, море, явище, завершення, очищення, гусеня), які відповідно співвідносяться із займенниками він, вона, воно чи по­єднуються із цей, ця, це.

2.           Деякі іменники бувають подвійного роду (назва «спільний рід» не застосовується до вказаних нижче прикладів, бо не відповідає цьому явищу) — чоловічого чи жіночого: писака, гуляка, листо­ноша, служака, стиляга, пройда, приблуда, рюмса, білоручка, бес­тія, нездара, заїка, ябеда; чоловічого чи середнього: вовчище,

дубище, вітрище, томище, базікало, забудько, ледащо; жіночого

чи середнього: бабище, свекрушисько, ручище, ножище (від

нога), відьмисько.

Залежно від того, особу якої статі позначають, прізвища можуть бути чоловічого чи жіночого роду: Барвінок Ганна, Барвінок Сергій.

Примітка. У таких випадках потрібно вбачати омонімічні форми відповідно чоловічого і жіночого, чоловічого і середнього, жіночого і се­реднього роду, які розрізняють тільки в контексті: цей плакса і ця плакса, старий дубище і старе дубище, така свекрушисько і таке свекрушись­ко. Іменники на -ище, утворені від слів жіночого роду, зараховують пе­реважно до іменників жіночого роду: ця бабище, така ручище.

3. Рід незмінюваних іменників встановлюють так:

а)    прізвища та загальні назви осіб мають рід відповідно до статі:

Катерина Сєдих, Дмитро Сєдих, Чарлі Чаплін, Джеральдіна Чаплін, Марія Кюрі, П'єр Кюрі; цей аташе, цей кюре, цей імпресаріо, цей рантьє, ця леді, ця фрау, ця міс, ця мадам;

б)    назви тварин звичайно мають чоловічий рід, крім цеце (муха) та івасі (промислова риба, далекосхідна сардина) — жіночого: цей окапі, цей боа, цей колібрі, цей динго, цей фламінго, цей гу­анако; якщо є потреба вказати на самку, назві надається значен­ня жіночого роду: ця шимпанзе, ця какаду, ця кенгуру, ця зебу;

в)     назви неістот мають середній рід: це рагу, це драже, це рон­до, це лібрето, це бюро, це паспарту, це ревю, це жабо;

г)     власні географічні назви мають рід відповідно до роду за­гальної назви: це Тарту (місто), ця Зімбабве (країна), ця Ху­анхе (річка), це Ері (озеро), ця Маккензі (затока), ця Де-Брей- не (протока), цей Ігуасу (водоспад), ця Аконкагуа (гора), цей Кілауеа (вулкан), цей Таїті (острів), цей Еймері (мис), ця Ка­лахарі (пустеля) тощо;

ґ) незмінювані складноскорочені слова мають рід стрижневого слова повної назви: цей ВПК (комплекс), ця ППО (оборона), цей НБУ (банк), це МП (підприємство), ця СПУ (спілка), це ПТУ (училище), ця УРП (партія), але: цей Дніпрогес, цей Мінфін тощо;

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

д) іменники, що вживаються лише в множині, категорії роду не мають: нутрощі, шахи, лінощі, фінанси, роковини, Чернівці, Гімалаї.