ІІІ. Відмінки іменника

магниевый скраб beletage

1. Іменники змінюються за відмінками й числами. В українській мові є 7 відмінків, кожен з яких відповідає на певне питання: Називний — х т о? щ о? Родовий — к о г о? ч о г о? Давальний — к о м у? ч о м у? Знахідний — к о г о? щ о? Орудний — к и м? ч и м? Місцевий — н а к о м у? н а ч о м у? Кличний — (так, як у звертанні). Називний відмінок прямий, усі інші — непрямі.

2.          Називний і кличний відмінки вживаються без прийменника, міс­цевий — завжди з прийменником, решта — або з прийменником,

або без нього.

Не змінюються в українській мові такі іменники:

а) власні та загальні іншомовні назви, що позначають істот чи неістоти з кінцевою буквою для позначення голосних звуків:

•                           на -а (найчастіше з попереднім голосним): фейхоа (рід суб­тропічних рослин), па-де-труа, бра, па, буржуа, аміа (вид кистеперих риб), Гарсіа, Клаудіа, Франсуа, Джошуа, Ніколя, Дюма, Золя, Деґа, Нікарагуа, Мауна-Лоа (вулкан), Самоа (ар­хіпелаг), Аконкагуа (гора);

•                           на -е: піке, резюме, мораліте, желе, фрикасе, портмоне, про­теже, аташе, шимпанзе, Жозе, Хосе, Донче, Беатріче, Ша- гане, Рене, Чавчавадзе, Скулме, Дапкунайте, Альєнде, Ягве (іудейський бог), Яунде (місто), Зімбабве (країна), Хуанхе (річка), Па-де-Кале (протока), Візе (острів);

•                           на -є: льє, ательє, куртьє, конферансьє, кутюр'є, круп'є, Шарпантьє, Месьє, Кюв 'є, Лавуазьє, Готьє, Барб 'є;

•                           на -и (лише власні назви): Буушки, Язгельди, Берди, Акушти, Асли, Назли, Лао-Цзи, Духовни, Керогли, Янцзи (річка);

•                           на -і: алібі, багі, бугі-вугі, ралі, к 'янті (вино), мафіозі, тра­весті, денді, хіпі, папараці, агуті (ссавець-гризун), лорі (па­пуга), колі, колібрі, Лі, Нуралі, Луїджі, Наомі, Бетті, Одрі, Демі, Ріккі, Песталоцці, Гурамішвілі, Бахрі, Пертіні, Сент- Екзюпері, Мауглі, Нансі (місто), Нью-Джерсі (штат), Раві, Шаші (клички слонів), Сомалі (країна), Калахарі (пустеля);

•                           на -ї: Луї, Дьюї, Віньї, Шантійї;

•                           на -о, -йо: аріозо, ландо, монтекристо (система малокалі­берних рушниць і пістолетів), жабо, ласо, гето, імброльйо, комільфо, гідальго, кабальєро, тореро, мачо, маестро, дин­го, жако (вид папуг), Робертіно, Франческо, Умберто, Фі­гаро, Зозо, Коко, Йоко, Ніко, Суліко, Крузо, Рао, Ларош- фуко, Рікатто, Кессо, Кліо (муза історії), Іо (жриця Гери),

Богомайо (місто), Пількомайо (річка), Мінданао (острів), Акапулько (порт);

•            на -у: ноу-хау, рагу, табу, паспарту (ключ, що підходить до всіх замків, відмичка), гуру, фрау, фру, гну, зебу (вид бика), марабу (птах), чау-чау, Едуарду, Кіану, Біжу, Фазу, Лулу, Ку- чачу, Уемуру, Коцебу, Міцу, Пелтроу, Емінеску, Перу (країна), Роу (річка), Ігуасу (водоспад), Юнґфрау (гірський масив), Ідху (острів), Рано-Рараку (вулкан), Кабу-Фріу (мис), Дьєн- б 'єнфу (військова база);

•            на -ю: ревю, монтежю (монжю) (герметична посудина для переміщення рідин стиснутим повітрям), авеню, меню, ін­терв'ю, інженю (амплуа актриси), Лю, Маттью, Сю, Дрю, Кюсю (острів);

б)    іншомовні загальні назви на літеру, що позначає приголосний звук: цірліх-манірліх, нонсенс, каюк, тет-а-тет, нон-стоп, джаз-рок, хард-рок, поп, плей-оф, місис, фройляйн, міс, ма­дам, бізнесвумен, міз (звертання до жінки, сімейний стан якої невідомий);

в)     іншомовні жіночі імена та прізвища на літеру, що позначає приголосний, у тому числі й на -ін, -ов: Маргарет, Імоджен, Етель-Ліліан, Жаклін, Жульєтт, Евелін, Гюльчатай, Мейлан, Шер, Джейн, Агнес (але Нінель — Нінелі, Адель — Аделі), Пікфорд, Мур, Жорж Санд, Шанель, Дюпен, Турман, (Клара) Цеткін, (Ельза) Віхров, (Джеральдіна) Чаплін;

г)     жіночі прізвища й псевдоніми українського походження на -о та на літеру, що позначає приголосний: Коритько, Цекало, Репало, Крищенко, Савченко, Приходько, Грінченко, При- стайко, Ткачук, Барвінок, Макаревич, Чубач, Федорів, По- номарів, Білокур, Чумак (але псевдонім Марко Вовчок змі­нюється — Марка Вовчка);

ґ) чоловічі та жіночі українські прізвища типу Півторадні, Леле, псевдоніми Вільде, Ле, Трублаїні та інші, що за харак­тером кінцевого звука випадають з відмінкової системи імен­ників чоловічого та жіночого роду;

д)    чоловічі та жіночі прізвища й псевдоніми російського по­ходження на -ово, -ево(-єво), -их, -аго, -ако, -чі: Острово, Дурново, Коротких, Бєлих, Руських, Мирських, Черних, Глад- ких, Долгих, Бордовських, Бураго, Живаго, Мертваго, Пле- вако, Совчі;

е)     назви українських населених пунктів типу Шабо, Рені (із давньоукраїнської — річкова пристань) (Одеська область);

є) специфічні українські назви-посвяти населених пунктів у формі родового відмінка: Шевченка, Івана Франка, Максима Горького, Петровського, Щорса;

ж)    російські, білоруські, польські, чеські, словацькі, болгар­ські та деякі інші слов'янські ойконіми на -но після при­голосного: Гнєзно, Гродно, Комарно, Молодечно, Дубровно, Дубно, Брно, Ковно, Вільно, Коломно (хоча, наприклад, чеські назви типу Брно, Комарно відмінюються в чесь­кій мові, Дубно, Гродно — у білоруській, змінюється укра­їнська назва Дубно);

з)     польські та чеські географічні назви на -е із суфіксом -ц- (лат. -с-): Бельце, Кельце, Кошице, Лідице, Пардубице (але ойконім Закопане змінюється за зразком прикметника серед­нього роду однини: Закопаного, Закопаному, Закопаним);

и)    російські географічні назви на -ово, -ево(-єво), -ино, -іно (-їно): Соловйово, Рогачово, Ртищево, Тушино, Єгоршино, Йолкіно, Щокіно, Пороніно, Ананьїно, Мар 'їно;

і) назви іншомовних компаній, концернів, фірм, акціонер­них товариств, консорціумів, підприємств, філій, друкова­них періодичних видань (газет, журналів, часописів, тиж­невиків тощо), товарних знаків, брендів, марок, сортів, мо­делей: «ПепсіКо інк», «Проктер енд Ґембл», «Кавасакі», «Сіерз», «Пенні», «Брейтеш телеком», «Шел», «Ренк зі- рокс», «Дженерал моторз», «Ербас індастрі», «Крістіан Діор», «Мері Кей», «Шварцкопф енд Хенкель»; «Джеральд триб'юн», «Москов ньюс», «Уолл-стрит», «Джорнел», «Нью-Йорк таймс», «Бостон глоуб», «Нешнл джіогрефік рідез дайджест», «Ньюзуїк», «Сайколоджі тудей», «Санді таймс»; «Шевроле», «Рено», «Пежо», «Феррарі», «Тальбо», «Дайхатсу», «Міцубісі», «Сузукі» (моделі автомобілів), «Віль де Парі», «Лебоді», «Патрі», «Ліберте» (дирижаблі), «Пеп- сі», «Юніті» (американський космічний модуль), «Ямато», «Мусасі» (японські лінійні кораблі), «Торнадо» (літак-ви- нищувач), «Супер Гуппі» (літак), «Пратт-Уїтні» (авіаційний двигун), «Фуджі», «Л'Ореаль», «Монте Карло» (цигарки), «Абрау-Дюрсо» (шампанське), «Самсунг», «Дольче енд Ґаб- бана», «Ардо»;

ї) ініціальні абревіатури — буквені, звукові та комбіновані: облуно, ДемПУ, НРУ, ЄЕС, УСПП (Українська спілка про­мисловців і підприємців), АСОУ (автоматизована система ор­ганізаційного управління), ЛАК (Ліга арабських країн), ДАІ, МАГАТЕ, ФІФА, ФІАП (Міжнародна Федерація фотомисте- цтва), ЗМІ, СБУ, ВКВ, СПУ, НЛО, УТН, ПДВ (частина абре­віатур, особливо з кінцевим приголосним, змінюється: ак­тори ТЮГу, профілактика СНІДу, із ЦУМу тощо);

й) назви машин, механізмів, військової техніки, зброї тощо, до складу яких входять і цифрові позначення: ВАЗ-1118, ЛуАЗ-969М, УАЗ-З151, Іл-96Т, Ту-336, Ан-24, БРЕМ-80у (броньована ремонтно-евакуаційна машина), ТЕП75 (па­сажирський тепловоз), ТУР-10К (технологічний уні­версальний робот), В-130 (велосипед), Іж-1 (мотоцикл), КВН-49 (один з перших телевізорів) (але: БєлАЗами, ЗІЛів, на КамАЗі);

к) складноскорочені слова з кінцевим іменниковим ком - понентом у формі родового чи орудного відмінка: за­вкафедри й завкафедрою, завкадрів і завкадрами, завклубу й завклубом, завферми й завфермою, комроти, комвзводу, мінздоров'я, мінекобезпеки, міносвіти, міноборони (але: мін 'юст, мін 'юсту);

л) слова типу піввідра, півцарства, півнеба, півлиха, півгодин- ки, півлітра, пів-Європи, тобто поєднання пів з іменником у формі родового відмінка. Такі іменники утворюють особливу підгрупу слів, але: півлітрівка — півлітрівки тощо. 4. У складних словах, що пишуться через дефіс, відмінюються, де можливо, обидві частини: крейсер-авіаносець — крейсера-авіа- носця, телефон-автомат — телефоном-автоматом, конкурс-ві- кторина — у конкурсі-вікторині, музей-садиба — музею-са- дибі, місто-порт — у місті-порту, Баня-Лука — біля Бані-Луки, Пуща-Водиця — Пущі-Водиці, Рава-Руська — у Раві-Руській, але: генерал-лейтенант — з генерал-лейтенантом, тест-карта — у тест-карті, Комсомольськ-на-Амурі — під Комсомольськом-на- Амурі, Баден-Баден — у Баден-Бадені тощо.