Х. Відмінювання множинних іменників

магниевый скраб beletage

1.          У Н. та Кл. в. множинні іменники мають закінчення:

а)    -и: окуляри, збори, шахи, обжинки, висівки, джинси, брюки, терези, канікули, кошти, обценьки, проводи, обійми, фінанси, духи, пересміхи, Суми, Кобеляки, Перемишляни, Лубни;

б)    -і (після голосного----------------- ї): радощі, дебрі, пасатижі, хвастощі,

солодощі, двері, мощі, гроші, гуслі, граблі, Чернівці, Підгірці, помиї, хімікалії, вакації, перебої, устої, Гімалаї, Піренеї;

в)     -а (зрідка -я): письмена, ворота, надра, ясла, уста, ясна, вінця.

2.           У Р. в. вживаються закінчення:

а) -ів (-їв): граблів (і грабель), обценьків (і обценьок), штанів, ковзанів, джинсів, дріжджів, прянощів, сходів, шахів, ласо­щів, Жигулів, перебоїв, устоїв, Гімалаїв;

б)    нульове: вил, письмен, воріт, посиденьок, витребеньок, коно­пель, лещат, вінець, ясел, ясен, Ромен, Лубен, Сум, Карпат, ночв (частіше ночов);

в)     -ей: дверей, мощей, саней, сіней, дітей, гусей, людей, дверей, грошей.

3.           У Д. в. вживаються:

а)    закінчення -ам після твердого приголосного, коли в Н. в. іменники мають закінчення -и, -а чи -і (після шиплячого): ви­лам, воротам, сходам, сутінкам, входинам, шахам, в 'язам, пересміхам, пустощам, веселощам, радощам, гордощам, яс­лам, яснам, штанам (і штаням).

Винятки: гусям, дітям, людям, курям, саням, сіням;

б)    -ям після голосного та м'якого, коли в Н. в. іменники закін­чуються на -і (-ї), -я: вінцям, дверям, помиям, перебоям, гра­блям, коноплям.

4.           У З. в. назви деяких свійських птахів мають паралельні форми: пасти гусей і гуси, курей і кури. У сполученні з деякими дієсло­вами назви осіб у З. в. мають форму, тотожну із Н. в.: виходити в люди.

5.           В О. в. іменники, що в Р. в. приймали закінчення -ей, мають -ми:

дітьми, людьми, гусьми, сіньми, саньми, курми, дверми (і две­рима), грішми (і грошима), ворітьми (і воротами), штаньми (і штанами, рідше — штанями).

6.           У М. в. фіксуються дублетні форми: на штанах (рідше — на штанях), на воротах (рідше — на воротях).

Вправа 80

I.             Визначте рід, відміну та групу відмінювання іменників (де це можливо).

II.           Іменники І відміни поставте у формах орудного, місцевого, клич­ного відмінків однини та родового множини; іменники ІІ відміни — у формах родового, давального, орудного, кличного відмінків однини та називного множини; іменники ІІІ відміни — в орудному та кличному однини; іменники IV відміни — у родовому, орудному, місцевому однини та називному множини. Поясніть вибір відмінкових закінчень та змі­ни голосних і приголосних, що відбуваються перед ними.

I.            Круча, добродій Ілля, явище, звір, глазур, журі, стаття, юність, Тараща, сім'я, ртуть, сім'я, колега суддя, доброзичливець, соменя, жовч, дівча, розкіш, тесляр, пуща, акція, снігур, нехворощ, межа, Ганнуся, емаль, Євпраксія, скляр, втеча, суцвіття, мережа, інтерв'ю, товариш інженер, Перм, сторіччя, муляр, перемога, гниль, байкар, веремія, Керч, гуща, швагер, шоу, вежа, мати, Сєдих, річ, зайчатко, любов, письменник Гончар, мелодія, вихор, тьмяність, табу, страй­кар, море, комар, посміховище, лінощі, п'ятниця, ювіляр, маля, оже­ледь, верф, Вітчизна, ніч, Синюха, бідолаха, дідусь гончар, кіновар, гульвіса, ім'я, яєчня, фантазер, рикша, стать, ковзаняр, зайча, се­кретар, Дженет Джексон, шофер, рученя, ґедзь, радіослухач, сонце, віддаль, рись, Олег Рись, пан (пані) Женя, Ольга Рись.

II.          Буревій, пасіка, кутюр'є, кравець, практикантка, маляр, па­совище, автородео, кучер (волосся), Марко, леді, Рось, сопілкар, душа, оленя, надія, Твер, мадяр, малятко, монастир, рішучість, шахи, пісня, янтар, деревце, пташа, туш (музичний твір), міськрада, п'ядь, колега професор, вітрильце, фірма, родео, квітникар, книгар­ня, подорож, пейзаж, колібрі, столяр, серце, лабораторія, Пушкін (місто), Пушкін (чоловіче прізвище), кучер (візник), крапля, кров, слівце, рілля, коліща, Об, жнець, конвалія, терпкість, фламінго, плем'я, товариш Вихованець (чоловіче прізвище), обценьки, туш (фарба), плащ, дівчисько, чау-чау, вістря, хмарище, колега Швець (чоловіче прізвище), онуча, тесля, пан Ігор, Марія Коваленко, бе­тоняр, швець, фрау, дівчатко, Кандалакша, какаду, добродій Лазар, цеце, дядько бригадир.

Вправа 81

Прочитайте вірші, визначте, у яких відмінках ужиті іменники. Вивчіть поезії напам 'ять, щоб не плутати відмінкові форми.

 

І. Це ж як вірш!

Є ще люди сонні, наче сови, а глухі до слова — це найгірш. Ти до рідної прислухайсь мови, прокажи відмінки — це ж як вірш!

Називний питає: хто ти? що ти? Хоче він про наслідки роботи і про тебе чути лиш похвали, щоб тебе як приклад називали.

Родовий доскіпує свого - хоче знати він: кого? чого? І про тебе знать, якого роду, що немає роду переводу.

Все давальний дасть — не жаль йому, але хоче знать: кому? чому? Знать про тебе, гожого на вроду, що даєш і ти свому народу?

У знахідного свої потреби: він — кого? і що? — питає в тебе. І кого всі ми за друзів маєм, і що друзі роблять нам навзаєм?

А орудний хоче знать: ким? чим? У труді орудуй разом з ним. Хоче знать: що здатний ти утнути? Чим ти сильний? Ким ти хочеш бути?

А місцевий — де? В якому місці? Хочеш знати — у селі чи в місті? Кличний закликає всіх навколо: гей, Іване, Петре чи Миколо, ви не будьте сонні та байдужі - у житті нема нічого згірш.

Рідна мова! В ній слова — як ружі, а самі відмінки — наче вірш. (Д. Білоус).

 

ІІ. Слова покличні — прості й величні

Наталю, Лесю а чи Любаво!

Дивися — в кличнім простім відмінку: І так сердечно і так ласкаво -

«Ой не стелися, зелен барвінку...»

Одвертий кличний — немов дитинний, До зборів, сходки відкрито й радо музичний, зичний та ще й гостинний. — чи товариство, а чи громадо.

 

Вживеш ти усно чи на папері - мов у світлицю відчиниш двері.

Звертання щире, душевне, щедре Василю, Павле, Іване, Петре.

А найсвятіше душі приємне - моя Вкраїно, кохана земле,

ти, сивий Дніпре, і ти, Дунаю, - миліших серцю звертань не знаю. (Д. Білоус).

 

Вправа 82

I.             Подані слова поставте в родовому відмінку однини, поясніть ви­бір закінчень за допомогою правил. У важких чи сумнівних випадках скористайтесь орфографічним словником.

II.          Як називаються пари слів у лексикології, подані в завданні ІІ та ІІІ? Порівняйте закінчення родового відмінка однини в цих парах.

                Факультет, тюлень, бісер, аналіз, азарт, ліхтар, стандарт, ясен, ква­драт, акорд, штурм, спеціаліст, ураган, єгер, радіус, розгін, набат, ка­штан, мінор, гопак, мажор, Дністер, джаз, гість, буран, блюз, пластир, борщ, Дід Мороз, мороз, холод, джміль, шелест, овес, дециметр, шрам, займенник, крик, Псалтир, піаніст, Степний Яр (село), голод, декан, гар­мидер, Донець (річка), сміх, якір, вітер, відсоток, сегмент, талант, вед­мідь, абзац, капіляр, відмінок, добуток, присудок, школяр, граніт, бі­бліотекар, хокей, край, хабар, панцир, візир, дьоготь, вальс, мікроб, тро­лейбус, кришталь, серпень, Нью-Йорк, гіпс, Памір, дзвоник, Париж, Ін­гул, інвентар, вокзал, Новий Шлях (село), Буг, тягар, гурт, Дунай, вар­вар, млин, штаб, романтизм, географ, сквер, садок, сад, окунь, чер­вінець, бетон, батон, десяток, вересень, мільярд, погріб, філолог, четвер.

                Куліш (чоловіче прізвище), куліш (страва); Зелений Барвінок (село), зелений барвінок (рослина); Арканзас (штат), арканзас (міне­рал); Амур (річка), амур (риба); Галас (прізвище), галас (крик); Лебідь (сузір'я), лебідь (птах); Антрацит (місто), антрацит (корисна копалина); Юпітер (планета), юпітер (прилад); Адоніс (планета), адоніс (рослина); Лабрадор (півострів), лабрадор (мінерал); Кисіль (чоловіче прізвище), кисіль (страва); Водолій (сузір'я), водолій (особа); Меркурій (планета), меркурій (ртуть); Циган (кличка кота), циган (національність); Курган (місто), курган (насип); Динар (кличка собаки), динар (грошова оди­ниця); Манчестер (місто), манчестер (тканина); Прут (річка), прут (ло­зина); Ньюфаундленд (острів), ньюфаундленд (порода собаки); Чер­нець (чоловіче прізвище), чернець (монах); Лев (власне ім'я), лев (тва­рина); Уран (планета), уран (хімічний елемент); Дон (річка), дон (ша­нобливе звертання до особи); Агул (річка), агул (одна з народностей Дагестана); Мускат (кличка собаки), мускат (вино); Сокіл (чоловіче прізвище), сокіл (птах); Бар (місто), Бар (річка), бар (кав'ярня).

ІІІ. Стан (у техніці), стан (в інших значеннях); буряк (один корінь), буряк (збірне); апарат (пристрій), апарат (державна установа); бліц (фотолампа), бліц (шахова партія); штоф (тканина), штоф (пляшка); елемент (у конкретному значенні), елемент (в абстрактному значен­ні); ірис (оболонка ока), ірис (рослина); шпик (сало), шпик (шпигун); лексикон (книжка), лексикон (запас слів); скат (похилий спуск), скат (риба); магазин (пристрій), магазин (крамниця); бал (одиниця виміру), бал (танцювальний вечір); екіпаж (коляска), екіпаж (команда); рокер (у фігурному катанні), рокер (мотоцикліст); корч (пень), корч (судома); курай (музичний інструмент), курай (рослина); авторитет (значення, вплив), авторитет (про особу); образ (ікона), образ (обличчя, художній засіб, тип тощо); ячмінь (хвороба), ячмінь (злак); детектив (агент), де­тектив (твір); джин (дух), джин (спиртний напій); рак (хвороба), рак (тварина); Розлуч (село), Розлуч (гора); Хорол (місто), Хорол (річка); Аоминь (півострів), Аоминь (країна), Аоминь (місто); Люб'язь (озеро), Люб'язь (село); Гамбург (область, земля), Гамбург (місто); Кабул (річ­ка), Кабул (місто); Квебек (місто), Квебек (провінція); Мозамбік (кра­їна), Мозамбік (місто).

Вправа83

Поставте іменники в родовому та орудному відмінках, які осо­бливості спостерігаються при відмінюванні множинних іменників.

Лубни, роковини, Піренеї, двері, люди, сани, терези, ночви, Ром­ни, гордощі, джинси, гроші, граблі, витребеньки, ясла, кури, нетрі, во­рота, Чернівці, Черкаси, окуляри, вибори, Карпати, діти, гуси, дебати, заручини, фінанси, шахи, духи, макарони, переговори, Афіни, Ясси, харчі, вила.

Вправа 84

Перепишіть речення, підкресліть іменники, виділіть їх закінчен­ня, визначте, у якому відмінку та числі вони вжиті. Як впливають на вибір закінчення рід, відміна та група іменників?

І. 1. Й воно, прожите життя, це також отой літній сад на схилі гори, літній сад, що тягнеться до вічного неба липою й тополею, грушею і яблунею, що обвисає гронами калини, що тішиться каштаном, що ра­дується ліщиною, вишнею, черемхою. (Є. Гуцало). 2. З багаття ко­хання вірність, Мов кінь стриножений, п'є (В. Малишко). 3. Дорогий Ванечко! Любий, милий, кровиночко моя! Пишемо ми з Марією цього листа, а за слізьми світа білого не бачимо (В. Логвиненко). 4. Товаришу гвардії майор, а як залізничні колії? — запитує хтось із бійців (О. Гон­чар). 5. — Добридень, отче Харитоне! — гукнув з воза веселий Млин- ковський таким здоровим та хрипким басом, як з порожньої бочки, наче в його в горлі струни порвались (І. Нечуй-Левицький). 6. А ска­жіть, пане сержанте, коли можна знати, за ким [кого] ви шукаєте? (Ми­рослав Ірчан). 7. Півпарубка перевів подих, а потім уже через шпарку в дверях взявся розглядати подвір'я (Є. Гуцало). 8. Хотів крикнути, за­перечити: «Тату!» — але батько тільки цитьнув, як кошеняті, і знову дав волю своїм громам-блискавицям, вже й сина ліпив до тих плюндва- чів із раднаргоспу, хочете, мовляв, ще одним ГЕСом галасу наробити, а плавні та Скарбне хіба вам болять? (О. Гончар). 9. Мій Києве — сто­лице братства горда, звідціль проріс наш гордий родовід, а всі загарб­ники, напасники і орди кістьми лягли біля твоїх воріт (В. Крищенко).

10.         Коли крізь розпач випнуться надії І загудуть на вітрі степовім, Я тоді твоїм ім'ям радію І сумую іменем твоїм (В. Стус). 11. — Я бачив газетярів, що в своїх газетах кидали громи на донощиків (І. Франко). 12. — І я, лоцманський парубійко Гаврош Чумачок, стаю тим часом ін­женером Гаврилом Петровичем Чумаченком (О. Гончар).

11.                  1. Замовкла муза на півслові І тихо додала в кінці: — Все почина­ється з любові На злім і добрім світі цім. (В. Малишко). 2. І я шарп­нулась гіллям, коренем, І вивільнила двійко рук, Й худеньким тілом, наскрізь зболеним, Зірвала з пліч собі кору (О. Слоньовська). 3. Маріє Антонівно, я завжди пам'ятатиму вашу мудру науку (Ю. Яновський). 4. — А ми здавна альпіністи, товаришу Хаєцький, — сказав Воронцов, крокуючи поряд з бійцем. — Ми альпіністи з часів Суворова (О. Гон­чар). 5. «Ей, старосто Кричевський! Чи не можна б мені пана Хмель­ницького забрати.» (Народна дума). 6. Кинь, добродію, неробство, Дорожити варто днем (Г. Сковорода). 7. «Гей, дівко-бранко, Ма­русю, попівно Богуславко! Почім ми можем знати, Що в нашій землі

християнській за день тепера?..» (Народна дума). 8. Товаришу капітан медичної служби, галюцинації можуть бути від такої рани, як у мене? (О. Коломієць). 9. «Ей, куме, куме Барабашу, гетьмане молодий! Як бу­деш ти мені сими словами досаждати, Да вже не зарікаюсь тобі з пліч, як галку, голову зняти.» (Народна дума). 10. Пане Фредерику, Я знаю, що ні вітру, ні саней, Ані коня немає в вашім вальсі, Що все це — тіль­ки вигадка моя (М. Рильський). 11. Усі погляди прикуті до Пакришня, як до Сеспеля, якого оце вперше після запалення легенів вивів у світ його брат Федір (Ю. Збанацький). 12. Майнули в пам'яті Леонідові трагічні картини херсонського відступу минулого літа (О. Гончар). ІІІ. У § 54 відшукайте текст «Невичерпна духовна скарбниця», ви­конайте завдання, аналогічне до І.

—                  Як звешся, хлопчику?

—                 Я не знаю.

—                 А як же тебе кличуть удома?

—                  Батько каже: шибенику; мама — збитошнику; баба — опри­шку; дід — розбійнику, а тітка — люципере.

§ 27. Чоловічі та жіночі імена по батькові

1.          У чоловічих іменах по батькові пишеться суфікс -ович, якщо ім'я відмінюється за зразком твердої чи мішаної групи або закінчу­ється на р, і орфографічно -ьович (-йович), коли ім'я належить до м'якої групи: Вікторович, Антонович, Федорович, Макарович, Дорошович, Лазарович, Ігорович, Васильович, Юрійович, Ана- тольович (від Анатоль), Анатолійович (від Анатолій), Йонович (Йона), Микитович (Микита), Минович (Мина), Силович (Сила).

2.          Жіночі імена по батькові творяться додаванням до основи власних імен словотворчого форманта -івн(а): Петрівна, Сергіївна (Сер­гій + -івна), Мефодіївна (Мефодій + -івна), Анатолівна (Анатоль + -івна), Анатоліївна (Анатолій + -івна), Василівна, Юріївна, Йо- нівна, Микитівна, Минівна, Силівна.

3.            Від імені Яків утворюються дублетні форми по батькові: Якович, Яківна і Яковлевич, Яковлівна.

4.           Як виняток, при творенні імені по батькові від Григорій відпадає -ій — Григорович, Григорівна.

5.           Дублетні форми по батькові творяться також від імен на -а (-я): Кузьма — Кузьмич (суфікс -ич), Кузьмівна і Кузьмович, Кузьмівна; Лука — Лукич, Луківна і (рідше) Лукович, Луківна; Сава — Савич, Савівна і Савович, Савівна; Хома — Хомич, Хомівна і Хомович, Хомівна.

6.           Від імені Ілля форми по батькові — Ілліч, Іллівна; від Микола — Миколайович, Миколаївна і (рідше) — Миколович, Миколівна.

7.            Форми по батькові від офіційних подвійних імен на зразок Бог- дан-Юрій утворюються звичайно від першого імені (Олексій Богданович, Ірина Богданівна), але за бажанням рідних під час реєстрації новонароджених може бути зафіксована форма по бать­кові й від другого імені (Олексій Юрійович, Ірина Юріївна) чи на­віть від обох: Олексій Богдан-Юрійович, Ірина Богдан-Юріївна. В останньому випадку перше ім'я не відмінюється (виступ Олексія Богдан-Юрійовича, стаття Ірини Богдан-Юріївни).

8.           Чоловічі імена по батькові відмінюються як іменники ІІ відміни мішаної групи, жіночі імена по батькові відмінюються як імен­ники І відміни твердої групи.

Н.

Микола Васильович

Олена Іллівна

Р.

Миколи Васильовича

Олени Іллівни

Д.

Миколі Васильовичу

Олені Іллівні

З.

Миколу Васильовича

Олену Іллівну

О.

Миколою Васильовичем

Оленою Іллівною

М.

при Миколі Васильовичу

при Олені Іллівні

Кл.

Миколо Васильовичу

Олено Іллівно

Примітка. Не можна говорити й писати Марини Володимирівної (Контрольна робота Марини Володимирівни Іщук, а не Контрольна робота Марини Володимирівної Іщук), Варварі Петрівній (Залишу до­ручення Варварі Петрівні, а не Залишу доручення Варварі Петрівній).

Вправа 85

Від поданих власних імен утворіть чоловічі та жіночі імена по батькові, укажіть можливі варіанти.

Артур, Антон, Аркадій, Ахіллій, Ахіла, Богдан, Богуслав, Бенедьо, Валерій, Валер'ян, Геннадій, Георгій, Григорій, Еміль, Євген, Євгеній, Єлизар, Ілля, Ілько, Ігор, Йона, Кесар, Касян, Корнило, Корнилій, Кузьма, Лазар, Леонтій, Леонід, Лев, Лука, Мануїл, Марко, Мар'ян, Мефодій, Микола, Михайло, Никін, Остап, Олег, Порфир, Порфирій, Рафаїл, Роман, Сидір, Сила, Сава, Тихін, Улян, Фока, Хома, Юлій, Яків, Ярема, Ярополк.

©0> Учителька:

—      Артемку, чому ти знову запізнився ?

Хлопчик:

—       Ну, Маріє Антонівно, Ви ж самі казали, що вчитися ніколи не

пізно.