І. Кількісні числівники

магниевый скраб beletage

1. Числівник один відмінюється за родами, числами та відмінками, як займенник той (подібно до відмінювання прикметників).

Від­мінки

Однина

Множина

чоловічий рід

середній рід

жіночий рід

Н.

один

одне, одно

одна

одні

Р.

одного

одного

однієї/-ої

одних

Д.

одному

одному

одній

одним

З.

як у Н. чи Р. в.

одне, одно

одну

як у Н. чи Р. в.

О.

одним

одним

однією/-ою

одними

М.

на одному/-ім

на одному/-ім

на одній

на одних

Кл.

як

у

Н. в.

як у Н. в.

Примітка. У висловах один до одного, один одного, один одному один одним, один по одному, усі до одного, ні одного, ні одному й под. наголос у словах одного, одному, одній і т. д. — на першому складі.

2. Числівники два, три, чотири, кілька, багато та всі збірні від­мінюються за зразком числівника два, який частково змінюється за родами: для чоловічого й середнього роду існує спільна фор­ма й окрема — для жіночого роду. Збірні числівники п 'ятеро й далі в непрямих відмінках мають тільки вторинні дублетні фор­ми однокореневих власне-кількісних числівників, проте в О. в. за­свідчуються дублетні форми. У збірних числівниках у непрямих відмінках суфікс -ер(о) відпадає.

Числівники чотири, четверо, багато в О. в. мають закінчення -ма. Числівник обидва, обидві, обоє в непрямих відмінках має форми обох, обом, обома.

Від­мінки

Власне-кількісні

Неозначено- кількісні

Збірні

Н.

два, дві

три

чотири

кілька

п 'ятеро

Р.

двох

трьох

чотирьох

кількох

п 'ятьох

Д.

двом

трьом

чотирьом

кільком

п 'ятьом

З.

= Н. чи Р.

= Н. чи Р.

= Н. чи Р.

= Н. чи Р.

п 'ятьох

О.

двома

трьома

чотирма

кількома

п'ятьма, п 'ятьома

М.

на двох

на трьох

... чотирьох

. кількох

...п'ятьох

Кл.

як

У

Н. в.

як У

Н. в.

3. Числівники від п'яти до вісімдесяти (крім сорока), кільканад­цять, кількадесят відмінюються як п 'ять, причому в кожному не­прямому відмінку — дві дублетні форми.

Увага! У числівниках на -десят п 'ятдесят — вісімдесят відмі­нюється тільки друга частина (на відміну, наприклад, від російської мови, у якій такі числівники змінюються в обох частинах): п'ятдеся­тьома, шістдесятьох, сімдесятьом, вісімдесятьма тощо.

Н.

п'ять

сім

вісім

шістдесят

Р.

п'яти, п'ятьох

семи, сімох

восьми, вісьмох

шістдесяти, шістдесятьох

Д.

п'яти, п'ятьом

семи, сімом

восьми, вісьмом

шістдесяти, шістдесятьом

З.

п 'ять /п 'ятьох

сім / сімох

вісім / вісьмох

шістдесят, шістдесятьох

О.

п'ятьма, п'ятьома

сьома, сімома

вісьма, вісьмома

шістдесятьма, шістдесятьома

М.

на п'яти, на п'ятьох

на семи, на сімох

на восьми, на вісьмох

. шістдесяти, шістдесятьох

Кл.

як У

Н. в.

як У

Н. в.

4.          Числівники сорок, дев 'яносто, сто в усіх відмінках, крім Н. та З., мають закінчення -а: сорока, дев'яноста, ста.

5.          У складних числівниках — назвах сотень — від двохсот до дев 'я- тисот, а також кількасот змінюються обидві частини: перша як числівник два або п'ять (причому в числівниках із першим ком­понентом від п 'яти до дев 'яти в О. в. вживаються дублетні фор­ми), друга — як іменник місто в множині. Обидві частини склад­них числівників на позначення сотень пишуться разом. Примітка. У числівниках двісті — чотириста в З. в. вживається

форма, однакова з Н. в., якщо сполучається числівник із назвами не­істот (бачу триста гривень), і форма, тотожна словоформі Р. в., якщо числівник уживається з назвами істот (бачу трьохсот ліцеїстів). У числівниках п'ятсот — дев'ятсот у З. в. функціонує форма, тотожна формі Н. в.

Н.

триста

вісімсот

Р.

трьохсот

восьмисот

Д.

трьомстам

восьмистам

З.

Н. або Р. в.

вісімсот

О.

трьомастами

вісьмастами, вісьмомастами

М.

на трьохстах

на восьмистах

Кл.

як у Н. в.

як у Н. в.

6.          Числівник тисяча відмінюється як іменники І відміни жіночого роду мішаної групи (остача), мільйон, мільярд — як іменники ІІ від­міни чоловічого роду твердої групи (павільйон), числівник нуль — як іменник ІІ відміни чоловічого роду м'якої групи (циркуль).

7.          У складених кількісних числівниках відмінюється кожен ком­понент за відповідним зразком простого чи складного числів­ника: тисяча сімсот двадцять один, тисячі семисот двадцяти (двадцятьох) одного,... тисячею сьомастами (сімомастами) двадцятьма (двадцятьома) одним, на тисячі семистах два­дцяти (двадцятьох) одному (однім). Причому якщо для час­тини компонентів характерні дублетні форми, то вибираються

однотипні, наприклад: шістдесятьма сьома або шістдесятьома сімома; двадцяти п 'яти або двадцятьох п 'ятьох. 8. У дробових числівниках чисельник відмінюється як відповідний власне-кількісний числівник, а знаменник — як порядковий у множині (тобто як прикметник у формі множини), крім дробових із чисельником — одна: одна шоста, одна десята, одна тисячна, одна мільйонна.

Якщо непрямим відмінкам власне-кількісного числівника, що є чисельником дробу, властиві дублетні форми, то в дробовій назві на­дається перевага першому варіантові форм: у Р., Д. й М. в. — формі на -и (п 'яти, шести), в О. в. — формі на -ма (п 'ятьма, шістьма); З. в. чи­сельника дробових числівників збігається з Н. в. (за винятком дробів із чисельником одна: одну четверту, одну двадцяту, одну соту і т. д.).

Увага! Після чисельника дві, три, чотири знаменник переважно ставиться у формі Н. в. мн., а після п'ять і більше—у формі Р. в. мн.: дві дев 'яті (частини), три сьомі (частини), чотири десяті (частини); шість дев 'ятих (частин), п 'ять сьомих (частин), дев 'ять десятих (частин).

Н.

одна восьма

одинадцять сотих

Р.

однієї восьмої

одинадцяти сотих

Д.

одній восьмій

одинадцяти сотим

З.

одну восьму

одинадцять сотих

О.

однією восьмою

одинадцятьма сотими

М.

на одній восьмій

на одинадцяти сотих

Кл.

як у Н. в.

як у Н. в.

9. Слова половина (1/2), третина (1/3), чверть (1/4) відмінюються як звичайні іменники, бо відносяться до цієї частини мови, а не до числівників, хоча й позначають частину від цілого.