§ 35. Дієприслівник як незмінювана форма дієслова

магниевый скраб beletage

Дієприслівник — це незмінювана форма дієслова, яка, указуючи на додаткову дію, пояснює в реченні основне дієслово. Дієприслівники поєднують ознаки прислівника (незмінна форма, у реченні — обстави­на) та дієслова (вид, час, перехідність / неперехідність).

Час

Недоконаний вид

Доконаний та рідше недоконаний вид

теперішній

-учи (-ючи), -ачи (-ячи)

від основи тепер. часу

стогнучи, пояснюючи, лежачи, марячи

 

минулий

 

Г + -вши, П + -ши

від основи інфінітива

поцінувавши, думавши, упершись, візши

У минулому часі суфікс -вши додається до кінцевого голосного основи інфінітива, а суфікс -ши до кінцевого приголосного: бравши, піддавши, наелектризувавшись, спікши, принісши.

Категорія перехідності для дієприслівників визначається так, як і для дієслів. У реченні від перехідних дієприслівників залежать імен­ні частини мови в знахідному відмінку без прийменника чи в родовому без прийменника (коли залежні слова позначають частину від цілого або перед дієприслівником уживається частка не): написавши реферат, виконуючи завдання, насипаючи цукру, не принісши квітів.

Усі інші дієприслівники неперехідні, у тому числі із суфіксом -сь (у кінці дієприслівників -ся не вживається): сміючись над жартом, ма­люючи на асфальті, схилившись над колискою, відпочиваючи на морі.

У кінці дієприслівників (власне дієприслівникових суфіксів) за­вжди пишеться и, їх не варто плутати з активними дієприкметниками у формі множини із закінченням -і та суфіксами -уч-, -ач-: Наступаючи в бою, бійці прорвалися вперед (дієприслівник) і Наступаючі в бою бій­ці прорвалися вперед (дієприкметник).

Вправа 110

Від поданих дієслів утворіть дієприслівники, поясніть специфіку цього процесу. Із шістьма дієприслівниками складіть речення, визна­чте їх граматичні ознаки та синтаксичні функції.

Терпіти, помічати, скубти, проливати, переповзти, підливати, одяг­ти, телеграфувати, спалахнути, пустити, забути, блукати, добігатися, мріяти, милуватися, протерти, заповідати, прясти, зашарудіти, ходити, віяти, співати, накрапати, шкребти, пропахти, приїхати, надломити.

Вправа 111

Перекладіть українською мовою. Зверніть увагу на правопис дієприслівників в українській та російській мовах. І. 1. Погружаясь в холодний кипяток нарзана, я чувствовал, как те- лесньїе и душевньїе сили мои возвращаются (М. Лермонтов). 2. Хо - рошо, состарившись, рассуждать, советовать и с собою молодость без расчета сравнивать (А. Кольцов). 3. Случайно Вас когда-то встре- тя, в Вас искру нежности заметя, я ей поверить не посмел (А. Пуш- кин). 4. Я подошел к господину, взял его довольно крепко за руку и, посмотрев ему пристально в глаза, попросил удалиться (М. Лер- монтов). 5. В ущелье лежа, Уж долго думал о смерти птицьі, о страс- ти к небу (М. Горький). 6. Пошумев, река успокоилась (Б. Полевой). 7. Бледнея, заря затухает (И. Никитин). 8. Держа кувшин над головой, грузинка узкою тропой сходила к берегу. Порой она скользила меж камней, смеясь неловкости своей (М. Лермонтов). 9. Играючи, расхо- дится вдруг ветер верховой (Н. Некрасов). 10. За рекой, дьімясь, пьілал огонь рьібачий (А. Пушкин). 11. Пуля ударилась в камень и, взвизгнув, отскочила рикошетом (Н. Островский). 12. Я стал на углу площадки, крепко упершись левой ногой в камень и наклонясь немного вперед, чтобьі, в случае легкой раньї, не опрокинуться назад (М. Лермонтов).

ІІ. Лист бумаги

Когда человек хочет поделиться своими переживаниями с далеким другом, он берет лист бумаги и пишет письмо.

Конструктор, задумьівая машину, берет лист бумаги и чертит на нем то, что подсказьівает ему мьісль.

Художник, торопясь запечатлеть наше время в симфонии красок, берет лист бумаги и набрасьівает контури картини.

Учений, проникнув разумом в неизведанное и доказьівая неоспори- мость открьггого, берет лист бумаги и покрьівает его каскадом формул.

Журналист, вернувшись из командировки и желая рассказать о ви- денном, берет все тот же лист бумаги, авторучку и пишет. (Из газетьі).

Вправа 112

Складіть речення зі словами сяючи й сяючі, сидячи й сидячі, блу­каючи й блукаючі, літаючи й літаючі, хвилюючи й хвилюючі, крокуючи й крокуючі, затихаючи й затихаючі, достигаючи й достигаючі, ведучи й ведучі. Поясніть різницю.

©0> Батько, переглянувши щоденник сина, говорить:

—      Та за такі оцінки карати потрібно!

—      Правильно, тату! Ходімо я покажу тобі, де живе наш учитель!