магниевый скраб beletage

Тире в простому реченні ставиться:

1.          На місці будь-якого пропущеного члена речення, найчастіше при­судка (за бажанням автора в цій позиції тире може не ставитися):

Хто крилам заздрить, хто — кігтям (М. Полотай). Рідна мова дається народові Богом, а чужа — людьми, її приносять на ві­стрі ворожих списів (В. Захарченко).

2.          Між різними членами для вираження несподіваності, протистав­лення тощо: Що квітне — зів 'ядає (Ф. Прокопович). Не на оздоби злотні... Купують славу — на відкриті рани (П. Орлик).

3.          Для інтонаційного виділення окремого слова чи групи слів: Віки — несита жадоба твоя Живить і тне, кохає і карає (Є. Ма- ланюк). Після других півнів — знову до хвіртки прийшла (А.Іщук). Живить віру — діло (І. Величковський).

4.          Між двома словами, що означають часові, просторові чи кіль­кісні межі (замість сполучень слів із прийменниками від... до, з... до тощо), а також між словами, що позначають приблизну кіль­кість: Свіжі ягоди суниці споживають, як правило, з червня-лип- ня до осені (Із журналу). Брали в оренду десять-п 'ятнадцять гек­тарів землі (Із журналу). У сімнадцятому-вісімнадцятому сто­літтях з'являється тенденція до регулярного планування міст, іде їх швидкий розвиток (Ю.Івашко).

Вправа 137

Перепишіть, поясніть уживання тире. I. 1. Кольори міста — густіші, звуки — відкривають бентежну музичну тональність (Є. Гуцало). 2. Кулі примхливі, як дівчата, — виби­рають найкращих. 3. Підлість послідовна, як геометрія, — вибирає най- чесніших. 4. Держава — держить. Бо вона держава. У неї скіпетр вла­ди у руці. 5. Усміхається правда очима легенд і свобода — очима неволі (Із творів Л. Костенко). 6. Можна смерть лиш смертю здолати, Тільки в тім таємниця буття. І зерно мусить вмерти, щоб дати В життєдавчому житі — Життя (Є. Маланюк). 7. Каяття — для часів спокійних (П. За- гребельний). 8. Кожен українець — це «троїсті музики»: одне — ду­має, друге — каже, третє — робить (І. Драч). 9. Найперше було Сло­во. Наш світ мине, як день. Мине і світу слава, Та Слово — не пройде (Є. Сверстюк). 10. Донедавна місто із селищем зв'язував через Дніс­тер залізничний міст — шлях на Вінницю-Чернівці в один бік та Бєль- ци-Унгени-Кишинів або Ясси — в другий (Ю. Смолич).

ІІ. 1. Скорбота зими-землі-світу стає моєю скорботою, і, зливаю­чись із піснею, я сам стаю скорботою, сам стаю зимою-землею-сві- том і, заціпенівши, не скоро й помічаю, що пісня стихла. 2. За якусь хвильку-другу в одному з просторих залів бібліотеки за допомогою бі­бліотечного працівника дістав об'ємний довідник світової літератури англійською мовою, проворно розгорнув на прізвищі Івана Драча. 3. На лиці в білої хати — двоє вікон, мов очі, згори сіріє витьопана него­дою солом'яна стріха, наче хата сірою хустиною перев'язалась по самі брови. 4. Біжить [вітер] від груші в цьому болісно-сяйливому кущі, сам — наче колючий кущ сліз, то він — сльози, то сльози — він, то село — плаче, й Княжа гора — плаче. 5. Співчуття — лікує, повертає до тями, отже, спасибі за співчуття. 6. Дуже їй запам'яталося, як аме­риканська дівчина років п' ятнадцяти-шістнадцяти змагалася на якусь довгу дистанцію з нашими бігунками. 7. І листя летить — у саду із ви­шень багрецеве. Оранжеве з кленів. Червоне з червоних дубів. Із вільх і осик — облітає зелене, крицеве. І сиве — із верб облітає та ще з ясенів (Із творів Є. Гуцала). 8. «Доброго ранку!», «Світлої днини!» — Щедро даруй ти Людям, дитино (В. Гринько). 9. Тут вочевидь простежується послідовний, логічний шлях письменника до втілення свого задуму: власні враження — свідчення очевидців — книга-документ — ху­дожній твір (В. Плющ). 10. Льох — ось-ось, тільки ще трохи двором (А. Головко).

Вправа 138

Запишіть, розставте розділові знаки, поясніть, укажіть пункту­аційні варіанти.

I.            1. Любов рухає світом, а ненависть історією (А. Коваль). 2. Ко­лись творилися слова, тепер абревіатури (Л. Костенко). 3. Посереди­ні диявольщина ХХ-го сторіччя (П. Загребельний). 4. У кого совість прокурор, у кого адвокат (Ю. Меліхов). 5. Кому дано багато, кому мало, але нікому досить (А. Коваль). 6. Тато нагадував мені похмуро­го козацького орла, а мама якусь смугляву птицю, що їй не сидиться на місці і все вона хоче кудись полетіти (В. Сосюра). 7. Душа прагне сповіді, а дух проповіді (А. Коваль). 8. Корея поважає і сповідує фі­лософію Конфуція (551 479 роки до нашої ери), який висловив дум­ку, що людина тісно пов'язана з Всесвітом, а в ньому панують дві протилежні сили — інь (негативна) і янь (позитивна) (Із журналу). 9. Плоди лимона достигають у листопаді грудні (Із журналу).

II.          1. Хати під соломою, черепицею, шифером і ґонтом розкидані трохи хаотично. Біля кожної деревця й квітники. В кожній своє жит­тя, свої клопоти й свої діти (І. Цюпа). 2. Митець дивиться на світ; мис­литель у світ (А. Содомора). 3. Ми сиділи на критій веранді станції Зе­лений Гай, що стоїть на 1088-му кілометрі автостради Москва Сім­ферополь, і розмовляли про всілякі незначущі речі, про котрі звичайно говорять подорожні, малознайомі люди (П. Загребельний). 4. Найкра­щого вчимося у нащадків, найгіршого в сучасників, найголовнішого у предків (А. Коваль). 5. В'язниці гостинні, як могили, вибирають не­приборканих (Л. Костенко). 6. Велетенський парк, що з його краси так милувалася Сахно, промайнув за дві три хвилини (Ю. Смолич). 7. Ба­рикади цегли проти бездомності. Барикади поезії проти бездумності. Барикади совісті проти берій. На барикадах не до фанаберій (Л. Кос - тенко). 8. В основі до-мажорної гами тризвук до мі соль, розташований на І, ІІІ та V ступенях (З посібника). 9. Недарма наголошував Сенека: «Одна річ пам'ятати, інша знати» (А. Содомора).

©Q> Батьки переконували Сергійка, що знайшли його в капусті. Коли він пішов до школи, це підтвердила й учителька, сказавши, що в Сергійка замість голови — качан капусти.