І. Кома між однорідними членами речення без сполучників

магниевый скраб beletage

Кома ставиться:

1.           Між однорідними головними та другорядними членами речення, крім означень, з'єднаними безсполучниковим зв'язком, як непо- ширеними, так і поширеними: До професора в перервах підходили студенти, асистенти, професори — з безліччю запитань... (Р. Іваничук). Криши, ламай, трощи стереотипи (Л. Костенко). Захищаю калину, чисті джерела, Могилу в полі, камінь на роздо­ріжжі, Ікону під вишиваним рушником (М. Петренко). Снаряди вже рвались зліва, справа, спереду, ззаду (О. Гончар).

Увага! Варто розрізняти такі зовні схожі випадки: Минає рік, другий (другий однорідний член речення виражений не повністю «другий рік») і Минерік-другий (два останні слова означають приблизну кількість).

2.            Між однорідними означеннями чи прикладками, що характе­ризують предмет з одного боку (при переліку різновидів пред­мета), коли вони вказують на ознаки предмета одного порядку (позитивні або негативні якості, колір, розмір, форму, матеріал, зовнішні ознаки тощо): За шкільними партами схилились чор­няві, біляві, русяві голівки (І. Цюпа). На липах з 'явилося свіже, молоде, пахуче листя (В. Собко). Тільки маленький, кволий вогник блимає (Ю. Збанацький). Народ любить дивитися п 'є- си серйозні, морально-повчальні, історичні (І. Карпенко-Ка- рий). Поет, прозаїк-оповідач, драматург, перекладач, історик і теоретик літератури, критик, фольклорист, громадський діяч — він [І. Франко] в усьому був однаково сміливий і сильний (М. Рильський).

3.          Між означеннями, що характеризують предмет з різних боків, але при цьому контекст створює умови для зближення ознак, які вони виражають, або для їх синонімічності (об'єднувальною ознакою може служити віддалене спільне поняття, подібність враження, яке вони справляють, зовнішній вигляд тощо): Яка тут довга, ніжна осінь (О. Довженко). Ставок блищить на сонці, наче дзер­кало, вправлене в срібні рами, закутані дорогою, білою, прозорою тканиною (І. Нечуй-Левицький). Під бровами блищали круглі, ве­селі, темно-карі очі (І. Нечуй-Левицький). Усі ці однорідні озна­чення, кожне зокрема, безпосередньо залежать від означуваного слова й перебувають в однакових зв'язках із ним (між такими означеннями можна вставити сполучник і): стара, вицвіла хуст­ка; мирне, спокійне життя; суворе, мужнє обличчя.

4.          Коли наступне (наступні) означення пояснюють попереднє: У но­вому, четвертому виданні Українського правопису внесено низ­ку змін, зумовлених безперервним розвитком, удосконаленням мови. Артистам видали інші, народні костюми. У деяких випадках ужи­вання чи невживання коми змінює зміст речення. Пор.: Артистам видали інші народні костюми. Як правило, пояснювальні означення відокремлюються комою від попереднього означення, але не виділя­ються комами з обох боків, на відміну від відокремлених означень. Увага! Практично вживання або невживання ком у випадках 3;

4 залежить від бажання автора чи змісту речення.

5.          Між означеннями, вираженими прикметниками, що стоять піс­ля означуваного слова: У нас через річку хутір козачий, вільний (Марко Вовчок). І так повзла зима, заметільна, сніжна, морозна і чарівна (Н. Рибак). Бери шаблю гостру, довгу та йди воювати (Народна творчість).

Увага! Дуже рідко в зазначеній позиції означення неоднорідні

й кома між ними не ставиться: Влягається смуга руда прибережна

(Дніпрова Чайка).

6.          Між художніми означеннями, ужитими в переносному значенні (епітетами): Холодний, колючий вітер гнав низько над землею важкі, олив'яні хмари (В. Кучер).

7.           Між прикметником чи дієприкметником та наступним дієприк­метниковим або прикметниковим зворотом, які звичайно є одно­рідними означеннями: Потерта, пропахла димом шкірянка ви­сіла біля скрині. Ген унизу видніє Дніпро, прослав блакитні, по­виті тоненьким маревом полотна блакитної води, яким кінця й краю не видно (Є. Гуцало). Візник завернув і в'їхав у великий, за­рослий споришем двір (М. Коцюбинський).

Увага! Якщо названі означення вживаються у зворотному поряд­ку (першим — дієприкметниковий зворот, а другим — прикметник чи дієприкметник), то кома не ставиться: Пропахла димом потерта шкі­рянка висіла біля скрині.

8.           Коли низка означень протиставляється сполученню інших озна­чень при тому самому означуваному слові: З одного боку стоїть висока, дерев'яна огорожа, з другого — низька, кам'яна.

9.            Між однорідними прикладками — найменуваннями учених сту­пенів і звань, почесних звань, назвами посад, певного роду трудових занять, учасників з'їздів, конференцій, змагань, що фіксуються в одному ряду: завідувач кафедри, доктор філологічних наук, про­фесор В. В. Лучик, керівник УРЕ, академік АН УРСР, лауреат Дер­жавних та Шевченківської премій М. Бажан, класний керівник, учителька математики Л. А. Ткачук, глава делегації, заступник керуючого трестом С. Р. Мазуренко, популярна співачка, народна артистка України Руслана Лижичко, голова акціонерного това­риства, колишній фронтовик П. Л. Кібець, кандидат у майстри спорту, учасник міських змагань О. В. Скоробагатько. Однорідними можуть бути три прикладки при одному пояснюва­ному іменнику (займеннику), якщо вони є назвами:

а)    посади (фаху), ученого ступеня й ученого звання або вче­ного й почесного звання: заступник начальника лаборато­рії, доктор технічних наук, професор М. Т. Романенко, ви­датний педагог, член-кореспондент АПН СРСР, Герой Со­ціалістичної Праці В. О. Сухомлинський;

б)    посади, ученого звання й громадської або виборної посади: доцент, кандидат педагогічних наук, голова профбюро факультету М.І. Котенко;

в)     двох почесних звань та спеціальності (посади): абсолютна чемпіонка світу, заслужений майстер спорту, тренер з ху­дожньої гімнастики І.І. Дерюгіна;

г)     двох учених звань і почесного звання: народний художник України, дійсний член Академії мистецтв України, про­фесор М. Г. Лисенко;

ґ) посад (у тому числі виборних, громадських) та почесного звання: лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка, кавалер ордена Ярослава Мудрого, заслужений діяч поль­ської культури Валерій Шевчук;

д)    різнобічної діяльності людини: польський педагог-вихова- тель, лікар-педіатр, талановитий письменник Януш Кор- чак, найкращий бомбардир, заслужений майстер спорту, відомий тренер О. Блохін.

Однорідними можуть бути чотири й більше прикладок, що ство­рюють розгорнуту характеристику трудової, творчої та громад­ської діяльності: видатний російський революційний демократ, відомий учений-економіст, глибокий мислитель-матеріаліст, блискучий письменник і літературний критик, педагог-нова- тор М. Г. Чернишевський.

Увага! Не є однорідними до попередніх прикладок і відповідно не відділяються одна від одної такі прикладки:

а)    сполучення на позначення посад та військових звань, що стоять безпосередньо перед прізвищем: професор, член-ко- респондент НАНУ полковник медичної служби В. О. Клим- чук, але: Полковник медичної служби, професор, член-ко- респондент НАНУ В. О. Климчук (поширена прикладка, що означає військове звання, не вживається безпосередньо перед прізвищем);

б)    посада, спеціальність і вчене звання: видатний український мовознавець академік І. К. Білодід;

в)     одна з двох прикладок — це слово типу пан, добродій, то­вариш тощо: космонавти товариші Л.І. Попов і В. В. Рюмін, директор школи пан Т.І. Король;

г)     назва людини за національністю чи місцем проживання та назва спортивного або іншого звання; посада, фах і спор­тивне звання, діяльність у галузі спорту: чемпіонка Європи кіровоградка О. Дудник, переможець молодіжного чемпіо­нату країни армієць І. Ярков;

ґ) одна з прикладок указує на партійність, а друга — на професію, посаду, військове звання тощо: ланкова безпартійна А. Л. Ба- барига, токар-розточувальникрухівець В. В. Кирилюк;

д)    з різних боків характеризують предмет прикладки типу: по­мічник Чайки комбайнер П. Мосвяк, призери змагань бра­ти Микола і Юрій Пименови.

Коли прикладок чотири й більше, принципи визначення їх од­норідності чи неоднорідності ті самі, які використовуються при роз­пізнаванні двох і трьох прикладок: один з найкращих молодших ко­мандирів, гідний спадкоємець слави фронтовиків, командир бойової машини піхоти сержант Р. Броїл.

10.       Між прикладками, що вживаються після означуваного слова (най­частіше вони сприймаються як такі, що характеризують предмет з різних боків): А. Д. Засядько — артилерист, конструктор, ви­нахідник; М. М. Семерак, молодий учений, кандидат фізико-ма- тематичних наук, завідувач відділу автоматизації машинного проектування; Л. Богданова, відома поетеса, студентка фі­лологічного факультету.

Деякі з таких прикладок (ті, що характеризують предмет з різних боків) у препозиції до означуваного слова є неоднорідними й кома між ними не ставиться: відома поетеса студентка філологічного факуль­тету Л. Богданова.

11.       Між повторюваними словами, що служать для вираження три­валої дії, великої кількості осіб, предметів, явищ, а також великої міри якості: Давно, давно промчали роки грізні (В. Сосюра). У Левка чавун, чавун, а не плечі (М. Стельмах). Розкажіть, роз­кажіть мені, хмари: Ви чого це тікаєте далі? (П. Тичина).

Кома не ставиться (відповідно такі члени речення не є однорідними):

               Між двома дієсловами в однаковій формі, перше з яких указує на рух, а друге — на мету цього руху: Біжи погукай Віталика Ряс­ного (О. Гончар). Піду проведу вас до сусідки Ганни (Марко Вов­чок). Я хочу, братику, летіть побачить світа (Л. Глібов).

               Між двома однаковими чи близькими значенням словами, що за змістом становлять єдине ціле, з яких друге вжите із запереченням не: Тихін слухав би не наслухався її тихого та любого щебетання (Марко Вовчок). Тінь не тінь, щось темне, невідоме закрило рід­не дворище перед очима (Панас Мирний). І їстоньки не їм, і пи­тоньки не п 'ю Та виглядаю все Зозуленьку мою (Л. Глібов).

               Між неоднорідними означеннями, що характеризують предмет з різних боків: Та й тут, на маківці Княжої гори, зринаєш душею у височінь і летиш над молодою літньою землею, над легким дні­провським безмежжям... (Є. Гуцало). Ясний сонячний промінь срібною доріжкою лягав по снігу (М. Коцюбинський). На білих пі­щаних мілинах та жовтих косах бовваніють постаті рибалок... (Є. Гуцало). Такі означення неоднорідні, між ними не можна по­ставити сполучник і. Кожний попередній прикметник відноситься не безпосередньо до самого іменника, а до дальшого сполучення прикметника з іменником, наприклад: Перед очима розгортався типовий для Угорщини хвилястий степовий ландшафт (О. Гон- чар). Слово типовий є означенням не до іменника ландшафт, а до всього словосполучення хвилястий степовий ландшафт, а прикметник хвилястий є означенням до словосполучення сте­повий ландшафт.

               Між прикметниками, що вживаються після означуваного слова й становлять сполучення термінологічного характеру або такі, у які входить термінологічна назва: гвоздика пізня махрова, груша літ­ня ранньостигла.

               Якщо дієприкметниковий зворот уживається перед прикметни­ком чи дієприкметником: Переді мною лежить списаний дріб­ними літерами загальний зошит. Вони ледве вилізли з глибокого провалля і опинилися на спаленій сонцем сірій полонині (М. Ко­цюбинський). Нарівні з вікном тьмяно біліли припорошені пилом розквітлі акації (О. Гончар).

                Між прикладками, що характеризують предмет з різних боків і вживаються перед означуваним словом (якщо після, то коми став­ляться): завідувач кафедри професор Г. Д. Клочек, учасниця ху­дожньої самодіяльності вчителька О. П. Сніжко, майстер спорту учень Кіровоградської ЗОШ № 16 Д. Л. Корженко.

                Між означенням чи прикладкою й означуваним, якщо перед кож­ним з них уживається той самий прийменник (звичайно це буває у фольклорі): Ой на річці на Самарі вода пором носить. Прийшов же він до криниці, До холодної до водиці (Народна творчість). Якщо означення вживається після означуваного слова, то від останнього може відокремлюватися або не відокремлюватися ко­мою: Та підемо в дороженьку А в далекую Ой за тою здобичею, За турецькою, А за тими товарами, За купецькими. Ой у лузі у темному, Та над морем над глибоким Та стоїть верба похилая (Народна творчість).