ІІ. Кома при однорідних членах речення із сполучниками

магниевый скраб beletage

Кома ставиться:

1. Між однорідними членами речення, з'єднаними протиставними сполучниками — а, але, проте, зате, однак, та (=але), так, хоч (хоча): Сагайда образився, але промовчав (О. Гончар). Було тіс­но, зате тепло (М. Шеремет). Росли брати, зростали, та не були друзями (М. Коцюбинський). Полетіла б я до тебе, та кри­лець не маю (Народна творчість). Після завзятої, хоч тихої спе­ки якось швидко смеркалося (М. Коцюбинський). Увага! Кома ставиться лише один раз перед сполучником, а після другого однорідного члена не ставиться, якщо вживання її не викли­кається якимись іншими причинами: Товариш попросив мене прийти

не сьогодні, а завтра й поспішно попрощався. Але: Микола побіг не ву­лицею, а городами, щоб його ніхто не бачив.

2.           Між однорідними членами речення перед приєднувальними спо­лучниками — а також, ще й, а то й, та й, та ще: Хочеться мені хоч одним оком поглянуть ще на Італію, а також побути на селі (М. Коцюбинський). Дівчата спали, спали, ще й веселих пісень співали (І. Нечуй-Левицький). Флейта, торбинка і костур, та ще безконечний вічний шлях перед очима — ось та обстановка, серед якої найчастіше доводилось працювати Григорію Савичу Сковороді (П. Тичина).

3.           Між однорідними членами, з'єднаними повторюваними (двічі й більше) сполучниками і...і (й... й), та. та, ні. ні (ані. ані), то. то, чи. чи, чи то. чи то, або. або, не то. не то, хоч. хоч: І мати є, і батько, життя золотеє; і їсти є, і пити є, а все щось не теє (Л. Глібов). Глибину тиші не зменшує ні сюрчання коника десь у траві, ні шелест тополиного вершечка (О. Гончар). Мене весь час з нічної темряви вітали то знайомі верби, то при­дорожні кущі (Ю. Збанацький). Або розумне казать, або зовсім мовчать (Народна творчість). Христя прохала батька привезти з міста гостинця — хоч перстень, хоч сережки, хоч стьожку яку-небудь (ПанасМирний).

Увага! Якщо сполучник і між однорідними членами речення по­вторюється двічі, то кома звичайно ставиться перед другим і: Останні слова уже зовсім збили з пантелику і кочегара, і машиніста (П. Панч). Ількові було і соромно, і боляче до сліз (П. Панч).

Проте досить рідко кома не ставиться між такими словами, якщо вони утворюють тісну змістову єдність: І день і ніч і йдуть і їдуть люди... (Л. Глібов). Полісько-степова чернігівська природа владно ва­била і слух і очі юного Довженка (П. Тичина).

4.           Якщо частина однорідних членів з'єднана повторюваними спо­лучниками, а частина вживається без сполучників, кома ста­виться між усіма однорідними членами: Як тяжко, і болісно, і страшно бути бездітним в житті і в творчості (О. Довженко).

Власна раса є джерелом, і мірилом, і правом (Ю. Липа). Щасливий я і гордий, що читаю Шевченка, і Франка, і Українку на українській незрівнянній мові — й мені вже не потрібні словники (М. Браун). Увага! Якщо перший сполучник і виконує єднальну функцію, а другий сполучник і ніби додатково приєднує наступний однорідний член до попередніх, то кома ставиться лише перед другим сполучником і, який виконує приєднувальну функцію (у диктанті на це вказує від­повідна інтонація): У достиглім зерні його [роду] крівця і піт, І висока любов, що дивує весь світ (О. Довгий).

5.          Якщо однорідні члени речення з'єднані сполучниками і (й), та (=і) в пари, то кома ставиться тільки між парами: Жайворонок то підлітав вище й зникав у блакиті, то спускався й розсипав дзво­ники над самою головою (Ю. Збанацький). Українською мовою розмовляють в Україні і на Кубані, в Америці і в Канаді, в Ар­гентині й Австралії (З газети).

6.          Якщо однорідні члени речення з'єднані парними зіставними спо­лучниками як... так і, не так... як, хоч... але (та), не тільки... але й (а ще й), якщо не. то, не стільки. скільки, наскільки. настільки, то кома ставиться тільки перед другою частиною: Звіку­вала хоч не в розкоші, та все-таки між родом, у своїй хаті (Марко Вовчок). Виховуйте потребу не тільки в читанні, але й у повтор­ному перечитуванні книжки (В. Сухомлинський). Свої відгуки й по­бажання до редакції журналу надсилають як дорослі, так і діти. Після однорідного члена, що йде за другою частиною зіставного сполучника й не закінчує собою речення, кома не ставиться. Уживання коми перед першою частиною зіставного сполучника

зумовлюється відокремленням наступного члена речення, наприклад: Читачі журналу, як дорослі, так і діти, надсилають свої відгуки й побажання.

Примітка 1. Якщо в парному сполучнику між однорідними члена­ми речення пропущений другий компонент, то замість нього ставиться тире: Він йому не тільки в друзі — у знайомі не годиться (З газети).

Примітка 2. Не ставиться кома в зіставних сполучниках не те що. а, не те щоб. а: Не те що видатний, а трохи незвичайний.

Не те що негарно, а швидше невдало. Не те щоб товаришем, а так собі знайомим був (З газети).

Кома не ставиться:

1.          Між однорідними членами речення, зв'язаними неповторюваними єднальними або розділовими сполучниками і (й), або, чи, та (=і),

та й: Вдивляймося в очі батьків і дідів, Вдивляймося в їхні облич­чя (М. Карпенко). На колос, на рясні стеблини, на тиху нехворощ і хвощ сьогодні промінь сонця лине, а завтра йде краплистий дощ (Д. Білоус). Чого Гонта ніби краде або скарб ховає? (Т. Шевчен­ко). Наче в провесні чи в літі зацвіли поля (Т. Масенко). На роз­путті кобзар сидить та на кобзі грає (Т. Шевченко). Вийшов ко­зак на могилу та й заглянув у долину (Народна творчість). Якщо і приєднує інший член речення, то кома перед цим сполуч­ником ставиться: Петрик сам виготовив цей експонат, і дуже вдало.

2.          Перед сполучником і, який разом із вказівним займенником той (та, те, ті) посилює значення попереднього іменника, виступаючи в ролі частки: Діти і ті все зрозуміли. Старий дідусь і той за­цікавився. Катря і та мішалася перед удовиним поглядом (Мар­ко Вовчок).

3.          Перед словами і так далі, і таке інше, тощо, які не прирівнюють­ся до однорідних, якщо навіть перед ними йдуть однорідні чле­ни з повторюваним сполучником і: До членів речення належать і підмет, і присудок, і означення та ін. (Із журналу).

Проте якщо після однорідних членів, з'єднаних сполучником і, ідуть слова й (і) інші, то вони теж вважаються однорідними й перед ними ставиться кома: На вечорі прочитали власні вірші і Чередниченко, і Карп 'юк, і Савченко, й інші. На конкурс можна подавати й оповіда­ння, й етюди, і вірші, й інше (З газети).

4.          Якщо сполучники і (й), та (=і) повторюються в реченні не при од­норідних членах: Оргкомітет розглядав тексти тез і доповідей і програму конференції (З газети). Над широким Дніпром у про­мінні блакить і висока і тиха могила (В. Сосюра).

5. Між двома однорідними членами речення (звичайно з протилеж­ним значенням), з' єднаними повторюваними двічі сполучниками і або ні, що утворюють один фразеологізований вираз: ні туди ні сюди, ні той ні цей, ні те ні се, ні той ні інший, ні так ні сяк, ні там ні сям, ні слуху ні духу, ні собі ні людям, ні риба ні м'ясо, ні світ ні зоря, ні з того ні з сього, ні пуху ні пера, ні кінця ні краю, ні за що ні про що, ні живий ні мертвий, ні вдень ні вно­чі, ні дна ні покришки, ні взад ні вперед, ні дати ні взяти, ні брат ні сестра, ні бе ні ме, ні туди ні сюди, і туди і сюди, і холод і голод, і сміх і горе, і так і ні й подібні: Словами і туди й сюди, а ділом нікуди (Народна творчість). Вона за Святослава готова і в огонь і в воду (І. Франко). Слуги боялись малого Готліба, як огню, бо він любив ні з сього ні з того причепитись (І. Франко). Ні в тин ні в ворота — ні в'язать ні чоботи шити (Народна творчість).