2. Бюджетна система. Державний бюджет, його стан та обмеження

Основним елементом фінансової системи є державний бюджет.

Державний бюджет (англ. budget — сумка) — це фінансовий план видатків держави та джерел їхнього покриття (за рік).

Згідно із Законом України «Про бюджетну систему України», бюджет — це план утворення і використання фінансових ресурсів для забезпечення функцій, які здійснюються органами державної влади.

Ідеологією формування бюджету національної економіки висту­пає визначення джерел і сум надходжень коштів до нього, державних видатків та шляхів покриття дефіциту бюджету.

Завданням державного бюджету є підтримка ринкової рівноваги і стимулювання розвитку окремих сфер та галузей національної еко­номіки.

Держбюджет як список державних доходів і видатків за певний період (фінансовий рік) має бути затверджений у законодавчому по­рядку.

Через державний бюджет розподіляється близько 70% національ­ного доходу країни. Сутність держбюджету визначається соціально- економічним ладом, природою, завдання і функціями держави.

Бюджетну систему України складають державний бюджет і місцеві бюджети.

Сума всіх бюджетів бюджетної системи називається зведеним бюджетом.

На першому етапі відбувається процес складання проекту держ­бюджету, Кабінет Міністрів України не пізніше ніж 15 вересня подає його на розгляд Верховній Раді України.

На другому етапі — розгляд і затвердження проекту бюджету на сесії Верховної Ради.

Поняття про державний бюджет

На третьому етапі — виконання і складання звіту про виконан­ня (покладено на Кабінет Міністрів України). Фактично виконання бюджету починається з 1 січня і завершується 31 грудня кожного ка­лендарного року.

Державний бюджет України має досить тривалу історію становлення і розвитку. Вона бере свій початок у XVI ст.

Була загальновійськова казна, до якої надходили прибутки від рибних промислів, скотарства, полювання. Видатки передбачалися на військове спорядження, будівництво укріплень, монастирів тощо.

У 1990 р. прийнято Закон «Про бюджетну систему України», згідно з яким державний бюджет складається з двох ланок — загаль­нодержавного бюджету і місцевих бюджетів. За ними закріплені до­ходи та видатки.

До основних джерел доходів відносять:

- податки;

- платежі за використання природних ресурсів (воду, землю);

- неподаткові надходження (від приватизації);

- доходи від операцій з капіталом;

- офіційні трансферти;

- цільові фонди.

Основним джерелом поповнення державного бюджету є податки. Податки забезпечують близько 90% доходів держави. Розглянемо їх суть детальніше.

Податки — це обов'язкові платежі (примусові), стягувані держа­вою та місцевою владою з фізичних та юридичних осіб.

Податки виконують дві основні функції:

- розподільчу — є інструментом перерозподілу грошових доходів держави;

- фіскальну — формування державних фондів.

Вони є основним об'єктом податкової політики. Вона, в свою чер­гу, ґрунтується на застосуванні певного інструментарію. Розглянемо його.

1. Механізм оподаткування, тобто визначення суб'єктів та об'єк­тів оподаткування.

Суб'єкти оподаткування — ті, хто сплачує податки, фізичні та юридичні особи.

Об'єкти оподаткування — прибуток підприємств, заробітна плата, вартість майна, виторг фірми, кількість землі тощо.