1. Міжнародний поділ праці. Форми міжнародних відносин. Теорії міжнародної торгівлі

Ефективність будь-якої національної еко­номіки залежить не лише від результатів її внутрішньої діяльності, а й від її участі у світових економічних відносинах, ступе­ня її інтеграції у світове господарство. Економіка будь-якої країни пов'язана з рештою світу за допомогою багатьох механізмів.

Серед них головними є механізм зовнішньоторговельних зв'язків і механізм міжнародних фінансових зв'язків.

Світове господарство — сукупність національних економік, взаємопов'язаних і взаємодіючих між собою на основі міжнародного поділу праці.

Основою розвитку світового господарства був світовий ринок, що зародився в XVI ст. в період Великих географічних відкриттів. Процес розвитку світового ринку триває.

Для того щоб національна економіка стала часткою світового гос­подарства, вона повинна бути відкритою.

Світове господарство

Відкрита економіка — це економіка, яка бере участь в економіч­них відносинах між країнами, тобто, яка має експорт та імпорт, віль­не переміщення товарів, послуг, капіталу робочої сили, інформації та технології, а також є суб'єктом міжнародної валютної та кредитно- банківської системи.

Закрита економіка — це економіка, усі товари якої виробляють­ся і продаються всередині країни.

Характерні риси світового господарства:

- активний процес переміщення факторів виробництва, насампе­ред у формах вивезення — ввезення підприємницького капіта­лу, робочої сили, природних ресурсів, технологій;

- розвиток міжнародних форм виробництва на підприємствах, які розміщені в декількох країнах, зокрема в рамках транснаці­ональних корпорацій;

- перехід до економіки відкритого типу в різних державах і ство­рення міждержавних об'єднань;

- формування міжнародної валютної та кредитно-банківської системи;

- розвиток всесвітньої інфраструктури;

- створення міжнародних та національних інститутів, які коор­динують міжнародні економічні відносини.

Розрізняють такі ознаки відкритості економіки:

- відношення зовнішньоторговельного обороту на душу населен­ня, це приблизно:

• у маленьких країнах 55-70% (Голландія, Бельгія, Австрія);

• у середніх країнах 40-45% (Франція, Англія);

• у великих 20-25% (США, Китай, Індія, Росія).

- частка зовнішнього торговельного обороту в загальному обсязі виробництва;

• частка експорту в загальному обсязі виробництва;

• частка імпорту в загальному обсязі споживання (не більше 30%);

• частка закордонних інвестицій по відношенню до внутрішніх інвестицій.

Усе більшого значення в світовому господарстві набуває процес глобалізації економіки.

Глобалізація (франц. global — загальний, всесвітній) — категорія, яка відображає процес обміну товарами, послугами, капіталом та ро­бочою силою, що виходить за межі державних кордонів і з 60-х років ХХ ст. набуває форми постійного й неухильно зростаючого міжна­родного перетворення національних економік у єдиний простір. Тенденції глобалізації економіки:

- зростання матеріальної зацікавленості в постійному економіч­ному співробітництві між країнами;

- формування світового економічного простору у зв'язку з пере­ходом більшості країн до ринкової економіки;

- розвиток міжнародного поділу праці, що враховує природні, економічні та соціальні фактори країни;

- створення інфраструктури світового масштабу (транспортна система, мережа інформаційних комунікацій).

У світове господарство входить понад 230 національних госпо­дарств націй і народностей, які проживають у цих країнах, розмовля­ють майже 2800 мовами, в обігу налічується близько 300 найменувань національних грошей. Ці господарства перебувають на різних щаблях суспільного розвитку.

Класифікація країн, що входять до світового господарства:

I. Залежно від рівня економічного розвитку, головний критерій — ВВП на душу населення:

- високорозвинуті (понад 10 держав);

- розвинуті (приблизно 25 держав);

- середньорозвинуті;

- слаборозвинуті (приблизно 150 країни, у них ВВП на душу на­селення в 11-15 разів менше, ніж у розвинутих);

- нерозвинуті (Ангола, Шрі-Ланка).

II. За галузевими ознаками:

- постіндустріальні;

- індустріальні;

- індустріально-аграрні;

- аграрно-індустріальні;

- аграрні.

III. За ступене