Зовнішньоекономічна політика держави

Управління платіжним балансом національної економіки знахо­дить своє відображення в реалізації зовнішньоекономічної політики врегулювання платіжного балансу завдяки торговельній політиці, яка здійснюється у двох формах: протекціонізму та лібералізму.

Торговельна політика — це державна політика, яка впливає на обсяги зовнішньої торгівлі через податки, субсидії та обмеження на експорт та імпорт.

Протекціонізм (лат. protektionis — заступництво, захист) спря­мований на стимулювання національної економіки, означає політику захисту вітчизняного виробника від іноземних конкурентів.

Мета політики протекціонізму:

• Захист вітчизняного виробника.

Інструментами є:

- митні тарифи — визначають розмір державних зборів (мита) з товарів при перетині кордонів країни;

- нетарифні бар'єри: ліцензування (держава надає ліцензії на імпорт чи експорт і водночас забороняє неліцензовану торгів­лю), квотування (встановлення квот на ввезення чи вивезення товарів у кількісному або вартісному вираженні), ембарго (за­борона державою ввезення до якої-небудь країни, вивезення із якої-небудь країни товарів);

- правові й адміністративні бар'єри: технічні та санітарні стан­дарти, сертифікація, встановлення норм безпеки тощо.

• Стимулювання експорту.

Інструментами є:

- надання пільгових кредитів;

- податкові пільги;

- субсидії.

Позитивні наслідки протекціонізму:

- урівноважується торговельний баланс;

- захищає від демпінгу (демпінг — штучне зниження цін на това­ри і послуги на зовнішніх ринках для їх завоювання та усунен­ня конкурентів);

- від експортерів з дешевою робочою силою;

- захищає молоді галузі;

- стимулює зростання виробництва;

- збільшує зайнятість;

- збільшує доходи державного бюджету;

- забезпечує економічну безпеку країни.

Негативні наслідки протекціонізму:

- не використовуються переваги міжнародного ринку праці;

- виробництво відстає від НТП;

- зростають ціни;

- зменшується вибір товарів;

- зменшується конкуренція та збільшується монополія;

- знижується підприємницька ініціатива;

- скорочується експорт і погіршується платіжний баланс.

Лібералізм (лат. liberalis — вільний) — вільна торгівля, означає

відкриту зовнішньоторговельну політику без торговельних бар'єрів. Проводиться в країнах ЄС — безмитна торгівля між країнами.

Позитивні наслідки лібералізму:

- стимулює конкуренцію;

- зменшує монополізм національних фірм;

- знижує витрати виробництва;

- збільшує вибір споживача.

Негативні наслідки лібералізму:

- країна не захищена від демпінгу;

- країна наповнюється товарами, які нав'язують споживачам;

- здійснюється збут неякісних або застарілих товарів.

Вибір політики визначається насамперед ступенем конкуренто­спроможності національної продукції, а також станом зовнішньо­економічного балансу. Уряд будь-якої країни повинен виважено здійснювати зовнішньоекономічну політику, сприяти виготовленню продукції національним виробником, особливо виважено формувати споживчий ринок.

Україні, яка реформує свою економіку, необхідно розв'язати кар­динальні проблеми: подолати системно-структурну кризу, включи­тись у міжнародний поділ праці та вийти на світові ринки, підвищити життєвий рівень населення та ін. Це потребує розроблення виваже­ної зовнішньоекономічної політики, оптимального співвідношення між протекціонізмом і свободою торгівлі. Світовий досвід переконує, що створення конкурентоспроможних фірм і галузей неможливе без державної підтримки. Уряд України здійснює заходи, спрямовані на підтримку виробництва, стимулювання вивезення товарів, обмежен­ня імпорту, розвиток імпортозамінних підприємств, заходи з енерго- заощадження з метою скорочення імпорту енергоносіїв.