3. Рівновага товарного, грошового та зовнішнього ринків : Гроші та кредит : B-ko.com : Книги для студентів

3. Рівновага товарного, грошового та зовнішнього ринків

У сучасному світі більшість національних економік являє собою відкриті системи.

У зв'язку з цим виникає необхідність теоретично переосмислити їхню сутність, визначити ті системоутворювальні елементи, які вони закладають у формування єдиного міжнародного простору.

Так, відповідно до ступеня вродженості економіки у світове гос­подарство її відносять до малої або великої відкритої економіки.

Мала відкрита економіка — це національна економіка, якій при­таманні такі ознаки: незначна частка у світовому експорті та імпорті; обмежений вплив на світовий ринок; значна залежність національної відсоткової ставки від світових відсоткових ставок.

Велика відкрита економіка — це національна економіка, екс­порт та імпорт якої становлять значну частину відповідних світових показників. Економічні процеси, що в ній відбуваються, значно впли­вають на світогосподарські.

Оскільки відкрита економіка в будь-якому випадку впливає на зовнішній світ, доцільно визначити особливості розрахунку націо­нального виробництва та доходу в ній, а також рівновагу товарного, грошового та зовнішнього ринків.

У закритій економіці НП виробляється виключно для потреб самої країни та за рахунок власних ресурсів. Саме тому тут ВВП та ВНП є тотожні.

Відкрита економіка вступає в торговельні та інші відносини із зо­внішнім по відношенню до неї оточенням, використовуючи при цьо­му його ресурси та надаючи йому власні. Тут внутрішній і національ­ний продукт не є тотожними величинами.

У відкритій економіці вироблений продукт може реалізуватись як всередині країни, та і за її межами, тобто тут внутрішній продукт може відхилятись від споживання і внутрішніх витрат на величину зовнішньоторговельного сальдо.

Зовнішньоторговельне сальдо (NE) — це різниця між експортом (E) та імпортом (Z).

Відкрита і закрита економіка

Відповідно обсяг внутрішнього національного продукту (У) у від­критій економіці набуватиме вигляду:

Y = C + I + G + (E — Z) = C + I + G + NE.

З цієї тотожності випливає, що обсяг внутрішнього продукту кра­їни не завжди може дорівнювати лише внутрішнім витратам, оскіль­ки для відкритої економіки не характерно, щоб зовнішньоторговель­не сальдо дорівнювало «0».

(2)

(3)

Крім того, така економіка прагнутиме, щоб рівень зовнішнього споживання перевищував рівень внутрішнього споживання, а вну­трішні витрати були меншими від зовнішніх. Якщо врахувати, що Y — (C + G) = S — внутрішні заощадження, то наше рівняння матиме вигляд:

S = I + NE;

NE = S — I.

З останнього рівняння випливає, що чисті іноземні інвестиції тотожні чистому експорту, оскільки держава-продавець на зовніш­ньому ринку купує активи іншої держави, з якою в неї позитивне зо­внішньоторговельне сальдо, або продає активи тій державі, з якою в неї негативне зовнішньоторговельне сальдо.

Визначимо також вплив внутрішньої відсоткової ставки в її порів­нянні зі світовою на рівноважний стан кредитного ринку. У даному випадку прослідковується така тенденція: пропозиція позичкового капіталу в самій державі визначається внутрішніми заощадження­ми, а попит залежить від внутрішніх та чистих зовнішніх інвестицій. Висока внутрішня відсоткова ставка обмежує попит на запозичення і внутрішні інвестиції, а також впливає і на обсяг чистих іноземних інвестицій. Так, якщо внутрішня відсоткова ставка на запозичення в межах національної економіки буде вищою за світову, то суб'єктам цієї економіки значно вигідніше купувати активи всередині країни. Це інвестиції у власну економіку (внутрішні інвестиції), зростання яких веде до зменшення чистих іноземних інвестиції за кордон. І на­впаки. Точка рівноваги на кредитному ринку виникає за ситуації, коли обсяг заощаджень тотожний сумі внутрішніх та зовнішніх чис­тих інвестицій.

(1)

На обсяги попиту і пропозиції на запозичення на валютному ринку впливає також обмінний курс валюти. Попит і пропозицію на валютному ринку визначає реальний валютний курс. При цьому пропозиція валюти залежить від відсоткової ставки, а не від обмін­ного курсу, а попит на національну валюту перебуває у зворотній за­лежності від реального обмінного курсу національної валюти. Точка рівноваги на валютному ринку встановлюється за умови, коли попит на валюту тотожний її пропозиції. У цій точці встановлюється рівно­важний валютний курс.

Тепер прослідкуємо вплив торговельної політики на макроеконо- мічну ситуацію у відкритій економіці.

Торговельна політика відкритої економіки на міжнародному рин­ку визначається величинами експорту та імпорту.

Зростання експорту створює умови для зростання обсягів наці­онального виробництва, доходів і валютних резервів у національній економіці.

Зростання імпорту хоч і скорочує внутрішні витрати, проте веде до падіння обсягів національного виробництва, доходів та запасів іноземної валюти в країні.

Між імпортом та експортом спостерігається такі залежності:

- експорт однієї країни утворює імпорт для іншої, і навпаки;

- імпорт — це функція залежності від власного (внутрішнього) доходу національної економіки, а експорт залежить як від вну­трішніх макроекономічних показників, так і від динаміки наці­онального доходу інших країн, бажання громадян інших країн купувати товари і послуги певних економік;

- прагнення країн скоротити обсяги імпорту призводить до ско­рочення обсягів експорту;

- коли економіка перебуває в умовах дефляційного розриву, зростання чистого експорту стимулює внутрішні макроеконо- мічні показники.

Дефляційнийрозрив — це відхилення сукупного попиту (AD) від стану рівноваги за умов повної зайнятості в бік зменшення при ста­лій пропозиції (A5). Дефляційний розрив має місце, коли загальний рівень цін (Р) падає;

- Коли країна перебуває в умовах інфляційного розриву, то зрос­тання чистого експорту чинить негативний вплив на макроеко- номічне становище національної економіки.

Інфляційний розрив — відхилення сукупного попиту (AD) від стану рівноваги в умовах повної зайнятості в бік збільшення при ста­лій пропозиції. Інфляційний розрив утворюється, коли сукупний по­пит (AD) зростає на класичному відрізку кривої сукупної пропозиції (AS);

- якщо економіка перебуває в умовах повної зайнятості та по­тенційного рівня виробництва, то зростання чистого експорту може призводити до інфляційних розривів в економіці.

Рівновага товарного, грошового та зо­внішнього ринків для відкритої економі­ки в найбільш загальному вигляді була описана моделлю Манделла-Флемінга.

Модель Манделла-Флемінга розроблена американськими еко­номістами Робертом Манделлою і Маркусом Флемінгом у 60-х роках ХХ ст. Вона описує відкриту економіку з урахуванням таких фак­торів: доходу, внутрішньої відсоткової ставки, чистого експорту, ва­лютного курсу, світової відсоткової ставки. При цьому екзогенними чинниками в моделі є змінні фіскальної політики, рівень цін і світо­ва відсоткова ставка, а ендогенними — дохід, обмінний курс валюти, внутрішня відсоткова ставка. В основі моделі лежить припущення про абсолютну мобільність (рухливість) капіталу.

Абсолютна мобільність капіталу — це його здатність без пе­решкод вільно переміщуватися між окремими країнами залежно від рівня його доходності. Оскільки рівень доходності капіталу в різних країнах різний, то це й зумовлює його рухливість та перепливання з країни в країну.

Розглянемо модель Манделла-Флемінга для малої відкритої економіки з абсолютною мобільністю капіталу (оскільки більшість сучасних економік являють собою саме таку форму) в короткостро­ковому періоді.

Відповідно до припущення про абсолютну мобільність капіталу світова відсоткова ставка в моделі Манделла-Флемінга визначається зовнішніми факторами і не залежить від малої відкритої економіки, а її внутрішня відсоткова ставка (r) дорівнює світовій відсотковій став­ці (rw):

r = rw . (4)

Рівновага товарного, грошового та зовніш­нього ринків

В умовах малої відкритої економіки з абсолютною мобільністю капіталу він швидко переміщується між країнами й завдяки цьому утримує внутрішню відсоткову ставку на рівні світової відсоткової ставки (r = r ).

4 w'

Модель Манделла-Флемінга, описується двома рівняннями, одне з яких описує криву IS, а інше — криву LM. Перше відображає рівновагу на товарному ринку малої відкритої економіки:

AD = Y = C +1 + G + NX;

C = C+(c - im)-(1-1)-Y;

I = I-b - rw; (5)

G = G;

NX = NX - z - є.

Зведемо всю систему рівнянь, щоб отримати розгорнуте рівняння рівноваги на товарному ринку:

Y = C + (c - im) - (1 -1) Y + J - b - rw + G + NX - z - є. (6)

Якщо рівняння (6) розв'язати відносно Y і врахувати, що E = C +1 + G + NX, то отримаємо рівняння кривої IS:

Y = те (Е - b - rw - z - є). (7)

Ця нерівність показує, що в малій відкритій економіці дохід (Y)

прямо залежить від автономних витрат ( E ), обернено — від світової відсоткової ставки (rw) та валютного курсу (є).

Рівняння кривої LM відображає рівновагу на грошовому ринку в малій відкритій економіці:

MS/Р = k-Y - h - rw. (8)

Проте ця нерівність визначає пропозицію грошей як ендогенну величину, а за методологією моделі та в реальній дійсності — це екзо­генна величина. Так само й інші чинники рівняння не можуть бути ендогенними змінними. Зокрема, дохід не може бути ендогенною ве­личиною, оскільки не є категорією грошового ринку, а формується на товарному ринку. А світова відсоткова ставка не залежить від змін на грошовому ринку, а визначається екзогенно, тобто на світових фі­нансових ринках. За цих умов криву LM може адекватно описувати лише рівняння, яке відображає рівновагу на грошовому ринку без з урахуванням лише екзогенних змінних:

0 = k•Y - h • rw-M[18]/P. (9)

Отже, згідно з моделлю Манделла-Флемінга, рівновагу в малій відкритій економіці з абсолютною мобільністю капіталу можна опи­сати за допомогою двох рівнянь:

IS Y = те(Е - b • rw - z • е); (10)

LM 0 = k •Y - h • rw-MS/P. (11)

Зобразимо графічно модель Манделла-Флемінга відповідно до описаних вище рівнянь в координатах Y — є (рис. 3).

- крива LM є вертикальною лінією, оскільки валютний курс не входить у її рівняння;

- рівновага в економіці забезпечується в точці перетину кривих IS і LM. Ця точка визначає валютний курс і ВВП, при яких товар­ний і грошовий ринки перебувають у рівноважному стані.

Щоб розкрити механізм впливу макроекономічної політики на дохід згідно з моделлю Манделла-Флемінга, слід враховувати, що наслідки її впливу на дохід залежать також від валютного режиму (валютного курсу).

Фіксований валютний курс передбачає наявність офіційно заре­єстрованого співвідношення між національною та іноземною валю­тою, а плаваючий встановлюється ринком на основі співвідношення попиту і пропозиції валют, що підлягають обміну.

Припустимо, що держава стимулює зростання автономних ви­трат шляхом збільшення державних закупівель, трансфертів чи зни­ження податків, або нехай центральний банк збільшує грошову про­позицію. Графічно це показано на рис. 4, 5.

На рис. 4 видно такі зміни на товарному ринку:

- фіскальна політика переміщує криву IS вправо (IS4 ^ IS2);

- валютний курс зростає, але ВВП не змінюється;

- якщо держава запровадила імпортне мито або квоти, то це зу­мовить скорочення імпорту і збільшення чистого експорту і крива IS переміститься вправо (IS1 ^ IS2);

- скорочення імпорту породжує зменшення пропозиції націо­нальної валюти на валютному ринку. Це спрямовує курс націо­нальної валюти до зростання та зменшує чистий експорт. Саме тому приріст чистого експорту, який досягається торговельною політикою, нейтралізується його зменшенням внаслідок зрос­тання валютного курсу. Отже, за таких умов торговельна по­літика буде малоефективною.

На рис. 5 видно такі зміни на грошовому ринку:

- крива LM переміщується вправо (LM1 ^ LM2);

- зниження валютного курсу (є1 ^ є2) веде до зростання доходу (У1 ^ У2). За моделлю Манделла-Флемінга збільшення пропо­зиції грошей знижує внутрішню відсоткову ставку порівняно зі світовою. Це спричинює відплив капіталу, збільшення про­позиції національної валюти на валютному ринку і зниження її курсу, що стимулює чистий експорт і збільшує ВВП. Отже, за таких умов монетарна експансія ефективна.

Зобразимо графічно переміщення кривих IS-LM за умови фіксо­ваного валютного курсу при застосуванні фіскальної чи торговельної стимулювальної політики (рис. 6) або стимулювальної монетарної політики (рис. 7).

Рис. 6. Стимулююча фіскальна або Рис. 7. Стимулююча монетарна

торговельна політика за фіксовано- політика за фіксованого курсоутво- го курсоутворення рення

Рис. 6 показує, що, як і в умовах плаваючого курсоутворення, в цьому разі приріст автономних випадків мультиплікативно збільшує дохід, який через відповідний передатний механізм зумовлює необ­хідність зростання курсу національної валюти — крива IS переміщу­ється вправо (IS1 ^ IS2).

Проте оскільки за фіксованого курсу національний банк виму­шений тримати його певний рівень, то курс не може постійно зрос­тати під дією суто ринкових факторів. Його зростання можна досяг­ти за рахунок валютних інтервенції, тобто купівельних операцій на валютному ринку, спрямованих на адекватне збільшення пропозиції національної валюти до рівня зростання попиту. При цьому збіль­шується пропозиція грошей, і крива LM переміщується вправо. Це нейтралізує тенденцію валютного курсу до зростання. Згідно з таким підходом можна зробити висновок, що за політики фіксованого ва­лютного курсу центральний банк робить фіскальну експансію най­більш ефективною і протидіє виникненню ефекту «витіснення чи­стого експорту».

Якщо уряд запроваджує обмеження на імпорт (імпортне мито, наприклад), то крива IS переміститься вправо (IS1 ^ IS2), а валютний курс отримає тенденцію до зростання. Щоб утримати валютний кур­су на фіксованому рівні, центральний банк збільшить пропозицію на­ціональної валюти, що перемістить криву LM вправо (LM1 ^ LM2). У цьому випадку, на відміну від політики плаваючого валютного курсу, національна економіка досягає своєї мети: обмежує імпорт, збільшує чистий експорт і забезпечує приріст доходу ( Y1 ^ Y2). Тобто за умови фіксованого валютного курсу національного банку стимулювальна торговельна політика буде більш ефективною.

Рис. 7 показує, що навіть застосування монетарної експансії кри­ва LM не зміщується, оскільки збільшення пропозиції грошей цен­тральним банком зумовить необхідність знизити курс національної валюти — крива LM переміститься вправо. Крім того, центральний банк зобов'язаний протидіяти зниженню валютного курсу. Тобто він змушений зменшувати пропозицію національної валюти за рахунок продажу іноземної валюти — крива LM знову повертається на місце і спостерігається тенденція валютного курсу до зниження. Фактич­но крива LM залишається на тому самому рівні. Тобто, в разі купівлі ОВДП Центральний банк намагається збільшити пропозицію гро­шей, а внаслідок вимушеного продажу валютних резервів він на таку сам величину зменшує пропозицію грошей. Відповідно, за умови фік­сованого валютного курсу монетарна політика є малоефективною.

Покажемо результати стимулювального впливу держави за фіс­кальної, монетарної та торговельної політики за того чи іншого режи­му валютного курсу (табл. 2).

Таблиця2

Наслідки макроекономічної політики у малій відкритій економіці

Показники

Стимулювальна фіскальна політика

Стимулювальна монетарна політика

Стимулювальна торговельна політика

Плаваю­чий курс

Фіксова­ний курс

Плаваю­чий курс

Фіксова­ний курс

Плаваю­чий курс

Фіксова­ний курс

Обсяг на­ціонального виробництва і доходу

Незмін­ний

Зростає

Зростає

Немож­ливий

Незмін­ний

Зростає

Валютний курс

Зростає

Незмін­ний

Зменшу­ється

Немож­ливий

Зростає

Незмін­ний

Чистий екс­порт

Зменшу­ється

Зменшу­ється

Зростає

Немож­ливий

Зменшу­ється

Зростає

Модель Манделла-Флемінга відображає рівень загальної рівно­ваги товарного, грошового та зовнішнього ринків і зміни на ринках малої відкритої економіки в короткостроковому періоді під впливом запроваджуваної макроекономічної політики.

У сучасному світі більшість економічних систем являє собою від­криті економіки, що активно взаємодіють між собою на міжнародно­му ринку. Ця взаємодія отримала назву міжнародних економічних відносин. Вони проявляються в міжнародній конкуренції і одночас­ній співпраці держав для реалізації як власних національних цілей, так і забезпечення стабільного загальноцивілізованого розвитку. Основною формою забезпечення взаємодії країн між собою виступає міжнародна політика, що набуває різних форм і містить у собі цілісну систему засобів та інструментів реалізації.

Становлення України як відкритої економіки, тобто незалежної демократичної держави, відбувається в період кардинальних змін у системі міжнародних відносин, які характеризуються виникненням нових незалежних держав, появою нових регіональних центрів сили в міжнародних відносинах, переходом від ери конфронтації до ери відкритості і співробітництва.

Процес державотворення і побудови вільного громадянського суспільства в Україні збігається з її поступовим входженням до світо­вого співтовариства і пошуками нею свого місця в сучасному склад­ному, різноманітному і суперечливому світі.

З огляду на своє геополітичне становище, історичний досвід, культурні традиції, багаті природні ресурси, потужний економічний, науково-технічний та інтелектуальний потенціал Україна може і по­винна стати конкурентоспроможною світовою державою.

Неодмінною умовою успішної реалізації Україною своїх мож­ливостей є її активне і повномасштабне входження до світового співтовариства.

Долаючи кризові явища в суспільстві і торуючи свій шлях у світ, Україна повинна спиратися на свої фундаментальні загальнонаціо­нальні інтереси та враховувати загальноцивілізаційні тенденції роз­витку, відповідно до яких визначаються засади, напрями, пріоритети та функції її зовнішньої політики. Такими мають стати:

- розвиток двосторонніх та багатосторонніх міждержавних від­носин;

- розширення участі в європейському регіональному співробіт­ництві;

- співробітництво в рамках Співдружності незалежних держав;

- членство в універсальних та економічних міжнародних органі­заціях;

- участь у вирішенні глобальних проблем, що стоять перед люд­ством;

- культурне, економічне, соціальне та політичне співробітництво на принципах науковості, інтеграції, діалектичного розвитку, за економічного зростання.

Запитання для самоконтролю

1. Дайте визначення відкритої економіки. Який критерій лежить в основі її поділу на велику та малу відкриту економіку?

2. Назвіть передумови побудови Манделла-Флемінга для малої відкри­тої економіки. Зобразіть модель графічно.

3.Які валютні системи ви знаєте? У чому полягає різниця між ними?

4. Що таке міжнародний поділ праці?

5.Які форми міжнародних відносин ви знаєте?

6.Поясніть сутність теорій міжнародної торгівлі?

7.Які ви знаєте режими валютних курсів? Охарактеризуйте їх.

8.Які переваги та недоліки мають плаваючий та фіксований валютні курси?

9. Дайте визначення світового господарства. Охарактеризуйте його осо­бливості на сучасному етапі.

10. Проаналізуйте міжнародну політику України на сучасному етапі. Ви­значте її основні недоліки та можливості їх подолання.

11. Охарактеризуйте взаємовідносини України та ЄС, України та СОТ, України та МОП.

12. Розкрийте особливості розрахунку обсягів національного виробни­цтва, внутрішнього виробництва і доходу у відкритій економіці.

13.Перерахуйте ознаки відкритості економіки.

14. Дайте визначення платіжного балансу. Охарактеризуйте його особли­вості.

15.Поясніть різницю між політикою протекціонізму та лібералізму.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Артус М. М. Гроші та кредит: Навч. посібник. для студ. вищ. навч. закл. / Європейський ун-т. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: вид-во Європей­ського ун-ту, 2005. — 166 с.

2. ВойчукГ. І., Філон І. В. Гроші та кредит: Навч.-метод. посібник для студ. спец. «Фінанси» та «Облік і аудит» / Харків. нац. аграрний ун-т ім. В. В. До- кучаєва. — Харків, 2008. — 136 с.

3. Глущенко С. В. Гроші та кредит: Конспект лекцій / Нац. ун-т «Києво- Могилянська академія». — К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська акаде­мія», 2007. — 86 c.

4. Гроші, банки та кредит: у схемах і коментарях: Навч. посібник для студ. екон. спец. вищ. навч. закл. / Терноп. академія народного господарства; Львів. банківський коледж / Б. Л. Луців (ред.). — Т.: Карт-бланш, 2000. — 232 с.

5. Денисенко М. П. Гроші та кредит у банківській справі: Навч. посібник для студ. вищ. навч. закл.. — К.: Алерта, 2004. — 478 с.

6. Добросердова Т. О., Кардашова Т. М. Гроші, грошовий обіг та кредит: Навч. посібник для студ. вищ. навч. закладів / Азов. регіон. ін-т управління при Запорізькому держ. ун-ті. — Бердянськ : ТОВ «Будинок техніки плюс», 2002. — 110 с.

7. Базилевич В. Д., Баластрик Л. О. Макроекономіка: Навч. посібник. — 2-ге вид., доп. — К.: Атіка, 2006. — 368 с.

8. Будаговська С., Кілієвич О., Луніна І., Пахомова Т., Романюк О. Мікро- економіка і макроекономіка: Підручник для студ. екон. спец. закладів освіти: У 2 ч. / Світлана Будаговська (заг.ред.). — 2-ге вид. — К. : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001. — 517 с.

9. Бурда М., Виплош Ч. Макроекономіка: Європейський контекст: Пер. з англ. — К.: Основи, 1998. — 682 с.

10. Гавриш В. П. Макроекономіка. Основні моделі та залежності: Навч. по­сібник для студ. екон. спец. — Хмельницький: ХДУ, 2003. — 238 с.

11. Гаркавко В. К., Гарін Б. Б. Макроекономіка: Курс лекцій. — К.: Регістр, 1999. — 86 с.

12.Генеза ринкової економіки (політекономія, мікроекономіка, макро- економіка, економічний аналіз, економіка підприємства, менеджмент, марке­тинг, фінанси, банки, інвестиції, біржова діяльність, планування): Терміни. Поняття. Персоналії: Навч. екон. словник-довідник для студ. вищих закл. освіти усіх рівнів акредитації / Г. І. Башнянин (наук. ред.) В. С. Іфтемічук (уклад.), В. С. Іфтемічук (наук. ред.). — Львів: Магнолія плюс, 2004. — 682 с.

13. Данильченко Є. П. Макроекономіка: Навч. посібник для студ. екон. спец. / ІСДО; Харківська академія міського господарства. — К., 1995. — 95 с.

14. Геєць В.М. Політика економічного зростання на основі розширення внутрішнього споживання та її наслідки // Фінанси України. — 2007. — № 9. — С. 20.

15. Геєць В.М., Скрипниченко М.І. Середньостроковий прогноз розвитку економіки України на період до 2010 року // Економічна теорія. — 2008. — № 1. — С. 104-115.