2. Економічний зміст грошей. Трансформація сутності сучасних грошей

магниевый скраб beletage

В економічній літературі немає єдиного, загальноприйнятого визначення сутності грошей. У вітчизняній економічній літера­турі найчастіше гроші визначаються як специфічний товар, що вико­нує роль загального еквівалента. Будучи товаром товарів, гроші ви­ступають як загальний товар, загальний еквівалент. Тобто за допомогою грошей вимірюється вартість усіх товарів. Гроші дають можливість вимірювати суспільні витрати і отримані результати.

Маючи товарну форму, гроші разом з тим принципово відріз­няються від звичайних товарів. На відміну від звичайних товарів, вони мають не конкретну, а загальну споживну вартість, абстрактну цінність. Тому на ринку стають абсолютним товаром. Як особливий і абсолютний товар, гроші виступають як загальні матеріалізовані представники багатства. На відміну від конкретних багатств, гроші є втіленням загальної форми суспільного багатства, багатства взагалі. В грошах суспільна форма багатства уречевлена і має самостійне іс­нування поза цим багатством у товарній формі.

Виступаючи як товар, гроші утримують усі його властивості: ма­ють вартість і споживну вартість. Вартість товару гроші визначають кількістю суспільної праці, необхідної для виробництва однієї гро­шової одиниці. Споживна вартість грошей полягає в їхній здатності обмінюватися на всі інші товари. На гроші можна придбати коли за­вгодно і які завгодно продукти суспільної праці. Тобто гроші мають абсолютну ліквідність.

Гроші не можна вважати тільки технічним інструментом взаємо­зв'язку господарюючих суб'єктів. Їхнє місце — специфічна сфера економічних відносин, що опосередковує обмін товарами, послугами між суб'єктами економіки.

Сутність грошей

Маючи товарне походження, гроші виражають економічні відно­сини між товаровиробниками з приводу обміну продуктами їхньої пра­ці. Суспільна роль грошей, їхнє місце в економічній системі визнача­ються тим, що гроші виступають реальним суспільним зв'язком між товаровиробниками. Вони є силою, яка з'єднує окремих виробників через суспільний поділ праці і ринок у єдиний народногосподарський організм, приватну працю — в систему суспільної праці, забезпечує еквівалентність обміну між товаровиробниками.

Через обмін на гроші відбувається реалізація товару, його про­даж на ринку. На ринку за допомогою грошей визначається вартість (ціна). Гроші — це інструмент функціонування нормальних еконо­мічних відносин у народному господарстві.

Отже, сутність грошей визначається єдністю трьох найважливі­ших їхніх властивостей. Гроші — особливий товар, який виконує роль загального еквівалента, посередника в обміні товарів і виражає еконо­мічні відносини між людьми в процесі виробництва та обміну товарів.

Гроші — результат об'єктивного історичного процесу розвитку товарного виробництва і обміну, загальний еквівалент, на який об­мінюються всі товари, засіб вираження їхньої вартості. Товарне ви­робництво в його розвинутій формі не може функціонувати без гро­шей — необхідного компонента розвинутої ринкової економіки.

Як уже було сказано, виникнення грошей невідривне від виділення з маси товарів зо­лота, що почало виконувати роль та функ­ції грошового товару. Монопольне закріплення за золотом ролі грошей у другій половині ХІХ ст. означало встановлення золотого стандарту.

Установлення золотого стандарту зумовило певне розуміння еко­номічної сутності грошей. Виникла і тривалий час була визначальною товарна теорія сутності грошей. У працях К. Маркса ця теорія на­була класичного виразу.

Сутність її полягає в тому, що гроші та товари мають загальне походження, єдину основу. На певному етапі розвитку товарного ви­робництва гроші виділяються зі світу товарів, протиставляються їм та починають виконувати специфічну суспільну функцію — стають посередником при обміні товарів.

Так само як усякий інший товар, золоті гроші мають внутрішню вартість. Адже на видобуток золота та його оброблення витрачається суспільна праця. Всі витрати праці і становлять ту об'єктивну основу, яка через золото вимірює вартість усіх інших товарів.

Гроші та золото

Тривале функціонування золота як грошей призвело до того, що їхня глибинна сутність неначе зрослася з їх золотою формою. «Золото і срібло за своєю природою є гроші, але гроші за своєю природою — золото і срібло» — писав, — К. Маркс.

Трансформація розуміння сутності сучасних грошей

Однак історія функціонування грошей виявила минущий характер ролі золота як грошей. У ХХ ст. роль золота в процесі обміну зазнала суттєвих змін. Зараз золоті чи срібні гроші повсюдно не функціону­ють. Їхнє місце посіли паперові, кредитні гроші, які не мають власної внутрішньої вартості і не розмінні на золото. Відповідно до рішень Міжнародного валютного фонду (МВФ), з 1 квітня 1978 р. золото ви­лучено із грошового обігу і ліквідоване базування на ньому офіційної ціни валют.

Полишення золотом грошового обігу і взагалі припинення виконання ним грошових функ­цій має назву демонетизації золота. Демо­нетизація золота викликає потребу в онов­ленні розуміння сутності сучасних грошей.

Деякі економісти заперечують товарну природу сучасних гро­шей. Насамперед акцентується увага на абсолютній ліквідності су­часних грошей. Але чому сучасні паперові гроші мають абсолютну ліквідність? Гроші — це загальновизнаний засіб обміну. Якщо люди вважають за необхідне щось визнавати грішми, то це «щось» і буде виступати як гроші. В наш час гроші декретуються урядами, що їх ви­пускають. Цінність цих грошей визначається багато в чому довірою до уряду, що тримає під своїм контролем обсяг грошової маси в країні.

Отже, істота сучасних грошей виводиться із функцій сучасних грошей у товарному виробництві і обміні. Цей характерний для су­часної економічної науки підхід — виводити сутність грошей з їх функцій -відомий англійський економіст Дж. Хікс сформулював так: гроші — це те, що використовується як гроші.

Якщо золоті гроші виникли стихійним об'єктивним процесом, то поява паперових грошей не могла відбутися поза свідомою раціо­нальною діяльністю державних структур.

Поява сучасних грошей стала можливою тільки на основі певної суспільної згоди — державної гарантії їхньої повноцінності. Зникнен­ня золота як основи сучасних грошей перетворює їх, на думку деяких економістів, на економічну соціальну умовність, що підтримується тільки згодою між людьми. «Гроші — як гроші, а не як товар — по­трібні не самі по собі, а заради тих речей, які на них можна купити. Гроші — це штучна соціальна умовність»[2]. (П. Самуельсон).

Щодо розуміння грошей як загального еквівалента, то такий під­хід теж має стати складовою частиною сучасного розуміння еконо­мічного змісту грошей. Для того щоб бути засобом обігу, гроші пови­нні визнаватися як покупцем, так і продавцем товарів і послуг. Але таке суспільне визнання можливе тільки тоді, коли гроші здатні мати вартість чи хоч би виконувати функцію збереження вартості.

Таку властивість вартості і збереження вартості мають сучас­ні гроші. Продавець товару повинен бути впевнений, що з часом на отримані гроші можна буде купити інший товар не меншої вартості. Обмін за допомогою паперових грошей повинен, як і раніше, ґрунту­ватися на еквівалентності обміну товарів. Інакше паперові гроші не зможуть виконувати функції грошей. Адже еквівалентність обміну — суттєва риса товарного виробництва.

Економічний зміст сутності сучасних паперових грошей включає в себе розуміння того, що, не маючи власної внутрішньої вартості, па­перові гроші мають вартість представницьку, або перенесену. Вони є вартістю товарної маси, якій вони протистоять. Товарна маса має реальну вартість. Ця вартість товарної маси ніби переноситься на грошову масу. Не маючи власної внутрішньої вартості (як у золота), сучасні паперові гроші набувають перенесеної вартості товарів, які вони представляють.

Сучасний підхід до суті грошей включає в себе розуміння того, що функціональне призначення грошей у товарному господарстві не­можливе без виконання ними ролі загального вартісного еквівалента. Але зв'язок з товарним світом гроші зберігають тільки опосередкова­но. Вартість грошей визначається вже не кількістю золота, що в них закладена, а виробленою масою всіх товарів. Ціна товару визначаєть­ся не пропорційно золотому змісту грошової одиниці, а залежно від рівня витрат виробництва, а також від співвідношення попиту і про­позиції товару на ринку.

Отже, підхід сучасних економістів до розуміння сутності гро­шей не означає ревізії підвалин, що вироблені А. Смітом, Д. Рікардо, К. Марксом, але вносить до цього розуміння істотні уточнення від­повідно до змін, що сталися в ХХ ст. у функціонуванні грошей. Це пов'язано насамперед з демонетизацією золота.

Визначення П. Самуельсоном сучасних грошей як штучної со­ціальної умовності не означає заперечення їх товарного характеру.

Адже товарний характер гроші мають не тому, що їхня суспільна роль закріплена за певним конкретним товаром. Вони є товаром не самі по собі, їхня товарна сутність визначається їхнім глибинним зміс­том, місцем у товарних відносинах незалежно від того, з яким саме конкретним товаром пов'язана їхня товарна сутність чи не пов'язана взагалі ні з яким конкретним товаром. Вони можуть не мати матері­ального носія взагалі і залишатися при цьому товаром.

Відповідаючи на запитання про те, чи є сучасні гроші товаром, чи не є товаром, необхідно мати на увазі, що гроші як форма вартості товару відображають певні конкретно-історичні умови.

Якщо на перших етапах розвитку товар­ного виробництва гроші існували як то­вар — загальний еквівалент, то гроші і за­раз продовжують виконувати функцію загального еквівалента, хоч зі зміною конкретно-історичних умов зв'язок з товарним світом став опосеред­кованим. Вартість грошей визначається не вмістом золота в них, а ви­робленою масою всіх товарів, які вони представляють.

Демонетизація золота як грошового товару — об'єктивний процес. Однак і нині золото продовжує залишатись особливим товаром, який легко обмінюється на паперові гроші. Воно є досить надійним резерв­ним активом центральних банків провідних країн світу, продовжує виконувати роль валютного металу в державних резервах, а також у приватних скарбах. Золото є найбільш надійним товаром, який за­вжди можна обміняти на паперові гроші.

Особлива економічна роль золота проявляється в тому, що, на відміну від паперових грошей, воно не потребує державної гарантії. Золото — чи не єдиний товар у світі, на який існує незмінний великий попит. Ціна на золото зберігається постійно високою і має тенденцію до зростання. За останні десятиліття ціна зливкового золота за одну тройську унцію (31,1035 г.) зросла більше ніж у десять разів.

Економічна роль золота у функціону­ванні сучасних грошей

Якщо раніше золото було основою грошової системи, її первин­ним елементом, то зараз основною структурною ланкою грошової системи стали паперові гроші. Золото перестало бути ключовою лан­кою цієї грошової системи, але залишилось одним з її складових еле­ментів. Золото залишається лише певним резервом, страховим фон­дом цієї системи. Отже, процес демонетизації золота незавершений.

Щоб мати золото, державі необхідно його або добути, або купити. Країни, що видобувають золото, знаходяться в кращій ситуації по­рівняно з тими країнами, що свого видобутку золота не мають. На такі країни, як Південно-Африканська Республіка, США, Австралія, Росія, Канада, Китай, Бразилія припадає понад 80% світового видо­бутку золота. В Україні виявлено більше ніж півтора десятка родо­вищ золота. Однак їх потенційні можливості незначні. Тому Україна повинна золото купувати. Початок створення золотого запасу в неза­лежній Україні поклала Постанова Президії Верховної Ради України «Про створення запасу дорогоцінних металів і дорогоцінного камін­ня в Україні» від 2 грудня 1991 року.

Завдяки своїй суспільній природі та над­звичайно важливій економічній ролі гро­ші та держава взаємопов'язані, вони взає­модіють та взаємовпливають одне на одного. Держава не створює грошей, хоч може впливати на зовнішні їх атрибути, кількість, форму та якісні властивості для кращого при­стосування їх для ефективного виконання ними своєї суспільної ролі. Це означає, що держава відіграє певну роль в еволюції грошей. Хоч ця роль не є констатуюча, а тільки трансформуюча.

З розвитком грошей роль держави у функціонуванні грошей посту­пово зростає. Із закріпленням ролі грошей за дорогоцінними мета­лами вплив держави на функціонування грошей істотно посилився. Держава прийняла на себе контроль за виробництвом грошей — за їхньою чеканкою, фіксацією проби і вмісту дорогоцінного металу в монетах тощо.

Після демонетизації золота роль держави в функціонуванні гро­шей стає ще більш відчутною, більш значущою. Держава визначає не тільки форму, вигляд паперових грошей, а й їхню вартість, регулює їх кількість в обігу. Завдяки зусиллям держави і насамперед її Централь­ного банку паперові гроші набирають здатності виконувати функції та роль грошей. Однак це не означає, що держава створює неповноцінні гроші, що сучасні гроші стали виключно продуктом творення держави.

Роль держави в розвитку грошей

Творить гроші в економічній їх сутності не держава, вони поро­джуються ринковою економікою. Гроші є об'єктивною категорією ринкової економіки, вони не можуть бути відмінені рішенням держа­ви доти, доки існують адекватні грошам суспільні відносини. Дії дер­жави, її юридичні норми мають бути адекватними цим об'єктивним умовам і утворювати відповідні механізми ефективного функціону­вання грошей.

Гроші й нині не є продуктами творення держави, вони являють со­бою продукт товарного виробництва, ринкової економіки. Це пов'язано з тим, що держава своїми діями лише сприяє реалізації цієї потреби ринку. Держава повинна створити такий носій грошових функцій, який має здатність якнайефективніше забезпечити функціонування грошей. Кількість грошей в обігу визначається певними об'єктивними закономірностями і держава повинна своїми регулятивними інстру­ментами забезпечити потрібну кількість грошей в обігу.

Як уже було сказано, гроші, зокрема й су­часні, виконують функцію збереження вартості. В умовах розвинутого ринку гро­ші також виступають засобом нагрома­дження вартості та її продуктивного використання (інвестування). Це істотно змінило суспільне призначення грошей: з простого засобу обігу, що обслуговував обмін товарів, вони перетворилися на носія са- мозростаючої вартості, тобто на форму капіталу. Вони широко ви­користовуються для фінансування розвитку виробництва. Забезпе­чення самозростання вартості стало пріоритетною метою руху грошей у процесі ринкового відтворення.

Гроші стають носієм капіталу під час їхнього використанні у сфе­рі інвестування. Тому необхідно розрізняти гроші як гроші та гроші як капітал.

Гроші як гроші використовуються переважно для реалізації пев­ної споживчої вартості. Отже, їхнє цільове призначення полягає в по­середництві в обміні. Використання ж грошей як капіталу забезпечує зростання вартості. Це має місце, коли гроші використовуються для формування промислового чи торговельного капіталів або капіталу позичкового. Таке використання грошей значно розширює цільове їхнє призначення, роль грошей в економічному житті суспільства істотно зростає.

Гроші як гроші та гроші як капітал

Функціонуючи як капітал, гроші продовжують виконувати свої традиційні функції. Вони стають капіталом при їхньому нагрома­дженні, зберіганні та продажу на грошовому ринку, що дозволяє їх­ньому власникові отримати додатковий дохід у вигляді відсотка.

Гроші одночасно виступають як гроші і як капітал при обслуго­вуванні виробничого споживання, одночасно сприяючи як реалізації товару, так і одержанню прибутку.