1.3. Предмет і завдання дисципліни «Економіка праці і соціально-трудові відносини»

Предмет дисципліни як такий ніколи не змінювався і був єдиним для всього різноманіття шкіл і теорій. Предмет економіки праці і соціально-трудових відносин — це праця як доцільна діяльність людей, яка завжди й одночасно є взаємодією між людиною та природою, а також відношенням між людьми в процесі виробництва.

Кожному конкретному моменту процесу праці передують матеріальні засоби виробництва, інформація, наявність професійних знань, трудовий досвід, визначений тип соціально-трудових відносин. У процесі праці відбуваються удосконалювання трудових навичок і досвіду, підвищення рівня емпіричних і наукових знань, поліпшення засобів праці, розвиток соціально-трудових відносин, тим самим постійно збільшуються продуктивні сили праці, тобто здатність людини як робочої сили створювати зростаючі маси усе більш різнобічних матеріальних і духовних благ.

Природа соціально-трудових відносин така, що при їхньому вивченні й аналізі ми змушені рахуватися з їхньою постійною видозміною, причому їхня перебудова підсилює цю властивість.

Принциповими для розвитку сучасної економіки праці є такі обставини:

соціально-трудові відносини в соціальній ринковій економіці різко підвищують ступінь складності теоретичних і практичних знань у сфері економіки праці через необхідність об'єктивного відображення в них інтересів суб'єктів соціального партнерства;

питання про змістову трансформацію економіки праці та її структуризацію за ступенями навчання в сучасних умовах повинне розв'язуватись з урахуванням досягнень світової науки в соціально- трудовій сфері і зарубіжній педагогічній практиці.

Так, аналіз показує, що в американських і європейських університетах і навчальних центрах предмет «Економіка праці» вивчається досить давно. Однак предмет західної «Економіки праці» не був тотожний предмету аналогічної вітчизняної науки. Використання цього підходу до аналізу трудових відносин сформувало в західній традиції економіку праці як науку, що досліджує дію механізмів ринку праці, тобто зміни в поведінці роботодавців і працівників під впливом стимулів у вигляді заробітної плати, цін, прибутку, негрошових факторів. Економіка праці досліджує фактори, що визначають попит та пропозицію робочої сили, ціну робочої сили, інвестиції в людський капітал, співвідношення безробіття й інфляції, вплив профспілок на ринок праці тощо. Цим визначається і зміст економіки праці як навчальної дисципліни.

У зв'язку з докорінною перебудовою системи суспільних відносин найсуттєвіші перетворення відбуваються саме в соціально-трудовій сфері, основою якої є праця. Це висуває нові вимоги до професійної підготовки фахівців вищої кваліфікації, яким належить вирішувати надзвичайно важливі й складні проблеми підвищення ефективності праці та гармонізації соціально-трудових відносин на всіх рівнях. І тому виникає потреба у розширенні змісту дисципліни «Економіка праці» та перетворення її на «Економіка праці і соціально-трудові відносини».

Головною метою вивчення даного курсу є формування у студентів системи теоретичних і практичних знань про категорії, поняття, механізми забезпечення ефективної зайнятості населення та прогресивного розвитку соціально-трудових відносин в Україні на всіх рівнях.

Таким чином, об'єктом вивчення дисципліни є система соціально-економічних, організаційно-правових відносин між людьми з приводу відтворення й ефективного використання людських продуктивних сил в процесі праці.

Предметом вивчення дисципліни «Економіка праці і соціально- трудові відносини» виступає сукупність теоретичних і практичних проблем формування людського потенціалу, забезпечення ефективного використання його у сфері праці як на макро-, так і на мікроеконо- мічному рівнях з метою забезпечення високої якості життя населення та високої ефективності економічної діяльності.

Завдання курсу:

вивчення економічних законів, що регулюють розподільчі відносини в ринковій економіці;

оволодіння методами вивчення витрат робочого часу, нормування праці;

з'ясування механізму зростання продуктивності й ефективності праці;

дослідження механізму соціального партнерства;

надання студентам ґрунтових знань з питань оплати праці й регулювання заробітної плати;

вивчення механізму функціонування системи соціально-трудових відносин;

з'ясування механізму регулювання ринку праці та дослідження процесу відтворення робочої сили;

з'ясування місця і ролі Міжнародної організації праці у врегулюванні соціально-трудових відносин;

навчити студентів використовувати здобуті знання в конкретних процесах управління соціально-трудовими відносинами, організації праці та забезпечення її високої ефективності на всіх рівнях;

підвищити на цій основі адаптованість студентів до ринку праці, допомогти їм ефективно включитися в систему нових соціально-трудових відносин.

Питання для самоконтролю

Охарактеризуйте еволюцію поглядів на категорію «праця».

Розкрийте особливості праці як об'єкта дослідження і вивчення.

Покажіть роль праці в розвитку людини і суспільства.

Наведіть класифікацію видів праці.

Визначте предмет «Економіки праці і соціально-трудових відносин» як спеціальної економічної науки. Які задачі вона вирішує?

Тести для самоконтролю

Сукупність теоретичних і практичних проблем формування людського потенціалу, забезпечення ефективного використання його у сфері праці як на макро-, так і на мікроекономічному рівнях з метою забезпечення високої якості життя населення та високої ефективності економічної діяльності — це:

а)         предмет дисципліни;

б)         об'єкт дисципліни;

в)         завдання дисципліни;

г)         мета дисципліни.

Система соціально-економічних, організаційно-правових відносин між людьми з приводу відтворення й ефективного використання людських продуктивних сил в процесі праці — це:

а)         предмет дисципліни;

б)         об'єкт дисципліни;

в)         завдання дисципліни;

г)         мета дисципліни.

Формування у студентів системи теоретичних і практичних знань про категорії, поняття, механізми забезпечення ефективної зайнятості населення та прогресивного розвитку соціально-трудових відносин в Україні на всіх рівнях.

а)         предмет дисципліни;

б)         об'єкт дисципліни;

в)         завдання дисципліни;

г)         мета дисципліни.

Праця поділяється на творчу, управлінську та виконавчу залежно від:

а)         виду діяльності;

б)         від рівня освіти;

в)         ступня механізації;

г)         умов праці.

Праця поділяється на ручну, машинно-ручну, механізовану, автоматизовану і апаратурну залежно від:

а)         виду діяльності;

б)         від рівня освіти;

в)         ступня механізації;

г)         умов праці.

Праця поділяється на регламентовану, нерегламентовану, монотонну та привабливу (непривабливу) залежно від:

а)         виду діяльності;

б)         від рівня освіти;

в)         ступня механізації;

г)         вірна відповідь відсутня.

Праця поділяється на підземну, на шахтній поверхні, в гарячих цехах і т.д. залежно від:

а)         виду діяльності;

б)         від рівня освіти;

в)         ступня механізації;

г)         умов праці.

Праця поділяється на ту, що вимагає тривалої підготовки, не вимагає значної підготовки та не вимагає підготовки залежно від:

а)         виду діяльності;

б)         від рівня освіти;

в)         ступня механізації;

г)         умов праці.

Свідома і цілеспрямована діяльність; докладання людиною розумових та фізичних зусиль для одержання корисного результату у задоволенні своїх матеріальних та духовних потреб — це:

а)         робота;

б)         діяльність;

в)         праця;

г)         виробництво.

Що виступає однією з найважливіших форм самовираження, само- актуалізації й самовдосконалення людини?

а)         робота;

б)         діяльність;

в)         праця;

г)         виробництво.

Розділ 2

ТРУДОВІ РЕСУРСИ І ТРУДОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ СУСПІЛЬСТВА