III. Регулюваннязовнішньоторговельних операцій

Зовнішньоторговельні операції суб'єктів ЗЕД регулюються на ос-нові 2-х принципів:

Протекціонізм — це політика захисту внутрішнього ринку від іно-земної конкуренції шляхом збільшення кількості обмежень в торгівлі.

Лібералізація — це державна політика, що націлена на відкри-тість внутрішнього ринку для іноземних конкурентів шляхом знижен-ня кількості обмежень в торгівлі.

Основні методи регулювання зовнішньоторговельних операцій:

Методи тарифного регулювання операцій суб'єктів ЗЕД.

Методи нетарифного регулювання операцій суб'єктів ЗЕД.

Тарифне регулювання зовнішньої торгівлі здійснюється на 2-х рівнях:

І. Міжнародний рівень — це регулювання зовнішньоторговельних

операцій суб'єктів ЗЕД на основі рішень міжнародних організацій. Та-кими організаціями є:

ГАТТ/СОТ, в цю організацію входить — 156 країни світовогоспівтовариства. Україна стала членом COT у 2008 році. ГАТТ/СОТприймає рішення щодо тарифних обмежень принципів, норм, правил,заборону демпінгу при здійсненні міжнародних торговельних опера-цій.

Міжнародна торгова палата приймає нормативно-правові доку-менти, які сприяють здійсненню зовнішньої торгівлі суб'єктів ЗЕД.

Наприклад: міжнародні правила по тлумачення торгових термінів«Інкотермс-2000». Уніфіковані правила про інкасо, Уніфіковані пра-вила та звичаї по документарному акредитиву.

ЮНКТАД — комісія ООН з питань торгівлі у Європі — сприяєрозвитку міжнародної торгівлі на регіональному рівні.

II. Національний рівень полягає в тому, що зовнішньоторговельніоперації суб'єктів ЗЕД регулюються національним митним тарифомкожної країни світу. В Україні зовнішньоторговельні операціїсуб'єктів ЗЕД здійснюються на основі Закону України «Про єдиниймитний тариф України», який був прийнятий у 1992р.

Нетарифне регулювання зовнішньоторговельних операцій суб'єк-тів ЗЕД. Воно включає заходи, які діляться на 2 групи:

група — заходи, які націлені на окреме обмеження експортно-імпортних операцій, їх мета — захист і регулювання розвитку націо-нальних галузей економіки.

група — заходи, які націлені на стимулювання експорту.

Заходи, що обмежують ЗТ:

І. Квотування і ліцензування зовнішньоторговельних операційсуб'єктів ЗЕД.

Квотування — це визначення контингенту (обсягу) товарів, якіпідлягають експорту, імпорту.

Квота — це кількісне обмеження експорту чи імпорту товарів напевний період часу.Види квот:

Квота глобальна. В ній визначається:

а)         товар, який підлягає експорту та імпорту;

б)         обсяг товару;

в)         кількісна і якісна характеристика товару.

Квота групова. В ній визначається:

а)         товар;

б)         його обсяг;

в)         його характеристика;

г)         група країн, куди може бути експортований або звідки може бу-ти імпортований.

Квота експортна, імпортна. В ній визначається:

а)         товар;

б)         обсяг товару;

в)         характеристика товару;

г)         період дії квоти.

Квота індивідуальна. В ній визначається:

а)         товар;

б)         обсяг товару;

в)         характеристика товару;

г)         країна, куди товар експортується або звідки від імпортується.Рішення про квотування експортно-імпортних суб'єктів ЗЕД здійс-нюється на практиці шляхом ліцензування.

Ліцензування — це письмовий дозвіл на експорт, імпорт товарів.Ліцензія — це письмовий дозвіл на експорт, імпорт товарів, послуг.Види ліцензій:

Відкрита (індивідуальна). В ній визначається:

а)         товар;

б)         обсяг товару;

в)         характеристика товару;

г)         термін дії — до одного місяця.

Ліцензія генеральна. В ній визначається:

а)         товар;

б)         обсяг товару;

в)         характеристика товару;

г)         конкретна країна, країни, куди товар може бути експортованийабо звідки він може бути імпортований;

д)         термін дії — більше одного місяця.

Ліцензія експортно-імпортна. В ній визначається:

а)         товар;

б)         обсяг товару;

в)         характеристика товару;

г)         валютні кошти, які використовуються з метою інвестування абокредитування;

д)         термін дії — один рік.

Ліцензія разова. В ній визначається:

а)         товар;

б)         обсяг товару;

в)         характеристика товару;

г)         юридична адреса г найменування суб'єкта ЗЕД;

д)         термін дії — це разовий дозвіл на проведення лише однієї екс-портно-імпортної операції.

Особливості ліцензування експортно-імпортних операцій в Україні.Ліцензуванню підлягають:

Продукція, роботи та послуги, які включені в список товарівдержавного значення.

Товари і послуги, експорт чи імпорт яких є важливим об'єктомзовнішньої політики України.

Продукція підприємств, які допускають недобросовісну конку-ренцію (демпінг) і наносять тим самим збитки державі.

Динаміка ліцензування товарів, які підлягають експорту, імпорту вУкраїні:

— 75 товарних позицій.

— 32 товарні позиції.

— 31 товарна позиція.

— 5 товарних позицій.

1998 — 5 товарних позицій (зерно, вугілля, чавун, відходи та ломдорогоцінних металів, відходи та лом чорних металів).

Добровільне обмеження експорту — означає торговельну квоту, якавводиться на кордоні країни-експортера під загрозою санкції імпортера.

Встановлення мінімальних імпортних цін. Це дотримання експор-тером рівня цін, які встановлюються країною-імпортером.

Імпортні податки — це прикордонний податок, яким обкладають-ся товари при перетині митного кордону конкретної країни. До нихвідносяться митні збори.

Імпортні депозити — це форма застави, яку імпортер повиненвнести у свій банк в національній чи іноземній валюті (ВКВ) перед ку-півлею іноземного товару.

Валютні обмеження — це державні обмеження на операції з валютою.

Компенсаційний митний податок, застосовується до товарів привиробництві яких були використані державні субсидії.

Антидемпінговий митний податок — це митний податок, якийвстановлюється тоді, коли ціна товару нижче цін на аналогічний товарна світовому ринку.

Адміністративні формальності — це національні правила прове-дення експортно-імпортних операцій.

Технічні бар 'єри — це перевірка відповідності продукції, що імпо-ртується міжнародним і національним стандартам.

Система експортного контролю передбачає встановлення контро-лю, при якому поставки товарів і високих технологій можуть здійсню-ватися за умови, якщо вони не будуть реекспортуватись в інші країни.

Друга група методів нетарифного регулювання зовнішньої торгівлісуб'єктів ЗЕД. Це заходи по стимулюванню експорту. Вони включа-ють:

Експортні субсидії — надаються експортеру, що дозволяє йомузначно знизити ціну товару.

Експортні кредитні субсидії — це кредити, які надаються на ос-нові субсидій експортеру на пільгових умовах і дозволяють значнознизити ціну товару.

Державне кредитування — це надання державних кредитів екс-портеру по низьким ставкам і на тривалий термін.

Державне страхування експортних кредитів — це наданнядержавних гарантій експортеру, які дозволяють йому отримуватипільгові кредити у комерційних банках.

Податкові пільги для експортерів — це зниження рівня подат-ків, якими обкладаються суб'єкти експортного виробництва.

«Частка національної участі» — це частина продукції, яка екс-портується, що виконана по державному замовленню.

Стимулювання національного виробництва — це умови, які пе-редбачають державні закупки за рахунок товарів, які вироблені всере-дині країни. Ціна таких товарів може бути більшою, порівняно із вар-тістю аналогічних імпортних виробів.

Організаційно-інформаційне забезпечення — це надання орга-нізаційно-інформаційної допомоги (науково-технічної, консульта-ційної тощо) підприємствам для здійснення їх експортно-імпортноїдіяльності.