І. Сутність валютного регулюваннята особливості його проявуна національному та міжнародному ринках

магниевый скраб beletage

І. Валютне регулювання — це діяльність державних органів зуправління обігом валюти, контролю за валютними операціями, впли-ву на валютний курс національної валюти, обмеження використанняіноземної валюти. Валютне регулювання передбачає:

регулювання курсу національної валюти;

організація розрахунків в іноземній валюті;

відкриття рахунку в іноземній валюті;

купівля іноземної валюти;

розрахунки по експортно-імпортних операціях;

здійснення резидентами іноземних інвестицій;

операції купівлі-продажу іноземної валюти готівкою;

порядок переміщення валютних цінностей через митний кордонУкраїни;

правила переказу іноземної валюти.

Під валютними цінностями розуміють грошові знаки зарубіжнихдержав, а також цінні папери — платіжні документи (чеки, векселі,акредитиви сертифікати тощо) в іноземній валюті та інші цінності(благородні метали, коштовне каміння тощо).

До валютних операцій належать:

операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цін-ності, за винятком операцій, які здійснюються між резидентами у ва-люті України;

операції, пов'язані з використанням валютних цінностей у між-народному обігу як засобу платежу, з передачею заборгованості та ін-ших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності;

операції, пов'язані з ввезенням, перерахуваннями та вивіз з тери-торії України валютних цінностей.

II. Сучасний механізм валютного регулювання склався на основіЯмайського договору, який характеризується плаваючими валютнимикурсами та принципом поліцентризму в структурі побудови всієї ва-лютної системи.

Валютне регулювання здійснюється на трьох рівнях:

міждержавному;

регіональному;

національному.

Що стосується міждержавного рівня, функції регулювання міжнарод-них валютних відносин покладені світовим співтовариством на Міжнаро-дний валютний фонд (МВФ), який керується у своїй діяльності статутомФонду та спільно прийнятими країнами-учасницями постановами та уго-дами. Статутом МВФ визначено, що цілями цієї організації є:

забезпечення співробітництва у розв'язанні міжнародних валют-них проблем;

сприяння стабілізації валют;

творення багатосторонньої системи платежів та розрахунків;

досягнення рівноваги платіжних балансів країн-учасниць.

Відповідно до Статуту МВФ має виконувати такі функції:

стежити за розвитком міжнародної валютної системи та забез-печувати її ефективне функціонування;

здійснювати аналіз виконання кожною країною спільних зо-бов'язань.

Статутом передбачено, що країни-учасниці, вступаючи до Фонду,добровільно беруть на себе зобов'язання співпрацювати з Фондом таодна з одною по розв'язанню питань стабілізації валютних відносин.Особливу увагу приділено системі заходів з регулювання валютнихкурсів, які б забезпечували найбільш сприятливі умови розвитку зов-нішньоекономічної діяльності країн-учасниць, зниження валютногоризику та кон'юнктурної невизначеності тощо.

Директорат МВФ в межах своїх повноважень спостереження заполітикою у сфері валютних курсів виділив три основних принципи,якими мають керуватися країни-учасниці Фонду:

Не допускати такої маніпуляції валютними курсами, яка б нада-ла можливість отримати несправедливі конкурентні переваги передіншими країнами.

Здійснювати валютне регулювання, спрямоване на зменшення руйні-вних наслідків, викликаних короткочасними коливаннями обмінних курсів.

При проведенні політики валютного регулювання валютного ку-рсу мають враховуватися інтереси інших членів Фонду, включаючиінтереси тих країн, у валюті яких здійснюється інтервенція.

МВФ має можливість активно впливати на країни-учасниці У пи-таннях дотримання ними певних вимог валютного регулювання. Дляцього використовуються стабілізаційні програми та механізм взаємнихконсультацій. Стабілізаційні програми пов'язані з наданням кредитівна покриття дефіциту платіжного балансу деяких країн. У безперечно-му порядку кредит надається в іноземній валюті терміном на 2-3 рокив розмірі 25% квоти. Понад цей ліміт надання кредиту супроводжуєть-ся оцінюванням Фондом економічної ситуації у країні та вимогамипроведення жорстких стабілізаційних заходів.

Регіональний рівень пов'язаний з існуванням регіональних об'єднань,в межах яких проводиться узгодження валютних політик держав-членів,або здійснюється спільна валютна політика. У цьому випадку спільне ва-лютне регулювання спрямоване на розвиток торгівельних відносин все-редині інтеграційного об'єднання, на вільне переміщення факторів виро-бництва, а також сприяє зниженню впливу зовнішніх факторів на коли-вання обмінних курсів країн регіонального об'єднання. Прикладом можеслугувати ЄС, країни-члени якого проводили спільну стабілізаційну полі-тику щодо національних валют, на основі цього встановили їх співвідно-шення (паритети), а також ввели в обіг спільну грошову одиницю.

Механізм регулювання на національному рівні, його інституційнаструктура, принципи та норми встановлюються законодавчими актамикожної країни з урахуванням принципів та рекомендацій, встановле-них МВФ та регіональними союзами. Валютне регулювання в Українів сучасних умовах спрямоване на підтримку стабільності українськоївалюти, нейтралізацію різких коливань валютних курсів, оскільки ста-більність валютного ринку має забезпечити й стимулювати розвитокзовнішньоекономічних зв'язків країни та її економіки в цілому.

При цьому головним інструментом формування ефективного валют-ного регулювання виступають валютні інтервенції, здійснювані НБУ.

Основним об'єктом валютного регулювання є валютний курс на-ціональної грошової одиниці. Його зміни суттєво впливають на розви-ток як внутрішніх господарських процесів, так і на зовнішньоекономі-чні позиції тієї чи іншої країни. Йдеться про вплив валютного курсу назовнішню торгівлю, рух короткочасного та довгочасного капіталу,розміри заборгованості, платіжний баланс тощо.

Здійснення валютного контролю й регулювання покладене натакі державні органи:

1. НБУ є головним органом валютного контролю, що здійснює ко-нтроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на те-риторії України з усіх питань, що не віднесені до компетенції іншихорганів.

Уповноважені банки здійснюють контроль за валютними опера-ціями, що проводяться резидентами й нерезидентами через їхні банки.

Державна податкова інспекція України здійснює фінансовий ко-нтроль за валютними операціями.

Міністерство зв'язку здійснює контроль за дотриманням правилпоштових переказів за межі України.

Державний митний комітет України здійснює контроль за до-триманням правил переміщення валютних цінностей через митний ко-рдон України.