III. Характеристика розвитку валютного регулювання в Україні

Процес формування стратегії валютного регулювання в нашійкраїні був достатньо тривалим та суперечливим. Однак на даний мо-мент це одна з найбільш вдалих та ефективних частин державної полі-тики. Щоб повніше уявити роль валютного регулювання, розглянемо,як воно використовувалося з метою стабілізації економіки останньогодесятиліття. Для цього відокремимо чотири основних етапи форму-вання валютної політики.

Період перший — формування (1991 — поч. 1993 p.). Система ва-лютного регулювання в Україні формувалася у складних та супереч-ливих соціально-економічних умовах. Вони характеризувалися знач-ним та різким падінням обсягів виробництва, розривом традиційнихгосподарських зв'язків, гіперінфляцією. Нормативно-правові переду-мови управління валютною сферою були закладені прийняттям ЗаконуУкраїни «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 ро-ку. Безпосередньо валютний контроль почав здійснюватися в Україніпісля проголошення незалежності у серпні 1991 року та виходу з кар-бованцевої зони у листопаді 1992 року. Знаменною подією у цій сферібуло створення у 1992 році валютної біржі при НБУ. З листопада 1992року до березня 1993 року формувалася власна система валютного регу-лювання. Цей період характеризувався високими податками для експор-терів та обов'язковим продажем всієї валютної виручки. Національнийбанк встановлював офіційні обмінні курси карбованця відносно росій-ського рубля та американського долара, а рівень обмінного курсу длябанківської системи визначався окремо на міжбанківському валютномуринку. Це призвело до множинності валютних курсів і, як наслідок —відпливу капіталу за кордон, бартеризації зовнішньої торгівлі.

Другий період — лібералізація (друга пол. 1993 p.). У березні 1993 p.,були здійснені спроби лібералізації валютного режиму. Головним до-кументом у цьому напрямку став Декрет Кабінету Міністрів України«Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19лютого 1993 р. Декрет регулював операції з валютними цінностями,визначав статус валюти України, встановлював загальні принципи ва-лютного регулювання, порядок використання надходжень в іноземнійвалюті, а також відповідальність за порушення валютного законодав-ства резидентами. Головним органом валютного контролю, відповіднодо Декрету, є Національний банк України. Основною характеристи-кою даного періоду було введення внутрішньої конвертованості таплаваючого обмінного курсу національної валюти. Однак відсутністьвідповідної ринкової структури, диспаритет у торгівельних та платіж-них відносинах, асиметрія в цінах експорту та імпорту, високі темпиінфляції примусили знову змінити валютну політику у бік жорсткості.

Третій період — відновлення державної валютної монополії (кі-нець 1993 р. — перша половина 1994 p.). З метою подолання інфляції,стабілізації витрат на оплату критичного імпорту (зокрема нафти тагазу) 12 серпня 1993 р. НБУ було прийняте рішення щодо фіксації об-мінного курсу українського карбованця до долара США, німецької ма-рки та російського рубля. Фіксація курсу супроводжувалася новими,жорсткішими умовами використання валютної виручки. А саме, рі-шенням від січня 1994 року 40% надходжень іноземної валюти малипередаватися уряду через валютний тендер за офіційним курсом 12610крб. за 1 дол. США, 10% — НБУ за курсом 25000 крб. за долар. Решта50% експортних валютних надходжень могли зберігатися на валютнихрахунках або продаватися виключно НБУ. Діяльність валютної біржібуло призупинено.

Четвертий період — сучасний (з кінця 1994 р. і по теперешнійчас). Це новий етап розвитку валютного регулювання в Україні, сутьякого полягає в подальшій лібералізації валютного ринку, встановлен-ні єдиного обмінного курсу для готівкових та безготівкових розрахун-ків. Досягнення фінансової стабілізації, зокрема з допомогою відпові-дного валютного регулювання, дозволило у вересні 1996 р. здійснитигрошову реформу. Слід зазначити, що валютне регулювання наприкі-нці 1994 — 1996 pp. Сприяло позитивним тенденціям. Наприклад:

зросла роль Української міжбанківської валютної біржі якцентра проведення валютних операцій;

стабілізувалися попит та пропозиція іноземної валюти;

створено значні валютні резерви та залучено 1,5 млрд. дол. від МВФ;

відбулася переорієнтація частини коштів з валютного й кредит-ного ринків на ринок державних цінних паперів.

Основні параметри валютного регулювання, встановлені у цьомуперіоді, розглянемо більш повно в наступному питанні.