Стаття 49. Переуступка виручки

магниевый скраб beletage

Той факт, що в акредитиві не зазначено, що він є трансферабельним, неповинен торкатися права бенефіціара на переуступку виручки по акредитиву,на яку він має або може мати право відповідно до положень застосовного пра-ва. Дана Стаття відноситься тільки до переуступки виручки, але не до переус-тупки права працювати по самому акредитиву.

АРБІТРАЖ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГОВЕЛЬНОЇ ПАЛАТИ (МТП)

Сторони, що уклали контракт і бажають мати можливість у випадку вини-кнення спору з партнером за контрактом розглянути такий спор в МТП, пови-нні чітко і спеціально передбачити Арбітраж МТП у своєму контракті або увипадках, коли такого контрактного документа немає, домовитися про це міжсобою шляхом переписки, яка підтверджує згоду на це між ними. Сам фактвидачі акредитива за умовами UCP500 не означає наявності угоди між нимипро розгляд спору Арбітражем МТП. МТП рекомендує наступну арбітражнуобмовку: «Усі суперечки, що виникають у зв'язку з даним контрактом, будутьостаточно розв'язані відповідно до Правил Третейського й Арбітражного судуМіжнародної торговельної палати шляхом призначення одного або більш ар-бітрів відповідно до зазначених Правил».

Додаток 4

Структура платіжного балансу

За характером операцій платіжний баланс поділяється на баланс поточнихоперацій та баланс руху капіталів. Вирізняють також розділи «Помилки тапропуски» і «Зміни у валютних резервах».

Платіжний баланс поточних операцій складається з:

торгового балансу;

балансу послуг;

балансу іноземного туризму та некомерційних операцій;

балансу доходів і платежів по закордонних інвестиціях.

Баланс руху капіталів складається з:

балансу короткострокових капіталів;

балансу довгострокових капіталів.

У торговому балансі відображається співвідношення між експортом та ім-портом товарів. Стан торгового балансу віддзеркалює економічне становищекраїни, ступінь залежності її від зовнішніх ринків. Активне сальдо торговогобалансу не завжди свідчить про економічне благополуччя країни. Наприклад,активний торговий баланс країн, які розвиваються, як правило, супроводжу-ється пасивним сальдо всього платіжного балансу, що свідчить про їхню хро-нічну зовнішню заборгованість. Для правильного оцінювання стану торговогобалансу та його сальдо необхідно зважати на способи оцінювання експортнихта імпортних товарів, а також враховувати відмінності в умовах збуту та над-ходження цих товарів. Наприклад, у багатьох країнах вартість експорту облі-ковується за цінами «франко-державний кордон» або FOB порт відвантаження(тобто без урахування транспортних витрат і страхування товарів за кордо-ном). Одночасно вартість імпорту обліковується за цінами CIF (тобто із вклю-ченням в ціну товару витрат по фрахту та страхуванню). Для виправлення цихрозбіжностей необхідно відокремити вартість імпортного товару від супутніхвитрат (фрахт і страхування), які б мали відображатися у балансі послуг. Цяпоправка може здійснюватися шляхом зниження вартості імпорту, зареєстро-ваної за цінами CIF, на певний коригуючий відсоток.

Баланс послуг відображає платежі та надходження по фрахту, поштових,телефонних та телеграфних послугах, страхуванню та банківських послугах,передачі «ноу-хау», орендній платі, різноманітних комісійних та ін. За останнєдесятиріччя в економіці країн суттєво зросло значення сектора послуг. Він всебільше переорієнтовується на надання не тільки традиційних послуг (транспо-ртні перевезення, зв'язок, будівництво, страховий бізнес та ін.), але й на такіспеціалізовані послуги, як науково-дослідні та проектно-конструкторські ро-боти, розробка програмного забезпечення та технічне обслуговування обчис-лювальної техніки, маркетинг, інжиніринг, послуги в галузі права, менеджме-нту, консультування та ін.

Баланс розрахунків по іноземному туризму та некомерційних операціяхвключає платежі та надходження по туризму, приватних та офіційних перека-зах, пенсіях, дарах, контрибуціях та репараціях, державних витратах на утри-мання іноземних представництв, субсидіях, наданню військової допомоги ін-шим державам, утриманню військових баз за кордоном тощо. Сальдо цьогобалансу у багатьох країнах має велике значення для кінцевого результату пла-тіжного балансу. Це стосується країн з розвиненою індустрією туризму абокраїн, де значна частина населення виїжджає в інші країни на заробітки.

Баланс доходів і платежів по закордонних інвестиціях відображає сплатувідсотків і дивідендів імпортерами капіталу та їх отримання експортерами.

Країни, які тривалий час мають активний баланс поточних операцій, вико-ристовують кошти, що дорівнюють величині позитивного сальдо, для закор-донних інвестицій. Вони можуть здійснювати вивіз капіталу в формі інвесту-вання грошей у нерухомість (будівництво та придбання земельних ділянок закордоном), придбання акцій та облігацій підприємств інших країн та облігаційіноземних урядів, розміщення капіталів в іноземних банківських установах.Країни, які мають пасивне сальдо балансу змушені ввозити капітали.

Баланс руху капіталів відображає платежі та надходження по експорту-імпорту державного і приватного короткострокового та довгострокового капі-талу. До них належать прямі та портфельні інвестиції, комерційні кредити,авуари в банках, спеціальні фінансові операції тощо.

Баланс короткострокових капіталів відображає рух кредитів у товарнійта грошовій формах терміном до одного року, зміни у короткострокових авуа-рах, а також ввіз та вивіз національної та іноземної валют. У світовій практицііснує поняття «гарячі гроші» («блукаючий капітал»). Це грошовий капітал,який стихійно переміщується з країни в країну з метою збереження вартостіабо отримання спекулятивних прибутків. Надходження цих грошей в країнуможе тимчасово поліпшити платіжний баланс і спричинити небажане підви-щення курсу національної валюти. Але раптовий їх відплив з країни посилюєнестабільність її платіжного балансу та валютного стану.

Баланс довгострокових капіталів відображає рух грошей у зв'язку із купі-влею-продажем цінних паперів і наданням або отриманням довгостроковихкредитів.

Розділ «Помилки та пропуски» у періоди економічних криз містить значнісуми, які, як правило, відображають рух короткострокових капіталів, не вра-хованих у попередніх розділах.

Розділ «Зміни у валютних резервах» відображає міжнародні валютні опе-рації центральних банків, пов'язані з вирівнюванням платіжного балансу краї-ни та підтриманням курсу національної валюти.

Класифікація статей платіжного балансу за методикою МВФ

За методикою МВФ платіжний баланс має таку структуру:

А. Поточні операції:

Товари

Послуги

Доходи від інвестицій

Інші послуги та доходи

Приватні односторонні перекази

Державні односторонні перекази

Всього: А — Баланс поточних операцій

Прямі інвестиції та інший довгостроковий капітал:

Прямі інвестиції

Портфельні інвестиції

Інший довгостроковий капітал

Інший короткостроковий капітал

Помилки та пропуски

Всього: A+B+C+D

Компенсуючі (балансуючі) статті

Надзвичайні джерела покриття сальдо

Зобов'язання, що створюють валютні резерви іноземних офіційних ор-ганів

Всього: A+B+C+D+E+F+G

Підсумкові зміни у резервах:

Золото

СДР

Резервна позиція в МВФ

Іноземна валюта

Інші вимоги

Кредити МВФ

Торговий баланс, баланс послуг і баланс некомерційних операцій за методи-кою класифікації МВФ відповідають розділу А «Поточні операції». Ця частинаплатіжного балансу найчастіше публікується та аналізується. Статті В і С відпові-дають балансу руху капіталів. При цьому доходи та платежі, пов'язані з вивозомкапіталу, вміщені в розділ А. Баланс за сумою статей А, В, С і D (вони звуться ос-новними статтями) у деяких країнах розцінюється як підсумковий баланс. АлеМВФ рекомендує підраховувати підсумковий баланс з урахуванням статей Е, F іG. Ці статті звуться балансуючими і характеризують джерела та методи погашеннясальдо платіжного балансу. Стаття Н показує, яким чином всі попередні статтівплинули на стан офіційних золотовалютних резервів країни.