2.2. Організація комерційної діяльності в торгівлі

Господарські зв'язки в торгівлі

Господарські зв'язки між постачальниками і покупцями то-варів — широкі поняття. Сюди входять економічні, організаційні,комерційні, адміністративно-правові, фінансові й інші відносини,що складаються між покупцями і постачальниками в процесі по-стачань товарів.

Система господарських зв'язків торгівлі з промисловістю —найважливіша складова частина господарського механізму краї-ни, що представляє сукупність форм, методів і важелів взаємодіїпідприємств, об'єднань, фірм, галузей народного господарствазі споживачами продукції [5, c. 197].

Раціональні господарські зв'язки сприяють планомірномурозвитку економіки, збалансованості попиту та пропозиції, своє-часного постачання продукції і товарів народного споживанняпокупцям.

Система господарських зв'язків включає, зокрема: участь тор-говельних організацій і підприємств у розробці промисловимипідприємствами (об'єднаннями, фірмами) планів виробництватоварів за допомогою заявок, які подаються, і замовлень; госпо-дарські договори; контроль за дотриманням договірних зобов'я-зань; застосування економічних санкцій; участь у роботі товарнихбірж і оптових ярмарків; перевірку якості (експертизу) товарів, якіпоставляються; встановлення оптимальних фінансових взаємин;застосування адміністративно-правових норм і інші взаємини.

Нові умови господарювання, зв'язані з переходом до ринко-вої економіки, зажадали значного розширення самостійності ірівноправності партнерів за договором, усунення зайвої регла-ментації, переходу до економічних методів керування, до вільно-го продажу товарів, підвищення ролі господарського договору.

Господарські зв'язки між постачальниками і покупцями то-варів, комерційні взаємини між партнерами за договором поста-чання, забезпечення і виконання зобов'язань, договірні взаєми-ни регулюються цивільним кодексом України, господарськимкодексом України, які є основними нормативно-правовими до-кументами.

Необхідність якнайшвидшого пристосування торгівлі до умовринкової економіки вимагає організації чіткого функціонуваннягосподарських зв'язків торговельних підприємств із постачаль-никами товарів. У цьому відношенні особливу актуальність набу-вають прямі договірні зв'язки торговельних підприємств із ви-робниками товарів.

Під прямими договірними зв'язками маються на увазі безпо-середні договірні взаємини між виготовлювачами і покупцямитоварів.

Під виготовлювачами і покупцями товарів слід розуміти: ви-готовлювач-підприємство, організація, установа чи громадянин-підприємець, який виробляє товари для реалізації; покупець —торговельне підприємство, організація, установа чи громадянин-підприємець, що реалізує товари оптом або вроздріб.

Становлення ринкових відносин привело до істотного збіль-шення надходження товарів у торговельні підприємства безпо-середньо від виробничих підприємств за рахунок скороченнянадходження від оптових підприємств і інших комерційних посе-редників.

Це пояснюється тим, що роздрібна торгівля при встановленніпрямих договірних зв'язків з виготовлювачами товарів маєбільше доходів, ніж при постачанні товарів через оптову ланку.

Ефективність прямих господарських зв'язків виражається взакупівлях товарів у виготовлювачів за нижчими цінами за раху-нок скорочення числа посередників, що беруть участь у торго-вельному обороті, а отже, зменшення величини торговельнихнадбавок, установлюваних кожним посередником.

Організація прямих договірних зв'язків роздрібних торговель-них підприємств із виробничими підприємствами щодо поста-чання товарів простого асортименту (хлібобулочних виробів,пива, безалкогольних напоїв, борошна, крупи, вино-горілчанихвиробів, молочних продуктів, овочів, фруктів і ін.) являє собоюнайбільш раціональну й економічно доцільну форму організаціїгосподарських зв'язків.

Організація прямих договірних зв'язків роздрібнихпідприємств із виробничими підприємствах щодо постачаннятоварів складного асортименту (тканин, швейних товарів, три-котажу, панчішно-шкарпеткових виробів, взуття, галантереї,культтоварів і ін.) надзвичайно ускладнена через ряд організа-ційно-економічних, торговельних, транспортних та інших фак-торів (необхідність підсортування виробів на оптових складах,постачання товарів великими партіями, звуження асортименту,величина роздрібного товарообігу, значна відстань постачаль-ників від роздрібної мережі й ін.). Тому роль оптових ланок упостачанні товарами складного асортименту роздрібних торго-вельних підприємств залишається в ринковій економіці доситьвисокою.

Світовий досвід і вітчизняна практика показують, що функці-онування ефективних господарських зв'язків між постачальника-ми і покупцями товарів немислимі без участі оптових ланок, щовиступають у ролі активного комерційного посередника.

Важливим завданням оптових підприємств є встановленняпрямих договірних зв'язків з підприємствами — виготовлювача-ми по товарах складного асортименту, тобто на відміну від роз-дрібних підприємств оптові підприємства, що мають більш значніобсяги товарообігу ніж роздрібні, і складські приміщення, якімають, можуть одержувати товари від постачальників — виго-товлювачів у розмірах транзитних відвантажень з необхідною ча-стотою для комплектування широкого асортименту і регулярно-го постачання товарами роздрібної торговельної мережі.

Правове регулювання взаємозв'язків між суб'єктами ринку

Майнові — господарські зобов'язання, що виникають між суб'єк-тами господарювання або між суб'єктами, що господарюють —юридичними особами на підставі господарських договорів, —є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Укладення господарського договору обов'язкове для сторін,якщо він заснований на державному замовленні, виконання яко-го є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, перед-бачених законом, чи мається пряма вказівка закону щодо обо-в'язковості висновку договору для визначених категорій суб'єктівгосподарювання або органів державної влади чи органів місце-вого самоврядування.

При укладенні господарських договорів сторони можуть виз-начати зміст договору на основі:

вільного волевиявлення, коли сторони мають право погод-жувати за своїм розсудом будь-які умови договору, що несуперечать законодавству;

зразка договору, рекомендованого органом керуваннясуб'єктам господарювання для використання при укладенніними договорів, коли сторони мають право за взаємноюзгодою змінювати окремі умови, передбачені зразковимдоговором, чи доповнювати його зміст;

типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів Ук-раїни, або у випадках, передбачених законом, іншим орга-ном державної влади, коли сторони не можуть відступативід змісту типового договору, але мають право конкрети-зувати його умови;

договору приєднання, запропонованого однією сторо-ною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти привступі в договір не мають права наполягати на зміні йогозмісту. Зміст договору, що укладається на підставі дер-жавного замовлення, повинен відповідати цьому замов-ленню.

Господарські договори укладають за правилами, установле-ними Цивільним кодексом України й іншими нормативно-право-вими актами щодо окремих видів договорів.

Зміст господарського договору містить умови договору, виз-начені угодою його сторін, спрямовані на встановлення, зміну чиприпинення господарських зобов'язань, як погоджені сторона-ми, так і прийняті ними як обов'язкові умови договору відповід-но до законодавства.

Господарський договір вважається складеним, якщо між сто-ронами в передбачених законом порядку і формі досягнуто зго-ди по всіх його і