2.2. Організація комерційної діяльності в торгівлі : Комерційна діяльність : B-ko.com : Книги для студентів

2.2. Організація комерційної діяльності в торгівлі

Господарські зв'язки в торгівлі

Господарські зв'язки між постачальниками і покупцями то-варів — широкі поняття. Сюди входять економічні, організаційні,комерційні, адміністративно-правові, фінансові й інші відносини,що складаються між покупцями і постачальниками в процесі по-стачань товарів.

Система господарських зв'язків торгівлі з промисловістю —найважливіша складова частина господарського механізму краї-ни, що представляє сукупність форм, методів і важелів взаємодіїпідприємств, об'єднань, фірм, галузей народного господарствазі споживачами продукції [5, c. 197].

Раціональні господарські зв'язки сприяють планомірномурозвитку економіки, збалансованості попиту та пропозиції, своє-часного постачання продукції і товарів народного споживанняпокупцям.

Система господарських зв'язків включає, зокрема: участь тор-говельних організацій і підприємств у розробці промисловимипідприємствами (об'єднаннями, фірмами) планів виробництватоварів за допомогою заявок, які подаються, і замовлень; госпо-дарські договори; контроль за дотриманням договірних зобов'я-зань; застосування економічних санкцій; участь у роботі товарнихбірж і оптових ярмарків; перевірку якості (експертизу) товарів, якіпоставляються; встановлення оптимальних фінансових взаємин;застосування адміністративно-правових норм і інші взаємини.

Нові умови господарювання, зв'язані з переходом до ринко-вої економіки, зажадали значного розширення самостійності ірівноправності партнерів за договором, усунення зайвої регла-ментації, переходу до економічних методів керування, до вільно-го продажу товарів, підвищення ролі господарського договору.

Господарські зв'язки між постачальниками і покупцями то-варів, комерційні взаємини між партнерами за договором поста-чання, забезпечення і виконання зобов'язань, договірні взаєми-ни регулюються цивільним кодексом України, господарськимкодексом України, які є основними нормативно-правовими до-кументами.

Необхідність якнайшвидшого пристосування торгівлі до умовринкової економіки вимагає організації чіткого функціонуваннягосподарських зв'язків торговельних підприємств із постачаль-никами товарів. У цьому відношенні особливу актуальність набу-вають прямі договірні зв'язки торговельних підприємств із ви-робниками товарів.

Під прямими договірними зв'язками маються на увазі безпо-середні договірні взаємини між виготовлювачами і покупцямитоварів.

Під виготовлювачами і покупцями товарів слід розуміти: ви-готовлювач-підприємство, організація, установа чи громадянин-підприємець, який виробляє товари для реалізації; покупець —торговельне підприємство, організація, установа чи громадянин-підприємець, що реалізує товари оптом або вроздріб.

Становлення ринкових відносин привело до істотного збіль-шення надходження товарів у торговельні підприємства безпо-середньо від виробничих підприємств за рахунок скороченнянадходження від оптових підприємств і інших комерційних посе-редників.

Це пояснюється тим, що роздрібна торгівля при встановленніпрямих договірних зв'язків з виготовлювачами товарів маєбільше доходів, ніж при постачанні товарів через оптову ланку.

Ефективність прямих господарських зв'язків виражається взакупівлях товарів у виготовлювачів за нижчими цінами за раху-нок скорочення числа посередників, що беруть участь у торго-вельному обороті, а отже, зменшення величини торговельнихнадбавок, установлюваних кожним посередником.

Організація прямих договірних зв'язків роздрібних торговель-них підприємств із виробничими підприємствами щодо поста-чання товарів простого асортименту (хлібобулочних виробів,пива, безалкогольних напоїв, борошна, крупи, вино-горілчанихвиробів, молочних продуктів, овочів, фруктів і ін.) являє собоюнайбільш раціональну й економічно доцільну форму організаціїгосподарських зв'язків.

Організація прямих договірних зв'язків роздрібнихпідприємств із виробничими підприємствах щодо постачаннятоварів складного асортименту (тканин, швейних товарів, три-котажу, панчішно-шкарпеткових виробів, взуття, галантереї,культтоварів і ін.) надзвичайно ускладнена через ряд організа-ційно-економічних, торговельних, транспортних та інших фак-торів (необхідність підсортування виробів на оптових складах,постачання товарів великими партіями, звуження асортименту,величина роздрібного товарообігу, значна відстань постачаль-ників від роздрібної мережі й ін.). Тому роль оптових ланок упостачанні товарами складного асортименту роздрібних торго-вельних підприємств залишається в ринковій економіці доситьвисокою.

Світовий досвід і вітчизняна практика показують, що функці-онування ефективних господарських зв'язків між постачальника-ми і покупцями товарів немислимі без участі оптових ланок, щовиступають у ролі активного комерційного посередника.

Важливим завданням оптових підприємств є встановленняпрямих договірних зв'язків з підприємствами — виготовлювача-ми по товарах складного асортименту, тобто на відміну від роз-дрібних підприємств оптові підприємства, що мають більш значніобсяги товарообігу ніж роздрібні, і складські приміщення, якімають, можуть одержувати товари від постачальників — виго-товлювачів у розмірах транзитних відвантажень з необхідною ча-стотою для комплектування широкого асортименту і регулярно-го постачання товарами роздрібної торговельної мережі.

Правове регулювання взаємозв'язків між суб'єктами ринку

Майнові — господарські зобов'язання, що виникають між суб'єк-тами господарювання або між суб'єктами, що господарюють —юридичними особами на підставі господарських договорів, —є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Укладення господарського договору обов'язкове для сторін,якщо він заснований на державному замовленні, виконання яко-го є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, перед-бачених законом, чи мається пряма вказівка закону щодо обо-в'язковості висновку договору для визначених категорій суб'єктівгосподарювання або органів державної влади чи органів місце-вого самоврядування.

При укладенні господарських договорів сторони можуть виз-начати зміст договору на основі:

вільного волевиявлення, коли сторони мають право погод-жувати за своїм розсудом будь-які умови договору, що несуперечать законодавству;

зразка договору, рекомендованого органом керуваннясуб'єктам господарювання для використання при укладенніними договорів, коли сторони мають право за взаємноюзгодою змінювати окремі умови, передбачені зразковимдоговором, чи доповнювати його зміст;

типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів Ук-раїни, або у випадках, передбачених законом, іншим орга-ном державної влади, коли сторони не можуть відступативід змісту типового договору, але мають право конкрети-зувати його умови;

договору приєднання, запропонованого однією сторо-ною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти привступі в договір не мають права наполягати на зміні йогозмісту. Зміст договору, що укладається на підставі дер-жавного замовлення, повинен відповідати цьому замов-ленню.

Господарські договори укладають за правилами, установле-ними Цивільним кодексом України й іншими нормативно-право-вими актами щодо окремих видів договорів.

Зміст господарського договору містить умови договору, виз-начені угодою його сторін, спрямовані на встановлення, зміну чиприпинення господарських зобов'язань, як погоджені сторона-ми, так і прийняті ними як обов'язкові умови договору відповід-но до законодавства.

Господарський договір вважається складеним, якщо між сто-ронами в передбачених законом порядку і формі досягнуто зго-ди по всіх його істотних умовах. Істотними є умови, визнані та-кими за законом або необхідні для договорів даного виду, а такожумови, по яких за вимогою однієї зі сторін повинна бути досяг-нута угода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язанів будь-якому разі погодити предмет, ціну і термін дії договору.Умови про предмет у господарському договорі повинні визнача-ти найменування (номенклатуру, асортимент) і кількість продукції(робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якостіпредмета договору визначаються відповідно до обов'язкових длясторін нормативних документів, зазначених в статті 15 дійсногоКодексу, а при їхній відсутності — у договірному порядку, з дот-риманням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих спо-живачів товарів і послуг.

Ціна в господарському договорі визначається в порядку, ус-тановленому дійсним Кодексом, іншими законами, актами Кабі-нету Міністрів України. За згодою сторін в господарському дого-ворі можуть бути передбачені доплати до встановленої ціни запродукцію (роботи, послуги) вищої якості чи виконання робіт ускорочений термін порівняно з нормативним.

При визнанні погодженою стороною в договорі ціни, що по-рушує вимоги антимонопольно-конкурентного законодавства,антимонопольний орган має право зажадати від сторін зміниумови договору за ціною.

Терміном дії господарського договору є час, протягом якогоіснують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основіцього договору. На зобов'язання, що виникли в сторін до укла-дання ними господарського договору, не поширюються умовиукладеного договору, якщо договором не передбачене інше.Закінчення терміну дії господарського договору не звільняєсторони від відповідальності за його порушення, що мало місцепід час дії договору.

Господарський договір за загальним правилом складається уформі єдиного документа, підписаного сторонами і скріпленогопечатками. Допускається укладення господарських договорів спро-щеним способом, тобто шляхом обміну листами, факсограмами,телеграмами, телефонограмами і т.п., а також шляхом підтверд-ження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не вста-новлені спеціальні вимоги до форми і порядку складання даноговиду договорів.

Проект договору може бути запропонований кожною зі сторін.У разі якщо проект договору складений як єдиний документ, віннадається іншій стороні в двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, при згоді з йогоумовами оформляє договір відповідно до вимог і повертає одинпримірник договору іншій стороні чи направляє відповідь на лист,факсограму і т.п. у двадцятиденний термін після одержання до-говору.

При наявності заперечень щодо окремих умов договору сто-рона, що одержала проект договору, складає протокол розбіж-ностей, про що робиться застереження в договорі, і в двадцяти-денний термін направляє іншій стороні два примірники протоколурозбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, що одержала протокол розбіжностей до договору,зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, у цей жетермін вжити заходів для врегулювання розбіжностей з іншоюстороною і включити в договір усі прийняті пропозиції, а розбіж-ності, що залишилися неурегульованими, передати в цей жетермін у суд, якщо на це мається згода іншої сторони.

Договори можуть укладатися на різні терміни — від 1 до 5років. Також можуть бути укладені короткострокові, сезонні до-говори, договори одноразового постачання. Щоб полегшити чиприскорити оформлення договірних відносин застосовуєтьсяпролонгація — продовження договору. При цьому сторони по-годжують асортимент товарів, що поставляються, і складаютьспецифікацію.

Зміна і розірвання господарських договорів в однобічномупорядку не допускаються, якщо інше не передбачено закономчи договором.

Сторона договору, що вважає необхідним змінити чи розір-вати договір, повинна направити пропозицію про це іншій сто-роні за договором.

Сторона договору, що одержала пропозицію про зміну чирозірвання договору, у двадцятиденний термін після одержанняпропозиції повідомляє іншу сторону про результати його розг-ляду.

У разі якщо сторони не дійшли згоди про зміну (розірванні)договору чи у випадку неотримання відповіді у встановленийтермін з урахуванням часу поштового обороту, зацікавлена сто-рона має право передати суперечку на дозвіл суду.

Якщо судовим рішенням договір змінений або розірваний,договір вважається зміненим чи розірваним з дня набуття чин-ності даного рішення, якщо інший термін набуття чинності невстановлений за рішенням суду.

У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відпо-відно до змінених умов щодо предмета, місця, термінів виконан-ня і т.п.

У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

У разі зміни чи розірвання договору зобов'язання змінюєть-ся або припиняється з моменту досягнення угоди про зміну чирозірвання договору, якщо інше не встановлено договором абоне обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюєтьсячи розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюєтьсячи припиняється з моменту набуття чинності рішення суду прозміну чи розірвання договору.

Сторони не мають права вимагати повернення того, що буловиконано ними по зобов'язаннях до моменту зміни чи розірван-ня договору, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотнимпорушенням договору однієї зі сторін, друга сторона може ви-магати відшкодування збитків, заподіяних зміною чи розірван-ням договору.

Господарський договір як документ, що регламентуєгосподарські зв'язки

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) пе-редає чи зобов'язується передати майно (товар) у власність іншоїсторони (покупцеві), а покупець приймає чи зобов'язується прий-няти майно (товар) і сплатити за нього визначену грошову суму.

Договір починається зі статутної частини чи преамбули, уяку входить назва документа (договір постачання, договіродноразового постачання і т.д.), його порядковий номер, датаукладення договору, точна і повна назва сторін, а також посади,прізвища, імена, по батькові представників сторін, що підписалидоговір.

Предметом договору закупівлі-продажу може бути товар,наявний у продавця на момент укладення договору чи такий,котрий буде створений (придбаний, отриманий) продавцем умайбутньому.

Предметом договору закупівлі-продажу можуть бути майновіправа. До договору закупівлі-продажу майнових прав застосо-вуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше невипливає зі змісту чи характеру цих прав.

Предметом договору закупівлі-продажу може бути право ви-моги, якщо вимога не має особистого характеру. До договорузакупівлі-продажу права вимоги застосовуються положення пропоступку права вимоги, якщо інше не встановлено договором чизаконом.

До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах(публічних торгах), договору закупівлі-продажу валютних цінно-стей і цінних паперів застосовуються загальні положення прокупівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці видидоговорів закупівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Особливості договору закупівлі-продажу окремих видів май-на можуть установлюватися законом.

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначе-ний договором закупівлі-продажу.

Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцевіналежні йому документи (технічний паспорт, сертифікат якості іт.п.), які стосуються товару і які підлягають передачі разом з то-варом відповідно до договору чи актів цивільного законодавства.Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві в термін, ус-тановлений договором закупівлі-продажу.

Обов'язок продавця передати покупцеві вважається викона-ним в момент:

вручення товару покупцеві, якщо договором встановленийобов'язок продавця поставити товар;

надання товару в розпорядження покупця, якщо товар маєбути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений іншиймомент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо втермін, установлений договором він готовий до передачі покуп-цеві в належному місці і покупець інформований про це. Готовийдо передачі товар має бути відповідним чином ідентифікованийдля цілей даного договору, зокрема шляхом маркування.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок про-давця доставити товар чи передати товар у місце його перебу-вання, обов'язок продавця передати товар покупцю вважаєтьсявиконаним в момент здачі товару перевізнику чи організації зв'яз-ку для поставки покупцю.

У разі відмовлення продавця передати проданий товар, по-купець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Якщо продавець відмовився передати річ, визначену індивідуаль-ними ознаками, покупець має право пред'явити продавцеві вимо-ги у відповідності до статті 620 господарського Кодексу України.

Якщо продавець не передає покупцеві речі і документи, щостосуються товару і які належать передачі відповідно до догово-ру чи актів цивільного законодавства, покупець має право уста-новити йому розумний термін для їх передачі.

Якщо речі чи документи, які стосуються товару не переданіпродавцем у встановлений термін, покупець має право відмови-тися від договору і повернути товар продавцеві.

Якщо право власності переходить до покупця раніше пере-дачі товару, продавець зобов'язаний до передачі зберігати то-вар не допускаючи його погіршення. Необхідні для цього витра-ти покупець зобов'язаний відшкодувати продавцеві, якщо іншене встановлено договором.

Кількість продажних товарів встановлюється в договорі увідповідних одиницях виміру чи в грошовому вираженні.

Умова щодо кількості товарів може бути погоджена шляхомвстановлення в договорі порядку його визначення.

Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару,ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець маєправо вимагати передачі відсутнього товару чи відмовитися відпереданого товару і його оплати, а якщо він оплачений, вимага-ти повернення сплаченої за нього грошової суми.

Якщо продавець передав покупцеві товар у більшій кількості,ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець зобо-в'язаний сповістити про це продавця. Якщо в розумний термінпісля одержання такого повідомлення продавець не розпорядить-ся товаром, покупець має право прийняти весь товар, якщо іншене встановлено договором.

У разі прийняття покупцем товару у великій кількості, чим цевстановлено договором купівлі-продажу, він зобов'язаний опла-тити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою длятовару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна невстановлена за домовленістю сторін.

Якщо за договором купівлі-продажу передачі підлягає товару визначеному співвідношенні за видами, моделями, розмірами,кольором чи іншими ознаками (асортимент), продавець зобо-в'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженомусторонами

Якщо договором купівлі-продажу асортимент товару не вста-новлений чи асортимент не був визначений у порядку, установ-леному договором, але із суті зобов'язання випливає, що товарпідлягає передачі покупцеві в асортименті, продавець має правопередати покупцеві товар в асортименті виходячи з потреб по-купця, що були відомі продавцеві на момент висновку договору,або відмовитися від договору.

Якщо продавець передає товар в асортименті, який не відпо-відає умовам договору купівлі-продажу, покупець має правовідмовитися від його прийняття й оплати, а якщо він вже опла-чений, — вимагати повернення сплаченої за нього грошовоїсуми.

Якщо продавець передав покупцеві частину товару, асорти-мент якого відповідає умовам договору купівлі-продажу, і части-на товару з порушенням асортименту, покупець має право на свійвибір:

прийняти частину товару, який відповідає умовам догово-ру, і відмовитися від іншого товару;

відмовитися від усього товару;

вимагати заміни частини товару, який не відповідає асор-тименту, товаром в асортименті, установленому договором;

прийняти весь товар.

У разі відмовлення від товару, асортимент якого не відпові-дає умовам договору купівлі-продажу, чи пред'явлення вимог прозаміну цього товару, покупець має право відмовитися від оплатицього товару, а якщо він вже оплачений, вимагати поверненнясплаченої за нього грошової суми.

Товар, асортимент якого не відповідає умовам договору, єприйнятим, якщо покупець у розумний термін після його одер-жання не повідомив продавця про своє відмовлення від нього.

Якщо покупець не відмовився від товару, асортимент якогоне відповідає умові договору купівлі-продажу, він зобов'язанийоплатити товар за ціною, погодженою з продавцем.

Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якоговідповідає умовам договору купівлі-продажу.

У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якостіпродавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатнийдля мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.Якщо продавець при укладенні договору був сповіщений покуп-цем про конкретну мету придбання товару, продавець повиненпередати покупцеві товар, придатний для використання відпов-ідно до цієї мети.

У разі продажу товару за зразком і (чи) по опису продавецьповинен передати покупцеві товар, що відповідає зразку і (чи)опису.

Якщо законом установлені вимоги щодо якості товару, про-давець зобов'язаний передати покупцеві товар, що відповідаєцим вимогам.

Продавець і покупець можуть домовитися про передачу то-вару більш високої якості порівняно з вимогами, установленимизаконом.

Товар, який продавець передає чи зобов'язаний передатипокупцю, повинен відповідати вимогам до його якості в моментйого передачі покупцеві, якщо інший момент визначення відпо-відності товарів цим вимогам не встановлений договором купівлі-продажу.

Договором чи законом може бути встановлений термін, про-тягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійнийтермін). Гарантія якості товару поширюється і на всі комплекту-ючі вироби, якщо інше не встановлено договором. Гарантійнийтермін обчислюється з моменту передачі товарів покупцеві, якщоінше не встановлено договором купівлі-продажу Гарантійнийтермін, установлений договором купівлі-продажу, продовжуєть-ся на час, протягом якого покупець не міг використовувати то-вар у зв'язку з обставинами, що залежать від продавця, до усу-нення їх продавцем.

Гарантійний термін продовжується на час, протягом якоготовар не міг використовуватися в зв'язку з виявленими в ньомунедоліками за умови повідомлення про це продавця. Гарантій-ний термін на комплектуючі вироби прирівнюється до гарантій-ного терміну на основний виріб і починає діяти одночасно з ним.

У разі заміни товару (комплектуючого виробу) неналежноїякості на товар (комплектуючий виріб), що відповідає умовамдоговору, гарантійний термін на нього починає діяти з моментузаміни.

Законом чи іншими нормативно-правовими актами може бутивстановлений термін, після закінчення якого товар вважаєтьсянепридатним для використання за призначенням (термін придат-ності).

Термін придатності товару визначається періодом часу, щообчислюється з дня його виготовлення і протягом якого товар єпридатним для використання, або терміном придатності (датою),до настання якого товар є придатним для використання.

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, на якийустановлений термін придатності, з таким розрахунком, щоб вінміг бути використаний за призначенням до закінчення цього тер-міну.

Покупець, якому переданий товар неналежної якості, маєправо, незалежно від можливості використання його за призна-ченням, жадати від продавця за своїм вибором:

пропорційного зменшення ціни;

безоплатного усунення недоліків товару в розумний термін;

відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (вияв-лення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення якихзв'язане з непропорційними витратами чи витратами часу, не-доліків, що виникли неодноразово, з'явилися знову після їх усу-нення) покупець має право за своїм вибором:

відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченоїза товар грошової суми;

вимагати заміни товару.

Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготов-лювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліківтовару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до про-давця чи виготовлювача товару.

Продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець до-веде, що вони виникли до передачі його покупцеві чи з причин,що існували до цього моменту.

Якщо продавцем надані гарантії якості щодо товару, прода-вець відповідає за його недоліки, якщо не доведе, що вони ви-никли після його передачі покупцеві внаслідок порушення покуп-цем правил користування чи збереження товару, дій третіх осіб,чи випадків нездоланної сили. Покупець має право висунутивимоги в зв'язку з недоліками товару за умови, якщо недолікибули виявлені у встановлений термін.

Якщо на товар не встановлений гарантійний термін чи термінпридатності, вимога в зв'язку з його недоліками може бути пред'яв-лена покупцем за умови, що недоліки були виявлені протягом ро-зумного терміну, але в межах двох років, а щодо нерухомогомайна в межах трьох років із дня передачі товару покупцеві, якщодоговором чи законом не встановлений більш тривалий термін.

Термін для виявлення недоліків товару, який перевозився абобув відправлений поштою, обчислюється з дня одержання това-ру в місці його призначення.

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, що відпо-відає умовам договору купівлі-продажу щодо комплектності.

Якщо договором купівлі-продажу не встановлена комп-лектність товару, продавець зобов'язаний передати покупцевітовар, комплектність якого визначається звичаями ділового обо-роту чи іншими вимогами, які звичайно пред'являються.

Якщо договором купівлі-продажу встановлений обов'язокпродавця передати покупцеві визначений набір товару в комп-лекті (комплект товару), зобов'язання є виконаними з моментупередачі всього товару, включеного в комплект.

Продавець зобов'язаний передати весь товар, що входить укомплект одночасно, якщо інше не встановлено договором абоне випливає із суті зобов'язань.

У разі передачі некомплектного товару покупець має правоза своїм вибором жадати від продавця:

пропорційного зменшення ціни;

доукомплектування товару в розумний термін.

Якщо продавець у розумний термін не доукомплектував то-вар, покупець має право на свій вибір вимагати заміни некомп-лектного товару на комплектний; відмовитися від договору і ви-магати повернення сплаченої грошової суми.

Продавець зобов'язаний передати покупцю товар у тарі і (чи)упаковці, якщо інше не встановлено договором чи не випливаєіз суті зобов'язання.

Обов'язок передачі товару в тарі і (чи) упаковці не поширюєть-ся на товари, які за своїм характером не вимагають тари і (чи)упаковки.

Товар має бути переданий у тарі і (чи) упаковці звичайним длянього способом, а через відсутність такого — способом, якийзабезпечує схоронність товару цього роду при звичайних умо-вах збереження і транспортування, якщо договором не установ-лені вимоги щодо тари і (чи) упаковки.

Продавець, що здійснює підприємницьку діяльність, зобов'я-заний передати покупцеві товар у тарі і (чи) упаковці, які відпові-дають вимогам, встановленим актами цивільного законодавства.

Якщо продавець передає покупцеві товар без тари і (чи) упа-ковки, в неналежній тарі і (чи) упаковці, покупець має право жада-ти від продавця передачі товару в належній тарі і (чи) чи упаковці,заміни неналежної тари і (чи) упаковки, якщо інше не випливає ізсуті зобов'язання чи характеру товару, або пред'явити до ньогоінші вимоги, що випливають з передачі товару неналежної якості

Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна вка-зується в договорі в гривнях. Ціни в зовнішньоекономічних дого-ворах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті зазгодою сторін.

Суб'єкти господарювання можуть використовувати в госпо-дарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни і регуль-овані ціни — граничні рівні цін чи граничні відхилення від дер-жавних фіксованих цін.

Якщо продавець не вжив необхідних заходів для узгодженняціни в розумний термін, покупець оплачує товар за ціною, яка намомент укладення договору звичайно застосовувалася до ана-логічного товару.

Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановле-ною в договорі купівлі-продажу.

Якщо ціна встановлена залежно від ваги товару, вона визна-чається по вазі нетто, якщо інше не встановлено договоромкупівлі-продажу.

Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна това-ру підлягає зміні залежно від показників, які визначають ціну то-вару ( собівартість, витрати і т.п.), але при цьому не визначенийспосіб її перегляду, ціна визначається виходячи зі співвідношен-ня цих показників на момент укладення договору і на моментпередачі товару.

Якщо продавець прострочив виконання обов'язку щодо пе-редачі товару, ціна визначається виходячи зі співвідношення цихпоказників на момент укладення договору і на день передачітовару, встановлений у договорі.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняттячи прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо до-говором чи актами цивільного законодавства не встановленийінший термін оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну пе-реданого товару. Договором купівлі-продажу може бути перед-бачена розстрочка платежу.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вима-гати оплати товару і сплати відсотків за користування чужих коштів.

Якщо покупець відмовився прийняти й оплатити товар, про-давець має право на свій вибір вимагати оплати товару чи відмо-витися від договору купівлі-продажу.

Якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві, крім нео-плачених, також і інші товари, він має право призупинити пере-дачу цих товарів до повної оплати усіх раніше переданих товарів,якщо інше не встановлено договором чи актами цивільного за-конодавства.

Якщо договором встановлений обов'язок покупця частковочи повністю оплатити товар до його передачі продавцем (попе-редня оплата), покупець повинен здійснити оплату в термін, ус-тановлений договором.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати, непередав товар у встановлений термін, покупець має право ви-магати передачі оплачених товарів чи повернення суми поперед-ньої оплати.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений продажтовару в кредит з відстрочкою чи з розстрочкою платежу.

Товари продаються в кредит за цінами, які діють на день про-дажу. Зміна ціни на товари, продані в кредит, не є підставою дляпроведення перерахунку, якщо інше не встановлено договоромчи законом.

Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кре-дит, продавець має право вимагати повернення неоплаченоготовару

З моменту передачі товару, проданого в кредит, і до йогооплати продавцеві належить право застави на цей товар.

Договором про продаж товару в кредит може бути передба-чена оплата товару з розстрочкою платежу.

Істотними умовами договору про продаж товару в кредит зумовою про розстрочку платежу є ціна товару, порядок, терміниі розміри платежів.

Якщо покупець не здійснює у встановлений договором термінчергового платежу за проданий з розстрочкою платежу і пере-даний йому товар, продавець має право відмовитися від дого-вору і вимагати повернення проданого товару.

Договором може бути встановлено, що право власності напереданий покупцю товар зберігається за продавцем до оплатитовару чи настання інших обставин. У цьому випадку покупецьне має права до переходу до нього права власності розпоряд-жатися товаром, якщо інше не встановлено договором, закономчи не випливає з призначення і властивостей товару.

Якщо покупець прострочив оплату товару, продавець маєправо вимагати від нього повернення товару.

Продавець має право вимагати від покупця повернення то-вару також у разі ненастання обставин, за якими право власностіна товар повинне перейти до покупця.

Підприємства повинні вживати всіх необхідних заходів щодовиконання договору. У цих цілях сторони вправі застосовува-ти майнові санкції за порушення зобов'язань, передбаченихдоговором і законодавством. Майнова відповідальність (санкція)застосовується як засіб впливу навинну сторону з метою спону-кати її до належного, тобто повного і своєчасного виконання зо-бов'язання. Санкції встановлюються у формі штрафу, неустой-ки, пені, відшкодування збитків. Штраф встановлюється впроцентному вираженні чи у визначеній грошовій сумі за неви-конання чи неналежне виконання того чи іншого договірного зо-бов'язання. Неустойка (одноразовий платіж) стягується з поста-чальника за прострочення постачання чи недопоставку товарів упроцентному вираженні до вартості не поставлених у термін то-варів по окремих найменуваннях асортименту. Пеня — це наро-стаюча неустойка, яка нараховується за прострочення виконан-ня зобов'язань (наприклад, пеня в розмірі 0,03% за кожний деньпрострочення оплати рахунка).

Крім стягнення санкцій, кожна зі сторін вправі вимагати відіншої сторони відшкодування заподіяних порушенням договорузбитків у частині, яка покривається цими санкціями. Наприклад,збитки, нанесені покупцем (одержувачем) у зв'язку з постачан-ням їм товарів неналежної якості, а також некомплектні відшко-довуються постачальником понад суми штрафу.

Сплата штрафних санкцій за невиконання чи неналежне ви-конання господарського зобов'язання не звільняє боржника відвиконання зобов'язання.

За порушення господарських зобов'язань до суб'єктів гос-подарювання і інших учасників господарських відносин можутьзастосовуватися оперативно — господарські санкції — заходиоперативного впливу на правопорушника з метою припиненнячи попередження повторення порушення зобов'язань, що зас-тосовуються самими сторонами зобов'язань в однобічномупорядку.

До суб'єкта, що порушив господарське зобов'язання, можутьбути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, зас-тосування яких передбачене договором.

У господарських договорах сторони можуть передбачати за-стосування таких видів оперативно-господарських санкцій:

1) однобічне відмовлення від виконання свого зобов'язанняправомочною стороною, зі звільненням її від відповідальності заце — при порушенні зобов'язань іншою стороною;

відмовлення від сплати по зобов'язанню, яке виконано не-належним чином чи достроково виконано боржником беззгоди іншої сторони;

відстрочка відвантаження продукції чи виконання робітвнаслідок прострочення виставляння акредитива платни-ком, припинення видачі банківських позичок і т.д.

відмовлення правомочною стороною зобов'язання відприйняття подальшого виконання зобов'язання, порушеногоіншою стороною, або повернення в однобічному порядку вико-наного кредитором по зобов'язанню (списання з рахунка борж-ника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну про-дукцію, і т.п.);

встановлення в однобічному порядку на майбутнє додат-кових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, щопорушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт,послуг), переведення платника на попередню оплату продукції(робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості і т.п.;

відмовлення від установлення на майбутнє господарськихвідносин зі стороною, що порушує зобов'язання.

В умовах ринкової економіки результати діяльності правово-го підприємства значною мірою визначаються надійною систе-мою договірних відносин. Система договірних відносин допус-кає використання торговельними підприємствами в комерційнійі господарській діяльності різні види договорів купівлі-продажів.Це договори купівлі-продажу, договори постачання, договориміни (бартерні операції), оренди, договори — поручительства,перевезення вантажів і т.д.

Договір купівлі — продажу передбачає, що одна сторона (про-давець) зобов'язана передати іншій стороні (покупцеві) увласність товар, а покупець зобов'язаний прийняти цей товар ісплатити за нього визначену суму. У цьому договорі встановлю-ються обсяги купівлі-продажу товару, способи платежу, умови ітерміни постачання, відповідальність за порушення договірнихобов'язків. Договір купівлі-продажу укладається на товар, який єв наявності у продавця. Різновидом договору купівлі-продажу єдоговори одноразового постачання. Договір постачання відрізня-ється тим, що постачальник (він же виробник, продавець) зобо-в'язаний передати покупцю у встановлений термін, а покупецьзобов'язаний прийняти цей товар і оплатити його в термін, вста-новлений в договорі. Договір постачання на відміну від договорукупівлі — продажу укладається на постачання товарів, які плану-ються виготовити в майбутньому.

Договір контрактації укладається між виробниками сільсько-господарської продукції виготовлювача. Виробник зобов'язуєть-ся передати вирощену сільськогосподарську продукцію заготів-нику, який здійснює закупівлю цієї продукції для переробки чипродажу. Заготівник продукції повинен продукцію прийняти вмісці знаходження і забезпечити вивіз.

Договір продажу підприємства — це договір, при якому про-давець зобов'язується передати у власність покупця підприєм-ство в цілому як майновий комплекс, за винятком прав і зобо-в'язань, які продавець має право передавати іншим особам.

Договір міни (бартерної операції) відрізняється тим, що кож-на зі сторін зобов'язується передати у власність іншої сторониодин товар в обмін на інший.

Договір оренди — сутність цього договору в тому, що орендо-давець зобов'язується надати орендарю майно за плату в тим-часове користування. Майновий найм забезпечує економічнодоцільним способом нормальну діяльність багатьох торговель-них підприємств, що вимагають тимчасово технічних засобів ііншого майна, виробничих, адміністративних, торговельних іскладських приміщень.